Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/5226/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2017. Зареєстровано: 10.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2017.
Дата набрання законної сили: 04.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/3269/17  Справа № 205/5226/13-ц                                                                                  Головуючий у 1 й інстанції - Таус М. М.        Доповідач - Макаров М.О.       
		Категорія 39                                                                                                     
		   
		У Х В А Л А 
		                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   
		04 жовтня 2017 року                                              м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
		головуючого - судді Макарова М.О.     
		суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю. 
		при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу № 220, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6 державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом та про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_6 державна нотаріальна контора, Територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
		ВСТАНОВИЛА:
		У червні 2013 року ОСОБА_3 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому, відповідно до уточнень, просила встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім'єю без реєстрації шлюбу більше п'яти років, а саме з листопада 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року та визнати за нею право власності: 
		у розмірі 1/2 частки квартири АДРЕСА_5 та у розмірі 1/2 частки цієї квартири визнати за нею в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року; 
		у розмірі 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частки цієї квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7;
		у розмірі 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частки цієї квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7;
		у розмірі 1/2 частки на гараж АДРЕСА_4 та 1/2 частки на цей гараж в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7;
		у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06 вересня 2011 року, на рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14 грудня 2011 року, на рахунку № НОМЕР_3 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14 березня 2012 року, на рахунку № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21 серпня 2012 року, а також визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, право власності у розмірі 1/2 частки цих грошових коштів, які знаходяться на вказаних рахунках.
		В обґрунтування позовних вимог, позивачка ОСОБА_3 посилалася на те, що вона почала сумісно проживати з ОСОБА_7 з 1974 року. У 1975 році ОСОБА_7 у житлово-будівельному кооперативі №220 отримав кооперативну квартиру АДРЕСА_5, будинок 3П, куди він переїхав мешкати разом зі своєю матір'ю ОСОБА_8, для отримання зазначеної квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з сумісних коштів зробили пайовий внесок на загальну суму 2370 карбованців СРСР. З листопада 1977 року ОСОБА_3 почала проживати у вказаній квартирі разом з ОСОБА_7 В подальшому у 1996 році ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за спільні кошти, а саме за 5700 доларів США придбали квартиру АДРЕСА_1, а у 1998 році вони за грошові кошти у розмірі 6000 гривень придбали кооперативний гараж №2 у кооперативі «Парус» по вул. Братів Трофімових у м. Дніпропетровську. Також у 1999 році ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за спільні кошти, а саме за 6100 доларів США придбали квартиру АДРЕСА_2. За час проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_7 сумісно робили ремонт у придбаному житлі, сплачували комунальні послуги, тощо. Також за час спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 неодноразово надавали один одному довіреності та доручення на відкриття рахунків у банках та отримання грошових коштів, так зокрема 06 вересня 2011 року вони поклали на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Дельта Банк» спільно набуті грошові кошти у розмірі 3000 Євро, 14 грудня 2011 року на рахунок № НОМЕР_3 у ПАТ «Кредитпромбанк» грошові кошти у розмірі 1500 доларів США, 14 березня 2012 року на рахунок № НОМЕР_3 у ПАТ «Кредитпромбанк» грошові кошти у розмірі 1500 доларів США та 21 серпня 2012 року на рахунок № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредитпромбанк» грошові кошти у розмірі 1500 доларів США. А тому вважає, що вона має право власності на майно, набутого за час спільного проживання з ОСОБА_7
		Також у липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила усунити ОСОБА_4 від права на спадкування за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_5; на квартиру АДРЕСА_1; на квартиру АДРЕСА_2; на гараж АДРЕСА_4; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06 вересня 2011 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14 грудня 2011 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_3 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14 березня 2012 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21 серпня 2012 року, в порядку спадкування за законом після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
