Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 658/1669/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2017. Зареєстровано: 17.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2017.
Дата набрання законної сили: 20.09.2017
Результат оскарження 20.09.2017 Апеляційний суд Херсонської області: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа №658/1669/17 
		Провадження № 3/647/919/2017 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 серпня 2017 року  місто Берислав
		Бериславський районний суд Херсонської області в в складі:
		          головуючого судді:Кириленко М.О.,
		          при секретарі     Крамському Д.О.,
		          за участю прокурора    Шеремет Є.В.
		   розглянувши матеріали за фактом вчинення адміністративного корупційного правопоорушеннявідносно:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої на посаді судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області, зареєстрованої: м. Одеса, Тираспольське шосе, 27, кв.36 та проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.2 КУпАП, -
		ВСТАНОВИВ:
		31.07.2017 року до Бериславського районного суду Херсонської області надійшов матеріал про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 перебуваючи на посаді судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області, будучи, згідно з підпунктом «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення повязані з корупцією, 29 жовтня 2016 року продала автомобіль, який їй належав на праві власності, у звязку з чим отримала дохід у розмірі 250000 грн., що перевищує поріг у 50 мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2016 року та в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції, про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинила правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП. 
		В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину щодо умисного скоєння правопорушення не визнала та пояснила, що дійсно 29 жовтня 2016 року продала автомобіль марки Hyundai Tucson, 2008 року випуску, за 250000 грн. та дійсно вчасно не подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, тобто подала с пропуском строку. Однак, порушення таких строків відбулось з поважних причини, а саме з березня 2016 року функції судді Подячева І.Д. не виконує, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У жовтні-листопаді 2016 року вона також перебувала у декретній відпустці по догляду за сином ОСОБА_3, який народився 26 грудня 2015 року. На момент вчинення правопорушення йому виповнилося 10 місяців і він був на грудному годуванні, що було пріоритетним на той час. Вчасно перевірити зміст статті 52 не мала можливості, оскільки весь час у 2016 році займалась дитиною. З 2014 року, тобто з моменту набрання чинності законом, в памяті читко залишилось словосполучення «суттєва зміна у майновому стані» у розумінні придбання декларантом майна, вартість якого перевищує 50 мінімальних заробітних плат, а тому продавши власне авто не відразу провела паралель між обовязком повідомити про суттєві зміни у майновому стані та отриманими грошима за продаж майна, яке їй належало, оскільки фактично зміни у майновому стані не відбулись  замість автомобілю вона мала на руках певну суму грошей. Через деякий час після заповнення щорічної декларації за 2015 рік, яку подала 26 жовтня 2016 року, (щорічну декларацію заповнювала та відправляла на при кінці жовтня 2016 року вночі з дитиною на руках, оскільки в роботі сайту постійно були перебої, що тримало в напрузі, тому після заповнення та направлення щорічної декларації до реєстру, на певний час відволіклась від обовязків судді та не включала компютер) повернулась до вивчення законодавства, а саме Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо заповнення декларацій доброчесності та родинних звязків та інших законів, повязаних з цими питаннями. Під час такого ознайомлення зрозуміла, що помилилась щодо змісту ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» і відразу подала таке повідомлення до НАЗК. Виправлення помилки відбулось вже після спливу 10 днів, однак порушення строку є незначним, лише 10 днів після спливу строку, встановленого Законом. Свою помилку виправила сама, без нагадування перевіряючих органів, тобто усунула порушення самостійно. Жодним чином не намагалась скрити факт продажу автомобілю та його вартість, тобто наміру приховувати зміни у своєму майновому стані не мала. Крім того, всю інформацію щодо продажу автомобілю зазначила також в щорічній декларації за 2016 рік, яку подала вчасно. 
		Також, ОСОБА_2 зазначила, що порядку заповнення декларації та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані був присвячений семінар, який проводили посадові особи НАЗК у вересні 2016 року в Апеляційному суді Херсонської області, тобто працюючим суддям докладно було розяснено всі нюанси подання декларації та повідомлення. Відвідати такий семінар не мала можливості, з причини зазначеної вище, що також вплинуло на швидкість реагування судді у декретній відпустці на зміни, які відбулись у її майновому стані.
		Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, пояснив при цьому, що матеріалами адміністративного провадження доведено факт вчинення адміністративного правопорушення та вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та Закону України «Про запобігання корупції ».
		Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши докази у справі, прихожу до наступного висновку.
		Згідно із ч. 2 ст. 52 Закону (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення), у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		ОСОБА_2 відповідно до наказу № 4.4-2/5 від 04.02.2014 року голови Каховського міськрайонного суду Херсонської області була зарахована до штату Каховського міськрайонного суду Херсонської області на посаду судді на підставі Указу Президента України від 17.01.2014 року № 13/2014. 
		З 08 березня 2016 року перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення ним трирічного віку. 
		29.10.2016 року ОСОБА_2 продала автомобіль марки Hyundai Tucson, 2008 року випуску, у звязку з чим отримала прибуток у розмірі 250000 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу № 6545/2016/157948 від 29 жовтня 2016 року.
		В момент продажу автомобілю ОСОБА_2 формально була суб'єктом декларування, відповідно до положень підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки обіймала посаду судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області, а тому підпадала під дію Закону України «Про запобігання корупції».
		В порушення визначеного ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» десятиденного строку ОСОБА_2 не було повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції про зміни в його майновому стані. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та самою ОСОБА_2.
		Разом з тим, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Так, з матеріалів адміністративного провадження вбачається, що посадовими особами ДЗЕ НП України з метою виконання вказівки Міністерства внутрішніх справ, щодо моніторингу виконання субєктами декларування Закону України «Про запобігання корупції» роздруковано з сайту НАЗК щорічні декларації ОСОБА_2 за 2015 та 2016 роки та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. 
		Згідно пункту 1 та п. 4 Загальних «Положень про Департамент захисту економіки Національної поліції України», затверджених Наказом Національної поліції України № 81 від 07.11.2015 року Департамент захисту економіки Національної поліції України (далі ДЗЕ) у своїй діяльності ДЗЕ керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, у тому числі нормативно-правовими актами МВС та Положенням «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України».
		Згідно п.3 Функцій Департаменту, покладення на Департамент обовязків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.
		Пунктом 3 розділу 4 Положення встановлено, що працівники Департаменту мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або повязаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим субєктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обовязковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше пяти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
		Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що працівники Департаменту захисту економіки мають право лише складати протоколи про адміністративні правопорушення, а виявляти та реагувати на такі порушення насамперед мають право спеціалісти НАЗК. 
		Таким чином працівники Департаменту захисту економіки Національної поліції України мають право реагувати на випадки порушення норм антикорупційного законодавства, лише після офіційного підтвердження такого порушення спеціалістами НАЗК. 
		Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п.4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або змін у майновому стані субєктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціально уповноваженого субєкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
		Але усі обовязкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що субєкт декларування несвоєчасно подав декларацію, вправі здійснювати тільки НАЗК , у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
		Проте, в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_2, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України та інше. Також, в матеріалах відсутні офіційні звернення посадових осіб ДЗЕ НП України до НАЗК щодо отримання офіційної інформації від НАЗК щодо несвоєчасного повідомлення особою про зміни у майновому стані.
		Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи певне рішення, орган влади, а особливо суд, повинен довести, що діє згідно з наведеним приписом. Такі доводи містяться в мотивувальній частині рішення.
		Враховуючи викладені приписи діючого законодавства, посадова особа Управління захисту економіки в Херсонській області ДЗЕ НП України здійснюючи перевірку своєчасності повідомлення ОСОБА_2 про зміну майнового стану діяла за межами прав, якими вона наділена згідно Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України.
		Тобто, в даному випадку посадова особа ДЗЕ НП України, що склала протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП за порушення субєктом декларування ч.2 ст.52 Закону «Про запобігання корупції», здійснивши перевірку останньої як субєкта декларування, вийшла за межі свої повноважень, тобто діяла не в рамках діючого законодавства.
