Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8473/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2017. Зареєстровано: 03.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2017.
Дата набрання законної сили: 17.10.2017
Результат оскарження 17.10.2017 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		30 серпня 2017 року                      № 826/8473/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 ОСОБА_2доДепартаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		До окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 (далі також - позивач 1 або ОСОБА_1), ОСОБА_2 (далі також - позивач 2 або ОСОБА_2) з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі також - відповідач або Департамент), в якому просили: 
		-          визнати дії Департаменту щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо надання містобудівних умов та обмежень протиправними;
		-          зобов'язати Департамент видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок у АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1) та АДРЕСА_2 (кадастровий номер: НОМЕР_2).
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачі зазначили, що відповідач всупереч положень Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, без прийняття відповідного рішення, листом безпідставно залишив без розгляду заяву позивачів про надання містобудівних умов та обмежень забудови належних їм на праві приватної власності земельних ділянок та повернув подані ними документи, чим порушив їхні права та законні інтереси. Також, представником позивачів подано суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивачів та їх представника.
		Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи на розсуд суду за його відсутності, інших пояснень чи заперечень по суті спору суду не надав.
		Керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши у порядку письмового провадження подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно з нотаріально посвідченим договором об'єднання земельних ділянок від 17.03.2017 № 237, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сторони домовились об'єднати належні їм на праві приватної власності земельні ділянки (для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва) площею 0,1000 га кожна за кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, площею 0,0993 га за кадастровим номером НОМЕР_16, площею 0,0998 га за кадастровим номером НОМЕР_17, площею 0,0999 га за кадастровим номером НОМЕР_18 які розташовані у Деснянському районі міста Києва, по АДРЕСА_2, в результаті чого: частка права власності ОСОБА_2 склала 38/100, ОСОБА_1 - 62/100; припинилося право власності сторін договору на окремі зазначені земельні ділянки; закриті відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи на земельні ділянки, скасовані їх реєстраційні номери; відкритий 1 (один) новий розділ на новостворену земельну ділянку з присвоєнням їй нового реєстраційного номеру 1221583880000, кадастровий номер НОМЕР_2, загальна площа 1,599 га (цільове призначення - для іншої житлової забудови), що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.04.2017 №№ НОМЕР_19, НОМЕР_20.
		Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.04.2017 № 84695935 за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на 43/100 частки земельної ділянки загальної площі 0,6971 га (цільове призначення - для іншої житлової забудови), за реєстраційним номером 1220971580000, кадастровий номер НОМЕР_1, за аналогічним договором об'єднання земельних ділянок від 17.03.2017 № 235, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
		З метою отримання на вказані об'єднані земельні ділянки містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями та дитячим дошкільним закладом, позивачі звернулися до Центру надання адміністративних послуг із заявою про надання адміністративної послуги «Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки», додавши до неї наступні документи: копію документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схему) щодо місцезнаходження земельної ділянки; черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру), фотофіксацію земельної ділянки (з оточенням), містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, який містить топо-плани 1:500 та 1:2000, що підтверджується описом документів, що надано до ЦНАП для виконання адміністративної послуги (№ справи 50038-001905739-013-12 від 29.05.2017), в якому також зазначений термін виконання адміністративної послуги 09.06.2017. 
		Листом Департаменту від 08.06.2017 № 981/17/012/27-17 на заяву до ЦНАП від 29.05.201750038-001905739-013-12, позивачів повідомлено, що у зв'язку з поданням неповного пакету документів, який визначено Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, а саме відсутністю: належним чином засвідчених в установленому порядку копій документів про право власності (користування) земельними ділянками охопленими містобудівним розрахунком; викопіювання з оновленої топографічно-геодезичної підоснови у М 1:2000; кадастрової довідки з містобудівного кадастру (у разі наявності), відповідач залишає без розгляду відповідне звернення та повертає подані документи щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями та дитячим дошкільним закладом у АДРЕСА_2.
		Вважаючи таку відповідь відповідача протиправною, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.
		Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
		Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також - Закон).
		Статтею 1 Закону закріплені терміни, що в ньому вживаються, зокрема: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку (частина друга статті 8 Закону). 
		Відповідно до статті 26 Закону, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. 
		Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. 
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. 
		Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 29 Закону, основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.
		Відповідно до частини третьої, четвертої, шостої статті 29 Закону, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. 
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (далі також - Порядок).
		Згідно з пунктом 2.1 Порядку містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Пунктом 2.2 Порядку передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
		Відповідно до пункту 2.4 Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Виходячи з наведених норм містобудівного законодавства вбачається, що відповідач протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви мав прийняти одне з можливих рішень: про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. Прийняття будь-якого іншого рішення, у тому числі щодо залишення заяви про  надання містобудівних умов та обмежень та повернення замовнику документів, містобудівним законодавством не передбачено. 
		Також, зі системного аналізу наведених норм вбачається, що у разі подання замовником повного пакету документів згідно закріпленого пунктом 2.2. Порядку переліку, єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Будь-яких інших підстав містобудівним законодавством не закріплено. 
		Судом з матеріалів справи (з опису документів, що надано до ЦНАП для виконання адміністративної послуги) встановлено, що позивачами подавалися відповідачу всі, визначені наведеним у пункті 2.2 Порядку переліком документи для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Наведене не спростовується відповідачем належними та допустимими доказами. 
		Крім того, судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів виявлення обставин невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачам містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. 
		Натомість, всупереч наведених положень Закону та Порядку, відповідач не прийняв одного з можливих рішень про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні за результатом розгляду поданих позивачами заяви та документів, а залишив заяву позивачів про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки без розгляду і повернув подані документи, отже лист-відповідь Департаменту не є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні, що свідчить про неналежний розгляд відповідачем заяви позивачів про надання містобудівних умов та обмежень.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяви позивачів про надання містобудівних умов та обмежень.
		Зважаючи на зазначене та враховуючи відсутність доказів невідповідності намірів позивачів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд також приходить до висновку, що позивачі мають право на отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями та дитячим дошкільним закладом у АДРЕСА_2, за умови дотримання вимог містобудівного та іншого законодавства.
		Згідно з положеннями пунктів 1-2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може, зокрема, визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
		Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-I, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Беручи до уваги, що відповідні повноваження відповідача щодо прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні є його дискреційними повноваженнями, необхідно враховувати положення обов'язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden) від 24.03.1988, в якому зазначено, що Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.
		На підставі викладеного необхідно зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна дія чи бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття.
		Таким чином, враховуючи відсутність правових підстав для відмови позивачам в наданні містобудівних умов та обмежень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача видати позивачам містобудівні умови та обмеження забудови відповідної земельної ділянки є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, втручання в даному випадку у дискреційні повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, враховуючи, що у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено існування підстав для відмови позивачам в отриманні містобудівних умов та обмежень.
		Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		У свою чергу, відповідачем не виконаний обов'язок щодо доказування.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, окружний адміністративний суд міста Києва, -
		П О С Т А Н О В И В:
		1.          Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.
		2.          Визнати дії Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо надання містобудівних умов та обмежень протиправними.
		3.          Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок у АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1) та АДРЕСА_2 (кадастровий номер: НОМЕР_2).
		4.          Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		5.          Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                                                                                  П.О. Григорович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...