Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1900/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2017. Зареєстровано: 10.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2017.
Дата набрання законної сили: 07.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" листопада 2017 р.                                                            Справа № 922/1900/17  
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя  Пелипенко Н.М. 
		секретар судового засідання Кохан Ю.В.
		за участю:
		представника позивача - Гур'єва А.А. за довіреністю №2819 від 15.12.2016
		представника відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю №1050 від 12.06.2017
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Аероплан», м. Москва (вх. №2601 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2017 у справі № 922/1900/17 
		за  позовом  Закритого акціонерного товариства «Аероплан», м. Москва
		до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків 
		про стягнення 35200,00 грн., -
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У червні 2017 року Закрите акціонерне товариство «Аероплан» звернулося до  Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, в якому просило суд стягнути з відповідача суму компенсації за порушення авторських прав в розмірі 32000,00 грн. та штраф у розмірі 3200,00 грн. до Державного бюджету України. Позов обґрунтовано використанням відповідачем зображення персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного фільму «Фіксики», для виготовлення продукції - кулону срібного, власником виключних майнових авторських прав на який належить позивачу за авторським договором від 01.09.2009 №А0906, укладеним між позивачем та ОСОБА_4 
		Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.2017 по справі № 922/1900/17 (суддя Светлічний Ю.В.) у позові відмовлено. 
		Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що місцевий господарський суд не здійснив всебічного, об'єктивного та повного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, а також неправильно надав правову кваліфікацію відносинам сторін, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статтю 9 Закону України «Про авторське і суміжні права», допустив помилки при визначенні кола обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягають доказуванню, тому позивач просить рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2017 по справі № 922/1900/17 скасувати, як незаконне та необґрунтоване, та прийняти нове рішення,  яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 
		Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач послався на те, що суд першої інстанції помилково вдався до встановлення сукупності ознак оригінальності щодо окремої частини малюнку персонажу «Сімка» анімаційного фільму «Фіксики», а саме його голови, хоча мав би оцінити візуальну схожість частини персонажу «Сімка» (голови) з контрафактним ювелірним виробом, який був придбаний у відповідача. Позивач вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, які стосуються відповідності частини малюнку персонажу «Сімка» (голови), авторські права на який належать позивачу, та спірного контрафактного ювелірного виробу. Крім того, на думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно не надано уваги висновку спеціаліста  Громадської організації «Аврора - Україна» від 16.06.2017, як доказу, наданому позивачем  на підтвердження ідентичності частини малюнку персонажу «Сімка» (голови) та  контрафактного ювелірного виробу, що був придбаний представником позивача у відповідача. Як наслідок, позивач вважає, що при вирішенні даного спору місцевий господарський суд нівелював суть такого виду стягнення, як компенсація за порушення майнових прав суб'єкта авторського права, котра підлягає виплаті у разі доведення факту порушення  цих прав.
		Протоколом автоматизованого  розподілу судової справи між суддями від 29.08.2017 призначено суддю-доповідача Барбашову С.В. та визначено для розгляду справи № 922/1900/17  склад колегії суддів: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Істоміна О.А.
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято  до провадження та призначено до розгляду на 19.09.2017 о 10:30 год. 
		12.09.2017 уповноваженим представником ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_2  через канцелярію суду надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 9516). На думку відповідача суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що будь-яка частина об'єкта авторського права може використовуватися самостійно і підлягає охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вона є результатом творчої діяльності автора і є оригінальною. Відповідач вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що зображення виробу, зокрема, як і частина персонажу - голова персонажу, не має оригінальності та не є охороноздатним, оскільки виріб відповідача є зібраним образом персонажів мультфільму «Лалалупсі», персонажу фільму «П'ятий елемент» - Лілу та  Клеопатри - цариці Єгипту. На переконання відповідача, виготовлений ним виріб не формує у споживача конкретних асоціацій. З цих підстав відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.
		Згідно з Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017, у зв'язку з перебування судді Гребенюк Н.В. у відпустці, для розгляду справи № 922/1900/17 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.
		У судовому засіданні 19.09.2017 при розгляді даної справи оголошено перерву до 24.10.2017 до 10:00 год.
		У судовому засіданні 24.10.2017 при розгляді даної справи оголошено перерву до 07.11.2017 до 12:45 год.
