Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/7865/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України.
Надіслано судом: 08.11.2017. Зареєстровано: 09.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2017.
Дата набрання законної сили: 24.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/7865/14-к            Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  
		Провадження № 11-кп/783/679/17     Доповідач: ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
		 апеляційного суду Львівської області в складі:
		 головуючої ОСОБА_2 
		 суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 при секретарі ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12014140000000406 від 21.07.2014 року про обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого виконробом КВПФ «Будекстра», раніше не судимого, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , 
		за ч.2 ст.286 КК України, 
		 з участю прокурора  ОСОБА_7 , 
		 обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		 потерпілої - ОСОБА_8 ,
		        представника потерпілої  ОСОБА_9 , 
		 
		   за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_8 і представника потерпілої ОСОБА_9 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 05 травня 2017 року року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ч.1 ст. 1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році», -
		встановила:
		ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2017 року ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ч.1 ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 р.
		Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - закрито.
		Вирішено питання з речовими доказами.
		Відповідно до ухвали, згідно до обвинувального акту, що надійшов до Залізничного районного суду м.Львова, ОСОБА_6 22.06.2007 р. близько 20.30 год. в м. Львові по вул. Хуторівка поблизу ринку "Шувар", керуючи автомобілем марки DAEWOO NEXIA 1,5 GL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 "б", 12.1, 12.3, 12.4, 18.1, 18.4 «Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на зміну такої, при виникненні перешкоди для руху у вигляді пішохода, якого об`єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для уникнення наїзду на нього шляхом застосування екстреного гальмування, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 вну, яка рухалась справа на ліво по пішохідному переході, позначеному на дорозі розміткою 1.14.1 "Нерегульований пішохідний перехід" та дорожнім знаком 5.35 "Пішохідний перехід". Внаслідок автонаїзду ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в тім`яній ділянці з крововиливом, крововиливи в оболонки і речовину головного мозку, забій головного мозку, забій лівої легені, садна на лиці і кінцівках, від чого вона ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
		На дану ухвалу потерпіла ОСОБА_8 і представник потерпілої ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу в якій просять оскаржувану ухвалу скасувати частково та ухвалити нову ухвалу. Ухвалою Апеляційного суду зобов`язати винну особу ОСОБА_6 відшкодувати заподіяну злочином шкоду - цивільний позов потерпілих.
		В обґрунтування апеляційної скарги вказують, що суд не в праві припускати те, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_6 керував автомобілем у тверезому стані, що виключає можливість застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 р.
		Зазначають, що обвинувальний акт ст. слідчий ВР ДТП СУ ГУ МВС України у Львівській області майор міліції ОСОБА_11 склав з порушенням ст. 66 п.1 ч. 2 КК України, а також ст. 67 п. 5,6,13. Цивільний позов, поданий під час досудового слідства у 2007 році, вважає не заявленим. Досудове слідство проведено з порушенням Закону - ст. 382 ч.2 КК України - жодна ухвала Апеляційного суду не виконана.
		Наголошують, що судом невірно зазначено про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році», оскільки у вказаному Законі, а саме в п. «в» ст. 1, на яку посилається суд, зазначено, що особа звільняється від кримінального покарання (наприклад у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі), а не від кримінальної відповідальності, як зазначено у постанові суду від 05.05.2017 року, крім цього амністія не звільняє від обов`язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.
		Підкреслюють, що судом не перевірено чи ОСОБА_6 на день звільнення його від кримінального покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» дійсно був не позбавлений батьківських прав відносно неповнолітньої дитини. Пред`явлені довідки 3-х річної давності під час судового засідання 04.05.2017 року суддя ОСОБА_1 формально використала в інтересах засудженого.
		Заслухавши доповідь судді, думку потерпілої та представника потерпілої, які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора та обвинуваченого, які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з наступних підстав.
		В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_8 та представник потерпілої ОСОБА_9 підтримуючи апеляційну скаргу вказали, що суд застосовуючи амністію до обвинуваченого звільнив від кримінальної відповідальності, а повинен був звільнити від кримінального покарання, не вирішив питання щодо заявленого цивільного позову, обвинуваченим матеріальна та моральна шкода потерпілому не відшкодована.
		В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечив, просив ухвали суду залишити без змін, наголосив, що він є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про амністію у 2011 р.», оскільки в нього на утриманні є дитина, зазначив, що частково заподіяну шкоду ним було відшкодовано.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
		   Висновки суду щодо вини ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України відповідають фактичним обставинам справи, визнані судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів та в апеляційній скарзі фактично не оспорюються.
		В своїй апеляційній скарзі апелянти наголошують, що на даний час органом досудового розслідування не завершено та не прийнято остаточного рішення у кримінальному провадженні № 12013150080000376 від 15.02.2013 р., однак, як встановлено колегією суддів, відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 20.03.2017 р. слідчого СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12014140080000376 від 06.02.2013 р., закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_13 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Що стосується доводів апеляційної скарги про неналежну перевірку судом першої відомостей щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_6 неповнолітньої дитини, то згідно свідоцтва про народження обвинувачений ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_14 26.09.2003 р., доказів про позбавлення його батьківських прав суду надано не було.
		   Щодо покликань апелянтів про невірне зазначення в ухвалі суду про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, то колегія суддів, звертає увагу, що п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 р. передбачено звільнення від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку. Статтею 6 згаданого Закону, передбачено звільннення від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом. 
		   Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 р. амністія не звільняє від обов`язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду. 
		   Щодо доводів апелянтів про не вирішення їх цивільного позову, то як встановлено колегією суддів, в судовому засіданні в суді першої інстанції від 04.05.2017 р., згідно звукозапису, потерпілий та представник потерпілої щодо застосування амністії до обвинуваченого поклались на розсуд суду, а стосовно цивільного позову просили такий залишити без розгляду. Крім цього,в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_9 в якій остання просила цивільний позов залишити без розгляду (а.с.221). 
		   Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно й всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване рішення, у справі не встановлено.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
		постановила:
		Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 і представника потерпілої ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2017 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ч.1 ст. 1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» залишити без змін.
		Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		Судді:
		 ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...