Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/17231/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2017. Зареєстровано: 01.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2017.
Дата набрання законної сили: 26.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		27 вересня 2017 року                                    № 826/17231/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач або ОСОБА_1) з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач або ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2016 року №0029951304.
		Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта камеральної перевірки від 25.05.2016 року №5029/26-52-13-04/НОМЕР_1 щодо не підтвердження документально сплати позивачем протягом 2015 року відсотків за іпотечним кредитом у розмірі 25 093,83 грн., та відповідно отримання права на податкову знижку в цьому звітному періоді на вказану суму коштів.
		У призначеному судовому засіданні, 15.02.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. 
		Відповідач явку свого представника у відповідне судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Натомість представником відповідача подані письмові заперечення проти позову з доданими до них матеріалами перевірки. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання суд, керуючись ч. 6 ст. 128 зазначеного Кодексу, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. 
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		ОСОБА_1 подала до ДПІ у Деснянському районі податкову декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, де, зокрема:  у рядку 14 «Загальна сума фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат» задекларувала показник у розмірі 102 218,83 грн.;    у рядку 15 «Сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, а також на суму податкової  соціальної пільги за її наявності» - 317 019,92 грн.;  у рядку 16  «Сума (вартість) витрат платника податку - резидента, дозволених до включення до податкової знижки» - 102 218,83 грн.;   у рядку 17 «Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку (графа 4 рядка 10.1 - (рядок 15 - рядок 16) * на ставки податку, визначені пунктом 167.1 статті 167 розділу IV ПКУ)», рядку 19 «Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов?язання з податку на доходи фізичних осіб у зв?язку з використанням права на податкову знижку та/або  при перерахунку доходів згідно з підпунктом «є» пункту  176.1 статті 176 ПКУ» та у рядку 23.2 «Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету» задекларувала суму у розмірі 25 093,83 грн.
		Податкова знижка у розмірі 25 093,83 грн. відображена позивачем у зв'язку зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом.
		Так, між ОСОБА_1 (як позичальником) та ЗАТ «Інвест-Кредит-Банк» (кредитором) укладено договір про іпотечний кредит від 16.05.2008 року №95-Ф/08/04 (договір про іпотечний кредит), за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №2 від 06.06.2008 року до цього договору про іпотечний кредит,  кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 900 000 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредиту зазначеній сумі коштів, а також сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 14% річних. 
		Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 і 2.4 вказаного договору кредит надається строком погашення не пізніше 23.05.2038 року на придбання у власність окремої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Погашення платежів за кредитом здійснюється позичальником виключно у національній валюті України - гривні.
		Позичальник зобов'язується щомісячно до 23 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтет ними платежами в сумі не менше 10 663,85 грн. відповідно до графіку погашення кредиту, шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок НОМЕР_2, відкритий у кредитора. 
		Згідно наданого позивачем графіку погашення іпотечного кредиту - додатку до договору про іпотечний кредит на кожну дату погашення встановлюється розмір планового платежу, який складається з визначених сум платежу погашення заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом.
		При цьому, п. 2.6 договору про іпотечний кредит передбачено, що при надходженні від позичальника коштів у рахунок погашення кредиту та відсотків за користування ним виконання зобов'язань здійснюється у наступній черговості: сплата комісійної винагороди в разі дострокового погашення кредиту у випадках, визначених в розділі 4 цього договору; сплата пені на прострочені нараховані відсотки за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата прострочених нарахованих відсотків за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата нарахованих строкових відсотків за користування кредитом; сплата простроченої заборгованості за кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата строкової заборгованості за кредитом.
		В забезпечення виконання зобов'язань за іпотечним кредитом позивач передав ЗАТ «Інвест-Кредит-Банк» в іпотеку згадану вище квартиру.
		Згідно доданої до позову копії витягу з Державного реєстру правочинів (№6020236 від 02.06.2008 року) вбачається придбання ОСОБА_1 у приватну власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 02.06.2008 рку (номер правочину №2933231). За вказаною адресою у паспорті позивача зроблено відмітку про реєстрацію місця проживання. Також Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна позивачу 15.10.2009 року видано реєстраційне посвідчення №0018494 на вказану вище квартиру. 
		У подальшому ЗАТ «Інвест-Кредит-Банк» передало право вимоги за іпотечним кредитом Державній іпотечній установі. 
