Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/311/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); спільної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2017. Зареєстровано: 08.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2017.
Дата набрання законної сили: 01.08.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"01" серпня 2017 р.                                                                      Справа № 912/311/16  
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А. , суддя  Медуниця О.Є. 
		секретар судового засідання Казакова О.В. 
		за участю представників сторін:
		позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 2-107д від 08.12.2016)
		відповідача - не з'явився 
		третіх осіб - не з'явились 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», м. Дергачі, Харківська область (вх.№337 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2017 у справі №912/311/16
		за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Карлівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», м. Дергачі, Харківська область
		про розірвання договору про спільну діяльність, -
		ВСТАНОВИЛА:
		У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей» про розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927 від 15.09.2004, укладеного між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цефей» разом з додатковими угодами №1 від 31.05.2007, №2 від 21.10.2009, №3 від 27.05.2013, №4 від 20.09.2013, №5 від 28.11.2013, №6 від 21.07.2014 та №7 від 03.03.2015
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2017 у справі № 912/311/16 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено. Розірвано Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927 від 15.09.2004, укладений між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цефей» разом з додатковими угодами №1 від 31.05.2007, №2 від 21.10.2009, №3 від 27.05.2013, №4 від 20.09.2013, №5 від 28.11.2013, №6 від 21.07.2014 та №7 від 03.03.2015.
		Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2017р. у справі №912/311/16 скасувати та прийняти нове рішення, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Відповідно до ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 (судді: Гетьман Р.А., Россолов В.В., Тихий П.В.) задоволено клопотання відповідача про призначення комплексної судово-економічної, товарознавчої експертизи.
		Призначено у справі №912/311/16 комплексну судово-економічну, товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 
		1) яка загальна вартість внесеного вкладу ТОВ «Цефей» до спільної діяльності за договором №927 за весь період його дії з 15.09.2004 по 31.03.2016?
		2) яка вартість користування свердловинами по Чутівському та Бєльському родовищу, право на користування якими передане в спільну діяльність ПАТ «Укргазвидобування» станом на 31.03.2016?
		3) яка вартість спільного майна учасників спільної діяльності за договором №927?
		4) яка вартість часток сторін за договором №927?
		Провадження у справі № 912/311/16 зупинено до закінчення проведення призначеної судової експертизи.
		Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» із даною ухвалою суду не погодилось, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
		Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі  № 912/311/16 скасовано. Справу передано на розгляд по суті до господарського суду апеляційної інстанції. 
		Автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями суддею-доповідачем у справі № 912/311/16 визначено суддю Барбашову С.В.
		Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2017 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М.
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 розгляд скарги призначено на 20.06.2017 об 11:30 год. 
		Відповідно до розпорядження від 19.06.2017 у справі № 912/311/16, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2017, у зв'язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М., для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.
		Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
		У відповідності до постанови пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.01.2013 «Про внесення змін в доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України», зокрема, пунктом 2.2 доповнено постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» пунктом 9-1 такого змісту: « 9 -1. У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги; можливості продовження цього строку законом не передбачено.»
		Позивач надав письмові пояснення (вх. № 6589 від 20.06.2017) та навів правові підстави, за наявності яких, на його думку, спірний Договір підлягає розірванню у судовому порядку. 
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 розгляд справи відкладено на 01.08.2017 о 14:30 год.
		27.07.2017 Карлівською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Полтавській області надані пояснення щодо апеляційного оскарження рішення суду у даній справі (вх. № 7905), в яких третя особа посилаючись на безпідставність вимог скаржника, просить рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2017 у справі № 912/311/16 залишити в силі, як законне та обґрунтоване.
		Також, 27.07.2017 Гадяцькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Полтавській області надані суду пояснення щодо апеляційного оскарження рішення суду у даній справі (вх. № 7906), в яких третя особа просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2017 у справі № 912/311/16 залишити без змін.
		01.08.2017 позивач супровідним листом б/н від 31.07.2017 (вх. № 8078) в обґрунтування доводів про істотне порушення ТОВ «Цефей» умов спірного договору про спільну діяльність щодо сплати податків, які виникли за результатами здійснення  спільної діяльності, надав суду апеляційної інстанції копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі № 820/6620/16. 
		Відповідач та треті особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні 01.08.2017, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
		Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»  у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні 01.08.2017 за відсутністю представників відповідача та третіх осіб.
		Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що  апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши у судовому засіданні 01.08.2017 уповноваженого представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», м. Дергачі, Харківська область (вх.№337Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2017 у справі № 912/311/16 задоволенню не підлягає, з  огляду на нижченаведене.
		Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2004 між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (Сторона-1), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цефей» (Сторона-2) було укладено Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927 (далі  Договір; том 1 аркуші справи 20-38), відповідно до предмету якого Сторони взяли на себе зобовязання обєднати вклади для ведення спільної інвестиційної та виробничої програми. 
		Відповідно до умов даного Договору метою спільної діяльності є: 
		- опрацювання техніко-геологічної інформації на свердловинах; 
		- капітальний ремонт, облаштування та подальша експлуатація свердловин; 
		- підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин; 
		- видобування та реалізація видобутих вуглеводнів та продуктів їх переробки; отримання прибутку в інтересах Сторін (пункт 1.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди №3 від 27.05.2013).
		Виконання даного Договору здійснюється Сторонами на підставі Програми та Бюджету спільної діяльності, які затверджуються Сторонами на певний строк (пункт 2.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди №3 від 27.05.2013).
		Розділом 3 Договору погоджено вклади Сторін у спільну діяльність.
		Пунктом 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №7 від 05.03.2016) передбачено, що вкладом Сторони-1 у спільну діяльність є право користування свердловинами №№ 52, 57, 66, 53, 76 Чутівського родовища, №№ 162, 170, 160 Більського родовища. Вартість вкладу Сторони-1 визначається на підставі незалежної експертної оцінки та становить 11827529,00 грн.
		Пунктом 3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №7 від 05.03.2016) передбачено, що вкладом Сторони-2 у спільну діяльність є грошові кошти в обсязі, необхідному для повного фінансування капітальних витрат, що передбачаються Програмою спільної діяльності. Загальний розмір вкладу Сторони-2 становить 20190000,00 грн. Грошові кошти Сторона-2 перераховує на окремий рахунок спільної діяльності в обсягах та в строки, що передбачаються Програмами спільної діяльності. Дана сума є орієнтовною. Фактична сума повинна відповідати Програмам спільної діяльності.
		У відповідності до пункту 5.3. Договору (з урахуванням Додаткової угоди №3 від 27.05.2013), ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Сторона-2 (Оператор). З питань, повязаних із спільною діяльністю, Оператор є представником Сторони-1 та діє від її імені в межах, обумовлених даним Договором, Програмами спільної діяльності, Бюджетом спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ на підставі довіреності, що видається Стороною-1.
		Згідно пункту 5.11. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 31.05.2007 та Додаткової угоди №7 від 03.03.2015) до обовязків Оператора відноситься, зокрема, ведення обліку та складання звітності відповідно до положення про порядок контролю за роботою спільних підприємств та спільною діяльністю з видобування нафти і газу в НАК «Нафтогаз України»; забезпечення подання інформації щодо всіх операцій спільної діяльності відповідно до вимог наказів Сторони-1, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; своєчасна та повна сплата передбачених чинним законодавством податків, обовязкових зборів (платежів), а також відшкодування Стороні-1 сплачених нею всіх податків, обовязкових зборів (платежів), які стосуються та випливають із здійснення спільної діяльності; складання та подання уповноваженим державним органам обовязкової звітності; щоквартально до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом надає Сторонам попередню бухгалтерську звітність результатів Спільної діяльності (попередній баланс та попередній звіт про фінансові результати за підписом керівника та бухгалтера з печаткою), довідки про вартість виконаних робіт з буріння, капітального та поточного ремонту свердловин, фактичну собівартість видобутої вуглеводної продукції та про перерахування прибутку Сторонам за звітний квартал та щоквартально протягом 50 днів після завершення звітного кварталу надає Сторонам завірені печатками копію податкової звітності та бухгалтерську звітність результатів Спільної діяльності (баланс та звіт про фінансові результати з додатками встановленої форми).
		Комітет у управління має право здійснювати контроль за діяльністю Сторони-2 по веденню спільних справ шляхом перевірки укладених договорів, фінансової, технічної, облікової та іншої документації, Сторона-1 має право отримувати інформацію щодо ведення спільних справ (пункт 5.13. Договору).
		Відповідно до пункту 5.14. Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 27.05.2013) реалізація вуглеводів, видобутих в результаті Спільної діяльності та продуктів їх переробки здійснюється Оператором на умовах, попередньо затверджених рішенням Комітету з Управління спільною діяльністю.
