Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/1389/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2017. Зареєстровано: 19.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2017.
Дата набрання законної сили: 09.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 жовтня 2017 року Справа № 923/1389/16 
		           
		Вищий  господарський  суд  України у складі колегії суддів:
		 Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач),  Нєсвєтової Н.М., Карабаня В.Я.,   розглянувши матеріали касаційної скарги    Комунального виробничого управління «Бериславський водоканал»    на постанову   Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017у справі№ 923/1389/16 Господарського суду Херсонської областіза позовомДержавної екологічної інспекції у Херсонській областіДоКомунального виробничого управління «Бериславський водоканал»ПроСтягнення 10688,90 грн. збитків  за участю представників сторін:
		від позивача: не з'явилися,
		від відповідача: Шевчишин Ю.Б.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2016 року Державна екологічна інспекція у Херсонській області  звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального виробничого управління «Бериславський водоканал» про стягнення збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства щодо охорони водних ресурсів від забруднення у сумі 10688,90 грн. та судових витрат.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на результати позапланової перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 44,70, 110, 111 Водного Кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України.
		Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.02.2017 у справі № 923/1389/16 (суддя Ярошенко В.П.) у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Херсонскій області відмовлено.
		У рішенні суд першої інстанції посилається на приписи ст.ст. 173, 174, 153 Господарського кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», ст.ст. 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України. Позивач не довів вини відповідача. 
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 923/1389/16 (у складі колегії суддів: Разюк Г.П.-головуючого, Діброви Г.І., Принцевської Н.М.) рішення Господарського суду Херсонської області від 21.02.2017р. у справі № 923/1389/16 скасовано. Позов задоволено. Стягнуто з Комунального виробничого управління «Бериславський водоканал» до фонду охорони навколишнього природного середовища Бериславської   міської ради 10688,9 грн. збитків. Стягнуто з Комунального виробничого управління «Бериславський водоканал» на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області 1378 грн. витрат з  оплати судового збору за подачу позову; 1515,3  грн. витрат з оплати судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
		Не погоджуючись з  постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 923/1389/16, Комунальне виробниче управління «Бериславський водоканал» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 скасувати, а рішення Господарського суду Херсонської області від 21.02.2017 року у справі № 923/1389/16 залишити в силі.
		Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судами встановлено, що на підставі наказу від 25.06.2014 за № 655 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області відповідно до пункту «а» ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 26.06.2014 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КВУ «Бериславський водоканал» від 20-27.08.2015  та  складено відповідний акт за № 04-11/284.
		В акті перевірки зазначено, що КВУ «Бериславський водоканал»   відповідно до довідки АБ № 501038 з ЄДРПОУ здійснює забір, очищення та постачання води, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, надання інших індивідуальних послуг, каналізація, відведення та очищення стічних вод.
		Спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю інспекці відібрано проби стічних вод в місцях несанкціонованих скидів стічних вод до Каховського водосховища:
		1) біля КНС № 2 КВУ «Бериславський водоканал» здійснювався несанкціонований скид неочищених стічних вод до Каховського водосховища,
		2) з колектору, що розташований біля котельні Бериславського педагогічного коледжу здійснювався несанкціонований скид неочищених стічних вод до Каховського водосховища.
		В акті за № 04-11/284 від 26.06.2014, який підписаний уповноваженими представниками позивача, відповідача та у відповідності до результатів інструментально-лабораторного контролю інспекцією встановлено, що КВУ «Бериславський водоканал» здійснювався несанкціонований скид неочищених зворотних вод у Каховське водосховище, а саме: у скинутих зворотних водах всередині   фактичні концентрації забруднюючих речовин становили: завислі речовини 156,6; сухий залишок 853,1; ХСК 354,713; БСК5 175,85; хлориди 201,689; сульфати 182,763; залізо загальне 1,465; азот амонійний 42,771; нітріти 0,423; нітрати 2,153, фосфати 10,196.
		На думку інспекції, в діях КВУ «Бериславський водоканал» містяться порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: п. 3, 9 ст.  44 Водного кодексу України, ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України, оскільки відповідач після скасування дозволу на спеціальне водокористування від 12.12.2011, продовжував його здійснювати без дозволу, чим завдав державі збитки.
		Судами встановлено, що у претензії від 26.02.2015 за № 09-12/9 інспекцією запропоновано водоканалу сплатити добровільно заподіяні державі збитки через самовільні скиди зворотних вод у розмірі 10688,9 грн. (розрахунок додавався).
