Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 657/1855/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2017. Зареєстровано: 21.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2017.
Дата набрання законної сили: 01.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		20 вересня 2017 року                              Справа № 657/1855/17 
		Горностаївський районний суд Херсонської області 
		в складі: судді           Посунько Г.А.
		секретаря                   Бортнюк Л.М.
		з участю прокурора  Макаренка В.С.
		розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Іллічівськ) АДРЕСА_1, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого суддею Каланчацького районного суду Херсонської області, є учасником бойових дій та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, 
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи суб'єктом відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення згідно підпункту "ґ" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", займаючи посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області, 08 вересня 2016 року придбав нежитлове приміщення загальною площею 138,5 кв.м., розташоване на проспекті Миру,28-В/1 в м.Чорноморськ Одеської області, вартістю 80000 грн., що перевищує поріг у 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня 2016 року, та в порушення ч.2 ст.52 Закону України "Про запобігання корупції" несвоєчасно (10 жовтня 2016 року) повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі - Національне агентство) про суттєві зміни в своєму майнову стані, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП - "несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані".
		В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, не визнав та пояснив, що він працює на посаді судді Каланчацького районного суду Херсонської області.
		07 вересня 2011 року між ним та ТОВ "Будівельна Фірма КМП Моноліт" був укладений попередній договір, за умовами якого сторони домовились в майбутньому укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 138,5 кв.м., розташованого на проспекті Миру,28-В/1 в м.Чорноморськ Одеської області. В той же день він сплатив в касу ТОВ "Будівельна Фірма КМП Моноліт" обумовлену вартість об'єкту нерухомого майна в сумі 80000 грн. Через те, що вказане нежитлове приміщення перебувало в іпотеці ПАТ "Морфінбанк", тривалий час основний договір купівлі-продажу не укладався. Лише 08 вересня 2016 року між ним та ТОВ "Будівельна Фірма КМП Моноліт" був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого останній передав йому у власність вказане нежитлове приміщення.
		З 25 липня 1987 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Отже, нежитлове приміщення, придбане 08 вересня 2016 року, є спільною сумісною власністю їхнього подружжя. Відповідно, з придбаного майна йому належить лише 1/2 його частини вартістю 40000 грн., що не перевищує поріг у 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня 2016 року.
		01 вересня 2016 року в Україні було проголошено про дію нової інституції - електронного декларування. Незважаючи на те, що майновий стан його та його дружини ОСОБА_2, яка працює суддею Іллічівського міського суду Одеської області, суттєво не змінився, вони прийняли рішення виконати вимоги ч.2 ст.52 Закону України "Про запобігання корупції" та в десятиденний термін з дати нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна (08 вересня 2016 року) повідомити Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані. Проте, ні він, ні його дружина не мали можливості цього зробити, оскільки на той час ще не мали доступу до Єдиного державного реєстру та не отримали послугу електронного цифрового підпису. Він отримав послугу електронного цифрового підпису разом з іншими суддями Каланчацького районного суду Херсонської області лише 19 вересня 2016 року, що підтверджується реєстром даних підписувачів.
		Крім того, державне підприємство "Українські спеціальні системи" в рамках укладеного договору з Національним агентством почало виконувати функції адміністратора Реєстру з 20 жовтня 2016 року, а до того часу доступ до Реєстру був обмежений або відсутній в результаті системних Інтернет-атак на Веб-портал Національного агентства та на мережеві ресурси державного підприємства "Українські спеціальні системи", про що підприємство надало інформаційного листа № 01-38 від 13 січня 2017 року.
		В силу відсутності фізичної можливості повідомити Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані через відсутність доступу до Реєстру, він та його дружина ОСОБА_2 лише 10 жовтня 2016 року змогли увійти до Реєстру та подати повідомлення про суттєві зміни майнового стану.