		За таких даних, слід зробити висновок, що докази у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, за виключенням самого протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП, є неприпустимими, з підстав їх здобуття посадовцем державного органу не на підставі та не в межах своїх повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
		Крім того, посадовими особами ДЗЕ НП України в протоколі зазначено, що місцем вчинення правопорушення є місце роботи судді, тобто адреса розташування Каховського міськрайонного суду Херсонської області. Такий висновок посадовою особою органів внутрішніх справ зроблено на підставі того, що обовязок щодо подання повідомлення про суттєві зміни свого майнового стану у судді виник саме у звязку з виконанням ОСОБА_2, як суддею, функцій держави. 
		Разом з тим, в протоколі на аркуші 2 встановлено, що ОСОБА_2 з 08 березня 2016 року перебуває у декретній відпустці, тобто за місцем роботи не знаходиться та функції держави не виконує. 
		Таким чином в протоколі не встановлено дійсне місце вчинення правопорушення, а зазначене в протоколі місце протиричіть встановленим обставинам справи. 
		Також слід зазначити, що серед іншого, статтею 280 КУпАП, на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов'язок з'ясувати не лише те, чи було вчинено діяння, але і питання винуватості особи у його вчиненні.
		Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
		Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізу ст. 10 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) та ст. 11 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати). Зважаючи на те, що законом в диспозиції даної статті не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Такої ж думки притримуються судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		З врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення повинен довести в діях особи умисел на несвоєчасне повідомлення.
		Відповідно до ст.2, ст.7 та ст.245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Так, судом встановлено, що в період з 29 жовтня 2016 року (день продажу автомобілю) по 18 листопада 2016 року (день внесення повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) ОСОБА_2 не перебувала на роботі, тобто функції судді не виконувала та не мала права виконувати, оскільки з 08 березня 2016 року знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 
		Жінка, в першій рік життя дитини, повністю віддана їй, а тому не може в повній мірі слідкувати за всіма змінами, які відбуваються у професійній сфері, навіть якщо жінка є суддею.
		Через перебування у декретній відпустці ОСОБА_2 не відвідувала заходи, які на передодні запуску електронного декларування проводили спеціалісти НАЗК, та, які були присвячені порядку заповнення декларації та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, що позбавило її як субєкта декларування можливості отримати повну інформацію в зазначених питаннях. 
		З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 не мала можливості з обєктивних причин швидко реагувати на зміни, які відбуваються у професійній сфері та виконувати всі обовязки, які покладенні на неї як на суддю.
		Перелічене вище вказує на відсутність в діях ОСОБА_2 умислу на несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а відповідно - субєктивної сторони правопорушення, що є обовязковим елементом складу останнього.
		Крім того, судом враховано, що пропуск строку є незначним  10 днів, повідомлення направлено особою самостійно, без нагадування правоохоронних органів, а також при заповненні у 2017 році електронної декларації за 2016 рік, грошові кошти отримані за продаж автомобілю зазначені належним чином, що також свідчить про відсутність наміру приховати отриманий прибуток. 
		Частина 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» не містить ні обовязку, ні порядку, ні способу внесення повідомлення у випадку перебування субєкта декларування у соціальній відпустці, а, відповідно, вказує на відсутність у такому випадку порушення закону, що відповідає принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст. 8 Конституції України) та вимагає дотримання вимог «якості» та юридичної визначеності нормативного акта.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Згідно з п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
		1) про накладення адміністративного стягнення;
		2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;
		3) про закриття справи.
		Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
		З урахуванням вищезазначених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд обґрунтовано приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_2, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, у звязку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд вважає за доцільне провадження по даній справі, закрити.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247 та 284 КУпАП, суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2, розпочату на підставі протоколу, складеного 17 травня 2017 року № 42 оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Херсонській області ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА_4 за ч.2 ст. 172-6, - з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області. 
		 
		          Суддя                                             М.О.Кириленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...