Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 23/773/06-АП-13/129/08-АП(ЗП/808/10/15) : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано судом: 27.10.2017. Зареєстровано: 30.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2017.
Дата набрання законної сили: 23.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У  Х  В  А  Л  А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		23 жовтня 2017 рокусправа № 23/773/06-АП-13/129/08-АП(ЗП/808/10/15) 
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О. 
		          суддів: Божко Л.А.  Лукманової О.М. 
		за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.
		за участю:
		представника відповідача: ОСОБА_1
		представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС    
		на постанову Запорізького окружного адміністративного суду   від 17 лютого  2016 року  у справі №/23/773/06-АП-13/129/08-АП  (ЗП/808/10/15) за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»  до Спеціалізованої   державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС  про скасування податкових повідомлень  рішень №0000141316/0 та №0000131316/0, -
		в с т а н о в и в:
		Публічне акціонерне товариство Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат звернулось до суду з позовом, в якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі №0000141316/0 від 29.09.2006 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2 520 493.73 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі №0000131316/0 від 29.09.2006 в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 497877.50 грн та штрафні санкції у розмірі 146000.00 грн..
		Адміністративний   позов зокрема, було  обґрунтовано тим, що у жовтні 2005 року ВАТ ЗАлК реалізовував ТОВ Дуан-К відсів деревного вугілля, який утворився внаслідок діяльності підприємства, собівартість якого складала 250 грн. за т. Собівартість відсіву затверджена начальником цеху та комісією у складі 4-х чоловік  про що складено акт від 25.10.2005. Таким чином, відсів деревного вугілля було реалізовано по собівартості 250 грн./т,  збитків підприємство не зазнало, збільшення обєкту оподаткування по податку на прибуток за 1 квартал 2006 року на суму 2857,75 грн. та зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2006 року на 571,55 грн. є неправомірним. У березні 2006р. господарська операція є аналогічною описаній вище у лютому 2006 року.. У зазначеному періоді ВАТ ЗАлК придбало деревне вугілля на суму 379798,5 грн. На час придбання ТОВ Дуан-К мало заборгованість за придбаний у жовтні 2005р. відсів деревного вугілля у сумі 28635,51 грн. Фактична собівартість реалізованого у жовтні відсіву деревного вугілля складає 250 грн/т., збитків від реалізації підприємство не зазнало, збільшення обєкту оподаткування по податку на прибуток за 1 квартал 2006 року на суму 4 989,65 грн. та зменшення бюджетного відшкодування за березень 2006 року на 997,93 грн. є неправомірним. При перевірці не враховано, що облікова ціна ТМЦ розраховується на підприємстві згідно статті 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси, затвердженого 20.10.1999 наказом Мінфіну України №246 по середньозваженому методу і не відображає фактичних затрат на придбання ТМЦ.  На думку позивача, актом не доведено, що ціна реалізації не відповідає ціні, визначеної у договорі. При перевірці не наведено, що обстежено ринок товарів, знайдені ідентичні та однорідні товари, як вимагає Закон України про прибуток. Таким чином, при перевірці використано непрямий метод визначення бази оподаткування для податку на прибуток та ПДВ. У ході перевірки ПДВ, співробітниками податкової служби надіслані запити на проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання до виробника. З отриманих відповідей встановлено, що підприємство-постачальник комбінату ДП "Айрон-Пром та ТОВ Ресурс ОСОБА_4 мали в свою чергу постачальника ТОВ Укркомреал, що на думку податкової має ознаки фіктивної фірми. Як наслідок розгляду даного питання - зменшення бюджетного відшкодування на суму 2115123,73 грн.  ВАТ ЗАлК вважає, що зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2115123,73 грн. на підставі фіктивної діяльності деяких фірм України, що не є прямими постачальниками комбінату, не передбачено Законом України про ПДВ і суперечить чинному законодавству України. При перевірці встановлено, що в порушення пп.7.5.2 п.7.5 ст.5 Закону по ПДВ у березні 2005 року, підприємство в одному податковому періоді відобразило у складі податкового зобовязання та у складі податкового кредиту суму ПДВ з послуг нерезидентів, що отримані на території України - 20907 грн. Тоді як слід було відобразити в березні 2005 року податкові зобовязання, а наступного місяця - квітень 2005 року - податковий кредит. Якщо квітень 2005 року не входить до акту перевірки, то чому в акті перевірки та прийнятому на його підставі податковому повідомлені-рішенні від 29.09.2006 №00000141316/0 зменшено податковий кредит та бюджетне відшкодування за квітень 2005 року на 1056790,35 грн. 
