Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/4669/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2017. Зареєстровано: 16.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2017.
Дата набрання законної сили: 08.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.11.2017 року                                                 Справа №  904/4669/17 
		 
		Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач)
		суддів: Дармін М.О., Вечірко І.О.
		при секретарі судового засідання: Манчік О.О.
		 
		за участю представників сторін: 
		від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №1.1-20-104  від 13.12.2016 р.;
		від відповідача:ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н  від          01.09.2016 р.;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017р. по справі №904/4669/17
		 
		за позовом публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м.Дніпро
		до Управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, м.Дніпро
		 
		про стягнення 77 368,97 грн. 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.11.2017р. справу №904/4669/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Вечірко І.О., Дармін М.О.
		Ухвалою суду від 08.11.2017р. даною колегією суддів справу                            № 904/4669/17 прийнято до свого провадження.
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017р. по справі №904/4669/17 (суддя Євстигнеєва Н.М.) задоволено в повному обсязі позовні вимоги ПАТ "АК "Дніпроавіа".
		Стягнуто з Управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради на користь позивача 77 368,97 грн. компенсації за пільговий проїзд повітряним транспортом громадян  мешканців Чечелівського району міста Дніпро за 2016 рік, 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
		Рішення суду мотивоване тим, що позивачем документально підтверджені витрати на перевезення пільгової категорії громадян  жителів Чечелівського району м.Дніпра у 2016 році, а відповідачем, що є розпорядником коштів місцевого бюджету, який має здійснювати компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, попри звернення позивача за відповідною компенсацією, вказані витрати не компенсовані. При цьому бюджетні зобов`язання щодо компенсації компаніям-перевізникам витрат на перевезення пільгової категорії громадян мають обліковуватись органами Казначейства незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
		Не погодившись з рішенням суду, Управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017р. по справі №904/4669/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Господарський суд не звернув увагу на доводи відповідача про те, що Управлінням соціального захисту у відповідь на листи позивача, була здійснена перевірка списків пільговиків, поданих позивачем, в яких десять осіб взагалі не перебувають на обліку в Управлінні соціального захисту Чечелівської у місті Дніпрі ради, а сума за їх повітряне перевезення склала 26 252,00 грн. Докази, надані позивачем, що підтверджують його збитки, є неналежними, оскільки для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності позивач має довести виникнення між позивачем та відповідачем договірних відносин компенсації за пільговий проїзд повітряним транспортом громадян-мешканців Чечелівського району міста Дніпра та, відповідно, неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем. В свою чергу, позивачем такий договір на 2016 рік до матеріалів справи не надавався. Позивачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", яким затверджений порядок, відповідно до якого підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці. Позивачем такі розрахунки після здійснених авіаперевезень до управління соціального захисту не надавались, форма "2-пільга" не заповнювалась. Таким чином, за доводами скаржника, обов`язку щодо відшкодування витрат позивача у відповідача не виникло. Задовольняючи позовні вимоги, господарським судом порушено вимоги ст.48 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, те саме стосується і бюджетних зобов`язань за спеціальним фондом бюджету. Оскільки відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян передбачено не було, як не передбачено таких видатків і у місцевому бюджеті, то задоволення позовних вимог є безпідставним.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач  ПАТ "АК "Дніпроавіа" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на відповідність рішення господарського суду нормам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Зазначає, що посилання скаржника на невидачу деяким громадянам талонів  на пільговий проїзд та відсутність деяких громадян, які мають право на пільги на обліку в Управлінні є безпідставними, оскільки відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.05.1994р. № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі якого надаються пільги і компенсації. Відповідно до постанови КМУ від 02.01.1995р. № 1, якою доповнено постанову КМУ № 302 від 12.05.1994р., пільгові квитки придбаваються в обмін на талони за пред`явленням листа талонів і посвідчення про право на пільги. Таким чином, підставою для отримання особою пільг є набуття нею відповідного статусу, який надає право користуватися певними пільгами та перевагами, і не ставиться в залежність від внесення такої особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Пунктом 7-1 цієї ж постанови визначений перелік органів, які видають відповідні листи талонів на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою. Це Положення регулює лише правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни та не регулює питання виплати