Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 353/818/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 15.11.2017. Зареєстровано: 16.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2017.
Дата набрання законної сили: 15.11.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 353/818/16-к 
		Провадження № 11-кп/779/455/2017 
		Категорія ч.1 ст.121 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
		головуючого-судді: ОСОБА_3 ,
		суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		з участю: 
		секретаря с/з ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Івано-Франківської області ОСОБА_9 на вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2017 року щодо ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
		 в с т а н о в и л а :
		Вказаним вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Милування Тисменицького району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 , не одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину 2004 року народження та матір похилого віку, 1932 року народження, громадянин України, раніше не судимий, -
		визнаний винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначено йому покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік шість місяців.
		Згідно ч.1, ч.2 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_8 такі обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Вирішено питання речових доказів.
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави вартість витрат за проведену криміналістичну експертизу № 1.2-1861/16 від 12.09.2016 року в сумі 1231,44 грн.
		Згідно вироку суду першої інстанції, 31липня 2016 року близько 12 год. додому до ОСОБА_8 , який проживає в АДРЕСА_1 , прийшли в гості ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . На подвір`ї вони сіли за столик та почали розпивати спиртні напої. Біля 17 год. на грунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 розпочалася словесна суперечка, яка переросла в конфлікт та шарпанину. ОСОБА_8 , який знаходився неподалік на подвір`ї, чистив кухонним ножем рибу, вирішив припинити конфлікт, наблизився до них та намагався розборонити. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 не звертали увагу на ОСОБА_8 , продовжували конфліктувати. ОСОБА_8 , обурившись тим, що на нього не звертають увагу, не припиняють конфлікт, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, умисно, з мотивів особистих раптово виниклих неприязних стосунків, наніс декілька ударів кухонним ножем в область грудної клітки ОСОБА_12 . 
		Внаслідок нанесення ОСОБА_8 ударів, потерпілому ОСОБА_12 були заподіяні тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 538 від 29.09.2016 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя у момент спричинення. Згідно висновку експерта №1.2-1861/16 від 12.09.2016 року, ніж, яким ОСОБА_8 наніс удари потерпілому ОСОБА_12 , не відноситься до холодної зброї, а є ножем господарсько-побутового призначення.
		В суді першої інстанції, обвинувачений свою вину визнав, повністю та послідовно підтвердив обставини вчинення ним злочину, щиро розкаявся, та просив суворо не карати. 
		Не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність призначеного судом покарання, ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.
		Прокурор вважає, що суд першої інстанції не навів достатніх підстав, та звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Судом не враховано фактичні обставини вчинення злочину, які свідчать про його суспільну небезпеку. Зокрема те, що конфлікт відбувся в ході розпивання ОСОБА_8 алкогольних напоїв із знайомими, і обвинуваченим було нанесено відразу кілька ударів кухонним ножем.
		На думку прокурора, призначення ОСОБА_8 покарання і зв`язку з несправедливою м`якістю не буде необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
		З цих підстав, вирок суду першої інстанції, прокурор просив скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 121 КК України  5 (п`ять) років позбавлення волі.
		В суді апеляційної інстанції, прокурор доводи апеляційної скарги підтримав та просив про її задоволення.
		Обвинувачений проти задоволення апеляційної скарги заперечив, оскільки вважає вирок законним та обґрунтованим, а тому, просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст. 404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. 
		Оскільки висновки суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, який йому інкримінується, а також правильність кваліфікації дій прокурором не оскаржуються, і докази в силу ст. 349 КПК не досліджувалися, то вирок суду, в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
		Що стосується посилання прокурора на безпідставне звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, яке не відповідає особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого ним злочину, то колегія суддів погоджується з ним.
		Суд першої інстанції залишив поза увагою обставини та тяжкість вчиненого злочину, а також проігнорував рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.03.2017 року , в якому вказувалося про необхідність ретельної перевірки твердження про м`якість призначеного покарання. 
		Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно вироку, суд зазначив, що при призначенні покарання ОСОБА_8 врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, раніше не судимий, на диспансерному обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Тлумацької ЦРЛ не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, та здійснює догляд за хворою матір`ю ОСОБА_13 , 1932 року народження, та є єдиним годувальником сім`ї.
		Судом першої інстанції також враховано обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд відніс повне визнання вини, сприяння встановленню істини у справі, відсутність претензій від потерпілого, а також те, що після конфлікту в сторін і надалі залишились дружні відносини.
		Однак, при звільненні обвинуваченого від покарання в достатній мірі не було враховано характер злочину, який відноситься до категорії тяжких, не враховані належним чином та не проаналізовані конкретні обставини цього кримінального правопорушення.
		Ті обставини, що ОСОБА_8 активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, та здійснює догляд за хворою матір`ю ОСОБА_13 , 1932 року народження, та є єдиним годувальником сім`ї, відсутність претензій від потерпілого, дають підстави для застосування ст.69 КК України і призначення покарання нижче найнижчої межі, але не є достатніми підставами для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування основного покарання.
		За таких обставин застосування судом щодо ОСОБА_8 ст.75 КК України колегія суддів не може визнати обґрунтованим, у зв`язку з чим відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.420 КПК України вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання необхідно скасувати і з метою застосування більш суворого покарання ухвалити свій вирок, визначивши обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.405, 407, 409, 418, 420, 374 КПК України, колегія суддів, - 
		у х в а л и л а :
		Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2017 року щодо ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, в частині призначеного покарання  скасувати.
		Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 121 КК України із затосуванням ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців позбавлення волі.
		Строк відбування покарання рахувати з часу його затримання для відбування покарання.
		В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
		Вирок набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками апеляційного розгляду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_3 
		Судді ОСОБА_4 
		 ОСОБА_5 
		 
		Згідно з оригіналом
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...