		Згідно пунктів 7.1., 7.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 27.05.2013) розгляд фінансових результатів спільної діяльності та розподіл прибутку здійснюється Оператором щоквартально, але не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним кварталом. З урахуванням пунктів 3.3., 3.4. та 4.1. цього Договору прибуток розподіляється між Сторонами у такому співвідношенні: Сторона-1  50%; Сторона-2  50%. Оператор зобовязаний перерахувати Стороні-1 суму коштів відповідно до визначеної частки прибутку протягом 7 банківських днів з дня затвердження Комітетом управління Спільною діяльністю фінансових результатів діяльності за відповідний квартал та підписання Протоколу засідання Комітету управління щодо розподілу прибутку.
		Усі доходи Спільної діяльності, отримані за відповідний звітний період, використовуються у першу чергу на виконання зобовязань перед бюджетами, державними цільовими фондами, та відшкодування поточних витрат Спільної діяльності, передбачених бюджетом спільної діяльності. Капітальні витрати, що передбачаються Програмами спільної діяльності, фінансуються за рахунок грошових коштів, що вкладаються у спільну діяльність Стороною-2. Сплата ресурсних податків та Поточні витрати спільної діяльності здійснюється за рахунок доходів спільної діяльності в межах, передбачених відповідним Бюджетом спільної діяльності. Рішення про порядок відшкодування витрат, що не передбачені Програмами та Бюджетами спільної діяльності, приймає Комітет управління спільної діяльністю (пункти 7.3., 7.4. Договору).
		Пунктом 7.6. Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 27.05.2013) зокрема погоджено, що Сторона-2 (Оператор) є платником ренти та плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання цього Договору відповідно до діючого законодавства. За несвоєчасне або неповне здійснення платежів до Державного бюджету України, Сторона-2 за рахунок власних коштів сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню, які були нараховані органами Державної податкової служби за несвоєчасне проведення розрахунків з бюджетом.
		Додаткової угодою №7 від 03.03.2015 доповнено Договір пунктом 7.7 наступного змісту: Оператор обовязково складає Річний баланс спільної діяльності та іншу фінансову звітність щодо господарських операцій спільної діяльності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Перед поданням річної фінансової звітності спільної діяльності, складеної по МСФЗ, Сторонам Договору, вона має бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою). Річна фінансова звітність спільної діяльності, складеної до МСФЗ, разом з аудиторським заключенням надається Операторам Сторонам договору не пізніше 1 квітня року, що наступає за звітним.
		Договір вступає в силу з дня його підписання Сторонами. Сторона-1 гарантує, що цей Договір є узгодженим з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та НАК «Нафтогаз України». Даний Договір діє до 31 грудня 2017 року. Сторони можуть в будь-який час припинити дію цього Договору на підставі взаємної письмової згоди, зокрема (але не виключно) у разі якщо Сторони прийдуть до висновку про недоцільність його продовження в звязку із збитковістю (пункт 9.1. Договору, пункт 9.2. Договору з урахуванням Додаткової угоди №4 від 20.09.2013).
		Між сторонами у справі виник спір щодо наявності підстав для розірвання  даного  Договору.
		В обґрунтування підстав позову позивач послався на істотні порушення відповідачем умов договору, які повязані, зокрема: 
		- із несплатою відповідачем податків, що виникають за операціями, котрі виконуються в межах договору; 
		- продажом відповідачем природного газу, видобутого в рамках спільної діяльності за заниженими цінами; 
		- ненаданням відповідачем позивачу фінансової звітності щодо результатів спільної діяльності; 
		- усуненням позивача від участі у спільній діяльності; 
		-  неперерахуванням позивачу прибутку від спільної діяльності; 
		- використанням відповідачем грошових коштів, отриманих за результатами спільної діяльності, для фінансування господарський операцій, які відповідно до умов договору про спільну діяльність повинні фінансуватися за рахунок грошових коштів відповідача; 
		-   завданням відповідачем збитків спільній діяльності, що не дає змоги досягти в повній мірі основної мети спільної діяльності - отримання прибутку в інтересах сторін договору. 