		КВУ «Бериславський водоканал» у відповіді на претензію за № 58  від 23.03.2015 та у відзиві на позов за № 4 від 04.01.17 факту скидання неочищених зворотних вод не заперечувало, але не погоджувалося із заявленим розрахунком  щодо визначення коефіцієнту категорії водного об'єкта Каховського водосховища. Зокрема, водоканалом зазначено, що Каховське водосховище є водним об'єктом господарсько-побутового використання (коефіцієнт 1,2), а у вимозі для цього водосховища заявлено коефіцієнт 2,5, як для рибогосподарського водного об'єкта, тому водоканалом  запропоновано переглянути цей розрахунок.
		Внаслідок несплати водоканалом у добровільному порядку суми збитків, позивач звернувся до суду з вимогою стягнення з відповідача 10688,9 грн. збитків, заподіяних державі відповідно до ст. 110, 111 Водного кодексу України.   
		У позові Інспекція посилається на результати досліджень відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції з 01.01.2014 по 31.12.2014 (протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 3 від 11.02.2014, № 95 від 27.05.2014, № 134 від 03.07.2014, № 135 від 03.07.2014, №151 від 21.07.2014, № 152 від 21.07.2014, відповідно до актів відбору проб вод від 05.02.2014 за № 1, від 21.05.2014 № 19, від 26.06.2014 № 33, 15.07.2017 № 40) та наданих КВУ «Бериславський водоканал» результатів відомчого контролю якості скинутих зворотних вод (результати хімічних аналізів стічної води, виконані лабораторією очисних споруд КП «Міськводоканал» 23.12.2014, 27.06.201, 10.09.2014) середні фактичні концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах становлять величини, що зазначені в таблиці, наведеній у розрахунку шкоди від 04.02.2015.
		Судами встановлено, що очисні споруди м. Берислав знаходяться в неробочому стані з 2002 року і експлуатація їх неможлива внаслідок фізичного зносу. Функції замовника природоохоронного заходу «Реконструкція очисних споруд м. Берислав» покладено на Комунальну установу з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради, тобто на іншу установу, якою зазначено- реконструкцію не завершено через відсутність фінансування. КВУ «Бериславський водоканал» створено рішенням Бериславської міської ради № 156 від 17.10.2003, йому передано непрацюючі очисні споруди відповідно до рішення Бериславської міської ради № 224 від 08.036.2004.
		Зазначене суд розцінив, як доказ відсутності вини відповідача в заподіянні шкоди державі порушенням природоохоронного законодавства.
		Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з таким висновком суду першої інстанції.
		Пунктом 1 ст. 49 ГК України  передбачено, що підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.
		Частиною 1 ст. 70 Водного Кодексу України  передбачено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
		Пунктом 3 ч.1 ст. 44 Водного Кодексу України, в редакції, яка діяла на час перевірки, передбачено, що зобовязані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44 ВК України  водокористувачі мають здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність очисних споруд не звільняє відповідача від дотримання зазначених вимог закону, якими він нехтував, а їх порушення є підставою для його притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 111 ВК України, якою зобов'язано відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
		Суд апеляційної інстанції правомірно прийнято до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо обов'язкової  наявності  відповідного дозволу на спеціальне водокористування, якого відповідач на час здійснення перевірки не мав.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач притягувався у судовому порядку до аналогічної відповідальності за аналогічне правопорушення, скоєне у 2010 році, що підтверджується чинним рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.11.2011 у справі № 5024/1896/2011, в якій суд за аналогічних фактичних обставин, дійшов до висновку про наявність вини КВУ «Бериславський водоканал» у здійсненні спеціального водокористування без дозволу та завдані цими діями збитків державі.
		Щодо розрахунку позивача та застосованого в ньому коефіцієнту водного об'єкта, судом апеляційної інстанції зазначено, що його здійснено за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства Охорони навколишнього природного середовища України   від 20.07.2009 № 389  та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України   14.08.2009 за №767/16783. Використаний у розрахунку коефіцієнт водного об'єкта встановлено за даними Державного агентства рибного господарства України, до компетенції якого належить визначення категорії рибогосподарських водних об'єкті відповідно до Державного кадастру ДСТУ 17.1.2.04-77.
		Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно  статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:
		1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
		2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;
		3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;
		4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;
		5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;
		6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
		Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи. 
		Таким чином  постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 923/1389/16 Господарського суду Херсонської області  слід залишити без змін.             
		Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Комунального виробничого управління «Бериславський водоканал» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 № 923/1389/16 Господарського суду Херсонської області залишити без задоволення.
		Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 923/1389/16 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Нєсвєтова Н.М.  Карабань В.Я.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...