Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15184/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); інші договори.
Надіслано судом: 31.10.2017. Зареєстровано: 01.11.2017. Оприлюднено: 02.11.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26.10.2017Справа №910/15184/17
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаНаціональний банк Українипророзірвання договоруза зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик"третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаНаціональний банк Українитретя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаПублічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"про визнання кредитором, про визнання іпотекодержателем, про визнання права
		Суддя Гумега О.В. 
		Представники:
		від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Козуб Б.Ю. за довіреністю б/н від 26.09.2017, Ткаченко К. В. за довіреністю б/н від 26.09.2017.
		від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):  Ларіонова О.О. за довіреністю б/н від 28.09.2017
		від третьої особи за первісним позовом (третьої особи-1 за зустрічним позовом):  Колосюк С.Л. за довіреністю № 18-0009/46940
		від третьої особи-2 за зустрічним позовом: Федоренко М.В. за довіреністю № 20.1.0.0.0/7-58399 від 10.05.2017.  
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (відповідач) про розірвання Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, укладеного між ТОВ "Агротермінал Логістик" та ТОВ "Агро Комплект".
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує обов'язки  за Договором про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для розірвання такого договору.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15184/17, розгляд справи призначено на 02.10.2017, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України.
		27.09.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.
		02.10.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, а саме доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів третій особі.
		02.10.2017 через відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" (відповідач за зустрічним позовом) з вимогами про:
		- визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100 000,00 грн.;
		- визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за Іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за №5288, на суму у розмірі 100 000,00 грн.;
		- визнання права ТОВ "Агро Комплект" на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район (колишній Комінтернівський район), селищна рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5, розташований на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2.1747 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6.45 га, 5122755400:01:002:0002 площею 7.03 га (надалі - зустрічний позов).
		Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що внаслідок виконання ТОВ "Агро Комплект",  відповідно до умов Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014 до нього перешли права вимоги останнього в межах суми здійсненого погашення боргу, в т.ч. права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки за Іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №120 від 05.12.2014. Позивач  за  зустрічним  позовом  вказує,  що ТОВ "Агротермінал Логістик" (позивач за  первісним  позовом) не визнаються відповідні права позивача за зустрічним позовом, у зв'язку з чим останній вказує на наявність правових підстав для визнання таких прав за ним в судовому порядку.
		Враховуючи подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" зустрічного позову, керуючись приписами ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_719/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#719" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 77 ГПК України</a>, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.10.2017.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 прийнято зустрічний позов ТОВ "Агро Комплект" до ТОВ "Агротермінал Логістик" про визнання кредитором, про визнання іпотекодержателем, про визнання права, до провадження для  спільного  розгляду  з  первісним позовом у справі № 910/15184/17, призначено розгляд зустрічного позову спільно з первісним позовом у справі № 910/15184/17 на  09.10.2017, залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом Національний банк України, залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".
		03.10.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи за первісним позовом (третьої особи-1 за зустрічним позовом) надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.
		В судове засідання, призначене на 09.10.2017, з'явились представники сторін та третіх осіб.
		Представник третьої особи за первісним позовом (третьої особи-1 за зустрічним позовом) в судовому засіданні 09.10.2017 подав письмові пояснення, згідно яких зазначив, що ні позивачем за первісним позовом, ні позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності обставин, на підставі яких вони звернулись до суду з позовними вимогами, а отже позовні вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом не підлягають задоволенню. Письмові пояснення залучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.
		Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 09.10.2017 надав усні пояснення по суті спору у даній справі, позовні вимоги за первісним позовом підтримав повністю, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував повністю.
		Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 09.10.2017 надав усні пояснення по суті спору у даній справі, зустрічні позовні вимоги підтримав повністю, проти задоволення первісного позову заперечував повністю.
		Представник третьої особи за первісним позовом (третьої особи-1 за зустрічним позовом) в судовому засіданні 09.10.2017 надав усні пояснення по суті спору з урахуванням письмових пояснень, поданих в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог як первісного, так і зустрічного позову заперечував.
		Представники третьої особи-2 в судовому засіданні 09.10.2017 надалі усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.
