Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/13021/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2017. Зареєстровано: 28.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2017.
Дата набрання законної сили: 22.08.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/4078/17  Справа № 201/13021/16-ц                                                                                  Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1        Доповідач -  Демченко Е.Л.
		Категорія 57                                                                                                   
		   
		Р І Ш Е Н Н Я 
		                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ           
		22 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
		          головуючого - судді Демченко Е.Л.
		          суддів  Куценко Т.Р., Максюта Ж.І. 
		          при секретарі  Синенко Є.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи - ОСОБА_3 Європи в Україні, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг, Візовий центр посольства ОСОБА_4, про захист прав споживача та зобовязання вчинити певні дії, - 
		в с т а н о в и л а:
		У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі  ПАТ «СК «АХА Страхування») про захист прав споживача та зобовязання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що він є інвалідом першої групи з дитинства, звернувся до ДФ ЗАТ "СК "АХА Страхування", що знаходиться у м.Дніпро пр.Рогальова,33, з проханням продати йому поліс медичного туристичного страхування для виїжджаючих за кордон.
		Вказував, що зазначений поліс медичного туристичного страхування був необхідний йому в рамках збору повного пакету документів, перелік яких визначений п.3 ст.10,15 Регламенту№810/2009 Європейського Парламенту та Ради від 13 липня 2009 року, що встановлює Кодекс Спільноти з візових питань (Візовий Кодекс),для подання заявки у Візовий Центр ОСОБА_4 з метою отримання короткострокової туристичної візи.
		Зазначав, що за наслідками цього звернення він отримав від відповідача відмову з підстави наявності у нього інвалідності першої групи у звязку з тим, що договором добровільного страхування подорожуючих за кордон та правилами №109 добровільного страхування медичних витрат, якими у своїй діяльності керується відповідач, встановлені обмеження для інвалідів 1 та 2 груп.
		Посилаючись на те, що така відмова порушила його права як споживача та дискримінувала його як інваліда, просив суд ухвалити рішення, яким зобовязативідповідача внести зміни до п.4.4.2 Правил №019 добровільного страхування медичних витрат, які зареєстровані у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 17 квітня 2009 року за №2190252, а також до п.17.1.3 Договору добровільного страхування подорожуючих за кордон, шляхом їх виключення.
		Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. 
		     В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «СК «АХА Страхування» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення, зазначаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального й процесуального права.
		Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «СК «АХА Страхування» підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2)чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3)які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4)яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8)чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.
		Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалід першої групи з дитинства.
		13 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ДФ ЗАТ "СК "АХА Страхування", що знаходиться у м.Дніпро по пр.Рогальова,33, з проханням продати йому поліс медичного туристичного страхування для виїжджаючих за кордон.
		Зазначений поліс медичного туристичного страхування був необхідний йому в рамках збору повного пакету документів, перелік яких визначений п.3 ст.10,15 Регламенту №810/2009 Європейського Парламенту та Ради від 13 липня 2009 року, що встановлює Кодекс Спільноти з візових питань (Візовий Кодекс), для подання заявки у Візовий Центр ОСОБА_4 з метою отримання короткострокової туристичної візи. Необхідність отримання візи була зумовлена спеціальним запрошенням ОСОБА_3 Європи, яке він отримав як адвокат, що здобув перше рішення в Україні щодо дискримінації осіб з інвалідністю. 
		У рамках запланованого візиту він мав взяти участь у спеціальній учбовій програмі із застосування міжнародного законодавства для захисту прав людини, а також відвідати урочисте засідання ОСОБА_5 Європейського суду з прав людини. Проте отримав від відповідача відмову з підстави наявності у позивача інвалідності першої групи.
		17 вересня 2013 року позивач письмово звернувся до Голови правлінняПАТ «СК «АХА Страхування»з проханням надати пояснення щодо відмови в продажу полісу страхування.
