Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1342/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2017. Зареєстровано: 20.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2017.
Дата набрання законної сили: 14.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" вересня 2017 р.                                                                 Справа № 922/1342/17  
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А. , суддя  Пелипенко Н.М. 
		секретар судового засідання Кохан Ю.В.
		за участю представників сторін:
		позивача  ОСОБА_1 (довіреність № 08-11/2396/2-17 від 28.07.2017)
		відповідача -  ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.06.2017)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ», м. Київ (вх. №1931 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 у справі № 922/1342/17
		за позовом Харківської міської ради, м. Харків
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ», м. Київ 
		про припинення права власності, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 по справі № 922/1342/17 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ  «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» повернути земельну ділянку площею 8,2069 га по просп. Московському, 183 у м. Харкові з кадастровим № 6310137500:03:007:0014 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради. Припинено  право власності ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» на нежитлові будівлі літ. «ВУ-2»  площею 4713,2 кв.м., літ. «АЛ-1» площею 68,4 кв.м, літ. «КК-1» площею 18686,5 кв.м., літ. «УУ-3» площею 3269,0 кв.м., літ. «ШШ-1» площею 323,9 кв.м., літ. «ЧЧ-1» площею 119,5 кв.м., літ. «ФФ-1» площею 132,3 кв.м., літ. «ВИ-1» площею 139,8 кв.м., літ. «ВН-1» площею 196,7 кв.м., літ. «ВО-1» площею 208,1 кв.м., літ. «ВП-1» площею 117,2 кв.м. по просп. Московському, 183 у м. Харкові. Визнано відсутність у ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» права користування земельною ділянкою площею 8,2069 га по просп. Московському, з кадастровим № 6310137500:03:007:0014.
		Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 по справі № 922/1342/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю і стягнути з позивача судовий збір за подання даної апеляційної скарги. 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на те, що жодних правових підстав для задоволення позову в частині припинення права власності ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» на нежитлові будівлі, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим № 6310137500:03:007:0014, позивачем у позовній заяві не наведено і мотивувальна частина оскаржуваного рішення таких підстав не містить. 
		Скаржник зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості припинення права власності на нерухоме майно на підставі пункту 4 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України («знищення майна») за рішенням суду, без волевиявлення (згоди) власника такого майна. 
		Відповідач вважає висновки суду першої інстанції про недотримання вимог, передбачених для проведення підготовчих робіт (знесення нежитлових будівель, що знаходилися на земельній ділянці) як на підставу припинення права власності відповідача на спірні об'єкти нерухомості, безпідставними, оскільки ці висновки не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на належних доказах та грубо суперечать чинному законодавству України, яке не передбачає такої підстави припинення права власності на нерухоме майно, як знесення нерухомого майна з порушенням встановленого порядку. До того ж, посилання суду першої інстанції на ту обставину, що відповідачем не було недотримано вимоги, передбачені для проведення підготовчих робіт, зокрема, в частині знесення нежитлових будівель, що знаходились на земельній ділянці, скаржник вважає не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами у справі, а засновані, фактично, на припущеннях.
		Відповідач стверджує, що висновки суду першої інстанції щодо знищення відповідачем спірних обєктів нерухомості не відповідають дійсності, оскільки відповідачу взагалі не відомо, хто саме та на якій правовій підставі їх знищив об'єкти нерухомості, а матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що знесення нерухомості відбувалося саме силами відповідача. 
		Таким чином, скаржник вказує, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги позивача про припинення права власності відповідача на нежитлові будівлі, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим № 6310137500:03:007:0014, грубо суперечить вимогам Конституції України та основоположним принципам міжнародного права, судовій практиці Європейського суду з прав людини.