		Постановою Господарського суду Запорізької області від 26 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року,  в задоволенні позову було відмовлено. 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 березня 2015 року  скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції  та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. 
		 17 квітня 2015 року Господарським судом м. Запоріжжя було направлено справу за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду на підставі ст. 22 та абз. 3 п. 6 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України.
		Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року адміністративний позов було задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.09.2006 №0000141316/0, винесене  Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС відносно Публічного акціонерного товариства Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат в частині нарахування грошового зобовязання у розмірі 2116839 грн. 74 коп.   скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 29.09.2006 №0000131316/0, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, відносно Публічного акціонерного товариства Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат в частині нарахування грошового зобовязання  на суму 2592,32 грн., у тому числі за основним платежем  2145 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 447 грн. 32 коп. В іншій частині позивачу в позові  відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач  звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду  в частині задоволених вимог - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за наслідками перевірки податковим органом було встановлено, що за наслідками господарської діяльності позивачем було невірно встановлено базу оподаткування при проведенні товарообмінних операцій в грудні 2005 року, лютому та березні 2006 року, що призвело до заниження сум податкових зобовязань за відповідні періоди.  Також, заявник зазначає, що згідно отриманої інформації протягом березня  квітня 2005 року позивачем придбавалась продукція у ДП «Айрон-Пром», яке в свою чергу придбавало продукцію у ТОВ «Укрпромреал». Згідно рішення Соломянського районного суду м. Києва по справі 2-854-1/05 від 11.02.2005 р. установчі документи ТОВ «Укрпромреал» визнано такими, що суперечать закону, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою, посадові особи підприємства керівництва юридичною особою та фактичної господарської діяльності не здійснювали, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Укрпромреал»  рішенням суду визнано недійним. 
		У відповідності до ст. 95 КАС України, суд розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
		Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.08.2006 по 12.09.2006 відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2006 та валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2006. За результатами перевірки складено ОСОБА_2 №127/08-06/00194122 від 19.09.2006 (т.1, а.с.19-111).
		У висновках ОСОБА_2 перевірки №127/08-06/00194122 від 19.09.2006 зазначено наступне: … Перевіркою встановлено порушення: 1.пп.4.1.3 п.4.1 ст.4, пп.7.1.1 п.7.1 ст.7, п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, ст.5, п.5.9 ст. 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР зі змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток за 2005р. та 1 квартал 2006р. на суму 522412,0 грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2005р.  30957 грн., 4 квартал 2005р.  477090 грн., 1 квартал 2006р.  14365 грн. 2.На порушення п.1.3 п.1.7, п.1.8 ст.1, п.4.1, п.4.2 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.2 п.7.5, пп.7.7.1,  пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) підприємством ВАТ ЗАлК завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за перевіряємий період на загальну суму 2528068,73 грн., в тому числі: березень 2005р.   645833,38 грн., квітень 2005р. - 1056790,35 грн., травень 2005р. - 412500,00 грн., лютий 2006 р. - 412945 грн. … (т.1, а.с.106-107).
		Результатом розгляду Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Акту перевірки №127/08-06/00194122 від 19.09.2006 стало прийняття 29.09.2006 податкових повідомлень-рішень: №0000131316/0, яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 680794,80 грн., у тому числі основний платіж у сумі  522412,00 грн. та штрафні санкції у сумі  158382,80 грн.; №00000141316/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі  2528068,73 грн. (т.1, а.с.17-18).
		Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлення  рішення №0000131316/0  в частині нарахування грошового зобовязання на суму 2592.32 грн., у тому числі за основним платежем  2145 грн., та суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 447 грн. 32 копійки та №00000141316/0 в частині нарахування грошового зобовязання у розмірі 2116839 грн. 74 коп., є предметом спору переданого на вирішення суду апеляційної інстанції.
		Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив зокрема, з того, що під час проведення господарських операцій з придбання товарів у ДП «Айрон-Пром» ТОВ «Компанія «Айрон-Трейд» позивачем та його контрагентом було складено належні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, їх економічну обґрунтованість та мету. В свою чергу, суд зазначив, що рівень ціни деревного вугілля реалізовано ТОВ фірмі «Дункан-К» за ціною собівартості, що відображено в бухгалтерському обліку підприємства, тому підстави вважати, що позивачем занижено рівень звичайних цін при взаємозаліку взаємних вимог, чим занижено суму грошового зобовязання за відповідний період, відсутні.  
		Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		У грудні 2005 р., згідно акту з ДП ВАТ Глухівський кар'єр кварцитіввід 30.12.2005 №26/16-54, проведено взаємозалік взаємних вимог на суму 16 585,08 грн. (в т.ч. за реалізовані планки рігельні та пластини ДП ВАТ Глухівський кар'єр кварцитівзгідно договору № 75д від 13.01.2004 р. по рахунку ВАТ ЗАлК№ 212026/05 від 06.12.05 на суму 4 395,80 грн. та придбаний кварцит від ДП ВАТ Глухівський кар'єр кварцитівзгідно договору № 1894д(2004) від 03.12.2004 по рах.№159від 14.12.2005).
		Перевіркою встановлено, що згідно податкової накладної № 212026/05 від 06.12.05 ВАТ ЗАлКбуло реалізовано ДП ВАТ Глухівський кар'єр кварцитів 9 шт. пластин за ціною 231,57 грн. та 3 шт. планок рігельних за ціною 526,32 грн. на загальну суму 4 395,80 грн., в т.ч. ПДВ 732,64 грн.
		За даними бухгалтерського обліку (відомості матеріальної бухгалтерії за грудень 2005 р. по балансовому рахунку 201.1 Сировина і основні матеріали по номенклатурному номеру 1684121 - пластина та номенклатурному номеру 1684122 - планка рігельна) середньозважена собівартість пластини складає 277,89 грн., планки рігельної 631,59 грн. за 1 шт.
		У лютому 2006 р., згідно акту з фірмою ТОВ Дуан-Квід 20.02.2006 № 26.21.7.18, проведено взаємозалік взаємних вимог на суму 16 540,29 грн. (за реалізований пил древісного вугілля Фірмі ТОВ Дуан-Кзгідно договору № 1285д(2005) від 15.09.2005 р. по рахункам ВАТ ЗАлК№.210083/05 від 24.10.05 на суму 10 805,40 грн., №210084/05 від 24.10.05 на суму 5 734,89 грн. та придбане деревне вугілля від Фірми ТОВ Дуан-Кзгідно договору № 557д(2005) від 15.03.2005 по рах.№11/222 від 20.11.2005).
		У жовтні 2005 р. ВАТ ЗАлКбуло реалізовано Фірмі ТОВ Дуан-К пил древісного вугілля згідно податкових накладних
		№ 210083/05 від 24.10.05 на загальну суму 10 805,40 грн., в т.ч. вартість товару 9 004,50 грн., ПДВ 1800,90 грн. (у кількості 28,99 тн. за ціною 250 грн.);
		№ 210084/05 від 24.10.05 на загальну суму 11 343,60 грн., в т.ч. вартість товару 9 453,00 грн., ПДВ 1890,60 грн (у кількості 30,76 тн. за ціною 250 грн.).
		Розрахунки за відвантажений товар по вищевказаних податкових накладних (в т.ч. по накладній № 210084/05 від 24.10.05 частково на кількість товару 15,5511 тн.) проведено у лютому 2006 р. шляхом взаємозаліку у розмірі 16 540,29 грн.
		За даними бухгалтерського обліку (відомості матеріальної бухгалтерії за жовтень 2005 р. по балансовому рахунку 201.1 Сировина і основні матеріали по номенклатурному номеру 6921003 - пил древісного вугілля) середньозважена собівартість пилу древісного вугілля, реалізованого Фірмі ТОВ Дуан-К у жовтні 2005р., складає 314,16 грн. за 1 тн.
		У березні 2006 р., згідно акту з фірмою ТОВ Дуан-Квід 31.03.2006 №26.21.7/27, проведено взаємозалік взаємних вимог на суму 28 635,51 грн. (за реалізованний пил древісного вугілля Фірмі ТОВ Дуан-Кзгідно договору № 1285Д від 15.09.2005 р. по рахункам ВАТ ЗАлК№.210084/05 від 24.10.05 на суму 5 608,71 грн., №210098/05 від 27.10.05 на суму 11 739,60 грн., №210099/05 від 31.10.05 на суму 11 287,20 грн. та придбане деревне вугілля від Фірми ТОВ Дуан-Кзгідно договору № 297 від 17.02.2006 по рах.№03.10 від 10.03.2006):
		Перевіркою встановлено, що у жовтні 2005 р. ВАТ ЗАлКбуло реалізовано Фірмі ТОВ Дуан-Кпил древісного вугілля згідно податкових накладних
		№ 210084/05 від 24.10.05 на загальну суму 11 343,60 грн., в т.ч. вартість товару 9 453,00 грн., ПДВ 1890,60 грн. (у кількості 30,76 тн. за ціною 250 грн.);
		№ 210098/05 від 27.10.05 на загальну суму 11 739,60 грн., в т.ч. вартість товару 9 783,00 грн., ПДВ 1956,60 грн (у кількості 32,06тн. за ціною 250 грн.);
		№ 210099/05 від 31.10.05 на загальну суму 11 287,20 грн., в т.ч. вартість товару 9 406,00 грн., ПДВ 1881,20 грн (у кількості 30,5тн. за ціною 250 грн.).