		Так, позивач зазначає, що відповідач в порушення пункту 5.11., підпункту 6.1.1. пункту 6.1. та пункту 7.3. Договору своєчасно та в повному обсязі не сплачує передбачені чинним законодавством податки, обов'язкові збори (платежі), в зв'язку із чим було порушено питання про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, власником яких є позивач, та застосовуються штрафні санкції до спільної діяльності; в порушення пункту 7.4. Договору відповідачем станом на 01.02.2016  не внесені грошові кошти на рахунок спільної діяльності для компенсації витрат такої;   відповідачем здійснена реалізація природного газу за цінами, які є нижчими за встановлені рішенням комітету управління спільною діяльністю, тобто за цінами, які не відповідають основній меті спільної діяльності - отримання прибутку в інтересах сторін; станом на 01.02.2016 відповідач не надав позивачу інформацію про вартість виконаних робіт з буріння, капітального та поточного ремонту свердловин, фактичну собівартість видобутої вуглеводневої продукції, чим порушив пункти 5.11., 5.13., підпункт  6.1.1. пункту 6.1. Договору та, як наслідок, обмежив право позивача, надане статтею 1136 Цивільного кодексу України та передбачене пунктом 5.13. Договору щодо можливості отримувати інформацію про ведення спільних справ; станом на 01.02.2016 бюджет спільної діяльності на 2015 рік на розгляд позивачу та на затвердження комітету управління спільною діяльністю відповідачем не наданий, внаслідок чого відповідач протягом усього 2015 року розпоряджався грошовими коштами спільної діяльності, які є спільною частковою власністю учасників Договору з часткою позивача 50%, на власний розсуд без урахування інтересів позивача, також станом на 01.02.2016 відповідачем не наданий на розгляд позивачу та на затвердження комітету управління спільною діяльністю і бюджет спільної діяльності на 2016 рік, що є порушенням пунктів 2.1., 2.3., 5.3., 5.4. Договору. 
		Зазначені порушення умов Договору з боку відповідача на думку позивача є  істотними, оскільки завдають  збитків спільній діяльності, що суперечить основній меті спільної діяльності - отримання прибутку та порушують права позивача. Внаслідок істотного порушення відповідачем умов цього договору, позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору. Вказані обставини  позивач наводить в якості правових підстав для розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 25.09.2004, укладеного між сторонами у справі, в судовому порядку відповідно до приписів частини другої статті  651 Цивільного кодексу України.
		Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено істотність порушення відповідачем умов договору, у звязку з чим Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в повній мірі не змогло отримати того, на що розраховувало під час укладання договору, що згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання такого договору в судовому порядку та відповідно для задоволення заявленого позову.
		З даними висновками місцевого господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки рішення у даній справі з даного господарського спору прийняте  у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, достеменно з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у даній справі, з огляду на нижченаведене.
		За змістом положень статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 626, 627 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до статей 1130, 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
		За змістом частини четвертої статті 176 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність.
		Статтею 49 Закону України «Про нафту і газ» передбачено можливість використання нафтогазоносних надр в рамках спільної діяльності. Якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами зобов'язаний мати один із учасників цього договору.
		Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Аналогічні приписи містить і стаття 193 Господарського кодексу України.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
		Підстави для зміни або розірвання договору унормовані статтею 651 Цивільного кодексу України, за приписами якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 Цивільного кодексу України).
		Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
		Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
		Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
		Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.
		Колегія суддів зазначає, що визначити очікування особи, на які вона розраховувала при укладанні договору і які вона визначила обєктивно погоджуючи його умови, необхідно через оцінку змісту договору.
		Пунктом 1.1. Договору визначено, що за цим Договором Сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади для ведення спільної інвестиційної та виробничої діяльності, кінцевою метою якої є отримання прибутку в інтересах сторін. Метою спільної діяльності є: опрацювання техніко-геологічної інформації на свердловинах;  капітальний ремонт, облаштування та подальша експлуатація свердловин;  підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин; видобування та реалізація видобутих вуглеводнів та продуктів їх переробки.
		Згідно з розділом «Визначення основних термінів» Договору спільна діяльність  діяльність сторін, яка відповідає чинному законодавству України про спільну діяльність підприємств, регулюється цим Договором і повязана з опрацюванням геолого-технічної інформації та виконання робіт, направлених на відновлення та збільшення видобутку вуглеводнів з застосуванням річних технологічних методів та обладнання на свердловинах, які є обєктами Спільної діяльності, а також подальшою реалізацією видобутих вуглеводнів та отримання прибутку.
		За змістом пункту 3.2. Договору вкладом позивача у Спільну діяльність є право користування свердловинами №№ 52, 53, 57, 66, 76 Чутівського родовища, №№ 160, 162, 170 Більського родовища.
		Згідно умов пункту 5.3. Договору ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Оператор (відповідач). При цьому, Оператор зобовязаний діяти в межах, обумовлених даним Договором, Програмами спільної діяльності, Бюджетом спільної діяльності та рішеннями Комітету управління.