		В судовому засіданні 09.10.2017 представники позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом подали спільне клопотання про продовження строків розгляду справи.
		Клопотання сторін про продовження строків розгляду справи судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 26.10.2017.
		25.10.2017 через відділ діловодства суду представником ТОВ "Агро Комплект" (позивач за зустрічним позовом) було подано пояснення по справі, відповідно до яких зазначено, що заявлені за первісним позовом вимоги ТОВ "Агротермінал Логістик" є безпідставними, адже жодних порушень умов Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017 ТОВ "Агро Комплект" допущено не було. Щодо зустрічного позову, то позивач за зустрічним позовом вказував на визнання Національним банком України факту оплати коштів за ПАТ КБ "Приватбанк" згідно Кредитного договору №120 від 05.12.2014, що вказує на правомірність вимог про визнання його кредитором останнього.
		25.10.2017 через відділ діловодства суду представником ТОВ "Агротермінал Логістик" (позивач за первісним позовом) було подано відзив на зустрічну позовну заяву, за змістом якого відповідач за  зустрічним  позовом в задоволенні зустрічного позову просив відмовити, з огляду  на наявність обґрунтованих підстав для розірвання Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, що,  на  думку  відповідача,  за  первісним  позовом унеможливлює визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за Кредитним договором №120 від 05.12.2014 та іпотекодержателем за Іпотечним договором №121 від 08.12.2014.
		26.10.2017 через відділ діловодства суду представником ТОВ "Агро Комплект" (позивач   за  зустрічним  позовом) було подано заяву  про долучення  документів  до  матеріалів  справи.
		26.10.2017 через відділ діловодства суду представником ТОВ "Агротермінал Логістик" (позивач за первісним позовом) були  подані  письмові  пояснення  у  справі з додатками. 
		26.10.2017 через відділ діловодства суду представником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (третя особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача)  були  подані  письмові  пояснення  у  справі.
		В судове засідання, призначене на 26.10.2017, з'явились представники сторін та третіх осіб.
		Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні підтримав подані  ним письмові  пояснення, згідно яких зазначив, що ТОВ "Агро Комплект" було допущено істотне порушення умов п.п. 3, 4 Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, адже останнім не було здійснено погашення забезпечених вимог Національного банку України до ПАТ КБ "Приватбанк" в повному обсязі, що свідчить про наявність підстав для розірвання вказаного договору. Також, надав усні пояснення по суті спору у даній справі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував повністю.
		Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні підтримав  подані  ним  додаткові пояснення на підтвердження правомірності заявлених за зустрічним позовом вимог, а саме: посилався  на  висновок №25/41 від 25.01.2017 науково-правової експертизи щодо проблемних питань набуття права на забезпечення зобов'язання іпотекою внаслідок заміни кредитора в частині основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, та відповідно його практичної реалізації, складений науково-правовим експертом Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Також, надав усні пояснення по суті спору у даній справі, зустрічні позовні вимоги підтримав повністю, проти задоволення первісного позову заперечував повністю.
		Представник третьої особи за первісним позовом (третьої особи-1 за зустрічним позовом) в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору з урахуванням письмових пояснень, поданих в попередньому судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог як первісного, так і зустрічного позову заперечував.
		Представник третьої особи-2 за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримав подані ни 26.10.2017 через відділ діловодства суду письмові пояснення, відповідно до яких проти задоволення первісних та зустрічних позовних вимог заперечував, вказував на те, що умовами Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017 не було визначено обсягів та строків погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, а тому підстави вважати наявним порушення ТОВ "Агро Комплект" умов Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, у зв'язку із сплатою лише 100 000,00 грн. заборгованості, відсутні, однак, сплата відповідних коштів у зазначеній сумі унеможливлює перехід до вказаної особи відповідних прав кредитора, адже їх перехід можливий лише у випадку виконання обов'язку боржника в повному обсязі.
		Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.10.2017 відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_644987/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#644987" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 85 ГПК України</a> було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_644987/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#644987" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 85 ГПК України</a>.
		Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін  та третіх осіб, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
		 
		                                                         ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_27/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#27" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 8 Конституції України</a>, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a> гарантується.
