Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7795/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2017. Зареєстровано: 04.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2017.
Дата набрання законної сили: 25.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"25" липня 2017 р.           Справа№ 910/7795/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Скрипки І.М.
		суддів:            Іоннікової  І.А. 
		          Гончарова С.А. 
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача:           Михайлюк Я.Б. - дов. №06/16 від 10.05.2016р.
		від відповідача:      Глобенко Л.В. - дов. №225-КМГ-2181 від 20.06.2017р.
		від третьої особи:  не з'явились 
		розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р.
		у справі           №910/7795/16 (суддя Головіна К.І.)
		за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною  
		 
		      В судовому засіданні 25.07.2017р. відповідно до ст.ст.85,99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.  
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" (далі - ТОВ "НВП "Рестін") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада) про визнання договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010р. поновленим.
		У обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність підстав для визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010р., дія якого вже закінчилась, з огляду на те, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконує визначені договором обов'язки, при цьому заперечення проти поновлення договору з боку орендодавця (відповідача) відсутні, а тому ТОВ "НВП "Рестін" просило визнати договір оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" задоволено, визнано поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 14.09.2010р.
		Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2016р. вказані рішення та постанова скасовані, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, касаційна інстанція зазначила, що суди не з'ясували наявність чи відсутність юридичних фактів, передбачених ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідних для поновлення договору оренди землі, та не надали оцінку, зокрема, зверненню позивача  із листом пропозицією від 20.01.2016р. про поновлення договору оренди, до якого було додано проект відповідної додаткової угоди, з урахуванням закінчення строку дії договору 03.02.2016 та положень п.11.5 договору.
		Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
		До початку нового розгляду справи по суті позивач 12.12.2016р подав заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду, відповідно до якої ТОВ "НВП "Рестін" (як з'ясовано судом апеляційної інстанції) просить суд визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010р. в редакції, запропонованій позивачем. 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. у справі №910/7795/16 позов задоволено.
		Визнано укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" та Київською міською радою  додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010р., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.02.2011р. за № 79-6-00803 в редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін".
		Визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 14.09.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" та Київською міською радою, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.02.2011р. №79-6-00803.
		Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" 2756,00 грн. судового збору.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
		Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права, зокрема частин 1-6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
		При цьому апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував наявність чи відсутність юридичних фактів, необхідних для поновлення спірного договору оренди землі, а також надав невірну юридичну оцінку зверненню  позивача до відповідача з листом-пропозицією від 20.01.2016р. про поновлення договору оренди, з урахуванням закінчення строку дії договору 03.02.2016р. та положень п. 11.5 договору.
		Апелянт також вказує на те, що позивач листом від 18.06.2015 №18/06, обґрунтовуючи намірами забудови земельної ділянки, звернувся до позивача з проханням прийняти рішення про внесення змін до спірного договору, змінивши цільове призначення та вдвічі збільшити термін дії спірного договору, при цьому позивачем не було надано проекту додаткової угоди про поновлення спірного договору.
		Крім того, апелянт зазначає, що позивач, звертаючись до відповідача вдруге, листом від 20.01.2016р. №01/16 (за два тижні до закінчення строку дії спірного договору) запропонував понови строк дії спірного договору на той самий строк та на тих самих умовах, згідно проекту додаткової угоди про поновлення спірного договору, проте сам текст угоди відсутній у доданих до позову матеріалах.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2017р. апеляційну скаргу відповідача повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.
		05.04.2017р. апеляційна скарга відповідача надійшла до суду повторно.
		Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) апеляційну скаргу відповідача 05.04.2017р. передано на розгляд головуючому судді Скрипці І.М., протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Куксов В.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017р. колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.
		Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжувався, відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 25.07.2017р.
		Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.07.2017р. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
		Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.07.2017р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки у редакції, запропонованій позивачем, виклавши текст додаткової угоди у резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції.
		Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 25.07.2017р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, причини його неявки суду не відомі. Оскільки його явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
		Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
		Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у  розділі ХІІ ГПК України.
		Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає зміні, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 14.09.2010р. на підставі рішення Київської міської ради № 679/4117 від 29.04.2010р. між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис № 79-6-00803 від 03.02.2011р.
		Пунктом 1.1 цього договору визначено, що орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2010 року № 679/4117 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - земельна ділянка), визначену цим договором.
		Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору об'єктом оренди є земельна ділянка розміром 5 401 кв.м., кадастровий номер 8 000 000 000:72:082:001, з цільовим призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом, яка розташована на вул. Жилянська, 96-А у Голосіївському районі м. Києва.
		Пунктом 3.1договору встановлено, що договір укладено строком на 5 (п'ять) років.
		Згідно п. 11.5 договору сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
		Оскільки договір оренди був зареєстрований 03.02.2011р., то строк його дії закінчився 03.02.2016р.
