Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/106/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2017. Зареєстровано: 07.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2017.
Дата набрання законної сили: 05.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА
		 
		"05" вересня 2017 р.             Справа № 903/106/14  Суддя господарського суду Волинської області Костюк С.В., розглянувши скаргу на неправомірні дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
		 
		у справі № 903/106/14 
		за позовом: Державного підприємства Регіональні електричні мережі, м.Вишгород.
		до відповідача: Державного підприємства Волиньвугілля , м. Нововолинськ.
		про стягнення 13 705 486,48 грн.
		 
		за участю представників сторін:
		від скаржника: ОСОБА_2, дов. № 47 від 27.06.2017 року;
		від ДВС: ОСОБА_3, дов. № 1050/20.3-03 від 29.12.2016 року;
		від боржника: н/з.
		 
		Суть скарги: Державне підприємство Регіональні електричні мережі 02.08.2017 року подало до господарського суду Волинської області скаргу на дії державного виконавця, в якій, зокрема, просить:
		- визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 13.07.2017 року про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 44425388 недійсною;
		- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень ОСОБА_1 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІІІ винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 44425388;
		- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень ОСОБА_1 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-УІІІ в частині зупинення виконавчого провадження № 44425388.
		В обґрунтування скарги ДП «Регіональні електричні мережі» покладено передчасність винесення органом виконання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.07.2017 № 44425388, у звязку з тим, що державний виконавець не чекаючи внесення змін у нормативно-правові акти, якими керується у своїй діяльності, з перевищенням наданих йому повноважень, прийняв рішення про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження № 44425388 згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VIII та виніс постанову про повернення виконавчого документа, чим порушив вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VIII. Наголошує, що винесена постанова №44425388 від 13.07.2017 року порушує права позивача на виконання судового рішення, а дії державного виконавця суперечать приписам чинного законодавства.
		Так, 13 липня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 за виконавчим провадженням № 44425388 винесено постанову про повернення Державному підприємству «Регіональні електричні мережі» наказу Господарського суду Волинської області від 05.05.2014 року по справі №903/106/14-1 про стягнення з ДП «Волиньвугілля» на користь ДП «Регіональні електричні мережі»  боргу у сумі 13 360 419, 42 грн., в т.ч.: 12 153 502, 20 грн. - основного боргу. 753 254,00 грн. - пені, 227,24 грн. - 3% річних, 134 435,98 грн. - інфляційних втрат, 73 080,00 грн. - повернення витрат по сплаті судового збору. Підставою повернення державний виконавець вказує п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII та обгрунтовує своє рішення тим, що зупиняти виконавче провадження № 44425388 згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VIII у нього не має підстав, а на примусову реалізацію майна боржника по справі встановлено мораторій Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 року № 2864-ІІІ.
		Вказує, що ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VІІІ, який набрав чинності 24.05.2017 року (надалі  Закон 2021-VІІІ), встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім, рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у звязку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом., іншим, ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
		Пунктом 2 ст. 2 даного закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити у місячний строк з дня набрання сили цим Законом приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
		Тому Міністерство юстиції України, яке є центральним органом виконавчої влади на який покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів, згідно з вимогами п. 2 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VIII повинно було у місячний строк з дня набрання чинності зазначеним законом привести у відповідність із цим законом свої нормативно-правові акти, в тому числі «Інструкцію з організації примусового виконання рішень», затверджену наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5) та ініціювати внесення змін у Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ.
		Відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
		Вважає, що обґрунтовуючи своє рішення про повернення виконавчого документа на підставі даного пункту державним виконавцем у постанові про повернення виконавчого документа зроблено хибний висновок стосовно того, що, Законом 2021-VІІІ встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, тому що, статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VIII, який набрав чинності 24.05.2017 року, встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження.
		При правовому обґрунтуванні скарги посилається на норми Законів України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про виконавче провадження», «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції», ст. 19 Конституції України.
		Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав повністю з наведених у ній підстав.
		Ухвалою суду від 16.08.2017 року за клопотанням представника ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розгляд скарги було відкладено на 05.09.2017 року на 12:00 год., зобовязано ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати суду письмові пояснення щодо викладеного в скарзі.
		ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано заперечення на скаргу, в якому зазначено, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 ОСОБА_4 при здійсненні виконавчого провадження по наказу суду № 903/106/14-1 від 05.05.2014 року є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні скарги, при цьому долучає документи, на які зроблено посилання в запереченні.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Волинської області від 08.04.2014 року у справі № 903/106/14 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Державного підприємства Волиньвугілля на користь Державного підприємства Регіональні електричні мережі  13 360 419,42 грн., в т.ч.: 12153502,20 грн.  основного боргу; 753 254 грн.  пені; 319 227,24 грн.  3% річних; 134 435,98 грн.  інфляційних втрат та 73 080,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
		На виконання даного рішення судом 05.05.2014 року видано наказ № 903/106/14-1, на підставі якого 19.08.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44425388.
		В ході примусового виконання наказу господарського суду Волинської області державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника постановами про арешт коштів боржника від 05.07.2016 року, 11.01.2016 року, 14.09.2015 року. 
		13.07.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 державної виконавчої служби МЮУ ОСОБА_4 винесено постанову про повернення ДП «Регіональні електричні мережі» наказу господарського суду Волинської області від 05.05.2014 року на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII.
		Дана постанова є предметом оскарження згідно заявленої стягувачем скарги. При розгляді скарги судом враховано наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
		У ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, який діяв на момент відкриття спірного виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого наказу, який є виконавчим документом.
		Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, який діяв на момент відкриття спірного виконавчого провадження) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Згідно з п.3 ч.2 ст.17 відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою судові накази.
		Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		За змістом п.7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
		Відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. У частині 5 цієї статті визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
		Статтею 1 Закону України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", який набрав чинності 24.05.2017 року, встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у звязку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
		Тому на думку скаржника виконавча служба, виходячи з норм ст.1 вищевказаного Закону, повинна була зупинити виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду № 903/106/14-1 від 05.05.2014 року.
		Дане твердження скаржника суд вважає помилковим виходячи з наступного.
		Дійсно, на підставі ст. 1 Закону України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств підлягають зупиненню. 
		Згідно п. 2 ст. 2 Закону № 2021-VIII Кабінету Міністрів України доручено забезпечити у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом (24.05.2017 року) приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
		Однак дані зміни в законодавчі акти, які регулюють виконання судових рішень (в даному випадку наказу суду) не були внесені.
		Враховуючи те, що згідно ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» перелік підстав зупинення виконавчого провадження є вичерпним, суд вважає, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.07.2017 року на підставі п.9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» правомірні, а відтак дана постанова є законною.
		З врахуванням зазначеного суд вважає скаргу ДП «Регіональні електричні мережі» не обґрунтованою, а тому відмовляє в її задоволенні.
		Керуючись Конституцією України, Законом України Про виконавче провадження, статтями  33, 34, 43, 86, 115, 1212  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		В задоволенні скарги Державне підприємство Регіональні електричні мережі на неправомірні дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України  відмовити.
		 
		 
		Суддя  С. В. Костюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...