		За наслідками розгляду цього звернення 23 вересня 2013 року він отримав відповідь, в якій зазначалося, що у відповідності до норм Закону України «Про страхування» та Цивільного кодексу України добровільне страхування - це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб при настанні деяких подій (страхових випадків), що здійснюються на основі договору між страховиком і страхувальником. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що затверджуються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. На підставі затверджених Правил страхування страховик отримує ліцензію на здійснення страхової діяльності за відповідним видом страхування. Йому повідомлено, що на жаль згідно із п.4.4.2 Правил страхування, а також на підставі п. 12.1.3 частини В (умов страхування) Договору страхування подорожуючих за кордон не приймаються на страхування особи, які мають інвалідність І або II групи. Більше того, відповідно доп.17.1.3. Договору добровільного страхування подорожуючих за кордон, договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання, якщо застрахована особа має I, II групу інвалідності.
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що в Україні проголошена і діє загальна заборона дискримінації, наявність дискримінаційного положення в правилах страхування відповідача свідчить про порушення прав інвалідів, а ст.9 Конвенції про права інвалідів, як основоположне право, визначено право на доступність, якою передбачено, що інваліди мають право мати доступ до всіх аспектів суспільного життя нарівні з іншими, зокрема, до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та звязку і до інших обєктів і послуг, що надаються населенню.
		Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції для задоволення позову виходячи з наступного.
		Відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
		Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
		Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
		Захист прав, свобод і законних інтересів інвалідів забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом, що передбачено положенням статті 6 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів».
		Аналогічне право закріплено в статті 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії в Україні», згідно якої особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної ОСОБА_3 України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом.
		Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 рокурегулює відносини, які виникають між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		Відповідно до п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач  фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника.
		Метою страхування укладеного між сторонами договору добровільного страхування подорожуючих за кордоном є погашення за рахунок страховика ризику, повязаного з непередбаченими медичними та додатковими витратами, що виникають у звязку з необхідністюотримання медичної допомоги чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.
		Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
		Страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, зокрема є: 
		фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - страховики-резиденти). 
		Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям,  працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) (ст.4 Закону України «Про страхування»).
		Відповідно до ст.ст.5,6 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
		Згідно ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
		Відповідач у своїй діяльності зокрема керується правилами №109 Добровільного страхування медичних витрат від 13 березня 2009 року, затверджених в.о.Голови правління ЗАТ «СК «АХА Страхування» (а.с.69-79).
		Відповідно до п.1.2.,1.3. Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року №40 (далі - Ліцензійні умови), ліцензування страхової діяльності здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Саме вона видає фінансовим установам ліцензію на проведення певного виду страхування, визначеного ст.ст.6,7 Закону України «Про страхування».
		Щоб отримати ліцензію, слід виконати цілу низку вимог, передбачених Розділом 2 Ліцензійних умов. Зокрема п.2.13. Ліцензійних умов передбачає необхідність страховика прийняти та зареєструвати в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг правила страхування, які мають відповідати вимогамст.17 Закону України «Про страхування» та Ліцензійним умовам.
		Правила страхування розробляються страховиком та підлягають вищезазначеній реєстрації (ст.17 Закону України  «Про страхування»).
		Тобто відповідач у своїй діяльності керується відповідними зареєстрованими правилами та розробленим на підставі цих правил договором добровільного страхування подорожуючих за кордон.
		Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
		Правила страхування повинні містити: предмет договору страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; виключення із страхових випадків і обмеження страхування; строк та місце дії договору страхування;  порядок укладення договору страхування;  права та обов'язки сторін;   дії страхувальника у разі настання страхового випадку;     перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови. 
		       У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик  повинен  подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу.
		Уповноважений орган має право відмовити у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо подані правила страхування або зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам цієї статті.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач з метою захисту та відновленню своїх прав зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг чи до відповідача безпосередньо не звертався, а тому колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 передчасно звернувся до суду з даним позовом.
		За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2017 року з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
		Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
		в и р і ш и л а:
		     Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити.
		Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2017 року скасувати.
		     У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи - ОСОБА_3 Європи в Україні, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг, Візовий центр посольства ОСОБА_4, про захист прав споживача та зобовязання вчинити певні дії відмовити. 
		     Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
		 
		          Головуючий:                    Демченко Е.Л.
		          Судді:                        Куценко Т.Р.
		                                        ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...