		02.11.2017 уповноваженим представником позивача - Гур'євим А.А. через канцелярію суду надані письмові пояснення (вх. № 11103), відповідно до яких правова позиція скаржника є незмінною. Позивач вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права при визначенні складу цивільно-правового делікту, а відтак невірно визначено і предмет доказування у справі, оскільки для задоволення вимоги про сплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права. Крім того, з незрозумілих для позивача причин суд першої інстанції не приділив достатньої уваги чітким висновкам спеціаліста, якими встановлено, що частина зображення (голова) персонажу «Сімка»  аудіовізуального твору - анімаційного серіалу «Фіксики», власником виключних майнових авторських прав на яке є ЗАТ «Аероплан», може повноцінно використовуватися самостійно. Даним висновком спеціаліста констатовано, що у ювелірному виробі (підвісці), виробником якого є відповідач, використано зображення частини персонажу, що є ідентичним зображенню голови персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного серіалу «Фіксики», власником виключних майнових авторських прав на яке є ЗАТ «Аероплан».  
		Згідно з частинами першою та другою статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши уповноважених представників сторін у судовому засіданні 07.11.2017, які підтримали свої правові позиції у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Аероплан», м. Москва (вх. №2601 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2017 у справі № 922/1900/17 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ЗАТ «Аероплан» є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Москва і якій присвоєно основний державний реєстраційний номер 1057746600559, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 07.04.2005 серія 77 № 006815542.
		Також матеріали справи свідчать про те, що 01 вересня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Аероплан» (Замовник), та громадянином ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено Авторський договір №А0906, відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи щодо розробки Творів, створенню ескізів та фонів для Фільму, і передати результати робіт Позивачу за Актом приймання - передачі. Одночасно з переданням результатів роботи Автор зобов'язується передати Позивачу виключні майнові авторські права на Твори, у тому числі для створення Фільму.
		За змістом пункту 1.2. Авторського договору Автор відчужує Замовникові виключні авторські права, що означає право ЗАТ «Аероплан» на власний розсуд протягом строку дії авторських прав на території всього світу на власний розсуд використовувати, дозволяти або забороняти будь-яке використання третім особам Творів, зокрема шляхом відтворення у будь-якій матеріальній формі та їх розповсюдження (продажу чи іншого відчуження).  
		У відповідності до пункту 2.1. Авторського договору строк передачі виключних прав складає весь строк дії авторського права, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі результатів роботи.
		Згідно з Актом від 25.11.2009 приймання-передачі результатів робіт за Авторським договором №А0906 від 01.09.2009, робота виконавця по розробці образів персонажів фільму, створенню ескізів та фонів для фільму виконана у повному обсязі та виключні майнові авторські права передані замовнику. Зображення образів персонажів фільму містяться у Додатку №1 до Акту.
		Відповідно до пункту 8.10. Авторського договору у редакції додаткової угоди від 21.01.2015, сторони згодні та визнають, що передачею результатів робіт по цьому договору шляхом підписання передбаченого пунктом 2.2. договору Акту прийому-передачі результатів робіт, виконавець здійснює відчуження прав на користь замовника.
		Як зазначає позивач, 24.04.2017 його представником у приміщенні ювелірного магазину «Kristall», що знаходиться на першому поверсі ТЦ «Движение» (м. Харків, вул. О.Яроша, буд.18Д), де здійснює свою господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_3, що було встановлено на підставі інформації з куточка споживача, були виявлені факти розповсюдження (продажу) товарів із зображенням персонажів анімаційного серіалу «Фіксики» без дозволу позивача, як власника виключних майнових авторських прав на зазначений аудіовізуальний твір.
		Так, 24.04.2017 представником позивача у ювелірного магазину «Kristall», що знаходиться на першому поверсі ТЦ «Движение» було придбано товар - ювелірний виріб - підвіску у  кількості однієї одиниці вартістю 460 гривень, на якому міститься зображення персонажу «Сімка» аудіовізуального твору «Фіксики». Факт розповсюдження (продажу) відповідачем зазначених товарів позивач підтвердив чеком б/н від 24.04.2017. З метою фіксації факту розповсюдження після придбання товару та отримання чеку представником позивача складено Акт закупки № 01/07/17 від 24.04.2017.