компенсацій надавачам послуг. Проте, у частині 2 ст.7 Закону України "Про транспорт" міститься посилання на те, що відшкодування збитків від безплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України. Постановою КМУ від 04.03.2002р. № 256 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" визначено відповідно до ст.102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, серед іншого, і компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, за рахунок субвенцій з державного бюджету. Відповідно до вказаної постанови, та Положення "Про Управління праці та соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради"  відповідач є головним розпорядником коштів районного бюджету за державними програмами соціального захисту населення, які фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, до повноважень якого віднесено здійснення соціальних програм із забезпечення громадян передбаченими законодавством пільгами і проведення компенсаційних виплат особам, які надають такі пільги. Таким чином, законодавством не передбачений обов`язок відшкодовувати перевізнику витрати на здійснення пільгових перевезень саме тим органом, який видав талони пільговику, а Кабінетом Міністрів України закріплено єдиний механізм відшкодування перевізнику витрат на здійснення пільгових перевезень та визначено головного розпорядника місцевих бюджетів на реалізацію державних програм соціального захисту населення. Доводи скаржника про неналежність доказів, наданих позивачем, є безпідставними, оскільки відповідно до вищевикладених Законів та Положення, а також згідно з Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу. Копії авіаквитків, посвідчень про право на пільги, листів талонів, паспортів громадян України є підтвердженням здійснених позивачем пільгових перевезень конкретних осіб. Стосовно доводів скаржника про не укладення між позивачем та відповідачем попереднього договору на компенсацію витрат на 2016 рік, то вони безпідставні, оскільки неможливо заздалегідь встановити коли, з якої місцевості, та скільки осіб пільгової категорії скористаються послугами перевезення та якою буде вартість цих перевезень; крім того, нормативними документами, що регулюють спірні відносини у цій справі не передбачено укладення договору на фінансування пільг, як обов`язкової умови.  До того ж, нормами чинного законодавства, зокрема, ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п.6 постанови КМУ від 16.02.1994р. № 94 "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ч.2 ст.97, ч.6. ст.48, ст.ст.89, 102 Бюджетного кодексу України, п.2 постанови КМУ № 256, п.2.10 наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" закріплена реалізація державних гарантій певним категорія громадян, які є також нормами прямої дії  безумовному обов`язку перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондується безумовний обов`язок держави, в особі її органів, відшкодувати такі пільги. Також є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності звітності за формою "2-пільга", оскільки форму для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга" та Інструкцію про порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. № 535. Вказана форма не передбачає довільного заповнення, складення власної форми та не передбачає можливості заповнення будь-якої з форм перевізником, до якого належить позивач. Чинним законодавством форми звітності для підприємства, яке надає послуги з перевезення повітряним транспортом не встановлено. В той же час, Державне казначейство України листом від 20.04.2007р. № 3.4-07/1021-4884 роз`яснило, що для перерахування коштів підприємствам-перевізникам до органів Державного казначейства України повинні подаватись договори, акти звірок, списки громадян, яким надані пільги, та/або розрахунки вартості пільгових перевезень, що і було здійснено позивачем. Посилання скаржника на ст.48 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої  розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов"язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань є некоректним, оскільки за ч.6 цієї статті зобов"язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Вказана норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 ст.48 Бюджетного кодексу України. Посилання скаржника на відсутність субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання компенсації за пільговий проїзд окремим категоріям громадян є безпідставними в силу вимог закону, зокрема, ч.1 ст.12 Закону України "Про транспорт", п.4 ч.1 ст.127 Повітряного кодексу України, ч.1 ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та відповідно до Рішення Конституційного Суду від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої відсутність бюджетного фінансування не є виправданням бездіяльності. 
		04.09.2017р. відповідачем подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:  Державну казначейську службу України у Чечелівському районі м.Дніпра та виконавчий комітет Чечелівської районної у місті Дніпрі ради. 
		Колегія суддів відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення з виконання державних програм соціального захисту населення, згідно Постанови КМУ № 256 та відповідно до п.17 ст.5 Положення про управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради, здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян. Прийняття рішення ніяким чином ні вплине на права і обов?язки відповідача, передбачені діючим законодавством, щодо управління казначейської служби у Чечелівському районі та виконкому Чечелівської районної у м Дніпро ради та не змінить їх.
		Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
		Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду  справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами    повторно розглядає справу.   
		Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
		Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
		Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа"  в січні  серпні та листопаді  грудні 2016 року здійснило перевезення повітряним транспортом за маршрутом Дніпро-Київ, Дніпро-Київ-Дніпро, Дніпро-Львів-Дніпро, громадян пільгової категорії - мешканців Чечелівського району м. Дніпра. Зокрема, пільгами на перевезення на підставі відповідних посвідчень та листів талонів у період з січня по грудень 2016 року скористались наступні громадяни:
		- ОСОБА_3, 05.02.2016 № рейсу 204, вартістю 2570,00 грн.;
		- ОСОБА_4, 13.03.2016 № рейсу 4, вартістю 2759,00 грн.,
		- ОСОБА_5, 09.05.2016 № рейсу 203, вартістю 2195,99 грн.; 
		- ОСОБА_5, 17.06.2016  № рейсу 204, вартістю 2160,01 грн., 
		- ОСОБА_6, 17.06.2016 № рейсу 203, вартістю 2178,72 грн.;
		- ОСОБА_7, 20.06.2016 № рейсу 8, вартістю 1727,71 грн.;
		- ОСОБА_6, 20.06.2016  № рейсу 204, вартістю 1692,28 грн.;
		- ОСОБА_7, 22.06.2016 № рейсу 1, вартістю 2553,29 грн.;
		- ОСОБА_8, 24.06.2016 № рейсу 203, вартістю 2242,00 грн.;
		- ОСОБА_8, 26.06.2016 № рейсу 204, вартістю 1745,00 грн.;
		- ОСОБА_9, 28.06.2016 № рейсу 4, вартістю 2187,00 грн.;
		- ОСОБА_9, 22.07.2016  № рейсу 5, вартістю 2112,00 грн.;
		- ОСОБА_10, 05.09.2016  № рейсу 4, вартістю 3645,00 грн.;
		- ОСОБА_11, 09.09.2016 № рейсу 3, вартістю 2251,97 грн.;
		- ОСОБА_12, 16.09.2016 № рейсу 4, вартістю 2999,00 грн.;
		- ОСОБА_13, 23.09.2016 № рейсу 6, вартістю 3543,00 грн.;
		- ОСОБА_14, 03.10.2016 № рейсу 3, вартістю 3535,00 грн.;
		- ОСОБА_15, 17.10.2016  № рейсу 203, вартістю 2993,68 грн.;
		- ОСОБА_15, 21.10.2016  № рейсу 204, вартістю 2337,32 грн.;
		- ОСОБА_16, 04.11.2016 № рейсу 203, вартістю 2358,59 грн.;
		- ОСОБА_16, 07.11.2016 № рейсу 204, вартістю 2322,41 грн.;
		- ОСОБА_17, 08.11.2016 № рейсу 4, вартістю 2416,00 грн.;
		- ОСОБА_17, 10.11.2016 № рейсу 3, вартістю 1879,00 грн.;
		- ОСОБА_18, 11.11.2016 № рейсу 204, вартістю 2378,00 грн.;
		- ОСОБА_19, 18.11.2016 № рейсу 203, вартістю 2417,00 грн.;
		- ОСОБА_19, 21.11.2016 № рейсу 204, вартістю 1975,00 грн.;
		- ОСОБА_20, 21.11.2016  № рейсу 204, вартістю 1975,00 грн.;
		- ОСОБА_21, 02.12.2016  № рейсу 203, вартістю 2460,00 грн.;
		- ОСОБА_22, 19.12.2016  № рейсу 4, вартістю 3600,00 грн.;
		- ОСОБА_23, 24.12.2016 № рейсу4, вартістю 3128,00 грн.;
		- ОСОБА_24, 28.12.2016 № рейсу 3, вартістю 3032,00 грн.
		Здійснення позивачем вказаних авіаперевезень підтверджується копіями паспортів, посвідчень ветерана війни, листками талонами на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, електронними авіаквитками.
		Пільги надані позивачем на загальну суму 77 368,97 грн.,
		З метою відшкодування витрат з перевезення зазначених пільгових категорій громадян, позивач 14.03.2017р. листом № 1.1-21-41 та 04.04.2017р. листом № 3.14-427 звертався и до Управління праці та соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, в яких просив розглянути надані документи, підготувати акт звіряння розрахунків та перерахувати компенсацію (т.1 а.с.27, 127).
		Листами від 28.03.2017р. № 873, від 25.04.2017р. № 19 Управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради відмовило позивачу у задоволенні його вимог (а.с.32-33, 131- 132, т.1).
		Не здійснення відповідачем компенсації з безоплатного перевезення позивачем пільгової категорії громадян  мешканців Чечелівського району м.Дніпра і стали підставою звернення останнього з позовом до господарського суду Дніпропетровської області.
		Згідно ст.ст.18, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування; забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки. 
		        Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. 
		Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено правовий статус ветеранів війни та належні їм пільги, переваги і соціальні гарантії.
		Згідно зі ст. 4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
		Відповідно до п.17 ч.1 ст.12, п.21 ч.1 ст.21 даного Закону, учасникам бойових дій надається безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;
		        інвалідам I і II груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують інвалідів I групи (не більше одного супроводжуючого), - 50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту. 
		Інвалідам III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду. 
		На підприємства транспорту, згідно ст.12 Закону України «Про транспорт», покладено обовязок забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом. А стаття 7 Закону гарантує відшкодування збитків від безплатних перевезень пільгових категорій громадян відповідно до  нормативних актів Кабінету Міністрів України. 
		Згідно пп.б) п.4) ч.1 ст.89,  ст..102 Бюджетного кодексу України   видатки на державні програми соціального захисту населення, серед яких є компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, здійснюються  з районних бюджетів  та бюджетів міст республіканського, обласного значення та Автономної республіки Крим за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256    затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. 
		Згідно п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.
		В пункті 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