		При встановленні обставин, що свідчать про порушення умов договору та якими  обґрунтовані вимоги позову про його розірвання, зокрема своєчасності та повноти сплати податків та зборів, ненадання бухгалтерської та фінансової звітності про результати спільної діяльності, ненадання бюджету спільної діяльності, судом  першої інстанції обґрунтовано зясовано, що за змістом пункту 5.11. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 31.05.2007 та Додаткової угоди №7 від 03.03.2015) до обовязків Оператора спільної діяльності (ТОВ «Цефей»)  відноситься, зокрема:
		- ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; 
		- своєчасна та повна сплата передбачених чинним законодавством податків, обовязкових зборів (платежів), а також відшкодування Стороні-1 сплачених нею всіх податків, обовязкових зборів (платежів), які стосуються та випливають із здійснення спільної діяльності.
		Відповідно до пункту 7.3. Договору усі доходи Спільної діяльності, отримані за відповідний звітний період, використовуються у першу чергу на виконання зобовязань перед бюджетами, державними цільовими фондами, та відшкодування поточних витрат Спільної діяльності, передбачених бюджетом спільної діяльності.
		Отже, за Договором сторони дійшли згоди спільно діяти для досягнення спільної мети - отримання прибутку, та визначили умови за яких учасники спільної діяльності здійснюють таку діяльність, однією з яких є законність, до якої, зокрема, належить виконання законодавчо встановленого обов'язку щодо сплати податків. 
		Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем пункту 5.11 Договору щодо сплати податків, які виникли за результатами здійснення спільної діяльності.
		Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015  по справі № 820/7394/15 за поданням Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», як уповноваженої особи за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 25.09.2004, стягнуто з останнього 3779642,98 грн. податкового боргу по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу та 115700,41 грн. податкового боргу по рентній платі за користування надрами для видобування газового конденсату.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 по справі № 820/7564/15 за поданням Гадяцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавський області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», як уповноваженої особи за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 25.09.2004, стягнуто з останнього 3367033,79 грн. податкового боргу по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу та 69077,58 грн. податкового боргу по рентній платі за користування надрами для видобування газового конденсату.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 по справі № 820/7539/15 за поданням Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», як уповноваженої особи за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 25.09.2004, стягнуто з останнього 34805658,54 грн. податкового боргу по платі за користування надрами для видобування природного газу та 569940,89 грн. податкового боргу по платі за користування надрами для видобування газового конденсату.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 по справі № 820/9741/15 за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей»   про стягнення податкового боргу задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей" на користь Державного бюджету України заборгованість   по платі за користування надрами для   видобування   нафти у розмірі 808298,04 грн., заборгованість по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 76938505,49 грн. та заборгованість по платі за користування надрами   для видобування газового конденсату в розмірі 692123,80 грн. 
		Крім того, позивачем в якості додаткового обґрунтування доводів істотного порушення відповідачем умов договору щодо сплати податків надано суду апеляційної інстанції копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі № 820/6620/16, якою задоволено адміністративний позов    Карлівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей» та 2) Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування». Стягнуто кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 22302113,99 грн. з поточних рахунків учасників Договору про спільну діяльність від 15.09.2004 № 927 солідарно шляхом перерахування зазначених коштів на відповідні рахунки державного бюджету Чутівського району.
		Отже, невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати податків суперечить умовам здійснення спільної діяльності за Договором та має негативні економічні наслідки для учасників спільної діяльності, які суперечать меті спільної діяльності та економічним інтересам позивача.  
		Разом з цим, невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати податків за Договором є порушенням охоронюваного законом права та інтересу позивача, як учасника спільної діяльності за Договором.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву та у своїй апеляційній скарзі зазначив, що вказані у постановах адміністративного суду податкові зобовязання виникли у звязку зі збільшенням рентних платежів за видобуток газу з 28% до 70% та наявністю дебіторської заборгованості за поставлений природний газ в розмірі більше 202000000,00 грн. 
		Скаржник зазначає, що збільшення рентних платежів за видобуток газу з 28% до 70% відбулося шляхом прийняття відповідного Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014, але суд першої інстанції не врахував, що введення законодавцем в дію нових ставок рентної плати суперечить Конституції України, Податковому та Бюджетному кодексам України і на думку відповідача є форс-мажорною обставиною, яка позбавляє ТОВ «Цефей» від відповідальності за невиконання певних зобовязань за договором про спільну діяльність.   
		Проте вказані посилання скаржника є безпідставними та не можуть бути взятими  колегією суддів до уваги в якості підстав для звільнення відповідача від обовязку по сплаті податків, оскільки зміна ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин відбулася на законодавчому рівні, шляхом прийняття 28.12.2014 Закону України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який є чинним.
		Крім того, частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		У пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
		Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. 
		Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Таким чином, із наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статей  617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести, зокрема наявність обставин непереборної сили та їх надзвичайний характер.