		В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог, ОСОБА_2, згідно уточнень, зазначила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після його смерті вона, ОСОБА_2, залишилася єдиною спадкоємницею за законом, оскільки жодних інших родичів, які б прийняли разом з нею спадщину у нього не було, заповіт ОСОБА_7 не залишив. Також зазначила, що її брат ніколи не одружувався, бо не бажав створювати сім'ю, підтримував стосунки з різними жінками, та ні с ким не проживав однією сім'єю більше п'яти років, останній час він постійно підтримував стосунки з ОСОБА_9, яка за декілька днів до смерті відвозила його до лікарні та доглядала його до смерті. Також ОСОБА_7 підтримував стосунки, в більшості ділові з ОСОБА_3, яка допомагала з його похоронами, обіцяла ОСОБА_2 зібрати всі необхідні документи для оформлення спадкових прав, натомість отримавши у своє розпорядження оригінали документів на все майно звернулася до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_7 з метою отримання в подальшому право власності на все майно. Крім того після смерті ОСОБА_7 її двоюрідній брат телефонував до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з повідомленням про смерть ОСОБА_10 та запрошенням його пом'янути, проте останні не відразу зрозуміли про кого йде мова та в подальшому не виявляли жодного бажання приїжджати, з чого на думку ОСОБА_2 вбачається відсутність будь-якого кровного споріднення між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5
		Крім того у березні 2016 року до суду також звернулася ОСОБА_4 із зустрічним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_5; на квартиру АДРЕСА_1; на квартиру АДРЕСА_2; на гараж АДРЕСА_4; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06 вересня 2011 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14 грудня 2011 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_3 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14 березня 2012 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21 серпня 2012 року, в порядку спадкування за законом після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.      
		В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_4 у зустрічній позовній заяві, згідно уточнень, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_7, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть. Останнім місцем проживання та реєстрації ОСОБА_7 була квартира АДРЕСА_5 (ОСОБА_6). Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на його майно. Також ОСОБА_4 зазначила, що вона є рідною сестрою померлого ОСОБА_7 Факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_11, які між собою є сестрою та братом встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року. Про смерть свого брата вона дізналася лише 08 вересня 2013 року після чого звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю факту своєчасного прийняття спадщини та було запропоновано звернутися до суду з відповідною заявою. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2015 року ОСОБА_4 було визначено додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7, яке набрало законної сили та на підставі якого ОСОБА_4 звернулася до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року, але оформити спадкові права вона не може, оскільки йде спір в суді стосовно спадкового майна, а тому вважає, що вона має право власності на майно, в порядку спадкування за законом після смерті свого брата ОСОБА_7
		Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено та ухвалено визнати за ОСОБА_4 власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 а, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на: квартиру АДРЕСА_5; на квартиру АДРЕСА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; на гараж АДРЕСА_4; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06 вересня 2011 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14 грудня 2011 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_3 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14 березня 2012 року; на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21 серпня 2012 року.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення її зустрічного позову у повному обсязі, а врешті позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права 
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_7 на підставі ордеру №553 від 25 квітня 1975 року отримав право зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_5, у якій він був зареєстрований з 04 грудня 1975 року та останнім було здійснено пайовий внесок у розмірі 2370,00 рублів на рахунок ЖБК №220 за квартиру АДРЕСА_5 тобто сплатив у повному обсязі, а відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про власність», що був чинним на момент виникнення речового права на таке нерухоме майно, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
		Згідно реєстраційного посвідчення виданого на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради народних депутатів №638/4 від 08 грудня 1989 року за ОСОБА_7 на праві особистої власності було зареєстровано гараж АДРЕСА_4.
		Крім того, за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 13 вересня 1996 року та на квартиру АДРЕСА_2 підставі договору купівлі-продажу від 27 жовтня 1999 року.
		Також встановлено, що за договором №004-03540-060911 від 09 вересня 2011 року ОСОБА_7 було передано ПАТ «Дельта Банк» на депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 3000 Євро, що підтверджується квитанцією №11620787; 14 березня 2012 року, 14 грудня 2011 року та 21 серпня 2012 року у ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі договору № 002956/FDDV54-12, № 002793/FDDV54-11 та № 003200/FDDV54-12 було відкрито депозитний рахунок у розмірі 1500 та 1000 доларів США, що підтверджено квитанцією №728_1, №686_7 та №686_35 відповідно.