		Процес закупки товарів 24.04.2017, отримання чека, відповідність куплених товарів артикулам у чеку та наявність на товарах зображень персонажів анімаційного фільму «Фіксики» зафіксовано представником позивача за допомогою відеозйомки, яка здійснювалась відеокамерою Sony DCR - TRV40ESerial 343800 (відеокасета з магнітною стрічкою Sony Premium digital videocassete Mini DV DVM60 ME 60 LP:90 72NKS917S 1100 у режимі 16 BIT LP), та підтверджується копією відеозапису на диску  Verbatim DVD-R, що додано до позовної зави. 
		Крім того, в процесі здійснення закупки вищевказаного товару представнику ЗАТ «Аероплан» стало відомо, що відповідач не лише здійснює розповсюдження (продаж) товарів із зображенням персонажів анімаційного серіалу «Фіксики», а є також його виробником. Зазначений факт позивач підтверджує опломбованою біркою, що міститься на ювелірному виробі (підвісці).  За таких обставин, позивач стверджує, що в силу положень статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» відповідач відтворив об'єкт авторського права без відповідного дозволу. 
		З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 26.04.2017 було направлено претензію б/н від 26.04.2017, що підтверджується описом вкладення та квитанцією про направлення (том 1 аркуші справи 54-55).
		Проте, відповіді на претензію від відповідача не надійшло, що зумовило звернення позивача із позовом до суду за захистом своїх прав.
		Обґрунтовуючи свої вимоги позивач послався на те, що відповідач під час провадження своєї господарської діяльності здійснив відтворення об'єктів авторського права, які належать позивачу, та реалізовував товари із зображенням персонажів анімаційного фільму «Фіксики», чим порушив вимоги статті 426 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та виключні майнові авторські права позивача, оскільки відповідач ніколи не отримував жодних дозволів від позивача, не укладав відповідно до вимог статей 31, 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Розділу 75 Цивільного кодексу України авторський або ліцензійний договір на право відтворення творів та/або розповсюдження товарів із використанням об'єктів авторського права, що належать позивачу.
		Позивач вважає, що відповідач своїми неправомірними діями, які полягають у відтворенні та  розповсюджені (реалізації, продажу) контрафактного примірника твору із зображенням персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного телесеріалу «Фіксики», порушив виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності на частини аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу «Фіксики», в тому числі на персонаж «Сімка», які можуть використовуватися самостійно. 
		Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на зображення персонажу «Сімка», який є складовою частиною аудіовізуального твору «Фіксики», у розмірі 32000,00 грн. та штрафу у розмірі 32000,00 грн. до Державного бюджету України.
		В процесі розгляду даного спору в суді першої інстанції позивачем надано  висновок спеціаліста Громадської організації «Аврора - Україна», що зроблений по наступному питанню: «Чи використано у ювелірному (підвісці), виробником якого є фізична особа - підприємець ОСОБА_3, зображення персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного серіалу «Фіксики», власником виключних майнових авторських прав на яке є ЗАТ «Аероплан». 
		Відповідно розділу висновки, спеціалістом зазначено, що у ювелірному виробі, виробником якого є фізична особа - підприємець ОСОБА_3, використано зображення частини персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного серіалу «Фіксики», власником виключних майнових авторських прав на яке є ЗАТ «Аероплан». 
		Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що з наявних фотокопій персонажу «Сімка» неможливо встановити тотожність об'єкту авторського права, вказаний персонаж має структуру людини - голову (обличчя, волосся з зачіскою відповідного кольору), тулуб, руки, ноги, вбрання (комбінезон з емблемою, рукавички, взуття), пропорції та кольори окремих елементів, та відповідачем надано порівняння вказаного персонажу з персонажами: Лалалупсі, Лілу з фільму «П'ятий елемент», зображення Клеопатри - цариці Єгипту, тобто виріб відповідача - срібний кулон із відповідним зображенням є збірним  образом зазначених персонажів та людей. На думку відповідача позивачем не доведено, що частина образу персонажу «Сімка» є результатом творчої діяльності автора (є оригінальною) і може використовуватися самостійно, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію порушення інтелектуальних прав власника об'єкта та свідчить про неналежність та недопустимість наданих останнім доказів. Також, відповідач зазначив, що рішенням арбітражного суду Краснодарського краю у справі № А32-35859/2016 від 13.02.2017 було встановлено, недоведеність позивачем існування пойменованих персонажів анімаційного серіалу «Фіксики», як самостійних результатів інтелектуальної діяльності, авторські права на які належать позивачу. 