		Окрім цього, відповідач вважає, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 8,2069 га по просп. Московському, 183 у м. Харкові з кадастровим № 6310137500:03:007:0014 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, є пов'язаною з фактом розірвання спірного договору рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі № 922/567/17 та може бути задоволена лише у разі створення відповідачем після розірвання договору оренди в судовому порядку реальних (зокрема, але не виключно, фізичних) перешкод у поверненні спірної земельної ділянки. Матеріали даної справи не містять доказів вчинення відповідачем подібних дій. В той же час, відповідач протягом тривалого часу (більш як три останні роки), взагалі не використовує та не охороняє спірну земельну ділянку, а отже і не має жодного наміру та інтересу у вчиненні подібних дій. Позивач не направляв на адресу відповідача жодних пропозицій, зауважень та проектів документів щодо повернення спірної земельної ділянки. Відсутність у відповідача права орендного користування земельною ділянкою з кадастровим № 6310137500:03:007:0014 також встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі № 922/567/17.
		Автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями суддею-доповідачем у справі № 922/1342/17 визначено суддю Барбашову С.В.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2017 для розгляду справи № 922/1342/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя  Медуниця О.Є.
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.07.2017 о 10:00 год. 
		23.06.2017 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 6768), в якому міська рада проти доводів скаржника заперечує і просить залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, а апеляційну скаргу відповідача просить залишити без задоволення, як безпідставну.
		Заперечуючи проти доводів скаржника позивач посилається на те, що належним підтвердженням знищення спірних обєктів нерухомості є наявні у справі  акт огляду земельної ділянки від 27.02.2017 та відомості Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 27.03.2017 № 748/0/250-17. Позивач вважає, що знищення спірних об'єктів нерухомого майна відбулось до подання відповідного позову Харківською міською радою, що свідчить про те, що право власності на таке майно припинилось до винесення оскаржуваного  рішення суду першої інстанції, а отже і не могло бути порушене внаслідок його прийняття судом. Із цього вбачається, що у разі виявлення відповідачем - ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» фактів, що дають підстави вважати, що його майно (нежитлові будівлі) умисно знищені третьою особою і це призвело до шкоди у великих розмірах, то ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» доцільно звернутись до правоохоронних органів. Вказана обставина не впливає на наслідки судового розгляду справи судом першої інстанції у даній справі. 
		27.07.2017 позивач звернувся до суду із клопотанням (вх. № 7889), в якому просив витребувати у відповідача докази на підтвердження того, що апеляційна скарга підписана директором ОСОБА_3 особисто та він має повну цивільну правоздатність; витребувати у відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану акти цивільного стану, що обліковуються на ОСОБА_3 і стосуються фактів його народження чи смерті. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що ОСОБА_3, як директором юридичної особи - підприємства відповідача, підписано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі, але під час допиту у кримінальному провадженні № 12017220470002379 представникові позивача було повідомлено про смерть ОСОБА_3 Позивач вважає таку інформацію вкрай важливою для можливості подальшого розгляду вищезазначеної апеляційної скарги, оскільки  згідно пункту 7 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 № 7 якщо після прийняття апеляційної скарги виникають сумніви у наявності в особи, яка підписала скаргу, права на її підписання, суд пропонує заявникові подати відповідні докази. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України з винесенням відповідної ухвали.
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017  клопотання позивача (вх. № 7889 від 27.07.2017) про витребування доказів задоволено частково.  Розгляд справи відкладено на 15.08.2017 о 14:30 год.  Зобов'язано відповідача надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення стосовно особи, яка підписала апеляційну скаргу, та наявність у неї повноважень щодо підписання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.
		Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.08.2017, у звязку з відпусткою судді Медуниці О.Є. для розгляду справи № 922/1342/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М. 
		15.08.2017 відповідачем надані додаткові письмові пояснення по справі (вх. № 8540), в яких відповідач на виконання вимог попередньої ухвали суду надав інформацію, що до 11.08.2017 директором  ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» був ОСОБА_3, а з 11.08.2017 директором підприємства є ОСОБА_4 На підтвердження цих обставин відповідач надав копію виписки з ЄДРПОУ по ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ», копію протоколу загальних зборів учасників  ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» № 11/08-2017 від 11.08.2017, копію наказу ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» від 11.08.2017 про призначення на посаду директора компанії ОСОБА_4
		У судовому засіданні 15.08.2017 оголошено перерву до 14.09.2017.
		Частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно з частинами першою та другою статті 101 та пункту 7 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні  14.09.2017 уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції у справі, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ», м. Київ (вх. №1931 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 у справі № 922/1342/17 підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
		Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення Харківської міської ради від 22.02.2005 № 21/05 між Харківською міською радою та ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» 28.04.2005 укладено договір оренди землі площею 8,2069 га по просп. Московському, 183 у м. Харкові для реконструкції нежитлових споруд та будівництва додаткових будівель під торгово-комерційний центр строком до 01.03.2007 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), та подальшої експлуатації до 01.03.2030.
		Вказаний договір зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 28.04.2005 за № 7598/05.
		За умовами вказаного договору відповідачу в оренду передано земельну ділянку загальною площею 8,2069 га, з яких 3,0198 га знаходилось під забудовою. 
		Кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:03:007:0014.
		На передаваємій земельній ділянці знаходились об'єкти нерухомості  нежитлові будівлі, які належать орендарю на праві колективної власності, а також інші об'єкти інфраструктури.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі № 922/567/17, що набрало законної сили 31.03.2017, вищезазначений договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ», розірвано.
		Проте, як стверджує позивач, відповідач спірну земельну ділянку з орендного використання не повернув і такі докази у орендодавця відсутні, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
		Однією з вимог заявленого у даній справі позову є зобовязання відповідача у судовому порядку повернути земельну ділянку загальною площею 8,2069 га по просп. Московському, 183 у м. Харкові з кадастровим номером - 6310137500:03:007:0014 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради. 
		При розгляді даної вимоги позивача судом першої інстанції обґрунтовано встановлено і це підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, що  з огляду на набрання рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі № 922/567/17 про розірвання вищезазначеного договору оренди землі від 28.04.2005 законної сили, договірні правовідносини починаючи з 31.03.2017 між ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» та Харківською міською радою щодо оренди земельної ділянки по просп. Московському, 183 є припиненими.
		Згідно з частин другої та третьої статті 202 Господарського кодексу України  господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  
		Відповідно до частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. 
		Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		В силу положень статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		За умовами зазначеного договору оренди землі, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт  21 Договору).
		Отже, згідно з умовами договору та положеннями чинного законодавства саме на орендаря покладено обовязок з повернення земельної ділянки з орендного користування. 
		Проте, в порушення законодавчого та договірного обовязку, відповідач, як орендар,  не здійснив передачу спірної земельної ділянки орендарю. Відповідного акту здачі-приймання спірної земельної ділянки матеріали справи не містять і відповідачем не надані. 
		Доводи позивача про невиконання відповідачем обов'язку з повернення спірної земельної ділянки у звязку із розірванням договору оренди в судовому порядку, а також відсутність у справі доказів її повернення, стали підставами для прийняття судом першої інстанції обґрунтованого рішення про задоволення позову в зазначеній частині. 
		Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такий висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення означеної частини позовних вимог є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтується на вимогах норм матеріального і процесуального права.
		Доводи скаржника про те, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути Харківській міській раді земельну ділянку по просп. Московському, 183 у м. Харкові вже реалізовані рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі № 922/567/17, є помилковими, оскільки для настання відповідних правових наслідків припинення договору оренди землі у вигляді повернення орендарем земельної ділянки, зарахування її до земель запасу міста, державної реєстрації припинення іншого речового права, орендар має вчинити відповідні дії, направлені на її повернення Харківській міській раді. Однак такі дії відповідачем, як орендарем, за розірваним в судовому порядку договором, не здійснювались. 
		Поряд з цим, звертаючись до господарського суду із позовом у даній справі, Харківською міською радою заявлено вимоги про припинення права власності відповідача - ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» (ідентифікаційний номер: 33122672) на нежитлові будівлі літ. «ВУ-2» площею 4713,2 кв.м., літ. «АЛ-1» площею 68,4 кв.м, літ. «КК-1» площею 18686,5 кв.м., літ. «УУ-3» площею 3269,0 кв.м., літ. «ШШ-1» площею 323,9 кв.м., літ. «ЧЧ-1» площею 119,5 кв.м., літ. «ФФ-1» площею 132,3 кв.м., літ. «ВИ-1» площею 139,8 кв.м., літ. «ВН-1» площею 196,7 кв.м., літ. «ВО-1» площею 208,1 кв.м., літ. «ВП-1» площею 117,2 кв.м. по просп. Московському, 183 у м. Харкові, а також про визнання відсутнім у ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» права користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером - 6310137500:03:007:0014.
