Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/4704/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2017.
Дата набрання законної сили: 15.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		15 листопада 2017 року                                                                             м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого  -  Левенця Б.Б.
		суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., 
		при секретарях - Куркіній І.В., Слободяник Ю.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа ОСОБА_5 про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		            У березні 2016 року позивачка звернулася до суду із позовом, на обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_6, останній за життя склав заповіт. Позивачка звернулася до нотаріальної контори і на частину спадщини отримала відповідні свідоцтва.
		            Також за заповітом мала б успадкувати авторські майнові права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_2», який був створений її батьком ОСОБА_6 та перша публікація цього твору була здійснена у 1993 році.
		            21 грудня 2015 року державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний твір. Таку відмову позивачка вважала незаконною.
		            Враховуючи викладене та посилаючись на положення ст.ст. 257, 433, 435, 437, 1218, 1223 ЦК України, ст.ст. 1, 7, 8, 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», просила скасувати постанову державного нотаріуса Девятої Київської державної нотаріальної контори Бочкової Н.Г. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3586/02-31 від 21 грудня 2015 року та зобов'язати державного нотаріуса Девятої Київської державної нотаріальної контори Бочкову Н.Г. видати позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки авторських майнових прав ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на його твір «ІНФОРМАЦІЯ_2». (т. 1 а.с.1-5)
		            Відповідач Головне територіальне управління юстиції у м. Києві проти позову заперечував. (т.1 а.с.70-72)
		            Третя особа ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити. (т.1 а.с.96-98)
		            Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. (т.1 а.с.112-118)
		            В апеляційній скарзі позивачки ОСОБА_2, підписаної її представником ОСОБА_9, апелянт посилалась на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове про задоволення позову. На обґрунтування скарги зазначила, що суд не врахував вимог законодавства, обставин і доказів, які викладені на обґрунтування заявленого позову і дійшов помилкового висновку про відмову у його задоволенні. (т.1 а.с.123-126)
		            Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року скасовано ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2016 року, справу направлено на новий апеляційний розгляд. (т.1 а.с.217-220)
		 
		            В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_10 підтримала скаргу і просила її задовольнити.
		            Представник відповідача Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Кеда І.В. заперечувала проти скарги і просила її відхилити. 
		Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Представник відповідача Девятої Київської державної нотаріальної контори направила письмову заяву в якій просила розглянути справу за їх відсутності. (т.1 а.с.240-244)
		Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
		 
		            Скасувавши ухвалу Апеляційного суду міста Києва із направленням матеріалів справи на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції в ухвалі від 12 липня 2017 року зазначив, що спадкодавець ОСОБА_6 володів авторськими правами на всі опубліковані під його ім'ям твори, лист Генерального штабу Збройних сил України від 02 червня 2015 року № 323/1008 є офіційним документом у розумінні ст. 1 Закону України «Про інформацію», авторські права не підлягають обов'язковій реєстрації і належність авторських прав може бути підтверджене наданням оригіналу або примірнику твору. Інформація, що міститься у вищевказаному листі, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме: можливість реалізації позивачем свого права на спадкування за заповітом авторських майнових прав спадкодавця. (т.1 а.с.217-220)
		            Відповідно до положень частини 4 ст. 338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
		 
		Колегія суддів перевірила доводи і заперечення сторін та дійшла наступних висновків.
		                
		            Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачки - ОСОБА_6, останній за життя склав заповіт від 22 липня 1999 року, посвідчений державним нотаріусом Девятої Київської державної нотаріальної контори, за яким усе належне йому майно заповідав своїм донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.9-11)
		            За витребуваними судом належним чином завіреними копіями матеріалів спадкової справи, ОСОБА_13 (дружина ОСОБА_2.) відмовилась від обов'язкової долі у спадковому майні, доньки спадкодавця - ОСОБА_2 і ОСОБА_5 прийняли спадщину. (т.1 а.с.33-65)
		            Позивачка ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори і на частину спадщини отримала відповідні свідоцтва, у т.ч. на ј частини квартири АДРЕСА_1. (т.1 а.с.12)
		            Третя особа ОСОБА_5 не заперечувала права ОСОБА_2 на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки авторських майнових прав ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на його твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» і спору між спадкоємцями з приводу цього немає.
		            ЛистомГенерального штабу Збройних Сил України від 02 червня 2015 року          № 323/1008 повідомлено позивачку про наявність в бібліотеці Національного університету оборони України імені Івана Черняховського книги видання Військової академії протиповітряної оборони сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського А.М. «ІНФОРМАЦІЯ_2», автор - ОСОБА_6, інвентарний номер 152291. (т.1 а.с.13)
		            Постановою державного нотаріуса Девятої Київської державної нотаріальної контори БочковоїН.Г. від 21 грудня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на книгу видання Військової академії протиповітряної оборони сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського А.М. «ІНФОРМАЦІЯ_2», який був її автором, із посиланням на те, що відповідно до повідомлення наданого Державною службою інтелектуальної власності України від 10 листопада 2014 року за даними Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, станом на 05 листопада 2014 року ОСОБА_6 не є автором жодного із зареєстрованих творів. (т.1 а.с.7)
		            Колегія суддів перевірила вищевказані обставини витребуванням і оглядом в судовому засіданні завірених копій матеріалів спадкової справи та оглядом примірника твору - книги видання Військової академії протиповітряної оборони сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського А.М. «ІНФОРМАЦІЯ_2», автор - ОСОБА_6.
		            