		Розрахунки за відвантаженний товар по вищевказаних податкових накладних (в т.ч. по накладній № 210084/05 від 24.10.05 частково на кількість товару 15,20892 тн.) проведено у березні 2006 р. шляхом взаємозаліку у розмірі 28 635,51 грн.
		За даними бухгалтерського обліку (відомості матеріальної бухгалтерії за жовтень 2005 р. по балансовому рахунку 201.1 Сировина і основні матеріали по номенклатурному номеру 6921003 - пил древісного вугілля) середньозважена собівартість пилу древісного вугілля, реалізованого Фірмі ТОВ Дуан-К у жовтні 2005р., складає 314,16 грн. за 1 тн.
		Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що під час проведення взаємозаліку позивач не здійснював дій повязаних з порядком розрахунку по договору купівлі-продажу. В даному випадку, на думку відповідача, має місце бартерна операція в розумінні Закону України «Про прибуток», оскільки відбулось:  проведення розрахунків у не грошовій формі, здійснено залік з метою погашення взаємної заборгованості, відсутнє зарахування коштів на рахунок підприємства.
		На дімку відповідача, враховуючи що при оформленні актів взаємозаліку позивачем фактично проведено бартерну операцію в розумінні Закону про прибуток, а рівень фактичних цін згідно бухгалтерського обліку товарообмінних операцій визначених податкових органом  відповідає рівню звичайних цін, відповідачем було правомірно нараховано позивачу грошове зобовязання за відповідні податкові періоди. 
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на наступне, відповідно до ст. 1087 ЦК України, розрахунки  між юридичними особами,  а також розрахунки за участю   фізичних   осіб,   пов'язані    із    здійсненням    ними підприємницької  діяльності,  провадяться  в  безготівковій формі. 
		Розрахунки між цими особами  можуть  провадитися  також  готівкою, якщо інше не встановлено законом. 
		Відповідно до ст. 502 ЦК України, зобов'язання    припиняється    зарахуванням    зустрічних однорідних  вимог,  строк  виконання  яких настав,  а також вимог, строк виконання  яких  не  встановлений  або  визначений  моментом пред'явлення вимоги. 
		В розумінні Закону, взаємозалік  різновид безготівкових розрахунків між господарюючими суб'єктами, які мають заборгованість, через зарахування взаємних вимог.
		Тобто, припинення дебіторської і кредиторської заборгованості між позивачем та його контрагентами  шляхом заліку зустрічних однорідних вимог не суперечить чинному законодавству України, з урахуванням приписів ЦК України зарахування однорідних вимог є саме різновидом розрахунку по існуючому зобовязанню, який призводить до припинення зобовязання, при цьому взаємозалік не є новою угодою, яка визначає нові зобовязання.  Також, суд звертає увагу, що відповідальність у сторін угоди не може наступати в залежності від обраного порядку проведення розрахунків, в тому числі і заснованих на заліку взаємних вимог юридичних осіб.
		Щодо застосування позивачем рівня звичайних цін при проведенні взаємозаліку взаємних вимог та проведенні частковою оплати при продажі продукції суд зазначає наступне.
		Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20. ст. 1 ЗУ «Про оприбуткування прибутку підприємства», якщо  цим  пунктом  не  встановлено  інше,  звичайною вважається  ціна  товарів  (робіт,  послуг),  визначена  сторонами договору.  Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. 
		Справедлива ринкова ціна - це ціна,  за якою товари  (роботи, 
		послуги) передаються іншому власнику за умови,  що продавець бажає передати такі  товари  (роботи,  послуги),  а  покупець  бажає  їх отримати за  відсутності  будь-якого  примусу,  обидві  сторони  є взаємно незалежними юридично  та  фактично,  володіють  достатньою інформацією про такі товари (роботи,  послуги),  а також ціни, які 
		склалися на ринку ідентичних (а за їх  відсутності  -  однорідних) товарів (робіт, послуг).
		Ринок товарів  (робіт,  послуг) - сфера обігу товарів (робіт, 
		послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально  і  без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу,  послугу) на  найближчій  стосовно  будь-якої  із  сторін договору території.
		Ідентичні товари   (роботи,   послуги)   -   товари  (роботи, 
		послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні  характеристики,   які   не   впливають   на   їх   якісні характеристики  і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару,  якість  і  репутація  на  ринку,  країна  походження   та виробник.  Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. 