		За змістом ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_39/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#39" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 13 Конституції України</a>, держава прийняла на себе зобов'язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
		Згідно ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_177/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#177" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 55 Конституції України</a> права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Відповідно до ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_502/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#502" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 124 Конституції України</a> юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#9" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 1 Господарського процесуального кодексу України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ГПК України</a>) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		Відповідно до п. 1 резолютивної частини <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2004_12_01/pravo1/KS04025.html?pravo=1" title="У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес); нормативно-правовий акт № 18-рп/2004 від 01.12.2004" target="_blank">рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004</a> (справа № 1-10/200), поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції</a> і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. 
		Частиною 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843046/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843046" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 15 Цивільного кодексу України</a> передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 16 Цивільного кодексу України</a> кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересі, зокрема,  визнання  права, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843051/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843051" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 20 Цивільного кодексу України</a>, право на захист особа здійснює на свій розсуд.    
		З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. 
		Дослідивши предмет та підстави первісного та зустрічного  позовів, суд дійшов висновку, що  позивач за первісним позовом та позивач за  зустрічним  позовом  мали  право звернутися  за захистом  своїх  прав та  охоронюваних законом  інтересів  у  визначені  ними способи.
		По матеріалам справи судом встановлено, що ТОВ "Агротермінал Логістик" є власником єдиного (цілісного) майнового комплексу "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), розташованого за адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд №5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 95360268 від 22.08.2017.
		Вказане нерухоме майно є предметом іпотеки згідно Іпотечного договору від 08.12.2014 № 121, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 5288, до якого в подальшому вносилися зміни згідно додаткового договору № 1 від 04.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. за реєстровим № 4722, додаткового договору  № 2 від 26.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г. за реєстровим №169, додаткового договору № 3 від 01.11.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №1516 (надалі разом -  Іпотечний договір), відповідно до умов якого передачею в іпотеку Національному банку України зазначеного нерухомого майна було забезпечено вимоги останнього до ПАТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором №120 від 05.12.2014.
		16.05.2017 між ТОВ "Агротермінал Логістик" (позивач за  первісним  позовом) (сторона-1) та ТОВ "Агро Комплект" (відповідач за  первісним  позовом) (сторона-2) було укладено Договір про наміри передачі права власності на нерухоме майно (надалі - Договір про наміри), відповідно до умов якого було встановлено, що сторона-1 має у власності, а сторона-2 має намір набути у власність об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться  за  адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд №5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га (далі - Об'єкт).
		Відповідно до п.п. 2-5 Договору про наміри Об'єкт на момент укладання цього договору є предметом іпотеки на підставі Іпотечного договору. Передача стороні-2 права власності на Об'єкт від сторони-1 повинна бути здійснена на підставі договору купівлі-продажу, якщо сторони не домовляться про інший порядок відчуження. З огляду на те, що Об'єкт є предметом іпотеки, відчуження об'єкта відбудеться після припинення іпотеки, зазначеної в п. 2 цього договору, на передбачених чинним законодавством підставах. Сторона-1 зобов'язується вжити всіх залежних від неї заходів для настання обставин, необхідних для реалізації стороною-2 свого права на набуття права власності на Об'єкт.
		26.07.2017 між ТОВ "Агротермінал Логістик" (позивач за  первісним  позовом) (сторона-1) та ТОВ "Агро Комплект" (відповідач за  первісним  позовом)  (сторона-2) було укладено Договір про здійснення погашення боргу (надалі - Договір про погашення боргу), відповідно до умов п. 1 якого сторони погодили, що метою укладення даного договору є забезпечення виконання домовленостей, досягнутих сторонами на підставі Договору про наміри, за яким сторона-1 має зобов'язання перед стороною-2 із забезпечення передачі права власності на об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), розташований за адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га (далі - Об'єкт).
		Згідно із п. 2 Договору про погашення боргу враховуючи, що Об'єкт переданий в іпотеку на підставі Іпотечного договору, сторони дійшли згоди, що відчуження Об'єкта може бути здійснене після погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014.