		На підставі викладеного вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		В судовому засіданні прокурор Макаренко В.С. пояснив, що в матеріалах адміністративного провадження достатньо доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП - "несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані", а тому наполягає на притягненні останнього до адміністративної відповідальності. 
		При цьому, прокурор Макаренко В.С. акцентував увагу на тому, що відповідно до інформації Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (лист від 23 серпня 2017 року № 0412-006/30113) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства, а тому нежитлове приміщення, придбане 08 вересня 2016 року, не є спільною сумісною власністю подружжя. 
		Частина 2 ст.172-6 КУпАП є імперативною нормою права, тому сам факт несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, незалежно від форми вини.
		Крім того, відповідно до вимог ч.7 ст.56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя Максимович І.В. зобов'язаний виконувати вимоги, установлені законодавством у сфері запобігання корупції, та систематично розвивати свої професійні навички (уміння).
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та думку прокурора, суд встановив наступні обставини.
		Згідно підпункту "ґ" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обовязків у суді).
		Указом Президента України від 09 грудня 2010 року № 1084/2010 (л/с 9) ОСОБА_1 призначений строком на п'ять років на посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області.
		Відповідно до наказу голови Каланчацького районного суду Херсонської області від 04 січня 2011 року № 01-о (л/с 10) з 04 січня 2011 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків судді Каланчацького районного суду Херсонської області, де і працює по теперішній час.
		Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за Законом України "Про запобігання корупції", оскільки станом на 01 вересня 2016 року працював на посаді судді Каланчацького районного суду Херсонської області.
		Згідно ч.2 ст.52 Закону України "Про запобігання корупції" (в редакції, яка діяла до 01 січня 2017 року) у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року становить 1378 грн. Відповідно, сума 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня 2016 року, складає 68900 грн. 
		В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 08 вересня 2016 року (л/с 20-23, 109-115) ОСОБА_1 придбав нежитлове приміщення загальною площею 138,5 кв.м., розташоване на проспекті Миру,28-В/1 в м.Чорноморськ Одеської області, вартістю 80000 грн.
		08 вересня 2016 року право власності ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 16327643 (л/с 26-27).
		10 жовтня 2016 року ОСОБА_1 письмово повідомив Національне агентство про зміни у своєму майновому стані (придбання об'єкту нерухомого майна) шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства. Отже, ОСОБА_1 повідомив про зміни у своєму майновому стані у строк, що перевищує десятиденний строк з моменту придбання майна.
		Разом з тим, з 25 липня 1987 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії V-НО № 263161, виданим 25 липня 1987 року Авдіївською міською радою м.Ясинувата Донецької області (л/с 57). 
		Нежитлове приміщення, придбане 08 вересня 2016 року, набуте подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час їхнього шлюбу.
		Суд критично оцінює пояснення прокурора Макаренка В.С. про те, що подружжя тривалий час не проживає однією сім'єю та не веде спільного господарства, оскільки на підтвердження цих пояснення не надано належних та допустимих доказів. При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що вони з дружиною ОСОБА_2 живуть однією сім'єю та ведуть спільне господарство. Такі ж письмові пояснення 31 липня 2017 року надала ОСОБА_2 (л/с 61- 62). Крім того, з повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та декларації за 2016 рік (л/с 39-49), оприлюднених ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті Національного агентства, вбачається, що придбане 08 вересня 2016 року нежитлове приміщення є спільною сумісною власністю подружжя, з якої частка ОСОБА_1 становить 50 %, частка ОСОБА_2 становить 50 %.
		Згідно ч.1 ст.60 СК України та ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності (Конституція України, ст.10 Хартії прав сім'ї, глава 26 Цивільного Кодексу України, глава 8 Сімейного Кодексу України). Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.
		При цьому, державна реєстрація прав на вказане нерухоме майно на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя. 
		Таким чином, оскільки нежитлове приміщення, розташоване на проспекті Миру,28-В/1 в м.Чорноморськ Одеської області, було придбане в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2В, тому вказане нерухоме майно належить їм на праві спільної сумісної власності.