		Відповідно до п.п.8, 17 ст.5 Положення про управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради, управління відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу з надання: пільг інвалідам війни, ветеранам праці, особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, учасникам анти терористичної операції, багатодітним сім'ям та ін.;  здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян…( т.1 а.с.47, 48).
		Отже, на відповідача як головного розпорядника коштів покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг, в тому числі компенсацій за пільгове перевезення громадян, які мають на то право. 
		Згідно п.п.5, 6, 8 Постанови № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад; надають уточнену інформації у разі виникнення додаткових зобов'язань, підготовлюють уточнені реєстри нарахованих в поточному місяці сум та подають їх до вищестоящих фінансових органів; здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
		Відповідно до п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (надалі - Положення №117), підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Підприємства та організації, що надають послуги з проїзду в міському та приміському транспорті, у разі неможливості подати розрахунки за формою "2-пільга" надсилають уповноваженому органу розрахунки за формою, що встановлюється договором на перевезення пільгових категорій громадян.
		Згідно п. 11 Положення № 117, на Відповідача, як на уповноважений орган, покладено обов'язок щомісяця:
		1) звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
		2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складати:
		- реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають пільги, згідно з формою  5-пільга та реєстр розрахунків згідно з формою  7-пільга;
		- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою  3- пільга. 
		Надання позивачем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями посвідчень ветерана війни, листками талонами на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, електронними авіаквитками.
		Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації. 
		Листи талонів на право одержання ветеранами війни і особами, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості є документом, на підставі якого надається право на пільговий проїзд зазначеним особам згідно з  пунктом 17 частини першої статті 12, пунктом 21 частини першої статті 13, пунктом 16 частини першої статті 14, пунктом 18 частини першої статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". 
		Отже посвідчення ветерана війни та листи талони є належними та достатніми доказами щодо надання пільг при перевезенні, а електронний авіаквиток підтверджує вартість наданих послуг.
		Оскільки надання позивачем пільг на суму 77 368,97 грн. підтверджується матеріалами справи, а діюче законодавство гарантує надавачам послуг компенсацію збитків і головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на ці цілі є управління соціального захисту населення, то господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги.
		Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав та наступних.
		Посилання відповідача на те, що ним не видавалися листи-талони особам, яким позивачем надавалися пільги з перевезення, та що 10 осіб з перевезених не перебувають на обліку в Управлінні соц..захисту населення не приймається до уваги з наступних підстав.
		Всі особи, яким надавалися пільги в перевезенні є мешканцями Чечелівського району м.Дніпро. Право на пільги посвідчується посвідченням,  яке відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.  
		Згідно п.71 даного Положення, листи талонів на право одержання ветеранами війни і особами, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості видають: 
		учасникам бойових дій - Мін'юст,  органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДПС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужба за місцем реєстрації ветерана; 
		інвалідам війни, учасникам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина. 
		В даному випадку листи талони пільговикам видані відповідним уповноваженим органом і відсутність особи пільговика на обліку у відповідача не може бути підставою для відмови в компенсації перевізнику збитків повязаних з наданням пільг, оскільки діюче законодавство гарантує відшкодування збитків.
		Колегія суддів вважає, що оскільки обовязку перевізника надавати послуги пільговій категорії громадян кореспондує право вимагати компенсацію, яке гарантоване законом, то подання розрахунку відшкодування за кілька місяців, а не щомісячно до 25 числа та не у формі « 2-пільга» не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат позивача, при наявності належних доказів, які є підставою для надання пільг та які підтверджують витрати.
		Не приймається судом до уваги й те, що Законом України «Про держаний бюджет на 2016 рік» не було передбачено субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян, оскільки відповідно до ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Державною казначейською службою України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
		З урахуванням наведеного апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення слід залишити в силі.
		 
		Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради залишити без задоволення.
		 
		Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017р. по справі №904/4669/17 залишити без змін.
		 
		Повний текст постанови складений  13.11.2017р.
		 
		 
		Головуючий суддя    _________________   С.Г.  Антонік
		 
		Суддя                           _________________   М.О. Дармін
		 
		       Суддя                           _________________    І.О.  Вечірко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...