Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/3996/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Фінансування тероризму.
Надіслано судом: 20.11.2017. Зареєстровано: 20.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2017.
Дата набрання законної сили: 18.12.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 504/3996/17
		Провадження № 1-кп/504/487/17
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17.11.2017смт. Доброслав
		 
		Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
		Головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря  ОСОБА_2 ,
		за участі прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_5 , -
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017160000000151 від 27.07.2017 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, має на утриманні мати похилого віку, яка є інвалідом 2 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		У травні 2014 року, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, до громадянина України ОСОБА_4 , який перебував в с. Крижанівка Лиманського району Одеської області, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, звернувся його знайомий громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження № 22017160000000209 від 10.11.2017 року, який на той час перебував на непідконтрольній українській владі території Луганської області та входив до складу незаконного збройного формування (далі  НЗФ) «спецвзводу Луганського народно-визвольного батальйону «Заря» Міноборони терористичної організації «Луганська народна республіка» і у складі даного НЗФ чинив збройний опір законним діям працівників правоохоронних органів України та Збройних Сил України, з проханням забезпечити його терористичну діяльність шляхом передачі до м. Лутугіне Луганської області військової форми та амуніції, які зберігались у його матері ОСОБА_7 , на що ОСОБА_4 погодився. 
		Надалі, у травні 2014 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_4 будучи обізнаним щодо факту проведення на території Луганської області антитерористичної операції та про участь ОСОБА_6 у збройному опорі законним діям працівників правоохоронних органів України та Збройних Сил України на території Луганської області і наміри ОСОБА_6 продовжувати свою злочинну діяльність, перебуваючи за місцем реєстрації та колишнього проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з метою матеріального забезпечення окремого терориста  ОСОБА_6 , отримав від його матері ОСОБА_7 , яка не була обізнана про його злочині наміри, наступні предмети: ремінь, портупею, куртку та штани камуфльовані (кольору флектарн-д), флягу.
		   В подальшому, у травні 2014 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_8 з метою матеріального забезпечення ОСОБА_6 , відправив за власні кошти вищезазначені предмети через можливості поштового оператора «Нова пошта» з відділення № 13, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія (колишня назва - Дніпропетровська дорога), буд. 82 на ім`я ОСОБА_6 у м. Лутугіне Луганської області, яке на той час не було підконтрольне українській владі. 
		   Перебуваючи з травня 2014 року у складі «спецвзводу Луганського народно-визвольного батальйону «Заря» Міноборони терористичної організації «Луганська народна республіка» ОСОБА_6 використовував вищезазначені передані ОСОБА_4 військову форму і амуніцію при здійснені збройного опору законним діям працівників правоохоронних органів України та Збройних Сил України, задіяних у проведенні АТО на території Луганської області та вчиненні інших злочинних дій на боці НЗФ терористичної організації «ЛНР».
		Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, а саме фінансуванні тероризму, тобто дій, вчинених з метою матеріального забезпечення окремого терориста.
		Враховуючи те, що між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області - ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування, а саме 10.11.2017 року укладена угода про визнання винуватості, за якою між сторонами була досягнута домовленість про те, що ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати в ході судового провадження свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі повідомленої підозри; активно сприяти розкриттю злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, вчиненому підозрюваним у кримінальному провадженні № 22017160000000209 ОСОБА_6 . Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 258-5 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
		У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4  є щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину. 
		У відповідності до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4  судом не встановлено.
		Підставами для застосування ст. 69 КК України є щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, крім того, ОСОБА_4 страждає на хронічні захворювання (гіпертонічна хвороба, ожиріння, інгіосклероз сітківки та інші), має на утриманні мати похилого віку, яка є інвалідом 2 групи, для застосування ст. 75 КК України підставами є вчинення злочину вперше, позитивні характеристики, відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, суд виходить з вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, якою передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні затвердити таку угоду.
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
		У підготовчому судовому засіданні захисник  адвокат ОСОБА_5 повністю підтвердив факт укладення 10.11.2017 року угоди про визнання винуватості за кримінальним провадженням № 22017160000000151 від 27.07.2017 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області - ОСОБА_3  на стадії досудового розслідування.
		Будучи допитаним у підготовчому судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
		При цьому, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), а саме фінансування тероризму, тобто дії, вчинені з метою матеріального забезпечення окремого терориста, у зв`язку з чим кваліфікує вчинені ним дії за ч. 1 ст. 258-5 КК України.
		Суд, у відповідності до ч. 2 ст. 473 КПК України та ч. 4 ст. 474 КПК України, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 його права та наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, переконався у добровільності укладення угоди і що угода не є наслідком насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
		Обвинувачений ОСОБА_4 як і прокурор заявили, що вони повністю розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
		В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогам КПК України судом встановлено, що її умови відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами, вид та міра покарання відповідають нормам кримінального законодавства, а також ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Суд вважає, що угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України та може бути затверджена. Підстав для відмови у затверджені угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не має.
		Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
		Цивільний позов не заявлено.
		Судові витрати по провадженню відсутні.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 174 ч. 4, ст.ст. 370-371, 373-374, 473-476 КПК України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 10.11.2017 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області - ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017160000000151 від 27.07.2017 року, судове кримінальне провадження № 504/3996/17 (1-кп/504/487/17).
		Визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		Застосувати ст. 75 КК України і звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням. Не приводити вирок у виконання, якщо протягом 2 (двох) років випробувального терміну ОСОБА_4 не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину).
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2017 року по справі № 522/14497/17 (провадження № 1-кс/522/19585/17) в частині майна ОСОБА_4 , а саме: на ноутбук марки «ACER», модель PB71305, s/n NXMG9EU0033903E3B7200, із зарядним пристроєм; мобільний телефон iPhone 3, ІМЕІ НОМЕР_1 , з сім карткою мобільного оператора Лайфсел № НОМЕР_2 ; мобільний телефон Samsung Galaxy S4, ІМЕІ НОМЕР_3 , з двома сім-картами: оператору Водафон № НОМЕР_4 та Інтертелекомом - номер не визначається, - скасувати.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який за твердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом 3 років.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб з моменту проголошення вироку через Комінтернівський районний суд Одеської області до апеляційного суду Одеської області: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджено сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертої статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...