		Однорідні товари  (роботи,   послуги)   -   товари   (роботи, 
		послуги),  які  не  є ідентичними,  мають подібні характеристики і складаються зі  схожих  компонентів,  що  дозволяє  їм  виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт,  послуг) беруться до уваги,  зокрема, їх якість,  наявність товарного знака,  репутація на ринку, країна походження та виробник. 
		Відпорвідно до пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 ЗУ «Про оприбуткування прибутку підприємств», для визначення звичайної ціни товару (робіт,  послуг) 
		використовується  інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи,  послуги)  договори  з  ідентичними  (однорідними) товарами  (роботами,  послугами)  у  співставних умовах.  Зокрема, враховуються такі умови договорів,  як кількість  (обсяг)  товарів (наприклад,  обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, 
		умови  платежів,  звичайних  для  такої  операції,  а  також  інші об'єктивні  умови,  що  можуть  вплинути на ціну.  При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт,  послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не  впливає  на  ціну,  або  може  бути 
		економічно  обґрунтована.  При  цьому  враховуються  звичайні  при 
		укладанні угод між непов'язаними особами  надбавки  чи  знижки  до ціни.  Зокрема,  але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними  та  іншими  коливаннями  споживчого  попиту  на  товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням  (наближенням  дати  закінчення)   строку   зберігання 
		(придатності,  реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;  маркетинговою політикою,  у тому  числі  при  просуванні товарів  (робіт,  послуг)  на ринки;  наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. 
		Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна,  прилюдно пропонуються до продажу,  або мають ціни, встановлені  на  організованому  ринку  цінних паперів,  або мають біржову ціну (біржове котирування),  визначення звичайної  ціни  у встановленому   в   абзаці   першому   цього   підпункту   порядку здійснюється із врахуванням таких факторів. 
		Згідно акту перевірки податковим органом було зроблено висновок про заниження рівня цін при проведенні господарських операцій (взаємозаліку) та часткової оплати за відповідні періоди з огляду на матеріали бухгалтерського обліку підприємства по балансовому рахунку 201.1 «Сировина і основні матеріали» про середньозважену собівартість по відповідним номенклатурним номерам реалізованих ТМЦ на дату їх фактичної реалізації. 
		Між тим, ні акт перевірки, ні матеріали справи не містять доказів на користь визначення відповідачем рівня звичайних цін на відповідні товари, зокрема шляхом віднайдення та обробки  інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи,  послуги)  договори  з  ідентичними  (однорідними) товарами  (роботами,  послугами)  у  співставних умовах, бабо інформації стосовно укладених договорів по ідентичним товарам, з урахуванням факторів, що різняться. 
		Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що під час проведення перевірки відповідачем не дотримано вимог пп. 1.20.1, 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 ЗУ «Про оприбуткування прибутку підприємств» внаслідок чого не було встановлено рівня звичайної ціни на реалізовані товари, та безпідставно визначено гроше зобовязання з податку на прибуток підприємств.
		В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до призначеної судом та проведеної судово-економічної експертизи, встановлено, що згідно даних номенклатурних карток з обліку пластин (номенклатурний номер 1684121) та планки ригельної (номенклатурний номер 1684122), списання товару в бухгалтерському обляку ВАТ «ЗАлК» відбулось за облікової ціною, встановленою на підприємстві, з подальшим коригуванням на суму фактичної собівартості продукції.
		В результаті дослідження документів також встановлено, що фактична ціна собівартості продукції за накладною №758 від 06.12.2015 року (пластини  194.99 грн, планка ригельна  443.18), нижча від облікової ціни на підприємстві (пластини  277.89 грн., планка ригельна  631.59 грн.), а фактична собівартість поставленої продукції складає 3084.44 грн., що нижче від реалізованої продукції.
		В бухгалтерському обліку ВАТ «ЗАлК»  списання собівартості реалізованої продукції за наслідною №758 від 06.12.2005 року відображено в грудні 2005 року за дебетом бухгалтерського рахунку №943.2 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» та за кредитом бухгалтерського рахунку №207.1 «Запчастини власного виробництва» на загальну суму 3084.44 грн.
		Отже, експертним висновком встановлено, що ціна реалізації пластин та планок ригельних відвантажених ВАТ «ЗАлК» підприємству ВАТ «Глухівський карєр кварцитів», вище фактичної собівартості продукції за даними бухгалтерського обліку підприємства та відповідає рівню звичайних цін, як ціна визначена сторонами договору.
