Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15297/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2017. Зареєстровано: 03.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01.11.2017Справа №910/15297/17
		За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" 
		до                   Київська міська рада                            
		про                 визнання незаконним та скасування рішення           
		суддя Пукшин Л.Г.
		 
		Представники сторін:
		від позивача:      Сидорчук Р.Д. - представник за довіреністю б/н від 05.10.17
		від відповідача:  Рог О.В. - представник за довіреністю № 225-КМГ-2880 від 17.08.17
		 
		В судовому засіданні 01.11.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Обставини справи:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 712/2874 від 06.07.2017 року "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА".
		Позовні вимоги мотивовані незаконним прийняттям Київською міською радою рішення № 712/2874 від 06.07.2017 року "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 66-6-00348", укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" з підстав того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" не виконано умов пункту 8.4 договору оренди, а саме не завершено забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, а також з метою врегулювання земельних відносин та раціонального використання земельних ресурсів. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15297/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 11.10.2017.
		05.10.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшов письмовий відзив Київської міської ради, відповідно до якого останній проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що рішення № 712/2874 від 06.07.2017 року "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 66-6-00348" прийнято у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 9 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України "Про оренду землі", статті 188 Господарського кодексу України та статті 416 Цивільного кодексу України та з урахуванням того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" протягом 10 років з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки №66-6-00348 від 13.04.2006 не розпочато будівництво, чим порушено строки завершення забудови земельної ділянки, а також з метою врегулювання земельних відносин та раціонального використання земельних ресурсів. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не доведено в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України неможливість виконання ним умов п. 8.4. договору оренди в частині своєчасного завершення забудови протягом дії відповідного договору.
		У судових засіданнях 11.10.2017 та 25.10.2017, за участю представників сторін, було оголошено перерви до 25.10.2017 та 01.11.2017 відповідно.
		У судове засідання, призначене на 01.11.2017, з'явились представники сторін. 
		Представник позивача надав додаткові документи, що були долученні до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті.
		Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників  сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
		На підставі рішення Київської міської ради від 08.12.2005 №578/3039 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕНА» земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Березняківській, 30-в у Дніпровському районі м. Києва» між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" (надалі- позивача, орендар) та Київською міською радою (надалі - відповідач, орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки №66-6-00348 від 13.04.2006 (надалі - договір), нотаріально посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 17-1762.
		13.04.2006 зазначений договір було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис № 66-6-00348 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 08.12.2005 № 578/3039, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.
		Пунктом 2.1. договору встановлено, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
		- місце розташування - вул. Березняківська, 30-в у Дніпровському районі м. Києва;
		- розмір 4570 кв.м;
		- цільове призначення - для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом;
		- кадастровий номер № 8000000000:90:137:0106).
		Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 13.04.2006 року орендодавець передав, а орендар прийняв у володіння та користування обумовлену договором земельну ділянку.
		Відповідно до п. 8.4 договору орендар зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору і акта приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та своєчасно вносити оренду плату.
		Пунктом 11.4 вказаного договору передбачено, що договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
		Строк дії договору на який його було укладено становив 5 років (п. 3.1. договору).
		В подальшому на підставі постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2014 у справі № 5011-62/3230-2012 було визнано укладеною між сторонами  Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006, відповідно до якої строк дії договору оренди було поновлено на новий 5-річний строк. 
		Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 24641416 від 23.07.2014 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000362672016 від 30.09.2016 зазначається, що право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:137:0106) за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" встановлено на строк до 19.05.2019 року.
		06.07.2017 Київською міською радою прийнято рішення №712/2874 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Катена».
		Дане рішення було прийнято відповідно до статті 9 Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 416 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі», враховуючи те, що товариством з обмеженою відповідальністю «КАТЕНА» протягом 10 років з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки №66-6-00348 від 13.04.2006 будівництво не розпочато, чим порушено строки завершення забудови земельної ділянки, а також з метою врегулювання земельних відносин та раціонального використання земельних ресурсів.
		Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що підстави для прийняття рішення Київської міської ради №712/2874 від 06.07.2017 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №66-6-00348 не відповідають дійсності, суперечать чинному законодавству та порушують законні права та інтереси позивача, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" просить визнати дане рішення незаконним та скасувати.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню, виходячи з наступного.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
		Згідно ч. 1 та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Згідно з п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
		Стаття 9 Земельного кодексу України визначає повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, серед яких відсутнє повноваження щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, натомість наявне повноваження з припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ст. 141 Земельного кодексу України виключними підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
		Згідно з п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.
		Відповідно до ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. При цьому, вказані статті не передбачають як підставу для дострокового розірвання договору оренди землі незавершення забудови земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією.
		Таким чином, чинним земельним законодавством не передбачено право орендодавця відмовитись від договору та розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку шляхом вчинення останнім одностороннього правочину, як і таку підставу для розірвання вказаного договору як порушення строків закінчення будівництва. З аналізу вищевказаних законодавчих приписів вбачається, що дострокове розірвання договору оренди землі на вимогу однієї із сторін в примусовому порядку за рішенням суду здійснюється у разі використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором або в разі невиконання стороною відповідних обов'язків чи в разі випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 по справі №910/16306/13, прийнятої за подібних обставин, та у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №910/1753/14, які у відповідності із приписами ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України.