		Частиною першою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
		За змістом частини другої статті 14-1 цього ж Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Однак в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація, яка б належним чином підтверджувала існування форс-мажорних обставин, що призвели до обєктивної неможливості належного виконання відповідачем умов договору про спільну діяльність в частині сплати податків.  
		Відповідно до пункту 5.5 Договору формою роботи Комітету управління є засідання. Планові засідання Комітету управління проводяться один раз на три місяці (звітний квартал).
		За змістом пункту 5.10 Договору організація роботи Комітету управління покладається на Оператора (відповідача), за рахунок коштів спільної діяльності.
		Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується  в ході апеляційного розгляду справи, пунктом 5.11. Договору до обовязків Оператора - ТОВ «Цефей» також відноситься:
		- ведення обліку та складання звітності відповідно до положення про порядок контролю за роботою спільних підприємств та спільною діяльністю з видобування нафти і газу в НАК «Нафтогаз України»
		- складання та подання уповноваженим державним органам обовязкової звітності. 
		Згідно пункту 5.11 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.05.2007 та додаткової угоди № 3 від 27.05.2013 до договору) до обовязків Оператора - ТОВ «Цефей» сторонами також віднесено:
		- щоквартальне до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом надання  Сторонам попередньої бухгалтерської звітності результатів Спільної діяльності (попередній баланс та попередній звіт про фінансові результати за підписом керівника та бухгалтера з печаткою), довідки про вартість виконаних робіт з буріння, капітального та поточного ремонту свердловин, фактичну собівартість видобутої вуглеводної продукції та про перерахування прибутку Сторонам за звітний квартал та щоквартально протягом 50 днів після завершення звітного кварталу надає Сторонам завірені печатками копію податкової звітності та бухгалтерську звітність результатів Спільної діяльності (баланс та звіт про фінансові результати з додатками встановленої форми);
		- забезпечення подання інформації щодо всіх операцій спільної діяльності відповідно до вимог наказів Сторони-1, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
		Згідно з пунктом 7.1. Договору розгляд фінансових результатів спільної діяльності та розподіл прибутку здійснюється Оператором (відповідачем) щоквартально, але не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним кварталом.
		Пунктом 7.2. Договору встановлено обов'язок відповідача перерахувати належну позивачу частину прибутку протягом 7 банківських днів з дня затвердження Комітетом управління спільною діяльністю фінансових результатів діяльності за відповідний квартал та підписання протоколу засідання Комітету управління щодо розподілу прибутку.
		Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом №20-01/1-7605 від 04.12.2015, в якому вимагав від останнього відповідно до положень Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність надати бухгалтерську та фінансову звітність про результати Спільної діяльності за II, III квартали 2015 року, проекти протоколів засідання Комітету управління спільною діяльністю за II, III звітні квартали 2015 року, проекти Бюджету Спільної діяльності на 2015 рік та на 2016 рік, проекти Програми Спільної діяльності на 2016 рік (том 1 аркуші справи 63-66).
		Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що відповідач в порушення умов пункту 5.11. Договору не надав позивачу бухгалтерську та фінансову звітність про результати Спільної діяльності за II, III квартали 2015 року, не організував та не провів планові засідання Комітету управління спільною діяльністю за II, III та IV звітні квартали 2015 року, та, як наслідок, не перерахував позивачу у строки, встановлені Договором визначену та затверджену Комітетом управління спільної діяльності частину прибутку за відповідні періоди.
		Посилання відповідача на вилучення в нього документів (бухгалтерської та фінансової звітності) у ході проведення 17.12.2015 слідчих дій (Протокол обшуку від 17.12.2015; том 2 аркуші справи 87-105), і, як наслідок, неможливість надання цих документів позивачеві, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що зі змісту Протоколу обшуку від 17.12.2015 не вбачається вилучення  у відповідача ОСОБА_2 спільної діяльності станом на 30.06.2015 та станом на 30.09.2015, Звіту про фінансовий стан спільної діяльності станом на 30.06.2015 та станом на 30.09.2015, довідок про вартість виконаних робіт з буріння, капітального та поточного ремонту свердловин за II та III квартали 2015 року, довідок про фактичну собівартість видобутої вуглеводної продукції у II та III квартах 2015 року, листів про направлення на адресу позивача фінансово-господарської звітності за II та III квартали 2015 року. 
		Натомість матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про   направлення відповідачем позивачу фінансово-господарської звітності за II, III квартали 2015 року, а також про організацію та проведення засідання Комітету управління спільної діяльності за II та III звітні квартали. 
		За змістом частин другої та третьої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
		Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості у разі дійсного вилучення  у нього  вищезазначених документів, звернутися у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку до правоохоронних органів  із відповідним клопотанням щодо отримання оригіналів вилучених документів або їх копій. 