		Згідно експертного висновку, ціна за тонну відсіву встановлена на підставі переробних актів, де зазначено, що в результаті переробки деревного вугілля в жовтні 2005 року утворився відсів деревного вугілля, який підлягає відвантаженню ТОВ «Дункан-К» за ціною 250.00 грн., що також відображено в бухгалтерському обліку ВАТ «ЗАлК» в жовтні 2005 року на суму 30577.50 грн.
		Відповідно до п. 10 П (С) БО 9 «Запаси», первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їх виробнича собівартість, яка визначається за П (С) БО 16 «Витрати» де визначено, що перелік та склад статей калькуляції виробничої собівартості визначається підприємством. 
		Отже, оскільки ціна за одну тону відсіву вугілля реалізовано ТОВ фірмі «Дункан К» за ціною собівартості, визначеної в бухгалтерському обліку ВАТ «ЗАлК», то ціна реалізованого відсіву деревного вугілля відповідає рівню звичайних цін. 
		Щодо визначення грошового зобовязання про зменшення суми бюджетного відшкодування внаслідок висновку про відсутність настання реальних наслідків по господарським операціям позивача з ДП ТОВ компанія «Айрон Трейд- Айрон-Пром» та ТОВ «Ресурс  ОСОБА_4» по ланцюгу постачання, суд зазначає наступне.
		Так, встановлені обставини справи свідчать, що у періодах: березень-квітень 2005 року, позивачем придбавалася продукція у ДП Айрон-Пром, яке в свою чергу придбавало продукцію у ТОВ Укрпромреал; березень, травень 2005 року позивачем придбавалася продукція у ТОВ Ресурс ОСОБА_4, яке в свою чергу придбавало продукцію у ТОВ Укрпромреал.
		Відповідач наголошує, що Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 11.02.2005 року по справі № 2-854-1/05 визнано недійсним статут TOB Укрпромреал та свідоцтво платника податку на додану вартість недійсними з 11.02.2005 року, відтак, оскільки TOB Укрпромреал не був платником податку в розумінні закону, не здійснював діяльність з постання товарів та послуг, позивач не мав право формувати податковий кредит за рахунок сум ПДВ, сплачених під час здійснення господарських операцій з ДП ТОВ компанія «Айрон Трейд- Айрон-Пром» та ТОВ «Ресурс  ОСОБА_4».
		Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.
		Відповідно до п. 7. 1 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», поставка   товарів  (робіт,  послуг)  здійснюється  за договірними  (контрактними)  цінами  з   додатковим   нарахуванням податку на додану вартість. 
		Згідно  п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону,  платник податку зобов'язаний надати покупцю  податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в)   повну   або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  юридичної  особи  або  прізвище,  ім'я  та по батькові фізичної  особи,  зареєстрованої  як  платник  податку  на  додану вартість;  г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи  або  місце  податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис   (номенклатуру)   товарів   (робіт,  послуг)  та  їх кількість (обсяг, об'єм);  є)   повну   або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  отримувача;   ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку  податку  та  відповідну  суму  податку у цифровому значенні; и) загальну  суму коштів,  що підлягають сплаті з урахуванням податку. 
		Податкова  накладна  складається  у  момент виникнення податкових  зобов'язань  продавця  у  двох  примірниках.  Оригінал податкової  накладної  надається  покупцю,  копія  залишається   у продавця товарів (робіт, послуг). 
		    Для операцій,    що    оподатковуються    і   звільнені   від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
		    Податкова накладна   є   звітним   податковим   документом  і одночасно розрахунковим документом.
		           Податкова накладна  виписується  на  кожну повну або часткову поставку товарів  (робіт,  послуг).  У  разі  коли  частка  товару (робіт,   послуг)   не  містить  відокремленої  вартості,  перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до  податкової  накладної  у  порядку,  встановленому  центральним органом  державної  податкової  служби  України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
		        7.2.4.  Право  на нарахування податку та складання податкових накладних  надається  виключно  особам, зареєстрованим як платник
		Податкова  накладна видається платником податку, який поставляє  товари  (послуги),  на  вимогу  їх  отримувача,  та   є підставою для нарахування податкового кредиту.  Як виняток з цього правила,  підставою  для  нарахування  податкового   кредиту   при поставці  товарів  (послуг)  за готівку чи з розрахунками картками 
		платіжних систем,  банківськими або персональними чеками  у  межах граничної  суми,  встановленої  Національним  банком  України  для готівкових розрахунків,  є належним чином оформлений товарний чек, інший   платіжний   чи   розрахунковий  документ,  що  підтверджує прийняття платежу  постачальником  від  отримувача  таких  товарів (послуг),  з  визначенням  загальної  суми  такого  платежу,  суми податку та податкового номера постачальника.
		Сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
		У відповідності пп.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
		придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. 
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. 
		Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). 
		Згідно пп.7.4.2. п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»  якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. 
		Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів. 
		У відповідності до пп.7.4.3. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. 
		За приписами пп. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
		Відповідно до пп.7.4.5.п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»  не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
		     При позитивному   значенні   суми,   розрахованої   згідно  з підпунктом  7.7.1  цього  пункту,  така   сума   підлягає   сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом для відповідного податкового періоду.
		    При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з  підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 
		Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у звязку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у звязку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.
		Судом зясовано і сторонами не заперечується, що ВАТ ЗАлК 28.03.2005 укладено договір №659Д(2005) з ДП Айрон-Пром ТОВ Компанія Айрон-Трейд на придбання бокситів. В квітні 2005 року ДП Айрон-Пром ТОВ Компанія Айрон-Трейд відвантажено за накладною №1 від 05.04.2005 до ВАТ ЗАлК боксити в кількості 46913,587 тон за ціною 137,50 грн. на загальну суму 7740741,86 грн. (сума без ПДВ  6450618,21 грн., ПДВ  1290123,64 грн.). Оприбуткування бокситів за даними бухгалтерського обліку ВАТ ЗАлК в квітні 2005 року відображено за дебетом бухгалтерського рахунку №201.3 Сировина та матеріали та кредитом бухгалтерського рахунку №631.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 6450618,21 грн., а нарахування податкового кредиту за дебетом рахунку №644 Податковий кредит та кредитом бухгалтерського рахунку №631.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 1290123,64 грн. 
		Дані про оприбутковані боксити за прибутковим ордером №1/4 від 18.04.2005 віднесено до номенклатурної картки: боксит індійський спектральний (номенклатурний номер 6191020) в кількості 46913,587 тон на загальну суму 6450618,21 грн. Розрахунок за відвантажену продукцію здійснено шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ВАТ ЗАлК на розрахунковий рахунок ДП Айрон-Пром ТОВ Компанія Айрон-Трейд на суму 7740741,86 грн. (в т.ч.: попередня оплата за боксити в березні 2005р. за платіжним дорученням №51 від 30.03.2005 на суму 1400000,00 грн.; розрахунок за відвантажену продукцію в квітні-травні 2005р. на суму 6340741,86 грн.) В бухгалтерському обліку ВАТ ЗАлК розрахунок за боксити, які надійшли від ДП Айрон-Пром ТОВ Компанія Айрон-Трейд відображено в кореспонденції бухгалтерських рахунків за березень-травень 2005р. за дебетом бухгалтерського рахунку №631.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та кредитом бухгалтерського рахунку №311.1 Поточні рахунки в національній валюті, крім того, в березні 2005р. відображено податковий кредит з ПДВ в складі передплати за товар на суму 233333,33 грн. за дебетом бухгалтерського рахунку №641.2 Розрахунки з податками ПДВ та кредитом бухгалтерського рахунку №644 Податковий кредит.
		Податкові накладні №30 від 30.03.2005 та №31 від 05.04.2005 включені ВАТ ЗАлК до реєстрів отриманих податкових накладних та до податкового кредиту Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2005р. та квітень 2005р. відповідно.
		З урахуванням наведеного вище, обставин справи, включення ВАТ ЗАлК податкового кредиту в сумі 1290123,64 грн. за боксити, придбані у ДП Айрон-Пром ТОВ Компанія Айрон-Трейд, не суперечить приписам пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість, оскільки боксити, придбані позивачем з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що відображено за даними бухгалтерського та податкового обліку. Право на податковий кредит оформлено податковими накладними на дату здійснення першої події, що відповідає вимогам пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість.
		Як зясовано судом і не заперечується сторонами, ВАТ ЗАлК з ТОВ Ресурс ОСОБА_4 укладено 19.11.2004 договір №1818Д(2004) на поставку бокситів. На виконання умов зазначеного договору та додаткової угоди №1 від 18.01.2005 до договору №1818Д(2004) від 19.11.2004 ТОВ Ресурс ОСОБА_4 в квітні 2005р. відвантажено до ВАТ ЗАлК боксити грецькі за накладною №34 від 12.04.2005 у кількості 30000т за ціною 137,50 грн. на загальну суму з ПДВ 4950000,00 грн. (сума без ПДВ  4125000,00 грн., ПДВ  825000,00 грн.). Вказані боксити грецькі НГЗ (номенклатурний номер 6191017) в кількості 30000т оприбутковані в квітні 2005р. на суму 4125000,00 грн., що відображено за дебетом рахунку №201.3 Сировина та матеріали та кредитом бухгалтерського рахунку №631.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками, податковий кредит нарахований за дебетом рахунку №644 Податковий кредит та кредитом бухгалтерського рахунку №631.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 825000,00 грн. Розрахунок за поставлений ТОВ Ресурс ОСОБА_4 товар підприємством ВАТ ЗАлК здійснено грошовими коштами, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 4950000,00 грн. В бухгалтерському обліку ВАТ ЗАлК розрахунок за боксити з ТОВ Ресурс ОСОБА_4 відображено бухгалтерськими проводками за дебетом рахунку №631.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та кредитом рахунку №311.1 Поточні рахунки в національній валюті. 
