Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/1861/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2017. Зареєстровано: 15.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2017.
Дата набрання законної сили: 17.04.2018
Результат оскарження 17.04.2018 Апеляційний суд Харківської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		          справа №619/1861/16-ц    
		                               провадження №2/619/78/17
		 
		                                                        Р І Ш Е Н Н Я
		  І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И
		     
		         07 серпня 2017 року                    Дергачівський районний суд Харківської області
		у складі:    головуючого судді                                   Якименко Л.О.
		                   за участю секретаря судового засідання                                        Ломанової І.А.
		                   представників позивача                                                                   ОСОБА_1,
		                                                                                                                                ОСОБА_2
		                   відповідача                                                                                        ОСОБА_3   
		                   представника відповідача                                                                ОСОБА_4,
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6, Пересічанська селищна рада Дергачівського району Харківської області про визнання заповіту нікчемним.
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6, Пересічанська селищна рада Дергачівського району Харківської області про визнання заповіту нікчемним.
		В підтвердження змінених позовних вимог позивач посилається на те, що матір сторін спору  ОСОБА_7 померла 19 червня 2015 року у віці 79 років, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 11 серпня 2015 року виконавчим комітетом Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області. ОСОБА_8 свідоцтв про народження сторін, підтверджують відповідні родинні звязки. 
		Згідно інформації КП «БТІ Дергачівської районної ради», викладеної в листі №76 від 18 березня 2016 року, ОСОБА_7 належить житловий будинок №14 по вул. Береговій (колишня вул. Чапаєва) в смт. Пересічне Дергачівського району Харківської області.
		Таким чином, 19 червня 2015 року після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді вказаного будинку. Згідно листа №71/0116 приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 від 24 лютого 2016 року, по заведеній спадковій справі №56/2015 існує заповіт, складений не на імя позивача. Також нотаріус повідомила позивача про намір видати свідоцтво про право на спадщину відповідачу ОСОБА_3
		Позивач вважає, що вказаний заповіт має ряд недоліків, які тягнуть за собою його нікчемність. Така точка зору сформулювалась з огляду на наступне.
		Відсутність повноважень у секретаря Пересічанської селищної ради ОСОБА_9 на посвідчення заповіту.
		Представником позивача було направлено адвокатський запит на адресу Пересічанської селищної ради щодо надання копії рішення відповідного виконавчого комітету про надання повноважень ОСОБА_9 вчиняти нотаріальні дії. Листом №02-21/819 від 21 вересня 2016 року Пересічанський селищний голова ОСОБА_10 повідомив, що надати вказане рішення можливості немає, оскільки воно зберігається в архіві.
		Направивши аналогічний запит до архівного відділу Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, сторона позивача отримала лист №20/т від 06 жовтня 2016 року, яким повідомлено, що «документи виконавчого комітету Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області за 2002 рік на зберігання до архівного відділу не надходили, в звязку з чим немає можливості надати копію рішення виконавчого комітету Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області». ОСОБА_11 документів Головного територіального управління юстиції у Харківській області також відповідне рішення відсутнє.
		Це дозволяє зробити висновок про відсутність рішення виконавчого комітету Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про надання повноважень ОСОБА_9 вчиняти нотаріальні дії як такого.
		Приписами ст.ст. 38, 42, 59 Закону від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. №22/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 р. за №256/466, зі змінами від 10.06.1999 р. ) встановлено, що у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на яких такий обовязок покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.
		Судова практика у аналогічних справах категорична.
		Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 січня 2006 року (вісник Верховного Суду України №3(67): «Вирішуючи питання про правильність посвідчення заповіту секретарем сільської ради, суд повинен витребувати та дослідити рішення виконавчого комітету сільської ради, яке б надавало цій посадовій особі право на вчинення нотаріальних дій, оскільки відповідно до ст.. 37 Закону України «Про нотаріат», статтею 38, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на яких такий обовязок покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.
		Крім того, суд повинен брати до уваги розяснення, викладені у п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами), відповідно до яких у разі посвідчення угоди, якою є заповіт, не тим органом або не тією службовою особою, на яких покладено здійснення нотаріальних дій, угода не може вважатися укладеною з додержанням встановленої нотаріальної форми.
		Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.08.2011 року по справі №6-15553св11 (рішення ЄДРСР за №18986132) був визнаний нікчемним заповіт, посвідчений не уповноваженою на це особою: «… Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент посвідчення заповіту ОСОБА _8 на користь ОСОБА_5 від 7 квітня 2005 року та заяви ОСОБА_4 від 5 серпня 2005 року про відмову від належної їй обовязкової частки у спадщині, рішення виконавчим комітетом Кривопустовської сільської ради про накладення на секретаря сільської ради ОСОБА_12 обовязків на вчинення нотаріальних дій не приймалося, а тому дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання заповіту нікчемним та заяви недійсною… »
		Крім того, в заповіті містяться незастережні виправлення  в написанні адреси заповідача «вул. Чапаєва», а також в написанні по батькові спадкоємця «Шевченко Василю Олексійовичу». Також на заповіті документа можна побачити не прокреслені рядки, що дозволяє сумніватись у кваліфікації особи, яка посвідчила заповіт.