		В частині встановлення обставин відповідності виробу придбаного у відповідача із зображенням персонажу «Сімки» анімаційного серіалу «Фіксики», авторське майнове право на використання якого належить позивачу, судом першої інстанції на основі наявних у справі доказів встановлено наступне.
		Відповідно до наданого позивачем Акту від 25.11.2009 прийому-передачі результатів робіт по Авторському договору № А0906 персонаж «Сімка» має структуру людини - голову (обличчя, волосся з зачіскою відповідного кольору), тулуб, руки, ноги, вбрання (комбінезон з емблемою, рукавички, взуття), пропорції та кольори окремих елементів тощо. Зазначене у сукупності є формою вираження художнього образу персонажу, на яку (форму) і поширюється правова охорона.
		Натомість за висновками суду першої інстанції виріб відповідача не має зазначених ознак, оскільки складається виключно з голови (обличчя, волосся з зачіскою, прикрасами), не має тулубу, рук, ніг, вбрання тощо, а зображення виробу відповідача, як частина персонажу, не має оригінальності, оскільки є збірним образом персонажів мультфільму «Лалалупсі», фільму «П'ятий елемент» та Клеопатри - цариці Єгипту, які досить часто зображують з підведеними очима, короткою зачіскою, з чубом та яскравими прикрасами на волоссі.
		Місцевим господарським судом відхилено висновок спеціаліста Громадської організації «Аврора - Україна», що наданий позивачем в обґрунтування відповідності ювелірного виробу - срібного кулону, виробленого відповідачем зображенню персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного серіалу «Фіксики», з посиланням на те, що цей документ є незалежною думкою художника і не може бути належним доказом у даній справі в підтвердження ідентичності срібного кулону, виробленого відповідачем, відповідному аудіовізуальному твору, авторське майнове право на використання якого належить позивачу.
		Зважаючи на те, що правова охорона надається персонажу (тобто зазначеній сукупності характеристик, зокрема, загальному зовнішньому виглядові), але доказів відповідності виробу виготовленого відповідачем - срібного кулону зображенню персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного фільму «Фіксики» позивачем не надано, як і не доведено порушення відповідачем положень статей  1, 7, 8, 9, 14, 15, 17, 50-53 Закону України  «Про авторські і суміжні права» в частині використання відповідачем зображення персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного фільму «Фіксики» для виготовлення та реалізації відповідачем кулону срібного, тому суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог.  
		Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		Повторно розглянувши дану справу за наявними в ній доказовими матеріалами в їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду вищезазначеним вимогам не відповідає, зважаючи на нижченаведене.
		Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
		Статтею 435 Цивільного кодексу України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		Стаття 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює, що  об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і  мистецтва,  в  тому числі аудіовізуальні твори.
		Об'єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені законом, ознаки: а) творчий характер;   б) вираження в будь-якій об'єктивній формі. Об'єктом авторського права може бути лише твір, що є результатом творчої праці. 
		Згідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		Авторами аудіовізуальних творів можуть бути митці різних жан рів, оскільки ці твори є поєднанням багатьох інших творів - сце нарію, пісні, музики, декорацій, ескізів, малюнків тощо. У ство ренні аудіовізуального твору беруть участь сценаристи, художники, постановники, оператори, режисери, артисти, композитори, дири генти та інші митці. Аудіовізуальний твір може складатися як із уже готових творів, так і з замовлених творів, які ще мають бути ство рені спеціально для фільму. Автор кожної частини аудіовізуально го твору зберігає авторське право на свою частину і може її вико ристовувати на свій розсуд незалежно від фільму.
		Об'єктом правової охорони є також ескізи, окремі малюнки чи інші вираження підготовчої робо ти митця. 
		Статтею 440 Цивільного кодексу України та частиною третьою статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		За приписами частини першої статті 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
		На підставі сукупності наявних у справі доказів колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що згідно з Актом від 25 листопада 2009 року приймання-передачі результатів робіт за Авторським договором № А0906 від 01 вересня 2009 року, позивачу належать виключні майнові авторські права на малюнки (образи) персонажів «Папус», «Мася», «Сімка», «Нолік», «ДімДімич» і «Кусачка», які є складовою частиною аудіовізуального твору - анімаційного фільму «Фіксики». 