		Податковий кредит з ПДВ в складі передплати за товар в березні 2005р. відображено за дебетом бухгалтерського рахунку №641.2 Розрахунки з податками ПДВ та кредитом бухгалтерського рахунку № 644 Податковий кредит на суму 412500,00 грн. На дату першої події ТОВ Ресурс ОСОБА_4 (ІПН 328618804643) підприємству ВАТ ЗАлК надані податкові накладні: №5 від 09.03.2005 на дату попередньої оплати за боксити в березні 2005 р. на суму 2475000,00 грн. (в т.ч. ПДВ  412500,00 грн.); №8 від 12.04.2005 на дату отримання бокситів в квітні 2005р. на суму 2475000,00 грн.
		Вищенаведені податкові накладні ТОВ Ресурс ОСОБА_4 (ІПН 328618804643) включені ВАТ ЗАлК до податкового кредиту реєстрів отриманих податкових накладних та Податкових декларацій з податку на додану вартість: в березні 2005р. за податковою накладною №5 від 09.03.2005 сума податкового кредиту з ПДВ  412500,00 грн. та квітні 2005р. за податковою накладною №8 від 12.04.2005 сума податкового кредиту з ПДВ  412500,00 грн.
		Перелічені вище документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо своєї форми та змісту, містять всі необхідні реквізити, та обовязкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу   про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток   у податковій звітності за вказаними господарськими операціями. 
		Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.
		В свою чергу, доводи відповідача з приводу неможливості віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по вищенаведеним господарським операціям з огляду на те, що рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 11.02.2005 року по справі № 2-854-1/05 визнано недійсним статут TOB Укрпромреал та свідоцтво платника податку на додану вартість недійсними з 11.02.2005 року суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що господарські відносини позивач мав саме з  ДП Айрон-Пром ТОВ Компанія Айрон-Трейд  та ТОВ Ресурс ОСОБА_4, а не безпосередньо з TOB Укрпромреал.  Матеріали справи не містять доказів, що у момент проведення господарських операцій у контрагентів позивача були анульовані свідоцтва платників ПДВ, так само відповідачем не доведено того, що продаж товару по ланцюгу постачання від ТОВ «Укркомреал» відбувся після скасування статутних документів та свідоцтва планика ПДВ останнього. 
		У відповідності до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
		В свою чергу, невідповідність окремих документів складених відносно товару  постачальником по ланцюгу постачання  не впливає на віднесення позивачем (покупцем) до складу податкового кредиту оскільки Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту  в залежність від наявності документів щодо належного виконання постачальниками по ланцюгу постачання своїх податкових та інших зобовязань.  
		Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), ««Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
		Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), а саме: «… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
		Крім того, у відповідності до правових висновків Верховного суду України, викладених в Постанові від 22.09.2015 року, «Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачається зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства у звязку з його господарською діяльністю». 
		Бухгалтерськими документами позивача підтверджено зміни в активах підприємства, його власному капіталі, понесених в результаті господарської діяльності направленої на придбання товарів у контрагентв у перевіряємий період, що також підтверджується матеріалами експертизи. 
		Також, суд апеляційної інстанції враховує факт наявності у позивача економічних та  технічних потужностей для здійснення господарських операцій із контрагентами у перевіряємий період, обґрунтованість  економічної мети у  придбанні товару, його використання у власній господарській діяльності. 
		Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка та придбання товару, а сформований за їх наслідками податковий кредит відповідає вимогам пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість.
		З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
		Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, - 
		у х в а л и в :
		Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС  залишити без задоволення.
		Постанову Запорізького окружного адміністративного суду   від 17 лютого  2016 року  у справі №/23/773/06-АП-13/129/08-АП  (ЗП/808/10/15)  залишити без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом двадцяти днів відповідно до ст. 212 КАС України.
		       
		Головуючий:О.О. Круговий 
		 
		        Суддя:Л.А. Божко 
		 
		        Суддя:О.М. Лукманова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...