		За п. 17 Інструкції, текст нотаріально посвідчених заповітів, доручень, заяв, засвідчених копій документів і виписок з них повинні бути написані ясно і чітко, числа і строки. Які стосуються змісту посвідчених заповітів і доручень, мають бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб- без скорочень і з зазначенням їх адреси, а в необхідних випадках  номерів їх рахунку в установах банків. Прізвища, імена та по батькові громадян, у тому числі представників, які беруть участь у нотаріальних діях, повинні бути написані в документі повністю з зазначенням місця їх проживання.
		На нотаріально оформлених документах не заповнені до кінця рядки та інші вільні місця прокреслюються, дописки (приписки) і виправлення повинні бути застережені посадовою особою виконавчого комітету перед підписом заповідача чи довірителя та інших осіб, які підписали заповіт, доручення або заяву, і повторені в кінці посвідченого напису».
		Допущено помилку й при написанні посвідченого напису  не зазначено район та область розташування відповідної селищної ради. Що суперечить зразку, наведеному у Додатку №6 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських. Селищних, міських рад народних депутатів «Посвідчений напис на заповіті».
		Зі змісту заповіту неясно. Ким він посвідчений. Питання постає у звязку з наступними формулюваннями на заповіті: «Зміст статті 535 ЦК України мені нотаріусом розяснено. Цей заповіт складено і підписано в двох примірниках. Один з яких залишається на зберіганні в справах державної нотаріальної контори…». Далі зазначено, що заповіт посвідчено секретарем виконкому Пересічанської селищної ради.
		         Відповідно до змісту п. 27 Інструкції, заповіти і доручення, що посвідчуються в нотаріальному порядку, подаються посадовій особі виконавчого комітету не менш, ніж у двох примірниках, один з яких залишається у виконавчому комітеті ради народних депутатів.
		Отже, маються протиріччя у встановленні особи, яка посвідчила правочин: чи то був секретар сільради. Чи то був невстановлений нотаріус невстановленої державної нотаріальної контори. Таким чином, викликає сумнів сам факт посвідчення заповіту.
		На оскаржуваному заповіті зазначено, що його зареєстровано в реєстрі за №514.
		Згідно п. 19 вищевказаної Інструкції, всі нотаріальні дії, які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (додаток №1). За зразком додатка, в останньому його стовбці має міститись розписка особи в одержані нотаріально оформленого документа.
		Натомість, витяг з реєстру нотаріальних дій Пересічанської селищної ради свідчить про те, що підпису ОСОБА_7 у відповідній графі реєстру не міститься. Отже, заповідачка не отримала примірник власного заповіту.
		Таким чином, оспорюваний заповіт було посвідчено особою, яка не мала на це повноважень та з численними формальними порушеннями, що тягне за собою його нікчемність і, як наслідок, недійсність.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що заповіт є нікчемним.
		          Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі і пояснила, що жодного разу покійна ОСОБА_7 не говорила про заповіт 2002 року, тому сумнівається в його дійсності існування.
		Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і пояснив, що мати сторін ОСОБА_7 перенесла інсульт, але голова у неї була світла. Про заповіт він дізнався в 2002 році і брат також про заповіт знав. Він показував заповіт братові в 2014 році. Мати сама ходила в Пересічанську селищну раду складати заповіт.  
		Представник третьої особи  приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання не зявилася, повідомлялася про час і місце розгляду справи належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення про отримання судової повістки, про поважні причини неявки суду не повідомила. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника 3-ї особи, який не заявляє самостійних вимог у відповідності до ч. 3 ст. 36 ЦПК України.
		Представник третьої особи  голова Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_10 не зявився, згідно наданої суду заяви просить прийняти обєктивне рішення згідно вимог діючого законодавства та розглядати справу за відсутністю представника Пересічанської селищної ради, що суд вважає за можливе.
		Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла 19 червня 2015 року у віці 79 років, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 11 серпня 2015 року виконавчим комітетом Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області. ОСОБА_7 є матірю позивача та відповідача по справі, що підтверджується копіями свідоцтв про народження. 
		Згідно інформації КП «БТІ Дергачівської районної ради», викладеної в листі №76 від 18 березня 2016 року, ОСОБА_7 належить житловий будинок №14 по вул. Береговій (колишня вул. Чапаєва) в смт. Пересічне Дергачівського району Харківської області.
		Згідно до заповіту, засвідченого 15 листопада 2002 року секретарем виконкому Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_9, ОСОБА_7 заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом вона буде мати право сину ОСОБА_3. 
		Відповідно дост. 1233 ЦК Українизаповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
		Згідно зіст. 1244 ЦК Україниправо на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
		Вимоги, щодо форми та порядку посвідчення заповіту, встановлені ст. ст. 1247-1253ЦК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
		Свідок ОСОБА_13 суду показала, що мешкає по сусідству, добре знає родину ОСОБА_3. ОСОБА_3 весь час жив з матірю, допомагав їй. ОСОБА_5 не жив з матірю, пішов жити в смт. Солоницівка. Померла ОСОБА_7 в с. Пісочин у помешканні ОСОБА_3, він її хоронив, вони були на похороні, чи допомагав ОСОБА_5 вона не знає. Вона часто бачилась з ОСОБА_14, вона мала гарну память. ОСОБА_8 стала погано ходити її забрав син ОСОБА_11 в Мурафу, де вона жила в окремому приміщенні, в сімї ОСОБА_5 вона не жила. Її кум їздив до ОСОБА_8 провідати і був шокований поганими умовами проживання останньої.