		Таким чином, позивач, набувши виключні права, є суб'єктом авторського права. 
		Аудіовізуальний твір - анімаційний фільм «Фіксики» є об'єктом авторського права. 
		Твір складається із багатьох елементів, як юридично байдужих (які не охороняються авторським правом), так і юридично значущих (на які поширюється авторсько-правова охорона).
		Персонажі твору - анімаційного телесеріалу «Фіксики», а саме «Папус», «Мася», «Сімка», «Нолік», «ДімДімич» і «Кусачка»,  є частиною  аудіовізуального твору, можуть бути використані самостійно, є найбільш впізнаними елементами твору для широкої публіки, тому є юридично значущими і розглядаються судом як твір та отримують таку ж правову охорону.
		Відтак судом апеляційної інстанції встановлено, що  ЗАТ «Аероплан» є власником виключних прав у повному обсязі також і на персонажі аудіовізуального твору - анімаційного фільму «Фіксики», в тому числі на малюнок персонажа «Сімка», який в силу статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» охороняється як твір відповідно до цього Закону.
		За Цивільним Кодексом України (стаття 441) використанням твору є, зокрема, відтворення будь-яким способом та в будь-якій формі.
		У відповідності до статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Частиною другою статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
		Відповідач є суб'єктом господарювання, серед видів діяльності якого є виробництво ювелірних і подібних виробів та роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах.
		Позивач зазначає, що в межах здійснення господарської діяльності відповідачем виготовлено та здійснено продаж ювелірного виробу - срібної підвіски з використанням зображення голови персонажа «Сімка», який є складовою частиною аудіовізуального твору «Фіксики», тим самим порушивши виключні майнові авторські права позивача на зазначений твір.
		Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
		Оскільки неправомірними діями відповідача було порушено виключні майнові права позивача на частину аудіовізуального твору, тому позивач просить стягнути з винної особи компенсацію. 
		Відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності, якими є виключні майнові авторські права позивача, розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.
		Оскільки порушення авторських прав позивача відбулось в межах території міста Харкова, тому позивач звернувся із даним позовом до Господарського суду Харківської області.
		При цьому, колегія суддів враховує, що позивач має право вимагати захисту порушених прав інтелектуальної власності у порядку, передбаченому законодавством України, застосовуючи норми матеріального і процесуального права України, з огляду на таке.
		Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;       юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце за території іноземної держави.
		Відповідно до статті 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» - право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно із колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
		Згідно з положеннями статті 37 Закону України «Про міжнародне приватне право» до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.
		До того ж, Україна є учасницею Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року з 25 жовтня 1995 року, а Російська Федерація є учасницею цієї ж Конвенції з 13 березня 1995 року.
		Відповідно до статті 1 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року країни, до яких застосовується Конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні та художні твори.
		Стаття 5 вказаної Конвенції встановлює, що відносно творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо наданими цією Конвенцією, користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; отже користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже, крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно як і засоби захисту, що забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ній.
		Розглядаючи дану справу по суті та приймаючи рішення у справі суд першої інстанції зосередився на порівнянні зображення (зовнішнього вигляду) персонажу «Сімка», на який надається правова охорона, з придбаним представником позивача у відповідача виробом (срібним кулоном),  встановивши, що зображення виробленого відповідачем ювелірного виробу за сукупністю зовнішніх ознак не має оригінальності, а є збірним образом персонажів мультфільму «Лалалупсі», фільму «П'ятий елемент» та Клеопатри - цариці Єгипту, які досить часто зображують з підведеними очима, короткою зачіскою, з чубом та яскравими прикрасами на волоссі.
		За висновками суду першої інстанції позивач не довів факт використання відповідачем зображення персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного фільму «Фіксики», для виготовлення відповідачем продукції - кулону срібного, власником виключних майнових авторських прав на який належить позивачу за авторським договором від 01.09.2009 №А0906, укладеним між позивачем та ОСОБА_4 
		Проте судом першої інстанції не враховано, що персонаж «Сімка», який є частиною аудіовізуального твору «Фіксики» та всі його складові частини, фрагменти зображення (в даному випадку голова), мають об'єктивну форму вираження, є результатом творчої діяльності автора та від самого початку їх створення автором є оригінальними, тобто не скопійованими з інших творів і є такими, що містять значний обсяг власного творчого матеріалу, а також комерційного потенціалу для їх використання внаслідок їх відомості (популярності) серед певного кола осіб.  
