Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 365/524/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2017. Зареєстровано: 15.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2017.
Дата набрання законної сили: 06.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 365/524/16-ц   Головуючий у І інстанції Денисенко Н. О.Провадження № 22-ц/780/4457/17                           Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.Категорія 46                                                                                                 06.09.2017      
		<s>                                                                                                                                                                                            </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		  06 вересня 2017  року  колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах Апеляційного суду Київської області у складі:
		  Головуючого судді:                       Сушко Л.П.,
		  суддів:                                             Ігнатченко Н.В., Волохова Л.А.,
		  при секретарі:                                 Тимошевській С.І.
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення   Згурівського районного суду Київської області від  24 липня 2017 року у справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконними дій, скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації та про зобов'язання внести відомості до державного земельного кадастру,-   
		    
		ВСТАНОВИЛА:
		У серпні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що на підставі зареєстрованого договору оренди № 101 від 29.12.2012 він орендує земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 69,9996 га, розташовану на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області. Земельна ділянка надана йому у користування на 10 років. Зазначене право оформлено згідно із законодавством, що діяло на момент вчинення цього правочину, а саме, станом на 29.12.2012р.. Проте Головне управління Держземагенства у Київській області наказами від 10.01.2014р. № КИ/3221985500:03:001/00012059 та № КИ/3221985500:03:004/00012060 надало дозвіл ОСОБА_3 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в межах Середівської сільської ради земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, а саме, земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4. До складу цих ділянок ввійшла земельна ділянка, яка перебуває у позивача в оренді, внаслідок неналежної підготовки документів із землеустрою. 27.02.2014р. Головне управління наказами № КИ/3221985500:03:001/00014793  та № КИ/3221985500:03:004/00014634 затвердило відповідні проекти із землеустрою та надало в оренду ОСОБА_3 зазначені земельні ділянки. Відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області від імені Головного управління  уклав із ОСОБА_3 два договори оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки площею 6999,96 га НОМЕР_3,  кадастровий номер земельної ділянки площею 1,6200 га НОМЕР_4. Також було складено відповідні акти прийому-передачі цих ділянок. При цьому керівник Відділу Держземагенства грубо порушила п. 4 цих наказів, оскільки підписала спірні договори та акти передачі без затвердження нормативної грошової оцінки землі. В подальшому державний реєстратор майнових прав в порушення пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєстрував права ОСОБА_3 на вищезазначені земельні ділянки. Посадові особи Відділу Держземагенства зазначили, що договір оренди землі, укладений між позивачем та Згурівською райдержадміністрацією, не був зареєстрований. Замість нього 29.12.2012р. за № 322190004003797 був зареєстрований договір, укладений між ОСОБА_4 та Згурівською селищною радою. Проте в ході розслідування кримінального провадження № 12014110170000070 від 03.03.2014р. встановлено, що такого договору не існує. Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства, відповідачі порушили право позивача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2. В ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та зменшив їх, посилаючись на те, що в ході розгляду справи було встановлено,  що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4, площею 1,6200 га, розташована не в межах земельної ділянки, кадастровий номер якої НОМЕР_2 та яку орендує позивач, тому просить визнати незаконними та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3221985500:03:001/00012059 від 10.01.2014р, яким надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 в оренду для ведення фермерського господарства, наказ Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3221985500:03:001/00014793 від 27.02.2014р. «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 громадянину ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства, скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 69,9996 га, в межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, із зобов'язанням внесення державним кадастровим реєстратором Відділу Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області (державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру Київської області) до Державного земельного кадастру запису про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, скасувати рішення Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції  Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 12352785 від 11.04.2014р., номер запису про право власності 5315444, дата державної реєстрації 10.04.2014, яким зареєстровано право державної власності земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, із зобов'язанням внесення державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Згурівської райдержадміністрації Київської області до державного реєстру на нерухоме майно на цю земельну ділянку, визнати недійсним з моменту укладення (підписання) договір оренди землі № НОМЕР_3, укладений представником Відділу Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області в особі начальника відділу ОСОБА_6 з ОСОБА_3, згідно з яким право оренди ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 в межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, зареєстрованого Реєстраційною службою Згурівського районного управління юстиції Київської області рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 12355233 від 11.04.2014р., номер запису про інше речове право 5316818, дата державної реєстрації 10.04.2014р., скасувати рішення Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції  Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 12355233 від 11.04.2014р., номер запису про інше речове право 5316818, дата державної реєстрації 10.04.2014р., яким зареєстровано право ОСОБА_3 на оренду земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, із зобов'язанням внесення державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Згурівської райдержадміністрації Київської області до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування такого права оренди, зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області (державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру Київської області) внести до Державного земельного кадастру запис про державну реєстрацію земельної ділянки,  розташованої на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, кадастровий номер якої НОМЕР_2, площею 69,9996 га, тип власності - Державна власність, цільове призначення 01.02. Для ведення фермерського господарства, зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області (Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області) внести до Державного земельного кадастру відомості про право оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 69,9996 га, розташовану  на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, яке зареєстроване у Відділі Держкомзему Згурівського району у Київській області на підставі договору оренди землі від 29.12.2012р. за номером 322190004003797 та судові витрати стягнути із відповідачів.
		Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 24 липня 2017 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
		В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати  та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на його незаконність, не повне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального  права.  Вважає, що та обставина, що нібито підтверджує факт не реєстрації договору оренди укладеного між ним та Згурівською РДА, яку суд вважав встановленою, є не доведена, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Вважає, що суд безпідставно взяв основу при ухвалені рішення покази ОСОБА_6. 
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що в судовому засіданні не доведено, що права позивача порушено діями відповідачів як суб'єктів владних повноважень щодо надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 та реєстрації такого права.
		Право на земельну ділянку підлягає захисту у разі його порушення як власника чи користувача такої ділянки. При цьому таке право повинно підтверджуватися відповідними документами, у розумінні статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України.Проте позивач не надав таких доказів.
		Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
		Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Відповідно до п. 8 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 (далі - Порядок від 09.09.2009 № 1021) записи із зазначенням дати  вносяться  до  розділів  Книги записів  у  паперовому вигляді посадовою особою територіального органу  Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування  та  кадастр"  і  уповноважена в установленому Держземагентством  порядку  вести державний реєстр земель на рівні району,  міста  обласного (республіканського Автономної Республіки Крим)  значення, мм. Києва та Севастополя. Запис завіряється підписом  посадової  особи  та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Не завірений зазначеним підписом та не скріплений печаткою запис вважається недійсним. Структура Книги записів в електронному вигляді, форма передачі відомостей територіальними  органами  Держземагентства операторам для  внесення  відомостей  до  неї,  порядок  взаємодії територіальних  органів  Держземагентства  та  операторів  під час ведення Книги записів затверджуються Держземагентством.
		Відповідальність за достовірність, повноту та актуальність відомостей  у Книзі записів у паперовому та в електронному вигляді покладається  на  заступника керівника територіального органу Держземагентства,  відповідального  за  ведення державного реєстру земель (п.9 цього Порядку).
		У разі втрати Книги записів: у паперовому вигляді - відновлення  здійснюється  за даними Книги записів в електронному вигляді; в електронному  вигляді  - відновлення здійснюється за даними резервної копії бази даних  автоматизованої  системи,  у  разі  її відсутності - за даними Книги записів у паперовому вигляді (п.16 цього Порядку).
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 року N 974  «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» було утворено Відділ Держземагентства у Згурівському районі шляхом реорганізації Відділу Держкомзему у Згурівському районі. Відтак станом на 29 грудня 2012 року Відділ Держкомзему у Згурівському районі не функціонував та не міг проводити реєстрації.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року № 5245-VI з 01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності передані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальним органам.
		Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, позивачу необхідно були привести наявну землевпорядну документацію та інші правовстановлюючі документи у відповідність вимогам чинного законодавства, що позивач, у свою чергу, не вчинив.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		 Законом України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» внесені зміни, зокрема, до статті 122 Земельного кодексу України, і відповідно до частини четвертої якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у власність або у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
		Відповідно до п. 4.32 Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258, Головне управління Держземагенства в області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.
		Пунктом 7 Положення про Головне управління Держземагенства в області передбачено, що Головне управління здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи Держземагенства України нижчого рівня та контролює їх діяльність.