		Положеннями п.п. 3, 4 Договору про погашення боргу встановлено, що сторона-2 (відповідач за  первісним  позовом) зобов'язується здійснити погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014. Розмір заборгованості, яка має бути погашена стороною-2 (відповідачем за  первісним  позовом) не повинен перевищувати розміру вартості предмету іпотеки згідно з Іпотечним договором № 121 від 08.12.2014.
		Відповідно до п. 5 Договору про погашення боргу сторони дійшли згоди, що наслідком погашення стороною-2 заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014 буде перехід до сторони-2 прав кредитора у зобов'язанні за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, в тому числі тих, що його забезпечують, в тому числі перехід прав іпотекодержателя за Іпотечним договором.
		04.08.2017 на виконання умов Договору про погашення боргу ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем за  первісним  позовом) було перераховано на користь Національного банку України грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. в якості часткового погашення боргу за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та ПАТ КБ "Приватбанк", що підтверджується платіжним дорученням №1 від 04.08.2017.
		Листом від 21.08.2017 №41-0009/58369 Національний банк України звернувся до ТОВ "Агротермінал Логістик" (позивача за  первісним позовом) з вимогою щодо усунення порушень за Кредитним договором від 05.12.2014 №120, відповідно до якої вимагав сплатити заборгованість ПАТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором №120 в загальній сумі 2 834 665 066,94 грн. у тридцятиденний строк та повідомив, що у випадку невиконання цієї вимоги останній буде вимушений звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором.
		Вважаючи свої права порушеними, ТОВ "Агротермінал Логістик" (позивач  за  первісним  позовом) звернувся  до ТОВ "Агро Комплект" (відповідача  за  первісним  позовом) з  позовними  вимогами  про розірвання Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, укладеного між ТОВ "Агротермінал Логістик" та ТОВ "Агро Комплект", з  посиланням  на  істотність   порушень  відповідачем  за  первісним  позовом  п. 3. та п. 4  цього договору. 
		Спір у справі за первісним позовом стосується виконання ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем  за  первісним  позовом) Договору про погашення боргу та наслідків цього.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1206/ed_2017_08_02/pravo1/T030436.html?pravo=1#1206" title="Господарський кодекс України; нормативно-правовий акт № 436-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 173 Господарського кодексу України</a> господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1210/ed_2017_08_02/pravo1/T030436.html?pravo=1#1210" title="Господарський кодекс України; нормативно-правовий акт № 436-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 174 Господарського кодексу України</a> господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1217/ed_2017_08_02/pravo1/T030436.html?pravo=1#1217" title="Господарський кодекс України; нормативно-правовий акт № 436-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 175 Господарського кодексу України</a> майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Цивільним кодексом України</a> з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		За змістом <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843578/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843578" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 509 Цивільного кодексу України</a> зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843042/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843042" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статтею 11 цього Кодексу</a>.
		Частиною 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843042/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843042" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 11 Цивільного кодексу України</a> встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Відповідно до п. 1) ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843042/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843042" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 11 Цивільного кодексу України</a> підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно із ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843044/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843044" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 13 Цивільного кодексу України</a> цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		Положеннями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843045/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843045" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 14 Цивільного кодексу України</a> встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
		З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення обов'язку є, зокрема, відповідний правочин.
		Із наявної в матеріалах справи копії Договору про погашення боргу вбачається, що ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем  за  первісним  позовом) було взято на себе зобов'язання із здійснення погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014 в обсязі, що не повинен перевищувати розміру вартості предмету іпотеки згідно з Іпотечним договором (п.п. 3, 4 Договору про погашення боргу).
		Відповідно до п. 9 Іпотечного договору № 121 від 08.12.2014 сторони цього  договору визначили, що вартість предмета іпотеки складає 5 535 857 073,00 грн.
		Отже, з укладенням Договору про погашення боргу у ТОВ "Агро Комплект" (відповідача за  первісним  позивом) виник обов'язок із здійснення погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014 в обсязі, що не перевищує 5  535  857 073,00 грн.
		При цьому, слід зазначити, що положення Договору про погашення боргу не містять визначення мінімального обсягу виконання ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем  за  первісним  позовом) взятого на себе зобов'язання із погашення боргу ПАТ КБ "Приватбанк", а визначають лише його максимальне значення, обмежене вартістю предмету іпотеки.