		В обґрунтування цієї частини позовних вимог Харківською міською радою заначено, що за результатами ознайомлення представника Харківської міської ради із землевпорядною документацією, наявною в Управлінні Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області на земельну ділянку по просп. Московському, 183 у м. Харкові встановлено, що виробничо-комерційною приватною фірмою «ІСТОК» розроблено проект відведення спірної земельної ділянки ТОВ «МЕГАТРЕЙД- КОМПАНІ», який затверджено рішенням сесії Харківської міської ради від 22.02.2005 №21/05.
		Вказаний проект відведення земельної ділянки містить відомості про розміщення на вказаній земельній ділянці нежитлових будівель літ.літ. «ВУ-2», «АЛ-1», «КК-1», «УУ-3», «ШШ-1», «ЧЧ-1», «ФФ-1», «ВИ-1», «ВН-1», «ВО-1», «ВП-1», що належать на праві власності ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» на підставі договорів купівлі-продажу від 27.10.2004 №№ 7857, 7855.
		Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.02.2017 № 83538593 право власності на нежитлові будівлі літ. «ВУ-2» площею 4713,2 кв.м., літ. «АЛ-1» площею 68,4 кв.м, літ. «КК-1» площею 18686,5 кв.м., літ. «УУ-3» площею 3269,0 кв.м., літ. «ШШ-1» площею 323,9 кв.м., літ. «ЧЧ-1» площею 119,5 кв.м., літ. «ФФ-1» площею 132,3 кв.м., літ. «ВИ-1» площею 139,8 кв.м., літ. «ВН-1» площею 196,7 кв.м., літ. «ВО-1» площею 208,1 кв.м., літ. «ВП-1» площею 117,2 кв.м. по просп. Московському, 183 у м. Харкові зареєстровано за ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» на підставі договорів купівлі- продажу від 27.10.2004 №№ 7857, 7855.
		Актом огляду земельної ділянки від 27.02.2017, складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель  ОСОБА_5,   зафіксовано, що земельна ділянка по просп. Московському, 183 у м. Харкові   орієнтовною площею 8,2069 га огороджена, вільна від будівель та споруд. Під час  обстеження земельної ділянки здійснювалась засипка ґрунтом. 
		Згідно відомостей Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 27.03.2017 № 748/0/250-17 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України відсутні дані стосовно об'єкту за адресою: просп. Московський, 183 у м. Харкові (замовник - ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ»).
		Крім того, за вказаними відомостями, під час виходу за вищевказаною адресою факту проведення будівельних робіт не встановлено, на земельній ділянці будівлі відсутні.
		За вказаних обставин, Харківська міська рада вважає, що право власності ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» на вищезазначені обєкти нерухомості має бути припинено судом, у звязку із знесенням таких обєктів та їх фактичним не існуванням у матеріальному світі.
		Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що ним не оспорюється факт набуття відповідних прав відповідачем на обєкти нерухомості, що знаходились на спірній земельній ділянці, але водночас, вимога про припинення права власності на ці обєкти повязана з необхідністю припинення судом цивільно-правового звязку між реально існуючими обєктами нерухомого майна та зареєстрованими правами на таке майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Також позивач послався на те, що права відповідача на об'єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, нерозривно поєднані з його правами на спірну земельну ділянку. Позивач стверджує, що відповідач втратив права на спірну  земельну ділянку і зясування судом цих обставин є необхідним. Вказане є важливим для встановлення правового режиму щодо спірної земельної ділянки, передбаченого статтею 83 Земельного кодексу України (належність земель до комунальної власності), оскільки правовий механізм щодо відновлення втрачених прав територіальної громади на земельні ділянки в межах населених пунктів, що мало місце внаслідок набуття фізичними чи юридичними особами права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на землях комунальної власності та подальшого знищення таких об'єктів не є законодавчо врегульованим.
		Задовольняючи вимоги позивача в частині припинення права власності на спірні обєкти нерухомості, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» підготовчими роботами називають, зокрема, роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд.