		Наказом Держземагенства України «Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб» від 28.02.2013 № 72 (в редакції на час виникнення спірних відносин) затверджені Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб та Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та/або внесення змін до них.
		Згідно з розділом 2 Методичних рекомендацій (Рекомендаційних механізм прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою), при надходженні до територіального органу Держземагенства у області клопотання від зацікавленої особи в одержанні безоплатно у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідному територіальному органу рекомендовано безпосередньо у момент звернення здійснити реєстрацію клопотання у відповідності до вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242, а також рекомендується вносити відомості про реєстрацію клопотання до програмного забезпечення.
		 Після реєстрації клопотання щодо надання земельної ділянки у користування Головним управлінням Держземагенства у області у строк, що не перевищує двадцяти днів здійснюється перевірка інформації, визначеної пунктом 2.2 Методичних рекомендацій.
		 Якщо матеріали, додані до клопотання, відповідають вимогам чинного законодавства відповідний територіальний орган у строк, що не перевищує 5 днів, готує за допомогою програмного забезпечення проект наказу про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.
		Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України таке право оформлюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр».
		Відповідно до статті 1 Закону Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
		Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
		Відповідно до частини першої статті 6 Закону ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Частиною першою статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
		Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Відповідно до частини першої та третьої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідно органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		Водночас відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин (договір) підлягає такій реєстрації. Тобто для набуття чинності договором оренди землі необхідно було його зареєструвати у встановленому законом порядку. Лише після його державної реєстрації договір вважається укладеним та набуває чинності.
		Разом із тим, для здійснення державної реєстрації договору оренди законодавство вимагало виконання значного обсягу реєстраційних процедур (виготовлення технічної документації, її затвердження, заведення та внесення даних до поземельної книги тощо).
		Згідно зі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з ЦПК України суд забезпечує докази допитом свідків, а не використанням їхніх пояснень.
		Відповідно до приписів ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за результатами проведення земельних торгів.
		Згідно з ч. 2  ст. 134 ЗК України  не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
		Згідно з ст. 31 ЗК  України землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.
		Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 973-IV  після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
		Відповідно до вимог статей  89 , 91 , 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.
		Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.
		Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 4 листопада 2014 року (справа № 3-157гс14) та у постанові від 24 травня 2016 року (справа № 806/500/13-а).
		Встановлено, що 29 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та Згурівською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства площею 69,9996 га, що розташована в адміністративно-територіальних межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області. У цьому договорі зазначено, що він зареєстрований у Відділі Держкомзему у Згурівському районі 29 грудня 2012 року за № 322190004003797 (т.1 а.с.8-9 - копія договору). 29.12.2012 складно акт прийому-передачі цієї земельної ділянки (т.1 а.с.10).
		Головне управління Держземагенства у Київській області наказом від 10.01.2014 № КИ/3221985500:03:001/00012059 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надало дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення в межах Середівської сільської ради земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 69,9996 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3 (копія наказу, яка була оглянута в судовому засіданні та міститься при матеріалах справи).
		Наказом від 27.02.2014 № КИ/3221985500:03:001/00014793 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» Головне управління затвердило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області та надало ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку загальною площею 69,9996 га, що розташована на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області строком на 21 рік (т.2 а.с.191).
		Пунктом 4 цього наказу Головного управління зобов'язано начальника Відділу Держземагенства при умові затвердження нормативної грошової оцінки, відповідно до вимог чинного законодавства, укласти договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління та підписати акт прийому-передачі земельної ділянки.
		 Згідно з пунктом 5 наказу приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації договору оренди у Державному реєстрі речових прав.
		На підставі наказу Головного управління від 27.02.2014 № КИ/3221985500:03:001/00014793 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» державним реєстратором Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції Київської області зареєстровано право ОСОБА_3 на оренду земельної ділянки площею 69,9996 га (т.1 а.с.74, 75).
		 Відповідно до Витягу Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції Київської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, з індексним номером 20362975, номер запису 5316818 від 10.04.2014 про державну реєстрацію договору оренди землі, серія та номер: НОМЕР_3, виданий 10.04.2014, видавник: Орендодавець: Головне управління Держземагенства у Київській області ( ідентифікаційний код юридичної особи 38760797); Орендар: ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1); підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12355233 від 11.04.2014 (т.1 а.с.74, 75).