		Стаття 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» закріплює, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до зазначеного Закону. Таким чином, назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними (пункт 18 Постанови Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»). 
		За результатами огляду зображення, яке міститься на ювелірному виробі відповідача (підвісці) колегією суддів апеляційної інстанції з'ясовано, що це зображення виконане в жовтому (жовтогарячому) та червоному кольорах, з правильним овалом обличчя, поєднаного з шиєю, відносно симетричною зачіскою, характерною ознакою якої є наявність елемента для тримання волосся у верхній частині голови, з правильним пропорціями та розміщенням очей (брів), носа та рота (підборіддя). 
		Таким чином, за усіма зовнішніми ознаками є очевидною ідентичність виробу відповідача зображенню фрагменту персонажу «Сімка» (голови), яке за основними візуальними, кольоровими, пропорційними та тематичними характеристиками може використовуватися самостійно.
		Повним візуальним співпадінням ознак, що характеризують зображення, яке міститься на ювелірному виробі відповідача, з ознаками фрагменту зображення персонажу «Сімка», як частини аудіовізуального твору «Фіксики», у повному обсязі підтверджується факт неправомірного відтворення відповідачем примірника твору у формі срібної підвіски із зображенням частини зазначеного персонажу. 
		Колегія суддів погоджується із аргументами позивача щодо ідентичності зображення частини малюнку персонажу «Сімка» (голови) та ювелірного виробу, який був придбаний у відповідача, оскільки крім очевидної їх схожості позивачем в підтвердження своєї правової позиції надано до матеріалів справи висновок спеціаліста, художника-дизайнера Громадської організації «Аврора - Україна» від 16.06.2017. Даним висновком спеціаліста  встановлено, що частина зображення (голова) персонажу «Сімка» аудіовізуального твору «Фіксики»,  власником виключних майнових авторських прав на яке є ЗАТ «Аероплан», може повноцінно використовуватись самостійно, а у ювелірному  виробі (підвісці), виробником якого є ФОП ОСОБА_3, використано зображення частини персонажу, що є ідентичним  зображенню голови зазначеного персонажу «Сімка».  
		Даний висновок приймається судом апеляційної інстанції до уваги у сукупності з іншими доказами по справі та з урахуванням обставин даного спірного випадку.  
		Водночас слід зазначити, що під персонажем найчастіше розуміють найменування, образ або зовнішній вигляд вигаданого героя літературного або аудіовізуального твору, внаслідок чого права на персонаж в широкому розумінні тісно пов'язані з правами осіб на використовування їх зображень.
		Персонаж (художній образ) є найбільш впізнаним для широкої публіки самостійним елементом твору і об'єктом права. Персонаж в найяскравішій, рельєфній формі виражає оригінальний авторський світ і акумулює особливості форми твору.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що зображення голови «Сімки», як  фрагменту загальновідомого персонажу аудіовізуального твору «Фіксики», жодним чином не потребує встановлення факту його оригінальності за відповідними критеріями. Ознаки, що його індивідуалізують, є достатніми для однозначної ідентифікації даного об'єкта, як частини твору, що може використовуватися самостійно, а тому він підлягає охороні як об'єкт авторського права.   
		Однак судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наявним у справі допустимим доказам використання відповідачем зображення фрагменту персонажу «Сімка» аудіовізуального твору - анімаційного фільму «Фіксики», для виготовлення товару (кулону срібного), який містив контрафактне зображення даного персонажа.
		Таким чином, в даному випадку має місце неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права», що  призвело до передчасного висновку про відмову в задоволенні заявленого у даній справі позову.
		Натомість в даному випадку незаконне комерційне використання відповідачем відомого (популярного) серед певного кола осіб персонажу «Сімки», а саме випуск та продаж ювелірної продукції із використанням частини зображення зазначеного персонажу, який є частиною аудіовізуального твору «Фіксики», без згоди його правовласника, зумовлює настання передбаченої законом відповідальності у вигляді сплати компенсації.
		Статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
		Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
		За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції (частина перша статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
		Позивачем заявлено до стягнення суму компенсації в розмірі 32000,00 грн.  