		Згідно із статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843594/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843594" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">525</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843595/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843595" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">526 Цивільного кодексу України</a> зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Кодексу</a>, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843599/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843599" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 530 Цивільного кодексу України</a> якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		В той же час, умови Договору про погашення боргу не містять визначення строків виконання ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем  за  первісним  позовом) відповідного обов'язку, а доказів звернення ТОВ "Агротермінал Логістик" (позивача  за  первісним  позовом) з вимогою в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843599/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843599" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 530 Цивільного кодексу України</a> до відповідача за первісним позовом до матеріалів справи не залучено.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843682/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843682" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 610 Цивільного кодексу України</a> порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відтак, підстави вважати, що ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем  за  первісним  позовом) було прострочено взяте на себе згідно п.п. 3, 4 Договору про погашення боргу зобов'язання, відсутні.
		Матеріалами справи підтверджується сплата ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем  за  первісним  позовом) коштів у розмірі 100 000,00 грн. (платіжне доручення №1 від 04.08.2017) в якості виконання відповідного обов'язку за Договором про погашення боргу.  
		Таким чином, позивач  за  первісним  позовом  не довів  належними  засобами  доказування, що ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем  за  первісним  позовом)  було істотно порушено умови п.п. 3, 4 Договору про погашення боргу від  26.07.2017, що  могло б бути  підставою  для  розірвання цього  договору.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843725/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843725" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 651 Цивільного кодексу України</a> зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Положеннями частин 1, 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843726/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843726" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 652 Цивільного кодексу України</a> встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. 
		Приписами статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_395/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#395" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">33</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_398/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#398" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">34 ГПК України</a> передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_455/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#455" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">статтею 43 ГПК України</a>, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Позивачем за первісним позовом не доведено порушення ТОВ "Агро Комплект" (відповідачем  за  первісним  позовом)  взятих на себе згідно Договору про погашення боргу обов'язків, а судом не встановлено будь-яких істотних порушень останнім умов такого правочину.
		Отже, позивачем за первісним позовом не доведено існування підстав, з якими положення чинного законодавства України передбачають можливість розірвання Договору про погашення боргу.
		За таких обставин,  позовні вимоги  за  первісним позовом про розірвання Договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, укладеного між ТОВ "Агротермінал Логістик" та ТОВ "Агро Комплект", є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Вважаючи  свої  права  порушеними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (позивач за зустрічним позовом) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" (відповідач за зустрічним позовом) з зустрічними  позовними вимогами про:
		- визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100 000,00 грн.;
		- визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за Іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за №5288, на суму у розмірі 100 000,00 грн.;
		- визнання права ТОВ "Агро Комплект" на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район (колишній Комінтернівський район), селищна рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5, розташований на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2.1747 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6.45 га, 5122755400:01:002:0002 площею 7.03 га (надалі - зустрічний позов).
		Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, а учасниками судового процесу не заперечується, що в силу приписів <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844146/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#844146" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 1054 Цивільного кодексу України</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2137/ed_2017_08_02/pravo1/T030436.html?pravo=1#2137" title="Господарський кодекс України; нормативно-правовий акт № 436-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 345 Господарського кодексу України</a> між Національним банком України та ПАТ КБ "Приватбанк" існують кредитні правовідносини, за змістом яких останнє, як боржник, взяло на себе зобов'язання з повернення на користь банку отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними згідно визначених Кредитним договором №120 від 05.12.2014 умов, а Національний банк України, як кредитор, відповідно набув прав вимоги по виконанню вказаних зобов'язань.
		В той же час, згідно платіжного доручення №1 від 04.08.2017 ТОВ "Агро Комплект" (позивач за  зустрічним  позовом) було перераховано на користь Національного банку України грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. в якості погашення кредитної заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, зарахування яких в якості погашення кредитної заборгованості останнього Національним банком України не заперечується.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843581/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843581" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 512 Цивільного кодексу України</a> кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843583/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843583" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 514 Цивільного кодексу України</a> до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843585/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843585" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 516 Цивільного кодексу України</a> встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Положеннями ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843597/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843597" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 528 Цивільного кодексу України</a> встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Кодексу</a>, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
		З огляду на викладені норми вбачається, що з моменту перерахування ТОВ "Агро Комплект" (позивачем за  зустрічним позовом) на користь Національного банку України грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн. в якості погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором до позивача за зустрічним позовом перейшли усі права кредитора у відповідному зобов'язанні в межах суми виконаного ним зобов'язання.