		Встановлено, що 21 серпня 2012 року ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися відкритими на його ім'я у ПАТ «Кредитпромбанк» рахунками № 002793/FDDV54-11 від 14 грудня.2011 року та № 002956/FDDV54-12 від 14 березня 2012 року, а згідно згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що було складено відповідний актовий запис №8459.
		Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на його майно у вигляді вказаних квартир, гаражу та депозитних рахунків у банківських установах.
		Встановлено, що 25 грудня 2012 року ОСОБА_3 звернулася до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою прийняття спадщини та про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7
		Відповідно до ст.ст. 1216, 1217,1218 ЦК України  спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, та до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього ж Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		Крім того у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців  четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
		Статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		В свою чергу ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту проживання із спадкодавцем ОСОБА_7, однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Крім того, правове регулювання сімейних правовідносин щодо спільної сумісної власності осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу запроваджено з набранням чинності Сімейним кодексом України з 01 січня 2004 року. Натомість, в судовому засіданні встановлено, що нерухоме майно, право власності на яке просить визнати ОСОБА_3 було придбано до набрання чинності Сімейним кодексом України, тобто до 01 січня 2004 року, у зв'язку з чим, на правовий режим спільної власності подружжя щодо цього майна не поширюються положення чинного Сімейного кодексу України, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції орбгрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3
		Також встановлено, що 14 травня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
		У своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить усунити ОСОБА_4 від права спадкування за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року та визнати за нею право власності на все майно померлого ОСОБА_7
		Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
		Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 6 постанови №7 від 30.05.2009 року «Про судову практику у справах про спадкування», вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій ст. 1259 ЦК України.
		Окремо закон виділяє усунення від спадкування особи, яка ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч. 5ст. 1224 ЦК України). Цей потенційний спадкоємець також усувається від права на спадкування за законом, але на відміну від осіб, зазначених у ч. 3 та 4 цієї статті, щодо яких законом визначено про безумовну втрату права на спадкування у разі встановлення певних фактів, він визнається негідним спадкоємцем на розсуд суду.
		Виходячи зі змісту зазначених норм Закону, суд при вирішенні такої справи, згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 поняття "безпорадний стан" тлумачиться як стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (абзац другий пункту 6 постанови).
		Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини. 
		Натомість ОСОБА_2 у судовому засіданні не надано жодних доказів, у відповідності зі ст. 60 ЦПК Украхїни того, померлий ОСОБА_7 перебував у тяжкому або безпорадному стані, що обумовлювало його потребу у допомозі, сторонньому догляді тощо, а також що ОСОБА_4 умисно ухилялася від надання спадкодавцеві ОСОБА_7 такої допомоги, в зв'язку з чим суд не знаходить підстав для усунення ОСОБА_4 від права на спадкування після смерті ОСОБА_7
		Також рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відноси відмовлено у повному обсязі. У своїй позовній заяві ОСОБА_2 просила встановити факт родинних відносин із померлим ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року задля можливості в подальшому отримати свідоцтво про право на спадщину на майно за законом після його смерті.
		На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Крім того, судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які між собою є сестрою та братом. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року залишено без змін.
		Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.  Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
		З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_7 як рідна сестра, яка належним чином прийняла спадщину, шляхом звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а також неможливістю оформлення спадкових прав після смерті брата, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визнав за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, оскільки саме ОСОБА_4 будучи рідною сестрою ОСОБА_7 та відповідно до приписів ст. ст. 1258, 1262, 1264 ЦК України має переважне право на спадкування зазначеного майна як спадкоємець другої черги за законом.
		Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність судового рішення колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи нічим не підтверджено та відповідно зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. 
		Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
		        Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2017 року- залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
		Головуючий   суддя                                                                      М.О. Макаров
		         Судді                                                                                               Н.М. Деркач 
		       М.Ю. Петешенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...