Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/9994/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2017. Зареєстровано: 25.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження 2/522/7664/17
		Справа № 522/9994/17
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 жовтня 2017 року Приморським районним судом м. Одеси в складі:
		головуючого судді  Шенцевої О.П.
		при секретарі Соболевій О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє вимог щодо предмета спору  Державна служба інтелектуальної власності України про визнання права власності на майнові права інтелектуальної власності в порядку спадкування за законом, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить, на підставі ст. 392 ЦК України визнати за нею право власності на майнові права інтелектуальної власності на твір «Бички в томаті» в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_2, померлого 13.05.2016 року.
		При цьому позивачка посилається на те, що 13.05.2016 року помер її чоловік, ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входять майнові права інтелектуальної власності на твір «Бички в томаті». Заповіту ОСОБА_2 не залишив.
		Окрім неї, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його син, ОСОБА_3. У встановлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини позивачка звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_3, від прийняття спадщини відмовився на користь позивачки.
		ОСОБА_2 є режисером-постановником музичного спектаклю «Бички в томаті». Сценарій спектаклю написаний ним у 2008 році. У цьому ж році відбулося перше публічне виконання спектаклю «Бички в томаті» у «Театрі на Ніжинській» Єврейського культурного центру «BEIT GRANT», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Ніжинська, 77/79.
		15.03.2017 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_2, на спадкове майно, до якого серед іншого належать майнові права інтелектуальної власності на твір «Бички в томаті». Проте, нотаріусом було розяснено, що отримати свідоцтво про право на спадщину на майнові права інтелектуальної власності вона не має можливості у звязку із тим, що нею не надано жодних документів, які б підтверджували право інтелектуальної власності на зазначений вище твір. Тому з метою оформлення спадкових прав позивачці було рекомендовано звернутися до місцевого суду загальної юрисдикції для визнання права власності на майнові права інтелектуальної власності на твір «Бички в томаті».
		У судовому засіданні представник позивачки, ОСОБА_5, просила проводити судове засідання без фіксації судового процесу, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не зявилися, були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
		Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Судом встановлено, що 13 травня 2016 року помер ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 І-ЖД №452995, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 14.05.2016 р., актовий запис №5069. Після його смерті відкрилася спадщина. Заповіту ОСОБА_2 не залишив.
		Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є дружина спадкодавця, ОСОБА_1, та син спадкодавця, ОСОБА_3. Позивачка спадщину прийняла шляхом звернення з заявою до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, в результаті чого була заведена спадкова справа №26/2016 до майна ОСОБА_2, померлого 13.05.2016 року. ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовився на користь позивачки, що підтверджується матеріалами спадкової справи №26/2016, витребуваної у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 під час розгляду справи.
		15 березня 2017 року через свого представника за довіреністю позивачка я звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_2, на спадкове майно, до якого серед іншого належать майнові права інтелектуальної власності на твір «Бички в томаті». Проте, нотаріусом було розяснено, що отримати свідоцтво про право на спадщину на майнові права інтелектуальної власності вона не має можливості у звязку із тим, що нею не надано жодних документів, які б підтверджували право інтелектуальної власності на зазначений вище твір. Тому з метою оформлення спадкових прав їй рекомендовано звернутися до місцевого суду загальної юрисдикції для визнання права власності на майнові права інтелектуальної власності на твір «Бички в томаті».
		На підтвердження факту, що ОСОБА_2 є режисером-постановником музичного спектаклю «Бички в томаті» позивачкою були надані примірник твору у друкованому вигляді, а також відеозапис публічного виконання спектаклю. Окрім того, доказами авторства ОСОБА_2 стосовно музичного спектаклю «Бички в томаті» є афіші з анонсами спектаклю «Бички в томаті», на яких зазначено імя ОСОБА_2 як автора твору та фотокартки, на яких зображені дії з публічного виконання твору, зокрема, премєрний показ спектаклю, які надані суду. Окрім цього, 27.06.2016 року, після смерті ОСОБА_2 відбувся ювілейний двохсотий показ спектаклю «Бички в томаті», присвячений памяті режисера-постановника твору, ОСОБА_2. Дана подія була висвітлена в засобах масової інформації, зокрема, Першим міським телеканалом м.Одеси було опубліковано репортаж події, копія статті надана суду.
		ОСОБА_2 за життя не встиг звернутися до Державної служби інтелектуальної власності для отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір «Бички в томаті». У звязку із цим, позивачка не має можливості предявити нотаріусу документи, що підтверджуюсь право власності на майнові права інтелектуальної власності її чоловіка на вищевказаний твір та оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку.
		Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Ст. 177 ЦК України передбачено, що обєктами цивільних прав є, окрім іншого, майнові права та результати інтелектуальної, творчої діяльності, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
		Відповідно до ст. 29 Закону України №3792-XII від 23.12.1993 р. «Про авторське право та суміжні права» майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.
		Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
		Відповідно до п. 4.12 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012, №296/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.01.2016, №235/5) свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
		Пунктом 4.14. гл. 10 розд. 2 Порядку визначено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обовязково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
		Відповідно до ст. 433 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» до обєктів авторського права належать, зокрема, драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки.
		Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про авторське право та суміжні права» субєктами авторського права є автори творів та, зокрема, їх спадкоємці. Згідно зі ст. 29 Закону України «Про авторське право та суміжні права» майнові права авторів переходять у спадщину.
		Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права» передбачено, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
		Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).
		Законом України «Про авторське право та суміжні права» визначено, що примірник твору  копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі.
		Розділом 3 Постанови КМУ №1756 від 27 грудня 2001 року «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» встановлені вимоги до оформлення матеріальної форми твору. Пунктом 15 Постанови передбачено, що залежно від того, щодо якого об'єкта авторського права подано заявку на реєстрацію, примірник твору подається у такій матеріальній формі: драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки, а також сценічні обробки літературних письмових творів і обробки фольклору, придатні для сценічного показу, - у вигляді відеозапису, малюнків або в друкованому вигляді мовою оригіналу на паперовому або електронному носії.
		На підставі Закону України «Про авторське право та суміжні права» запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою.
		На підставі п. 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010 р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» перераховані в статті 16 ЦК загальні способи захисту цивільних прав та інтересів поширюються на захист авторського права і (або) суміжних прав. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки в частині другій цієї ж статті ЦК зазначається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		На підставі п. 5 ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права» особа, яка має авторське право на твір або будь-яку виключну правомочність на твір, для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій. Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво.
		Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		У розумінні ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору мають бути залучені до розгляду справи, у випадку, якщо рішення у справі може вплинути на права та обовязки таких осіб щодо однієї із сторін.
		Відповідно до п. 28 Постанови КМУ № 1756 від 27 грудня 2001 року «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» свідоцтво видається автору або особі, яка має авторське право, безпосередньо або надсилається на адресу, зазначену в заяві. У разі наявності декількох авторів свідоцтво може бути видане кожному з них за умови пред'явлення документа про сплату державного мита за видачу кожного свідоцтва. Виходячи з положень п. 6 вищезазначеної Постанови КМУ, спадкоємцю належить право на одержання документів, які з причин смерті спадкодавця не були ним отримані за життя, зокрема свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір.
		А тому, після задоволення позовної заяви, у Державної служби інтелектуальної власності України виникає обовязок видачі Свідоцтва про державну реєстрацію авторського права.
		Пунктом 1 ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» передбачено, що підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 109 ЦПК України. Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.
		Керуючись ст.ст. 16, 177, 392, 433, 435, 1218, 1261, 1268  1270, 1296 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.7, 8, 11, 29 Закону України № 3792-XII від 23.12.1993р. «Про авторське право та суміжні права», п.15 Постанови КМУ № 1756 від 27 грудня 2001 року «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір», п. 4 гл. 10 розд. 2 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» №296/5 від 22.02.2012 р.  
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє вимог щодо предмета спору  Державна служба інтелектуальної власності України про визнання права власності на майнові права інтелектуальної власності в порядку спадкування за законом  задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на майнові права інтелектуальної власності на твір, музичний спектакль, «Бички в томаті» в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_2, померлого 13.05.2016 року.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.
		 
		Суддя:
		 
		24.10.2017

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...