		Згідно частин першої та другої статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.
		Пунктом 11 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування і забудова територій є діяльністю державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка, зокрема, передбачає проведення моніторингу забудови. У частині   другій вказаної статті зазначено, що інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
		Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівною документацією є затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Поряд з цим, підпунктом 6 пункту а) частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено підготовку і подання на затвердження ради відповідній місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільні органи забезпечують оприлюднення та вільний доступ до необхідної суб'єктам господарювання інформації для провадження ними господарської діяльності.
		Відповідно до пункті 9, 10 «Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92 до реєстру вносяться відомості про: а) назву, дату та номер повідомлення, декларації, дозволу, сертифіката, у тому числі відомості про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів; б) найменування та місцезнаходження об'єкта будівництва; в) замовника; г) орган державного архітектурно-будівельного контролю, яким було внесено відповідні дані до реєстру; ґ) підрядну, проектну організацію (за наявності) (найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, серія та номер ліцензії (за наявності); д) авторський і технічний нагляд (прізвище, ім'я та по батькові особи, яка його здійснює, серія та номер кваліфікаційного сертифіката); е) документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (назва, реєстраційний номер, дата видачі, орган, що видав документ). Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Держархбудінспекції.
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог, передбачених для проведення підготовчих робіт, зокрема, знесення нежитлових будівель, що знаходились на земельній ділянці. Вказане унеможливило отримання виконавчими органами Харківської міської ради відповідної інформації щодо проведення таких робіт з відкритих джерел і, як наслідок, міській раді не було відомо про знищення таких об'єктів.
		Висновок місцевого господарського суду про знищення об'єктів нерухомості, що займали 3,0198 га від загальної площі спірної земельної ділянки, а також те, що ділянка вільна від будівель та споруд, ґрунтується на фактах, які були встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі № 922/567/17, і мають преюдиціальне значення. 
		Вищезазначені обставини дали підстави суду першої інстанції дійти висновку про  неможливість коректного планування міською радою розвитку відповідної території міста через недостовірність відомостей містобудівної документації, що є порушенням охоронюваних прав та інтересів власника земельної ділянки - територіальної громади міста Харкова на розпорядження спірною земельною ділянкою. На підставі вищенаведеного судом першої інстанції встановлено відсутність у відповідача прав на спірну земельну ділянку, оскільки такі права відповідач втратив.
		З урахуванням зазначеного, відсутністю обґрунтованих заперечень проти позову в цій частині, суд першої інстанції вирішив, що позовні вимоги про припинення права власності відповідача на спірні обєкти нерухомості та про визнання відсутнім у ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» права користування спірною земельною ділянкою, є   обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.
		Але з урахуванням дійсних обставин справи та вимог чинного законодавства, що  підлягають застосуванню в даному випадку, висновки місцевого господарського суду в цій частині визнаються судом апеляційної інстанції помилковими та передчасними з огляду на наступне.
		У відповідності до статей 1, 8 Конституції України Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Згідно частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною ОСОБА_5 України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
		Статтею 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено, що кожному гарантується право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до статті 17 Закону України »Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» суд зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності має відповідати принципу пропорційності.
		Як свідчать матеріали справи, відповідач набув право власності на спірні обєкти нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці із кадастровим номером 6310137500:03:007:0014, за нотаріально посвідченими оплатними договорами, яке   зареєстровано у передбаченому чинним законодавством порядку.
		Так, 27.10.2004 на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових будівель відповідачем, ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» було набуто у власність наступні об'єкти нерухомості:
		- нежитлова будівля літ. «ВУ-2» площею 4713,2 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 183 (Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.10.2004, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 7857);
		- нежитлові будівлі літ. «АЛ-1» площею 68,4 кв.м, літ. «КК-1» площею 18686,5 кв.м., літ. «УУ-3» площею 3269,0 кв.м., літ. «ШШ-1» площею 323,9 кв.м., літ. «ЧЧ-1» площею 119,5 кв.м., літ.  «ФФ-1» площею 132,3 кв.м., літ. «ВИ-1» площею 139,8 кв.м., літ. «ВН-1» площею 196,7 кв.м., літ. «ВО-1» площею 208,1 кв.м., літ. «ВП-1» площею 117,2 кв.м. по просп. Московському, 183 у м. Харкові (Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 27.10.2004, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 7855).