		Начальником Відділу Держземагенства від імені Головного управління із ОСОБА_3 укладено договір оренди землі площею 6999,96 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3. Також було складено відповідний акт прийому-передачі цієї ділянки (т.1 а.с.69-72, 73).
		22.05.2014 р. зареєстровано ФГ «Середівське», засновником та головою якого є ОСОБА_3 (т.2 а.с.21-36).
		Спірні земельні ділянки накладаються, що не було оспорено сторонами у справі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на час укладення спірного договору з ОСОБА_2, державна реєстрація прав була обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягала внесенню до Державного реєстру прав.
		Відповідно до інформації Відділу Держземагентства, долученої до матеріалів справи № 826/13087/14, Головне управління при перевірці матеріалів щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_3 встановило, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 69,9996 га у Національній кадастровій системі відсутні, що свідчило про те, що земельна ділянка не сформована і не перебуває у користуванні третіх осіб (т.1 а.с.23-25 справи № 826/13087/14).
		Із витягу із електронного реєстру договорів оренди на земельні ділянки за 29.12.2012р. вбачається, що договір оренди землі від 29.12.2012р., укладений між Згурівською РДА та ОСОБА_2, не був зареєстрований за № 322190004003797. За цим номером у зазначеному реєстрі зареєстровано договір оренди, укладений між ОСОБА_4 та Згурівською селищною радою від 14.08.2012 (т.1 а.с.77-105, 107-110).
		Як вбачається із витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є засновником, власником та керівником Фермерського господарства «Паросток 2012», зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 10.02.2012р., номер запису 1 336 102 0000 000465 (т.2 а.с.182-188).
		Таким чином на момент укладення договору оренди № 101 від 29.12.2012 ФГ «Паросток» вже набуло статусу юридичної особи та мало земельну ділянку для ведення фермерського господарства, надану позивачу як громадянину із зазначеної метою.
		Якщо прийняти до уваги пояснення представника позивача у тій частині, що позивач мав намір створити інше фермерське господарство, то останній не надав доказів його створення впродовж понад чотири роки, що призвело до спрощеного порядку одержання позивачем як приватним суб'єктом в користування землі державної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою.
		Із матеріалів справи вбачається інтерес ФГ «Паросток» у результатах розгляду спору у цій справі  (т.1 а.с.11, 49-50, 183 - листи, протокол).
		Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_3, не затверджувалась у зв'язку із розглядом спору щодо такого права ОСОБА_3 в суді, що підтверджується інформацією Згурівської районної ради (т.1 а.с.47-48, 49-52)  та показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 
		Тобто вбачається, що відповідач звертався до районної ради із відповідним клопотанням.
		З пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 встановлено, що вони були депутатами районної ради шостого скликання, яка на своїх сесіях не затверджувала технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, наданої в оренду ОСОБА_3.
		З пояснень свідка ОСОБА_10 встановлено, що він працював на посаді  голови Згурівської районної ради шостого скликання з лютого 2014 року по листопад 2015 року. В цей період подавалась на затвердження районною радою технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, наданої в оренду ОСОБА_3 Від ОСОБА_2 також надійшов лист про те, що він орендує цю земельну ділянку на підставі договору оренди землі. Так як існував конфлікт щодо спірної земельної ділянки, то рішення із вищезазначеного ним питання не приймалося до вирішення спору у суді.
		З пояснень свідка ОСОБА_11 встановлено, що він є головою Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області, висновки якої мають рекомендаційний характер. Членом Асоціації є ОСОБА_2, який при вступі в її  члени пред'являв декілька договорів оренди землі в селах Право Жовтня, Середівка та Жуківка та в смт. Згурівка. Зокрема договір спірної земельної ділянки містив підписи, відтиск печатки, а відтак, напевно, був зареєстрований. ОСОБА_2 звертався до нього за допомогою у зв'язку із знищенням посівів на території земельної ділянки в селі Середівка.