		Посилання третіх осіб за зустрічним позовом на неможливість набуття ТОВ "Агро Комплект" (позивачем  за  зустрічним  позовом) прав кредитора за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, оскільки ним було виконано лише частину відповідного зобов'язання, а не здійснено повне погашення кредитної заборгованості, судом відхиляються, з  огляду  на  те, що відповідно  до  положень ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843581/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843581" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">512</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843583/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843583" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">514</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843585/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843585" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">516 Цивільного кодексу України</a> законодавець не ставить у залежність від повного або часткового погашення зобов'язання можливість заміни кредитора у такому зобов'язанні в тому обсязі, в якому воно було виконано чи відступлено.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843616/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843616" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 546 Цивільного кодексу України</a> виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		За змістом ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843642/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843642" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">572</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843645/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843645" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">575 Цивільного кодексу України</a> в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
		Судом, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, було встановлено, що виконання обв'язку ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014 було забезпечено іпотекою згідно Іпотечного договору № 121 від 08.12.2014 (з урахуванням внесених до нього змін).
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843644/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843644" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 574 Цивільного кодексу України</a> застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Кодексу</a> щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. 
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_20/ed_2016_10_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#20" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">Статтею 3 Закону України "Про іпотеку"</a> встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. 
		З огляду на викладені положення вбачається, що іпотека є похідною від основного зобов'язання, виконання якого нею забезпечено, а тому набуття особою права вимоги до боржника з підстав, визначених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843581/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843581" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 512 Цивільного кодексу України</a>, щодо виконання зобов'язання, яке забезпечено іпотекою (основного зобов'язання), свідчить про автоматичний перехід до такої особи (нового кредитора) всіх прав і обов'язків первісного кредитора, в т.ч. і прав за забезпеченням такого зобов'язання, тобто, прав на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.
		На автоматичність переходу відповідних прав та нерозривність іпотеки з основним зобов'язанням звертає увагу і законодавець в положеннях <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_176/ed_2016_10_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#176" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">ст. 24 Закону України "Про іпотеку"</a>, якою визначено, що відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
		Відповідно до положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5/ed_2016_10_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#5" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">ст. 1 Закону України "Про іпотеку"</a> пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного и того ж нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.
		Таким чином, в силу набуття ТОВ "Агро Комплект" (позивачем  за  зустрічним  позовом) прав кредитора по відношенню до ПАТ КБ "Приватбанк" щодо виконання останнім взятих на себе обов'язків за Кредитним договором №120 від 05.12.2014 в обсягах виконаного ТОВ "Агро Комплект" перед первісним кредитором зобов'язання за таким договором до останнього, в силу приписів ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843581/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843581" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">512</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843644/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843644" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">574 Цивільного кодексу України</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_20/ed_2016_10_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#20" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">ст. 3 Закону України "Про іпотеку"</a>, перейшли права іпотекодержателя за Іпотечним договором, в обсягах, що існують у первісного кредитора. Тобто, як первісний, так і новий кредитор в даному випадку є рівними у своєму праві на задоволення вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843225/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843225" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 190 Цивільного кодексу України</a> майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843361/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843361" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 316 Цивільного кодексу України</a> правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843374/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843374" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Статтею 328 Цивільного кодексу України</a> встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843443/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843443" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 392 Цивільного кодексу України</a> власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Судом встановлено, що з моменту виконання ТОВ "Агро Комплект" (позивачем  за  зустрічним  позовом)  зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014 ним було набуто прав вимоги за таким правочином та правочином забезпечення відповідного зобов'язання (Іпотечним договором) в межах розміру виконаного зобов'язання боржника.
		В той же час,  відповідачем за зустрічним позовом не визнаються відповідні права ТОВ "Агро Комплект" (позивача  за зустрічним  позовом), зокрема, з підстав неповного погашення зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №120 від 05.12.2014.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2017_07_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 16 Цивільного кодексу України</a> кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересі, зокрема, визнання права. 