		Таким чином, доводи відповідача про дотримання ним умов пункту 5.11. Договору не знайшли свого підтвердження під час всього розгляду даної справи. 
		Окрім того, у пункті 5.14. Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 27.05.2013) Сторони домовились, що реалізація вуглеводів, видобутих в результаті Спільної діяльності та продуктів їх переробки здійснюється Оператором на умовах, попередньо затвердженими рішенням Комітету з Управління спільною діяльністю.
		Комітетом управління Спільною діяльністю прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 23.10.2013, яким відповідача зобовязано щомісячно здійснювати продаж природного газу, видобутого в рамках Договору через товарні біржі на аукціонах по максимальній ціні, що склалась на відповідний товар, з урахуванням граничного рівня ціни на природний газ, що встановлено постановою НКРЕ, з послідуючим надання позивачу підтверджуючих документів (копій аукціонних свідоцтв).
		Згідно з протоколом засідання Комітету управління Спільною діяльністю від 06.04.2015, відповідача зобовязано здійснювати реалізацію природного газу, який видобувається під час експлуатації свердловин, право користування якими передано у Спільну діяльність через товарні біржі (біржові торги, аукціони) по максимальній ціні, що склалась на відповідний товар, з урахуванням граничного рівня цін на природний газ, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з наступним наданням позивачу підтверджуючих документів (біржове свідоцтво або протокол біржових торгів, аукціонне свідоцтво).
		Проаналізувавши наявні у справі документи, суд першої інстанції встановив, що  відповідач реалізовував природний газ, видобутий в рамках спільної діяльності, за цінами, які є нижчими за розмір податку, котрий справляється за видобування такого природного газу, тобто нижче його собівартості.
		При ретельному дослідженні наданих відповідачем аукціонних свідоцтв по реалізації природного газу за серпень-вересень 2014 року та березень 2015 року,  а також співставленні ціни реалізації відповідачем природного газу із граничним рівнем цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за аналогічний період, місцевим господарським судом зясовано, що реалізація відповідачем природного газу здійснювалася за цінами, які не відповідають меті Спільної діяльності.
		Так, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у період серпень-вересень 2014 року та березень 2015 року встановлювався граничний (максимальний) рівень цін на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання від 4874,00 грн. за 1 тис. куб. метрів до 8900,00 грн. за 1 тис. куб. метрів.
		Відповідно до підпункту 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла з 03.08.2014) базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).
		Згідно з підпунктом 263.6.1 пункту 263.6 статті 263 Податкового кодексу України, вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: 
		- за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); 
		- за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.
		Відповідно до підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 Податкового кодексу України фактичною ціною для природного газу вважається ціна, що дорівнює граничному (максимальному) рівню ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
		Втім, судом першої інстанції встановлено, що згідно аукціонного свідоцтва №1 від 01.08.2014 Товарної біржі «Львівська Універсальна» відповідачем, як оператором спільної діяльності, було продано природний газ обсягом 8064,145 тис. куб. метрів +/- 25% на загальну суму 17741086,74 грн. з урахуванням ПДВ (тобто 2200,00 грн. за 1 тис. куб. метрів з ПДВ).
		Згідно аукціонного свідоцтва №1 від 11.08.2014 Товарної біржі «Львівська Універсальна» відповідачем, як оператором спільної діяльності, було продано природний газ обсягом 2285,964 тис. куб. метрів +/- 25% на загальну суму 5029111,66 грн. з урахуванням ПДВ (тобто 2200,00 грн. за 1 тис. куб. метрів з ПДВ).
		Згідно аукціонного свідоцтва №1 від 31.08.2014 Товарної біржі «Львівська Універсальна» відповідачем, як оператором спільної діяльності, було продано природний газ обсягом 2331,908 тис. куб. метрів +/- 25% на загальну суму 6879128,27 грн. з урахуванням ПДВ (тобто 2950,00 грн. за 1 тис. куб. метрів з ПДВ).
		Згідно аукціонного свідоцтва №1 від 19.09.2014 Товарної біржі «Львівська Універсальна» відповідачем, як оператором спільної діяльності, було продано природний газ обсягом 3030,000 тис. куб. метрів +/- 25% на загальну суму 10605000,00 грн. з урахуванням ПДВ (тобто 3500,00 грн. за 1 тис. куб. метрів з ПДВ).