		Як вбачається з матеріалів справи, за 8 місяців до закінчення дії цього договору - 18.06.2015р. ТОВ "НВП "Рестін" звернулося до відповідача із листом № 18/06, в якому просило, серед іншого, збільшити термін дії договору оренди з 5 на 10 років.
		Також листом від 04.09.2015р. № 23/15 позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про поновлення договору оренди земельної ділянки на 5 років.
		Крім того, 20.01.2016р. позивач звернувся до Київської міської ради з листом № 01/16 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:082:0019, на той самий строк та на тих самих умовах. Разом із вказаною заявою позивачем був направлений проект відповідної додаткової угоди.
		Однак, вказані вище звернення Київська міська рада не розглянула та відповіді не надала. 
		15.03.2016р. Департаментом земельних ресурсів листом № 057021-4864 була направлена відповідь позивачу про те, що станом на 09.03.2016р. питання про поновлення ТОВ "НВП "Рестін" вказаного договору оренди Київською міською радою не розглянуте та заперечень щодо його поновлення від Київської міської ради не надходило. 
		Позивач вважає, що оскільки на його адресу не надходило письмових заперечень від відповідача щодо поновлення договору оренди, а також зважаючи на те, що після закінчення дії договору (03.02.2016р.) він продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачує орендну плату, то цей договір є автоматично поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та додаткової угоди, проект якої був направлений відповідачу.
		Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Згідно ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Як вже встановлено судом, 03.02.2011р. позивач став користувачем земельної ділянки розміром 5 401 кв.м., кадастровий номер: 8 000 000 000:72:082:001, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом, яка розташована вул. Жилянська, 96-А у Голосіївському районі м. Києва. А коли договір оренди припинив свою дію (03.02.2016 р.), позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, звернувшись при цьому завчасно до орендодавця із заявою про поновлення договору.
		Згідно п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011р.).
		Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
		Також за приписами ч.ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
		Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
		Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
		Таким чином, з системного аналізу положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" слідує, що частина 1 цієї статті регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, а ч. 6 вказаної статті - регламентує підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди на тих самих умовах. 
		Тобто, частина 1 та частина 6 є різними підставами для набуття права користування земельною ділянкою і умови набуття такого права між собою відрізняються.
		Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 р. у справі № 3-312гс16.
		Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на яку посилається позивач, передбачено підставу саме для поновлення договору оренди, за таких умов: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
		При цьому необхідно зазначити, що у першому випадку передбачено укладення додаткової угоди про поновлення договору, проект якої повинен бути направлений за 1 місяць до його закінчення, та за умови прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення, а в другому випадку передбачено укладення додаткової угоди про поновлення, проект якої має бути направлений орендодавцю без визначення терміну такого направлення, та без прийняття окремого рішення органом місцевого самоврядування.
		У судовому засіданні встановлено, що ТОВ "НВП "Рестін" продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди та сплачувати орендну плату за користування землею. 
		Вказане підтверджується платіжними дорученнями про оплату орендних платежів, наявними у матеріалах справи та поясненнями представників сторін. 
		Також встановлено, що позивач неодноразово завчасно звертався до відповідача з листами щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, а 20.01.2016 р. - з листом-пропозицією, який містить проект відповідної додаткової угоди, однак будь-якого рішення, у тому числі і щодо відмови (заперечення) у поновленні договору оренди Київською міською радою прийнято не було.
		Також з пояснень третьої особи вбачається, що на підставі звернень ТОВ "НВП "Рестін" № КОП-0770 від 25.06.2015р. та № 23/15 від 04.09.2015р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було підготовлено проект рішення Київської міської ради "Про поновлення ТОВ "НВП "Рестін" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом на вул. Жилянській, 96-а у Голосіївському районі міста Києва" та висновок постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про поновлення договору оренди земельної ділянки, які 18.02.2016 р. були передані на розгляд Київській міській раді, про що листом № 057021-4864 від 15.03.2016 р. було повідомлено ТОВ "НВП "Рестін". 
		Однак, станом на час прийняття рішення у даній справі питання щодо поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки Київською міською радою не розглянуто.
		У  той же час, згідно з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 23.02.2016 р. у справі № 903/752/15, приписи 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" пов'язують автоматичне поновлення договору з фактом відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, який в свою чергу, має підтверджуватись або фактом відсутності відповідного листа (рішення), або фактом його не надсилання.
		У даному випадку матеріали справи не містять доказів надання письмових заперечень орендодавця про поновлення договору у визначений законом строк або відмови у поновленні договору.
		Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що орендар при зверненні до нього з листами про поновлення договору оренди, спочатку не направив йому проект додаткової угоди про таке поновлення, а потім - направив, але з порушенням строку. 
		Проте, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що нормами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено терміну (за один місяць до спливу строку договору) для направлення проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки. 
		Така вимога міститься у ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тобто дотримання зазначеного терміну є умовою іншої підстави набуття права користування землею - укладення договору на новий строк.