		При винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано, що в даному випадку обравши в якості способу захисту порушених прав інтелектуальної власності компенсацію, позивач не зобов'язаний доводити ані розмір свого збитку, ані розмір отриманого порушником доходу.
		Водночас, відмова місцевим господарським судом у задоволенні вимоги про застосування відповідальності у формі компенсації, при тому, що факт порушення і вина відповідача за всіма обставинами справи є доведеними, вважається колегією суддів необґрунтованою.
		Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:  1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;   2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. 
		У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України , зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні (підпункти 51.2, 51.3 пункту 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»).
		Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» відсутність вини порушника не звільняє його від обов'язку припинити порушення права інтелектуальної власності, а так само не виключає застосування щодо нього заходів, спрямованих на захист таких прав. Зокрема, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення, припинення дій, що порушують право інтелектуальної власності, здійснюються незалежно від вини порушника.
		Втім, наведене правило підлягає застосуванню лише до тих способів захисту прав, які не належать до заходів відповідальності. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації) настає лише за наявності вини (постанова Вищого господарського суду України від 24.10.2017 справа № 910/23039/16).
		У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права, не є достатнім загальне посилання суду на неправомірне використання твору відповідачем, тому мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання об'єкта такого права. 
		Як вже було зазначено вище, Актом закупки № 01/07/17 від 24.04.2017 та чеком б/н від 24.04.2017, позивачем підтверджено факт розповсюдження (продажу) у приміщенні ювелірного магазину «Kristall», що знаходиться на першому поверсі ТЦ «Движение» (м. Харків, вул. О. Яроша, буд.18 Д), де здійснює свою господарську діяльність відповідач, товару із зображенням персонажу «Сімка» анімаційного серіалу «Фіксики» без дозволу позивача, як власника виключних майнових авторських прав на зазначений твір. Процес закупки товару 24.04.2017 вартістю 460,00 грн., отримання чека, відповідність куплених товарів артикулам у чеку та наявність на товарах зображень персонажів анімаційного фільму «Фіксики» зафіксовано представником позивача за допомогою відеозйомки, яка здійснювалась відеокамерою Sony DCR - TRV40ESerial 343800 (відеокасета з магнітною стрічкою Sony Premium digital videocassete Mini DV DVM60 ME 60 LP:90 72NKS917S 1100 у режимі 16 BIT LP), та підтверджується копією відеозапису на диску  Verbatim DVD-R, що додано до позовної зави. 
		Окрім того, факт несанкціонованого відтворення саме відповідачем об'єкта  авторського права підтверджено позивачем опломбованою біркою, що міститься на ювелірному виробі (підвісці).  
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»     розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.
		Згідно частини другої статті 699 Цивільного кодексу України виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.
		Обставини справи та наявні у справі докази в їх сукупності дають підстави колегії суддів апеляційної інстанції вважати, що відповідач, скориставшись успіхом аудіовізуального твору «Фіксики» серед певного кола осіб, здійснював виробництво ювелірних виробів, зокрема, із зображенням частини аудіовізуального твору «Фіксики» - персонажу «Сімка», та не докладаючи значних зусиль при реалізації ювелірних виробів із зображенням відомого персонажу здійснював продаж контрафактного товару. Вказане свідчить про умисний характер дій відповідача.
		Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтею 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що ним в межах здійснення господарської діяльності саме 05.07.2011 було виготовлено срібну підвіску лише у кількості 2 штук, одну з яких було придбано представником позивача. В підтвердження випуску ювелірної продукції у зазначеній кількості відповідачем до матеріалів справи  надано копію квитанції № 06/16/45541 від 05.07.2016, копію накладної видачі квитанції № 06/16/45541 від 11.06.2016, копію квитанції № 06/16/45542 від 05.07.2016, копію накладної видачі квитанції № 06/16/45542 від 11.06.2016. Крім того, відповідач зазначає, що ним знищено інший примірник виробу, про що свідчить копія акту ліквідації від 25.04.2017, а також повідомлено позивача про знищення відповідних виробів. 
		Однак надані відповідачем документи не є належними та допустимими доказами на підтвердження його правової позиції в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вивченням змісту вищезазначених квитанцій та накладних колегією суддів з'ясовано, що в них міститься лише посилання на загальну кількість срібних підвісок із зазначенням ваги, наданих відповідачем лише 05.07.2016 на опломбування Східному казенному підприємству пробірного контролю, м. Харків, яка є значно більшою ніж 2 екземпляри.   