		Згідно з квитанціями від 06.01.2015 року №43935647 на суму 22 000 грн., від 30.04.2015 року на суму 10 700 грн., від 25.03.2015 року на суму 10 000 грн., від 04.04.2015 року на суму 10 000 грн., від 25.05.2015 року №12172339 на суму 10 700 грн., від 02.06.2015 року №12244037 на суму 10 700 грн., від 26.06.2015 року №12525818 на суму 11 000 грн., від 24.07.2015 року № 12851623 на суму 10 700 грн., від  26.08.2015 року №13199265 на суму 10 700 грн., від 23.09.2015 року на суму 10 700 грн., від 23.10.2015 року №13899920 на суму 10 700 грн., від 24.11.2015 року №567 на суму 11 000 грн., від 22.12.2015 року №14643130 на суму 10 700 грн. позивач сплатив на користь Державної іпотечної установи відповідні платежі за іпотечним договором.
		25.05.2016 року працівником ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка податкової декларації ОСОБА_1 про майновий стан і доходи за 2015 року з додатками до неї (документами на підтвердження понесених витрат), за результатами якої складений акт від 25.05.2016 року №5029/26-52-13-04/НОМЕР_1. 
		За висновками акта перевірки ксерекопії платіжних документів, наданих ОСОБА_1 разом з податковою декларацією не підтверджують сплату нею саме відсотків за іпотечним кредитом. А тому перевіряючим не встановлено понесення позивачем витрати, пов'язаних зі сплатою частини суми процентів за користування іпотечним кредитом. 
		17.06.2016 року відповідачем на підставі цього акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення за №0029951304, яким позивачу на підставі пп. 2 п. 54.3 ст. 54 та              п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 25 093,83 грн.
		Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення від 17.06.2016 року №0029951304, ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.
		Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до пп. 166.1.1, 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі -  ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року; підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
		Згідно з пп. 166.2.1 та 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання); оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.
		Підпункт 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.
		За правилами п.п. 175.1, 175.2 ст. 175 ПК України платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
		При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
		Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
		У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.
		У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого пунктом 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.
		Таким чином, платник податку з доходів фізичних осіб - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року, визначену відповідно до статті 175 Податкового кодексу України та підтверджену відповідними платіжними та розрахунковими документ-тами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
		При цьому, відповідно до пп. 166.4.1 - 166.4.3 п. 166.4 ст. 164 ПК України податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу; якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
		Контролюючий орган вважає, що позивач не має права на податкову знижу за іпотечним житловим кредитом, у зв'язку із відсутністю у поданих разом з податковою декларацією платіжних документах (квитанціях) розбивки на проценти та основну суму боргу за кредитом, інших підстав для відмови у наданні податкової знижки відповідачем не наведено.
		Суд відзначає, що норми ПК України дійсно не ставлять в залежність право платника податку на отримання податкової знижки на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом від форми платіжних документів та внесення платежів за користування іпотечним кредитом.
		Суд встановив, що наявні у справі копії вказаних вище квитанцій не містять розбивки на суму процентів та окремо на суму основного боргу за іпотечним кредитом.  Водночас за даними листа Державної іпотечної установи від 04.09.2017 року №5845/11/3, наданої у відповідь на судовий запит від 14.08.2017 року, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року загальна сума сплачених позивачем відсотків за іпотечним кредитом складає 122 672,50 грн. (тобто, навіть більше за задекларовану позивачем у податкові декларації за 2015 рік суму витрат, дозволених до включення до податкової знижки, - 102 218,83 грн.). 
		Доказів, які б спростовували факт сплати позивачем процентів (відсотків) за іпотечним кредитом у задекларованому розмірі, відповідачем до суду не надано, та не наведено інших підстав, які б позбавляли позивача права на податкову знижку.
		При цьому правильність розрахунку суми податкової знижки на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом у розмірі 25 093,83 грн. відповідачем не спростовується.
		Враховуючи дотримання позивачем умов для отримання податкової знижки на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом та наявність у справі необхідних підтверджуючих документів, суд вважає, що позивач правомірно відобразив у податковій декларації суму податкової знижки та, відповідно, податку, що підлягає поверненню з бюджету, у розмірі 25 093,83 грн.
		Таким чином, визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 25 093,83 грн. є протиправним, тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2016 року №0029951304 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -
		П О С Т А Н О В И В: 
		1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17.06.2016 року №0029951304.
		3. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39466328).
		Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції  порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		                 Суддя                                                                                                Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...