		При цьому, судом також прийнято до уваги Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.12.2016, відповідно до якого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції було встановлено, що під час здійсненної перевірки жодних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності стосовно замовника будівництва  - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" не виявлено.
		Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Пунктом 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.
		Отже, однією із підстав для розірвання договору земельної ділянки в разі порушення строків закінчення будівництва, передбачених договором оренди земельної ділянки, є завдання шкоди органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця.
		Як встановлено судом, відповідачем не було обґрунтовано в чому саме полягає шкода, завдана безпосередньо у зв'язку з не завершенням забудови земельної ділянки. 
		При цьому, в матеріалах справи містяться докази, що підтверджують вчинення позивачем дії спрямованих на виконання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №66-6-00348. Зокрема, до початку здійснення відповідного будівництва позивачем було отримано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 26.06.2015, Експертний звіт № 77/15 від 25.09.2015, Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115162941809, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 20.10.2016 року, та Контрольну картку Виконавчого органу Київської міської ради  (Київська державна міська адміністрація) №17040062 від 01.06.2017 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва будівництва житлового будинку з об'єктами соціально-побутового призначення та паркінгом, у якій заявлений термін виконання робіт встановлено з 01 червня 2017 року по 01 червня 2018 року.
		Крім того, суд прийняв до уваги Експертний звіт ДП Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» щодо розгляду проектної документації по проекту «Будівництво житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Березняківська, 30-в у Дніпровському районі м. Києва» № 77/15 від 25.09.2015, відповідно до якого було встановлено, що за техніко-економічними показниками тривалість будівництва - 23,5 місяці. Тобто, даний показник свідчить проте, що будинок з такими техніко-економічними показниками можна побудувати за 23,5 місяців з моменту початку виконання будівельних робіт.
		Отже, з огляду на заявлений термін виконання робіт з 01 червня 2017 року та встановлений Експертним звітом термін у розмірі 23,5 місяців, будівництво об'єкта може бути завершено позивачем в межах строку дії договору оренди земельної ділянки №66-6-00348 від 13.04.2006, а саме до 19.05.2019, без порушень його умов.
		Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
		Відповідно до пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. 
		Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		За таких обставин, рішення Київської міської ради від 06.07.2017 року №712/2874 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» спрямоване на припинення правовідносин, пов'язаних з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів на землекористуванн, не відповідає вимогам чинного законодавства.
		При цьому, судом також було прийнято до уваги порядок прийняття Київською міською радою оспорюваного рішення.
		Так, у відповідності до статті 31 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням КМР від 07.07.2016 № 579/579, Управління правового забезпечення діяльності Київради протягом чотирнадцяти днів з дня отримання оригіналу проекту рішення від профільної постійної комісії чи суб'єкта подання (у випадках, передбачених частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту) за результатами опрацювання проекту рішення може надати, зокрема, правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка "правовий висновок".
		У такому випадку проект рішення разом із відповідним правовим висновком не пізніше наступного дня після надання такого правового висновку направляється профільній постійній комісії Київради.
		Профільна постійна комісія на найближчому засіданні, але не пізніше п'ятнадцяти днів з моменту надходження проекту рішення з відповідним правовим висновком, повторно розглядає проект рішення та за результатами його розгляду приймає висновок, яким:
		А) підтримує проект рішення Київради, повторно підписує його та протягом семи днів з моменту прийняття відповідного висновку передає проект рішення до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення біля назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "повторний розгляд: підтримано";
		Б) відхиляє проект рішення та протягом семи днів з моменту прийняття відповідного висновку повертає його суб'єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення біля назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "повторний розгляд: відхилено".
		Як вбачається із наявного у матеріалах справи Правового висновку до проекту рішення Київської міської ради «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» № 08/230-9 від 05.01.2017, Управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло проект рішення без погодження у зв'язку з відсутністю матеріалів, які б:
		- підтверджували відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті (наприклад Акт Державної архітектурно-будівельної інспекції, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА);
		- підтверджували саме факт використання землі не за цільовим використанням, а не наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови;
		- підтверджували дослідження обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта;
		- обґрунтовували шкоду, завдану Київській міській раді у зв'язку із зазначеною вище обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права Київської міської ради.
		- підтверджували дослідження якісних характеристик об'єкта будівництва, обсягу будівництва, а також реальних строків здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва.
		Однак, після отримання негативного правового висновку, повторно поданий проект рішення профільною комісією не розглядався, а одразу був направлений на формування порядку денного пленарного засідання сесії Київради, що свідчить про порушення процедури прийняття даного рішення.
		Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідачем не доведено обставин, з якими останній пов'язує можливість розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін, зокрема, зміст допущеного позивачем порушення та докази його істотності, настання випадків, передбачених відповідним пунктом договору, нормою законодавства.
		Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		З огляду на вищезазначене та з урахуванням доведеності того, що позивач використовував земельну ділянку за її цільовим призначенням, виконував своє основне зобов'язання за договором оренди, а також сплачував вчасно і в повному обсязі кошти за оренду земельної ділянки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про визнання їх такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до вимог  ст. 49  Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 712/2874  «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Катена».
		3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 7Б, офіс 155, ідентифікаційний код 32961804) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. 
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повне рішення складено 02.11.2017 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                  Пукшин Л.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...