		З пояснень свідка ОСОБА_12 встановлено, що він відповідно до укладеного із ОСОБА_2 договору надавав останньому свій трактор для обробітку землі. Перед чим ознайомився із трьома договорами оренди землі, укладеними між ОСОБА_2 та райдержадміністрацією 28 чи 29 грудня 2012 року, у яких було зазначено про їх реєстрацію. В 2013 році позивач не обробляв спірну земельну ділянку, так як вона була засіяна, у 2014 році - обробляв.
		З пояснень свідка ОСОБА_13 встановлено, що в 2012-2013 роках він працював на посаді юриста Згурівської райдержадміністрації. 28.12.2012р. було прийнято розпорядження Згурівської райдержадміністрації про надання земельної ділянки позивачу, 29.12.2012р. - про затвердженення технічної документації із  землеустрою та цього ж дня було укладено договір оренди землі. Відповідно до своїх повноважень він склав проект договору про надання землі позивачу в оренду, який був підписаний сторонами в особі ОСОБА_2 та голови Згурівської райдержадміністрації ОСОБА_14. В подальшому цей договір був зареєстрований у Державному реєстрі земель начальником відділу ОСОБА_6, яка не мала права вчиняти такий запис, так як не мала доступу до бази земельного кадастру. Цими повноваженнями були наділені два державні реєстратори відділу, які мали відповідний доступ. Один із екземплярів Договору оренди землі залишався на зберіганні у юридичному відділі райдержадміністрації.
		В письмових поясненнях, викладених у заяві до суду від 08.11.2016р., ОСОБА_13 зазначає, що надані ним показання у судовому засіданні в частині відсутності повноважень начальника відділу Держкомзему ОСОБА_6 щодо реєстрації договору оренди землі в Державному земельному кадастрі суперечать чинному законодавству. Тобто внесення відомостей  здійснювалося кадастровим реєстратором, а завірявся підписом посадової особи та печаткою територіального органу Держкомзему. На той час ОСОБА_6 займала посаду керівника територіального відділу Держкомзему, була посадовою особою, то саме її підпис, скріплений печаткою відділу, і був підтвердженням факту проведення реєстрації права оренди на підставі договору (т.1 а.с.175).
		З пояснень свідків ОСОБА_15 - спеціаліст-землевпорядник Згурівської селищної ради та ОСОБА_16 - селищний голова смт. Згурівка встановлено, що між селищною радою та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі від 14.08.2016, проте примірник договору у селищній раді був відсутній. Тому уповноважена особа селищної ради звернулася до орендаря, з'ясувала, що цей договір зареєстровано, виготовила його копію, яка натепер зберігається у них. Договір виконується належним чином. До укладення цього договору була укладена попередня тимчасова угода з метою сплати орендарем відповідних податків. Крім того, ОСОБА_16 зазначив, що 14.08.2012 він підписував цей договір оренди на підставі рішення сесії селищної ради, який було зареєстровано у Відділі Держземагенства. До 2013 року зазначення кадастрового номера у договорі оренди не було обов'язковим. 
		Суд першої інстанції вірно прийняв як належний доказ витяг із електронного реєстру договорів оренди на земельні ділянки за 29.12.2012р., керуючись Порядком від 09.09.2009 № 1021 та врахував, що Книгу записів у паперовому вигляді Відділ Держгеокадастру не надав у зв'язку із її відсутністю у Відділі (т.1 а.с.59-60 - інформація).
		Суд першої інстанції також вірно критично оцінив коментар начальника цього відділу ОСОБА_17 щодо наданого витягу із електронного реєстру договорів, враховуючи те, що вона зазначає, що ведення електронного списку договорів оренди землі не передбачено законодавчо, оскільки зазначене спростовується Порядком від 09.09.2009р. № 1021 (т.1 а.с.153) та листом Відділу Держземагенства від 12.09.2014р. за вих. № 1205, у якому міститься інформація, що 29.12.2012р. під реєстраційним номером 322190004003797 в електронному реєстрі договорів оренди на земельні ділянки зареєстровано договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,0244 га, укладений між ОСОБА_4 та Згурівською селищною радою терміном на 5 років (т.1 а.с.130 - копія листа).