		            Базовими нормативними актами, які регулюють суспільні відносини стосовно авторських прав та їх спадкування, є Закон України «Про авторське право і суміжні права», Цивільний кодекс України, Закон України «Про нотаріат».
		            Згідно зі ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
		            Відповідно до ст. 28 Закону України «Про авторське право та суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору. Таким чином, моментом виникнення авторського права є момент створення твору. Отже, авторські права не підлягають обов'язковій реєстрації і належність авторських прав на твори може бути підтверджена наданням оригіналу або примірника твору.
		            Аналогічні положення містять ст. 437 та ст. 435 ЦК України, у яких йдеться про те, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		            За роз'ясненнями, що містяться в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що реєстрація права на об'єкти інтелектуальної власності у відповідності з вимогами чинного законодавства здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Проте необхідно враховувати, що авторське право на твір виникає внаслідок факту створення твору. Тому для виникнення та здійснення авторського права не вимагається реєстрація права на твір чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Реєстрація може здійснюватись на вимогу суб'єкта авторського права, але вона не має правовстановлюючого характеру.
		            За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя набув авторського права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» і реєстрація його авторського права на вищезазначений твір не є обов'язковою. 
		            Відповідно до п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, чинної на час відкриття спадщини, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
		            Відповідно до пункту 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за N 282/20595, який був чинним на час винесення постанови державного нотаріуса Девятої Київської державної нотаріальної контори Бочкової Н.Г. від 21 грудня 2015 року, Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
		            Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (пункт 4.15 вищевказаного Порядку).
		            Тому, відмову нотаріуса у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки авторських майнових прав ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на його твір «ІНФОРМАЦІЯ_2», з підстав відсутності державної реєстрації авторського права спадкодавця не можна визнати обґрунтованою.
		            Вищевказаний лист Генерального штабу Збройних сил України від 02 червня 2015 року № 323/1008 є офіційним документом у розумінні ст. 1 Закону України «Про інформацію».
		            Інформація, що міститься в ньому, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме: можливість реалізації позивачкою свого права на спадкування за заповітом авторських майнових прав спадкодавця.
		            Водночас відповідь Державної служби інтелектуальної власності від 10 листопада 2014 року за № 1-8/8189 про відсутність реєстрації авторського права у відповідних реєстрах лише підтверджує, що спадкодавець не звертався до служби за реєстрацією своїх прав, що автор не передавав свої майнові права на твір за життя іншим особам та що у реєстрі відсутні відомості про права третіх осіб на науковий твір «ІНФОРМАЦІЯ_2». Крім того, у цій відповіді Державною службою інтелектуальної власності зазначено, що реєстрація авторського права не є обов'язковою, а виникає з моменту створення твору.
		            Положення ч. 5 ст. 11 Закону «Про авторське право і суміжні права», у якому йдеться про те, що суб'єкт авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах, закріплює право, а не обов'язок автора, а тому нотаріус не повинен вимагати надання свідоцтва про реєстрацію авторського права для видачі свідоцтва про право на спадщину.
		            З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення не може бути визнано законним і обґрунтованим, підлягає скасуванню із ухваленням нового по суті заявлених вимог. 
		 
		  Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.
		 
		Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
		в и р і ш и л а :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року скасувати, ухвалити нове.
		Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, скасувати постанову державного нотаріуса Девятої Київської державної нотаріальної контори Бочкової Н.Г. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3586/02-31 від 21 грудня 2015 року та зобов'язати державного нотаріуса Девятої Київської державної нотаріальної контори Бочкову Н.Г. видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки авторських майнових прав ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на його твір «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
		 
		Судді Апеляційного суду міста Києва Б.Б.Левенець
		 
		                                                                                                                      Н.В.Поліщук
		 
		                                                                                                                      В.В.Соколова
		 
		 
		Справа № 22-ц/796/10634/2017
		Унікальний номер 760/4704/16-ц
		Головуючий у першій інстанції - Кушнір С.І.
		Доповідач Левенець Б.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...