		Відповідно до положень ч.1 ст.70 СК України та ч.2 ст.370 ЦК України вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
		За таких обставин ОСОБА_1, придбавши нежитлове приміщення вартістю 80000 грн., фактично набув права власності лише на половину його вартості, що становить 40000 грн. та не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня 2016 року, а тому не являється суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування.
		Частина 2 статті 172-6 КУпАП включена до глави 13-А "Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією" та передбачає відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
		Згідно ч.1 Закону України "Про запобігання корупції" корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першійстатті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно ч.1 Закону України "Про запобігання корупції" корупція - використання особою, зазначеною у частині першійстатті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей.
		Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції", завжди характеризується умисною формою вини.
		Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність або через технічні збої офіційного веб-сайту Національного агентства виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таку ж думку висловив Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" від 22 травня 2017 року.
		 
		В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не мав умислу приховувати зміни свого майнового стану. 
		Так, ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2, яка працює суддею Іллічівського міського суду Одеської області, незважаючи на те, що їхній майновий стан суттєво не змінився, прийняли рішення виконати вимоги ч.2 ст.52 Закону України "Про запобігання корупції" та в десятиденний термін з дати нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна (08 вересня 2016 року) повідомити Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані. 
		Проте, ОСОБА_1 не мав можливості цього зробити, оскільки на той час ще не мав доступу до Єдиного державного реєстру та не отримав послугу електронного цифрового підпису.
		З реєстру даних підписувачів для отримання послуг електронного цифрового підпису (л/с 56) вбачається, що ОСОБА_1 отримав послугу електронного цифрового підпису разом з іншими суддями Каланчацького районного суду Херсонської області лише 19 вересня 2016 року.
		З листа державного підприємства "Українські спеціальні системи" від 13 січня 2017 року № 01-38 (л/с 50) вбачається, що це підприємство в рамках укладеного договору з Національним агентством почало виконувати функції адміністратора Реєстру з 20 жовтня 2016 року, а до того часу доступ до Реєстру був обмежений або відсутній в результаті системних Інтернет-атак на Веб-портал Національного агентства та на мережеві ресурси державного підприємства "Українські спеціальні системи".
		10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 самостійно, добровільно вніс до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за 2015 рік та повідомлення про суттєві зміни майнового стану (л/с 33-43).
		Подати зазначені відомості до 10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 не мав технічної можливості через відсутність доступу до Реєстру, тобто з причин, що не залежали від його волі та за відсутності його вини.
		Крім того, згідно п.2 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, суб'єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". 
		Про початок роботи системи подання та оприлюднення повідомлень та декларацій відповідно до цього Закону приймається рішення Національного агентства. 
		Згідно рішення Національного агентства від 10 червня 2016 року № 2 "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій" в 2016 році службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов'язані декларувати протягом 60 календарних днів після початку роботи системи. 
		Система подання та оприлюднення повідомлень та декларацій декларацій почала працювати з 01 вересня 2016 року.
		Отже, ОСОБА_1 міг подати декларацію протягом 60 календарних днів після початку роботи системи (з 01 вересня 2016 року по 30 жовтня 2016 року) шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що будь-які докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно з використанням наданих йому повноважень, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах адміністративної справи відсутні. Крім того, в результаті таких дій ні ОСОБА_1 особисто, ні члени його сім'ї не отримали будь-якої вигоди, а тому, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього суб'єктивної сторони складу адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Приймаючи певне рішення, орган влади, а особливо суд, повинен довести, що діє згідно з наведеним приписом. Такі доводи містяться в мотивувальній частині рішення.
		Згідно ч.1, ч.2 ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
		Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Суд, керуючись вищезазначеними нормами законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, вважає необхідним закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.7, ст.9, ст.10, ч.2 ст.172-6, ст.ст.245, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, Законом України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ, суд
		п о с т а н о в и в :
		Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Горностаївський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя                                                              Посунько Г.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...