		Таким чином, звертаючись до відповідача з проектом додаткової угоди, направленого листом № 01/16 від 20.01.2016р., позивач належно виконав вимоги ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими.
		Посилання відповідача на п. 11.5 договору, згідно з яким орендар не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повинен письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію, колегія суддів вважає також необґрунтованими, виходячи з наступного.
		Положення п. 11.5 договору, кореспондуються з ч.ч. 1-2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", які передбачають переважність права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, а тому не підлягають застосуванню в даному випадку, оскільки позивач звернувся до відповідача з інших підстав для набуття права користування земельною ділянкою, а саме договір оренди земельної ділянки є автоматично продовженим (поновленим) на тих самих умовах, у зв'язку із дотриманням позивачем вимог, встановлених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та відсутністю заперечень у такому поновленні від відповідача. 
		При цьому необхідно зазначити, що направлення позивачем Київській міській раді листа № 01/16 від 20.01.2016р. із проектом додаткової угоди має наслідком укладення цієї угоди сторонами в обов'язковому порядку, як це передбачено ч. 9 ст. 33 вказаного Закону.
		Оскільки заявою від 12.12.2016р. позивачем було змінено предмет позову, і вказана заява прийнята судом до розгляду, позовною вимогою є визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010р., в запропонованій ним редакції, оскільки відповідач ухиляється від її підписання. 
		Згідно ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
		Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
		Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачена обов'язковість вчинення змін до договору в такій самій формі, що й договір.
		Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
		З указаної норми закону вбачається, що встановлений нею припис є імперативним, а тому має бути виконаний сторонами за умови дотримання порядку направлення проекту додаткової угоди орендарем.
		Отже, оскільки 20.01.2016р. ТОВ "НВП "Рестін" направило Київській міській раді проект додаткової угоди про поновлення договору оренди і таким чином позивачем були здійснені необхідні дії для укладення цієї угоди, яка містить умови про поновлення договору оренди землі на той самий строк (5 років) та на тих самих умовах, колегія суддів приходить до висновку, що додаткова угода має бути визнана укладеною в редакції, запропонованій позивачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		Твердження відповідача про неможливість укладення додаткової угоди у зв'язку з відсутністю рішення Київської міської ради не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода укладається без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). 
		Судом першої інстанції було вірно встановлено обставини справи щодо дотримання всіх умов, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вірно застосовано норми матеріального права та зроблені вірні висновки про поновлення спірного договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
		При цьому місцевим господарським судом вірно визнано укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010р., в редакції запропонованій позивачем, однак в резолютивній частині рішення допущено процесуальну помилку та не викладено повний текст додаткової угоди, про що просив позивач у заяві про зміну підстав позову.
		Оскільки позивач скористався своїм правом, передбаченим ст.22 ГПК України та змінив предмет позову, і вказана заява була прийнята судом до розгляду, у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для розгляду первісно заявлених вимог про визнання договору поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах і зазначення про задоволення цих вимог в резолютивній частині оскаржуваного рішення.
		Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі  є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
		Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, а рішення  Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. у справі №910/7795/16 підлягає зміні у відповідності до п.4 ч.1 ст.103 ГПК України, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -  
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. у справі №910/7795/16 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. у справі №910/7795/16 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
		« 1. Позов  задовольнити.
		2. Визнати укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 6, код ЄДРПОУ 22956638) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 26199097) Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010р., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено запис №79-6-00803 від 03.02.2011р., у наступній редакції: 
		«Додаткова угода
		про поновлення договору оренди земельної ділянки
		м. Київ,                                                                            _____________ року               Київська міська рада (м. Київ. вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - «Орендодавець» в особі Київського міського голови - Кличка Віталія Володимировича, що діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - з однієї сторони,
		та
		ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ          ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РЕСТІН» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 6, ідентифікаційний код 22956638) - далі у тексті - «Орендар», в особі Директора Ванюшина Ігоря Сергійовича, що діє на підставі Статуту, - з другої сторони, на підставі статті 792 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі» уклали цей Договір про таке:
		1. Поновити на 5 (п'ять) років договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.02.2011 р. за № 79-6-00803. (далі у тексті - Договір оренди).
		2. Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.02.2011р. за № 79-6-00803 та набуває чинності з дня його нотаріального посвідчення в установленому законом порядку.
		3. Витрати, пов'язані з виконанням умов цього договору, вирішуються в судовому порядку із застосуванням чинного законодавства України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього Договору.
		4. Всі інші пункти Договору залишити без змін.
		Київський міський голова ______________________________
		Орендар _____________________________________________».
		3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 26199097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 6, код ЄДРПОУ 22956638) 1378, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви".
		3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
		4. Матеріали справи №910/7795/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
		 
		Головуючий суддя                                                             І.М. Скрипка 
		 
		Судді                                                                                І.А. Іоннікова
		 
		                                                                                С.А. Гончаров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...