		В матеріалах справи наявна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 27.03.2017 № 83538593, які свідчить про те, що  право власності на вищезазначені нежитлові будівлю зареєстровано за ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ».
		Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		Як обґрунтовано стверджує відповідач, після отримання у власність спірних об'єктів нерухомості інтереси суспільства жодним чином не порушувались і такі докази позивачем не надані. 
		В подальшому, 28.04.2005 між Харківською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» (Орендар) було укладено Договір оренди землі, згідно п. 1 якого Орендодавець на підставі рішення XXXIII сесії Харківської міської ради IV скликання від 22.02.2005р. № 21/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 8,2069 га несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться у м. Харків, пр. Московський, 183, з кадастровим № 6310137500:03:007:0014.
		У відповідності до пункту 15 зазначеного договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для реконструкції нежитлових споруд та будівництва додаткових будівель під торгово-комерційний центр та її подальшої експлуатації.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/567/17 вказаний договір оренди землі було розірвано і цю обставину відповідач не оспорює.
		Частиною першою статті 346 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності припиняється, у разі, зокрема: знищення майна.
		Таким чином, за загальним правилом, право власності на майно припиняється в момент його знищення. 
		Проте право власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, припиняється саме з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
		Це передбачено частиною другою статті 349 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. 
		Таким чином, можливість припинення права власності на нерухоме майно на підставі пункту 4 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України за рішенням суду, без волевиявлення (згоди) власника такого майна чинним законодавством не  визначена.  
		Умовою внесення відповідних змін до державного реєстру, з метою унеможливлення зловживання цим правом, має бути доведеність (перевірка) фактичних обставин їх викладу у заяві власника, тобто наявність та підтвердження самого факту знищення майна.
		Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна.
		Проте жодних належних та допустимих доказів в підтвердження факту знищення спірних обєктів нерухомості у справі не міститься, а наявний у даній справі № 922/1342/17 акт огляду земельної ділянки від 27.02.2017, складений  головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель  ОСОБА_5,  за своєю правовою природою не може бути доказом в підтвердження знищення належного відповідачу майна.
		Посилання суду першої інстанції на факти, встановлені рішенням у справі № 922/567/17, є безпідставними, оскільки судом у цій справі не досліджувалося питання щодо обставин знищення, а також знесення спірного майна і саме відповідачем. Мотивувальна частина рішення містить лише посилання на акт позивача від 27.02.2017, яким зафіксовано, що спірна земельна ділянка вільна від будівель та споруд.    
		Колегія суддів апеляційної інстанції при розгляді даної справи враховує, що знищення майна з волі власника належить до добровільного припинення права власності.
		Проте відповідач стверджує, що йому невідомо хто саме та на якій правовій підставі знищив об'єкти нерухомості, що знаходилися на земельній ділянці з кадастровим номером  6310137500:03:007:0014.
		Також не знаходить свого підтвердження під час апеляційного розгляду  справи висновок суду першої інстанції щодо недотримання відповідачем вимог, передбачених  для проведення підготовчих робіт, зокрема, в частині знесення нежитлових будівель, що знаходились на спірній земельній ділянці, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що таке знесення відбувалося силами відповідача. 
		Водночас, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що чинним  законодавством не передбачено такої підстави для примусового припинення права власності на нерухоме майно, як знесення нерухомого майна з порушенням встановленого порядку. 
		Отже, висновки суду першої інстанції про недотримання вимог, передбачених для проведення підготовчих робіт (знесення нежитлових будівель, що знаходилися на земельній ділянці) як на підставу припинення права власності відповідача на спірні об'єкти нерухомості, є безпідставними. 
		Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що непоінформованість позивача з інформацією про підготовчі (будівельні) роботи на земельній ділянці, на яку йдеться посилання у рішенні суду, взагалі не є підставою для задоволення позовної вимоги про припинення права власності відповідача на спірні об'єкти нерухомості.