		За  таких  обставин,  позовні  вимоги  за  зустрічним  позовом  про  визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100 000,00 грн. та про визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за Іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за №5288, на суму у розмірі 100 000,00 грн. є обґрунтованими  та такими, що підлягають задоволенню.
		Позивач  за  зустрічним  позовом  також звернувся  з  позовною вимогою  про визнання права на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на спірний об'єкт нерухомого майна.
		За змістом приписів <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2002/ed_2017_03_23/pravo1/T041952.html?pravo=1#2002" title="Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; нормативно-правовий акт № 1952-IV від 01.07.2004" target="_blank">ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"</a> державній реєстрації прав підлягає, зокрема, іпотека.
		Із наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №95360268 від 22.08.2017 вбачається, що станом на час  розгляду  справи  по суті  іпотека за Іпотечним договором зареєстрована в державному реєстрі із визначенням іпотекодержателя - Національного банку України.
		Відповідно до частин 1, 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2488/ed_2017_03_23/pravo1/T041952.html?pravo=1#2488" title="Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; нормативно-правовий акт № 1952-IV від 01.07.2004" target="_blank">ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"</a> записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).
		З огляду на наведені норми вбачається, що з метою реалізації новим кредитором набутого права на забезпечення зобов'язання іпотекою шляхом його реєстрації чи звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок задоволення своїх вимог останній має право звернутися до державного реєстратора для внесення відповідних змін до державних реєстрів в порядку, визначеному в т.ч. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_03_23/pravo1/T041952.html?pravo=1" title="Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; нормативно-правовий акт № 1952-IV від 01.07.2004" target="_blank">Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"</a> для державної реєстрації прав з наданням підтверджуючих документів щодо переходу до нього прав кредитора (в тому числі в частині).
		Тобто, відповідне право реєстрації набувається новим кредитором в силу Закону з моменту набуття прав кредитора/іпотекодержателя.
		В той же час, матеріали справи не містять доказів відповідного звернення позивачем за зустрічним позовом до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на спірний об'єкт нерухомого майна, а відтак, і доказів невизнання державним реєстратором такого права, про що могла б свідчити відповідна відмова у вчинення реєстраційних дій.
		Таким чином, звернення ТОВ "Агро Комплект" (позивача за зустрічним  позовом) з відповідною вимогою до суду є передчасним, адже таке звернення здійснено за відсутності факту невизнання чи оспорювання відповідного права, що унеможливлює задоволення відповідної позовної вимоги.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в  задоволенні зустрічного  позову  в  частині позовних вимог  про визнання права на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на спірний об'єкт нерухомого майна.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#490" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 49 Господарського процесуального кодексу України</a>, а саме: за первісним позовом - покладаються на позивача за первісним позовом, а за зустрічним позовом - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_303/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#303" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">22</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_395/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#395" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">33</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_398/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#398" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">34</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_455/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#455" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">43</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466460/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#466460" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">44</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#490" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">49</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#779" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">82-85</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466943/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#466943" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">116 Господарського процесуального кодексу України</a>, Господарський суд міста Києва
		 
		                                                               ВИРІШИВ:
		 
		1.  В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" відмовити повністю.
		 
		2.  Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" задовольнити частково.
		 
		3. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 104; ідентифікаційний код 39205544) кредитором за Кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код 00032106) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570), на суму у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.).
		 
		4. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 104; ідентифікаційний код 39205544) іпотекодержателем за Іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, майдан Інженерний, будинок 1, офіс 308; ідентифікаційний код 39296647) та Національним банком України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код 00032106), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №5288, на суму у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.).
		 
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1, офіс 308; ідентифікаційний код 39296647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 104; ідентифікаційний код 39205544) судовий збір у розмірі 3  200,00 (три тисячі двісті) грн. 00  коп.
		 
		6. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" відмовити.
		 
		7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
		 
		Відповідно до ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_644987/ed_2017_08_03/pravo1/T179800.html?pravo=1#644987" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 85 ГПК України</a>  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повне рішення складено 31.10.2017.     
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                Гумега О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...