		Суд першої інстанції вірно критично оцінив відповідь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.06.2016, надану ОСОБА_18, щодо непідтвердження  інформації, викладеної у листі від 12.09.2014р. за вих. № 1205, оскільки вона не містить належного обґрунтування та доказів на спростування такої інформації.
		Позивач не надав доказів щодо неможливості реєстрації 29.12.2012р. Договору від 14.08.2012р., оскільки лист-відповідь Відділу Держгеокадастру від 18.04.2016, на який він посилається, також не містить зазначення належних доказів (т.1 а.с.181 - копія листа).
		Щодо підпису начальника відділу Держкомзему в Згурівському районі ОСОБА_6 в Договорі від 29.12.2012, то в матеріалах справи знаходиться належним чином засвідчений протокол допиту слідчим СВ Згурівського РВ ГУМВС України в Київській області свідка ОСОБА_6 від 06.08.2014р., в якому остання зазначила, що у кінці березня - на початку квітня 2013 року, коли вона перебувала на посаді начальника Відділу Держземагенства у Згурівському районі, її неодноразово протягом тижня викликав до себе у робочий кабінет голова Згурівської РДА ОСОБА_14, вимагаючи підписати договір оренди землі для ведення фермерського господарства, укладений між Згурівською РДА як орендодавцем та ОСОБА_2 як орендарем, предметом якого є земельна ділянка площею 69,9996 га в адміністративно-територіальних межах Середівської сільської ради Київської області. При цьому наполягав на підписанні договору заднім числом, а саме, груднем 2012 року. ОСОБА_14 надав один екземпляр договору оренди цієї землі, в якому вже стояли підписи сторін (орендодавця та орендаря) та печатка Згурівської РДА. В цей же день свідок власноручно поставила вигаданий нею реєстраційний номер 322190004003797 та зазначила дату реєстрації 29.12.2012, що не відповідає дійсності, оскільки запис було вчинено у кінці березня 2013 року. Після цього засвідчила ці записи власним підписом та відтиском мокрої печатки відділу Держкомзему у Згурівському районі. ОСОБА_5 номера на момент так званої «реєстрації» договору в ньому не було.  
		Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_19 на підтвердження проведення реєстрації договору оренди позивачем, так як вони не є належними засобами доказування.
		Суд першої інстанції також вірно не взяв до уваги заяву Голови асоціації фермерів Київської області ОСОБА_11 (т.1 а.с.123 - копія довідки), як і його свідоцькі показання, на підтвердження належної реєстрації  позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 32219885500:03:001:0040, оскільки Голова асоціації фермерів Київської області не є тим суб'єктом у сфері земельних відносин, відомостям якого згідно з чинним законодавством може бути наданий статус офіційних. 
		Представник позивача також акцентував увагу на те, що у договорі від 29.12.2012р. зазначено неіснуючу установу. Зазначені обставини також підтверджують, що реєстрація договору оренди від 29.12.2012р. не була проведена Відділом Держземагентства у Згурівському районі.
		Позивач не надав доказів щодо наявності інформації у Національній кадастровій системі стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та  щодо відкриття Поземельної книги на неї, доказів реєстрації права її оренди, фактичного користування цією ділянкою та сплати податків.
		Відтак суд першої інстанції вірно не вбачав підстав для визнання належним доказом письмові пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.120-122), які були допитані в судовому засіданні, та показання свідка ОСОБА_13, які, крім того, відрізняються від його показань, наданих безпосередньо у судовому засіданні (т.1 а.с.175).
		З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки в судовому засіданні не доведено, що права позивача порушено діями відповідачів як суб'єктів владних повноважень щодо надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 та реєстрації такого права.
		Право на земельну ділянку підлягає захисту у разі його порушення як власника чи користувача такої ділянки. При цьому таке право повинно підтверджуватися відповідними документами, у розумінні статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України. Проте позивач не надав таких доказів.
		Доводи апеляційної скарги про те, що права позивача порушені та суд першої інстанції дав невірну оцінку доказам наявним у справі, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки жодним належним та допустимим доказом не підтверджено наявність у позивача права власності або користування земельної ділянки. 
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
		Рішення Згурівського районного суду Київської області від  24 липня 2017 рокузалишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		Головуючий:    
		                                                                    
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...