		Згідно аукціонного свідоцтва №9Е-УУб-1 від 18.03.2015 Української універсальної біржі відповідачем, як оператором спільної діяльності, було продано природний газ обсягом 6684,435 тис. куб. метрів на загальну суму 43448854,24 грн. з урахуванням ПДВ (тобто 6500,00 грн. за 1 тис. куб. метрів з ПДВ).
		Згідно аукціонного свідоцтва №10Е-УУб-1 від 31.03.2015 Української універсальної біржі відповідачем, як оператором спільної діяльності, було продано природний газ обсягом 3520,705 тис. куб. метрів на загальну суму 27109442,58 грн. з урахуванням ПДВ (тобто 7700,00 грн. за 1 тис. куб. метрів з ПДВ).
		Виходячи з наведеного є вірним висновок суду першої інстанції про те, що реалізація природного газу, видобутого в рамках Договору про спільну діяльність у серпні-вересні 2014 року, здійснена відповідачем за ціною, яка нижча за розмір податку, який необхідно сплатити за видобування такого природного газу, тобто нижче собівартості природного газу, а відтак за збитковими для спільної діяльності цінами.
		Відповідач із такими висновками місцевого господарського суду не згоден та в своїй апеляційній скарзі зазначив про неможливість здійснювати реалізацію природного газу за цінами, які перевищують встановлений НКРЕКП граничний (максимальний) рівень цін на природний газ, а отже діяв у відповідності до умов Договору.
		Однак вказані твердження відповідача не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини щодо ціни реалізації природного газу, оскільки суд першої інстанції не вказує на необхідність продажу природного газу за цінами, встановленими НКРЕКП. Висновки суду першої інстанції обґрунтовані діючими на момент виникнення спірних правовідносин нормами Податкового кодексу України та постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
		Недотримання відповідачем вимог Комітету управління спільною діяльністю щодо визначення ціни та інших умов реалізації природного газу, про що вірно зазначає позивач, призвело до недоотримання спільного прибутку.
		Факт заниження відповідачем ціни на газ підтверджується також висновком призначеної у справі комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи від 05.10.2016 №4658/4659 (том 5 аркуші справи 133-142). Висновки експертизи відповідачем не спростовані. 
		За вказаних фактичних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що фактичний продаж відповідачем природного газу за ціною, яка є нижчою за розмір податку, який необхідно сплатити за видобування такого природного газу, тобто нижче його собівартості, є істотним порушенням Договору.
		Колегія суддів також приймає до уваги те, що позивач, як власник спеціальних дозволів на користування надрами, укладаючи договір розраховував на обопільне виконання взятих сторонами  зобов'язань, розраховував на можливість брати участь в управлінні спільною діяльністю для досягнення спільної мети за договором та розраховував своєчасно і у повному обсязі отримувати прибутки від спільної діяльності. 
		Втім, матеріалами справи підтверджується, що відповідач ухилився від договірного  обовязку щодо надання позивачеві звітності та від проведення засідань Комітету управління спільною діяльністю, що позбавило позивача можливості належним чином брати участь в управлінні спільною діяльністю, а також права на отримання інформації щодо ведення спільних справ учасників та отримання прибутку від спільної діяльності. Вказане, в свою чергу свідчить про здійснення спільної діяльності всупереч її суті не спільно сторонами Договору, а одноосібно відповідачем.
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Позивач надав достатньо обґрунтованих доказів у відповідності до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують порушення відповідачем істотних умов договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004, які є визначальними та суттєвими для даного виду договорів, і можуть бути підставами для його розірвання.
		Відповідно до вимог статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу  України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.
		Колегією суддів апеляційної інстанції під час повторного розгляду справи також встановлено, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідачем було допущено істотне порушення умов договору про спільну діяльність у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (несвоєчасна та неповна сплата податків та зборів, ненадання бухгалтерської та фінансової звітності про результати спільної діяльності, ненадання бюджету спільної діяльності, на що розраховував позивач при укладенні договору і що призвело до неможливості досягнення мети спільної діяльності  прибутку), що є підставою для розірвання такого договору в судовому порядку.
		Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в рішенні Господарського суду Харківської області від 16.01.2017 у даній справі.
		З огляду на все викладене вище, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2017 у справі № 912/311/16 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і жодних правових підстав для його скасування під час апеляційного розгляду справи не встановлено, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають фактичним обставинам справи, документально не обґрунтовані, в звязку з чим не можуть бути підставами згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування  рішення.
		Судовий збір за перегляд рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», м. Дергачі, Харківська область залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2017 у справі №912/311/16 залишити без змін.
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя                                                                    Барбашова С.В.
		 
		Суддя                                                                                           Істоміна О.А.  
		 
		Суддя                                                                                           Медуниця О.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...