		В той же час, встановлення дійсних намірів відповідача та обсягів виробництва підвісок із зображенням  персонажів аудіовізуального твору «Фіксики», їх вартість та обсяг здійсненого відповідачем продажу цих виробів згідно наданих доказів, тривалість порушення та його обсяг не виявляється можливим.
		Виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, з огляду на розмір заявлених позовних вимог і встановленого законом мінімального розміру компенсаційних заходів, спрямованих на захист майнових прав суб'єктів авторського права, за наявності встановленого порушення, стягненню підлягає сума у розмірі не менше 10 мінімальних заробітних плат.
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200,00 грн.
		Підсумовуючи вищевикладені обставини даної справи, складність створення аудіовізуального твору - анімаційного фільму «Фіксики» і витрат на його популяризацію, достатність сукупності поданих доказів для встановлення факту порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення винних дій, які визнаються судом апеляційної інстанції порушенням авторського права (неправомірне використання самостійних частин твору - фрагменту зображення персонажу «Сімка» аудіовізуального твору «Фіксики», який отримує правову охорону нарівні з твором), колегія суддів дійшла висновку, що стягнення з відповідача компенсації в розмірі 32000,00 грн. за порушення авторських прав позивача є співрозмірним та відповідає критеріям справедливості, добросовісності та розумності, визначених статтею 3 Цивільного кодексу України. Відповідачем жодним чином не доведено зворотне та не підтверджено малозначимість вчиненого ним порушення. 
		Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
		Оскільки при розгляді даної справи підтвердився факт порушення відповідачем виключних майнових прав позивача, колегія суддів дійшла висновку про наявність  правових підстав для накладення на відповідача штрафу в сумі 3200,00 грн. (10 % від суми компенсації, присудженої до стягнення), який підлягає стягненню в доход Державного бюджету України.
		Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно до статей 103, 104 Господарського процесуального кодексу  України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення у разі невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових  підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, оскільки під час вирішення спору з даної справи судом першої інстанції  не встановлено усіх обставин, що входять до предмета доказування в даній справі, та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема положення Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Виходячи з фактичних обставин даної справи, та враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, понесені позивачем судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи, покладаються на відповідача  відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України. 
		Керуючись статтями 33, 34, 36, 44, 49, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Аероплан», м. Москва задовольнити.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 14.08.2017 у справі № 922/1900/17 скасувати та прийняти нове рішення.
		Позовні вимоги задовольнити.
		Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61020,  місто Харків, проспект Ново-Баварський (Ілліча), будинок 91, квартира 33, ІПН НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Аероплан» (вул. Марксистська, будинок 20, будова 5, м. Москва, Російська Федерація, 109147, ОДРН 1057746600559, ІПН/КПП 7709602495 / 770901001 в МІФПС № 46 у м. Москві) на розрахунковий рахунок № 26006179524 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805 Товариства з обмеженою відповідальністю «Право та захист» (код ЄДРПОУ 36515644, АДРЕСА_2, 03134), яке є представником ЗАТ «Аероплан» на підставі довіреності б/н від 15.12.2016 суму компенсації за порушення авторських прав в розмірі 32000,00 грн. 
		Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61020,  місто Харків, проспект Ново-Баварський (Ілліча), будинок 91, квартира 33, ІПН НОМЕР_1) до   Державного бюджету України штраф у розмірі 3200,00 грн. 
		Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61020,  місто Харків, проспект Ново-Баварський (Ілліча), будинок 91, квартира 33, ІПН НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Аероплан» (вул. Марксистська, будинок 20, будова 5, м. Москва, Російська Федерація, 109147, ОДРН 1057746600559, ІПН/КПП 7709602495 / 770901001 в МІФПС № 46 у м. Москві) на розрахунковий рахунок № 26006179524 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805 Товариства з обмеженою відповідальністю «Право та захист» (код ЄДРПОУ 36515644, АДРЕСА_2, 03134), яке є представником ЗАТ «Аероплан» на підставі довіреності б/н від 15.12.2016, суму судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 1600,00 грн. та суму судового збору в розмірі 1760,00 грн. за подачу апеляційної скарги.
		Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    Барбашова С.В.
		 
		 
		Суддя                                                                                           Істоміна О.А.  
		 
		 
		Суддя                                                                                           Пелипенко Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...