		Свідок ОСОБА_15 суду показав, що ОСОБА_9 була секретарем Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області ІІ созиву і особисто в неї він вчиняв нотаріальні дії. Стихійне лихо було в смт. Пересічне Дергачівського району Харківської області роки 3-5 тому. Було пошкоджено дах приміщення селищної ради.
		Свідок ОСОБА_9 суду показала, що працювала секретарем Пересічанської селищної ради з 1994 року по 2006 рік і в її функціональні обовязки входило посвідчувати заповіти. ОСОБА_7 сама приходила до селищної ради і складала заповіт, заповіт реєструється в книзі реєстрів нотаріальних дій. Відсутність підпису заповідача в реєстрі можлива лише із-за її необачності. Заповіт складається в двох примірниках. Документи Пересічанської селищної ради були пошкоджені через зливу, т.я. був пошкоджений дах декілька років тому. На період стихійного лиха вона в селищній раді не працювала. 
		Як роз'яснено у п. 17постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.
		Однак, за змістомп. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.
		Приписами ст.ст. 38, 42, 59 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. №22/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 р. за №256/466, зі змінами від 10.06.1999 р.) встановлено, що у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на яких такий обовязок покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.
		Вирішуючи питання про правильність посвідчення заповіту секретарем сільської ради, суд повинен витребувати та дослідити рішення виконавчого комітету сільської ради, яке б надавало цій посадовій особі право на вчинення нотаріальних дій, оскільки відповідно до ст. 37 Закону України «Про нотаріат», статтею 38, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на яких такий обовязок покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.
		Крім того, згідно розяснення у п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами), відповідно до яких у разі посвідчення угоди, якою є заповіт, не тим органом або не тією службовою особою, на яких покладено здійснення нотаріальних дій, угода не може вважатися укладеною з додержанням встановленої нотаріальної форми.
		Рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області щодо надання повноважень секретарю виконкому ОСОБА_9 на період листопада 2002 року вчиняти нотаріальні дії суду на дослідження не надано, що свідчить про відсутність такого рішення.
		Відповідно до змісту п. 27 Інструкції, заповіти і доручення, що посвідчуються в нотаріальному порядку, подаються посадовій особі виконавчого комітету не менш, ніж у двох примірниках, один з яких залишається у виконавчому комітеті ради народних депутатів.
		Витяг з реєстру нотаріальних дій Пересічанської селищної ради свідчить про те, що підпису ОСОБА_7 у відповідній графі реєстру не міститься.
		Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину».
		Згідно ст. 541 ЦК УРСР 1963 року (в редакції від 30.10.1999 року, діючій на момент посвідчення документу), заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.
		Згідно ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на момент укладення оскаржуваного заповіту, недодержання нотаріальної форми тягне за собою недійсність заповіту. Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, заповіт, вчинений з порушенням законодавства, є нечинним.
		Згідно абз. 2 п. 4 діючого ЦК України, щодо цивільних відносин. Які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
		У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).
		Суду не надано жодного допустимого доказу про те, що від дії стихійного лиха 20.07.2012 року викликаного зливою та буревієм постраждало саме рішення, яким на секретаря виконкому ОСОБА_9 були покладені обовязки вчинення нотаріальних дій на листопад 2002 року. Надано лише довідку Харківського регіонального центру з гідрометеорології від 31.07.2012 року № 450; акт № 28 від 21.07.2012 року обстеження господарської будівлі, постраждалої від стихійного лиха 20.07.2012 року, про те, що дощова вода пошкодила частину архівних документів та акт б\н від 21.07.2012 року про невиправне пошкодження частини архівних документів Пересічанської селищної ради. Якої саме частини архівних документів, за які роки, у вищевказаному акті не відображено, тому суд не приймає до уваги вищевказані докази.
		Таким чином, оспорюваний заповіт було посвідчено особою, яка не мала на це повноважень та з численними формальними порушеннями, що тягне за собою його нікчемність.
		У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88 ЦПК України, ст.ст. 215-236, 535,1233, 1244, 1247-1253, 1257ЦК України, ст. ст. 47, 48, 541 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд, - 
		                                               В И Р І Ш И В:
		         Позовні вимоги ОСОБА_5 - задовольнити.
		         Встановити нікчемність заповіту від імені ОСОБА_7 на імя ОСОБА_3, посвідченого 15.11.2002 року секретарем виконкому Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_9 за реєстровим № 514. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна гривня 20 копійок).
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення апеляційної скарги через Дергачівський районний суд, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення суду. Мотивувальна частина рішення буде виготовлена 12 серпня 2017 року.
		 
		 
		           Суддя                                                          Л. О. Якименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...