		Крім того, скаржник обґрунтовано посилається на те, що ані у тексті позовної заяви, ані у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції, не зазначено правових підстав для задоволення вимоги позивача про припинення права власності відповідача на нежитлові будівлі, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим № 6310137500:03:007:0014.
		За всіма обставинами справи право власності відповідача на спірні обєкти нерухомості не припинено. 
		Жодних фактичних дій, що свідчать про відмову від свого права на нерухомість відповідач не вчиняв. Відповідач, як законний власник цих приміщень, із відповідною заявою до реєструючих  органів не звертався.
		Встановивши відсутність у матеріалах справи доказів погодження ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» на знесення належних йому нежитлових приміщень, так само як і доказів вчинення ним дій, спрямованих на припинення права власності ТОВ на вказані об'єкти нерухомого майна, відсутність належних та допустимих доказів   знищення спірних нежитлових приміщень, колегія суддів не знаходить правових підстав для захисту прав та інтересів позивача в межах даного спору, з огляду на заявлені позовні вимоги в частині припинення права власності відповідача на спірні обєкти нерухомості. 
		Приписами частин першої та другої статті 120 Земельного кодексу  України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Частиною другою статті 377 Цивільного кодексу України передбачено:  якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.  
		Матеріалами справи підтверджується, що відповідач станом на день розгляду даної справи судом апеляційної інстанції є власником спірних нежитлових приміщень та не може безпідставно бути позбавлений свого майна. Крім того, відповідач має повноваження, як власника майна, реалізувати його іншій особі. 
		За таких обставин, відповідач не може бути позбавлений права користування тією частиною земельної ділянки, на якій ці обєкти розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, а тому вимога позивача про визнання відсутнім у ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» права користування всією площею спірної  земельної ділянки задоволенню не підлягає. 
		Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо  про припинення права власності відповідача на спірні обєкти нерухомості та про   визнання відсутнім у ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» права користування спірною земельною ділянкою прийняте судом при неповному зясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові в зазначеній частині вимог, як безпідставно заявлених.
		Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду в цій частині, а тому скарга підлягає частковому задоволенню.
		В  іншій частині рішення місцевого господарського суду у даній справі є законним, обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.
		Відповідно до пункту 10 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
		За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України. 
		Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини першої статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ», м. Київ задовольнити частково.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 у справі № 922/1342/17 в частині задоволення позовних вимог позивача до відповідача про припинення права власності ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» на нежитлові будівлі літ. «ВУ-2»  площею 4713,2 кв.м., літ. «АЛ-1» площею 68,4 кв.м, літ. «КК-1» площею 18686,5 кв.м., літ. «УУ-3» площею 3269,0 кв.м., літ. «ШШ-1» площею 323,9 кв.м., літ. «ЧЧ-1» площею 119,5 кв.м., літ. «ФФ-1» площею 132,3 кв.м., літ. «ВИ-1» площею 139,8 кв.м., літ. «ВН-1» площею 196,7 кв.м., літ. «ВО-1» площею 208,1 кв.м., літ. «ВП-1» площею 117,2 кв.м. по просп. Московському, 183 у м. Харкові та про визнання відсутнім у ТОВ «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ» права користування земельною ділянкою площею 8,2069 га по просп. Московському, з кадастровим № 6310137500:03:007:0014  скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові з новим розподілом судових витрат.
		Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю  «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ»  вул. Крутий узвіз, 6/2, літ. «А», м. Київ, 01103, ідентифікаційний номер: 33122672) на користь Харківської міської ради ( площа Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний номер: 04059243)  1600,00 грн. судового  збору за подачу позовної заяви.
		Стягнути з Харківської міської ради (площа Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний номер: 04059243) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю  «МЕГАТРЕЙД-КОМПАНІ»  вул. Крутий узвіз, 6/2, літ. «А», м. Київ, 01103, ідентифікаційний номер: 33122672) 3520,00 грн. судового збору  за подачу апеляційної скарги.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
		Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого  господарського суду України протягом 20-ти днів.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    Барбашова С.В.
		 
		 
		Суддя                                                                                           Істоміна О.А.  
		 
		 
		Суддя                                                                                           Пелипенко Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...