Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11996/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; укладення, зміна, розірвання договорів, пов’язаних з реалізацією.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2017. Зареєстровано: 04.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  910/11996/17 28.11.17 р.
		За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Футібол Україна" 
		до           1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Футібол"
		           2) Міністерства  економічного розвитку і торгівлі України 
		про          розірвання договору про передачу власності на знак для товарі та послуг
		 
		Суддя Зеленіна Н.І.
		При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
		за участю представників сторін:
		від позивача:           не з'явився;
		від відповідача-1:           не з'явився;
		від відповідача-2:           Потоцький М.Ю. за довіреністю №2434-03/361 від 06.06.2017 р.;
		          Романенко Ю.О. за довіреністю№2434-03/301 від 09.08.2017 р.
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Футібол Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футібол" та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про розірвання договору про передачу власності на знак для товарі та послуг. 
		Ухвалою суду від 26.07.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.08.2017 р.
		15.08.2017 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Зеленіної Н.І. 
		Ухвалою від 21.08.2017 р. розгляд справи призначено на 30.08.2017 р.
		30.08.2017 р. від позивача надійшли документи по справі.
		Від відповідача-2 30.08.2017 р. надійшов відзив на позов.
		Представник позивача у судовому засіданні 30.08.2017 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
		Ухвалою від  30.08.2017 р. продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.09.2017 р.; а також зобов'язано позивача перекласти на російську мову позовну заяву б/н від 21.07.2017 р. разом з усіма наявними у справі процесуальними документами та надати переклад через відділ діловодства (канцелярію) суду. 
		Ухвалою суду від 20.09.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.11.2017 р. 
		Ухвалою суду від 22.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 28.11.2017 р. 
		У судове засідання 28.11.2017 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
		У судовому засіданні 28.11.2017 р. представники відповідачів-2 проти задоволення позову заперечили. 
		У судовому засіданні 28.11.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		 
		23.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Футібол Україна" (надалі - позивач, Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футібол" (надалі - Правонаступник) укладено Договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг (надалі - Договір).
		Відповідно до п. 1, 2 Договору, Власник передає Правонаступнику право власності на знак для послуг «FOOTY BALL» (комбінований, кольоровий) за свідоцтвом № 180239 для повного переліку послуг 35,41 класів МКТП, наведених у зазначеному свідоцтві. Правонаступник приймає право власності на знак для послуг «FOOTY BALL» (комбінований, кольоровий) за свідоцтвом № 180239 для повного переліку послуг 35,41 класів МКТП, наведених у зазначеному свідоцтві.
		Пунктом 3, 4 Договору, сторони погодили, що вартість об'єкта права промислової власності, вказаного в п. 1 даного Договору, визначається окремою угодою. Передача свідоцтва вказаного п. 1 даного Договору, від Власника до Правонаступника здійснюється протягом 3 діб з дати виконання умов п. 3 цього Договору і оформлюється актом прийому - передачі, що підписується Сторонами.
		Даний Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами (п. 5 Договору). 
		Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. 
		Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
		Позивач, звертаючись до господарського суду міста Києва, свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем-1 не було укладено окрему угоду про визначення вартості об'єкту знаку для послуг. А відтак, не було здійснено передачі свідоцтва № 180239 та не оформлено акт прийому - передачі відповідно до п. 4 Договору.
		Також, позивач зазначає, що вартість об'єкта права промислової власності не була визначена та не була сплачена відповідачем-1. 
		Відтак, позивач просить суд розірвати Договір та визнати за ним право власності на знак для товарів та послуг «FOOTY BALL» (комбінований, кольоровий) за свідоцтвом № 180239 для повного переліку послуг 35,41 класів МКТП, наведених у зазначеному свідоцтві.
		При цьому, позивач зазначає, що ним на адресу відповідача-1 17.05.2017 р. було надіслано пропозицію про розірвання Договору; проте така пропозиція залишилась без відповіді.
		Відповідно до статті 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
		Відповідно до  пункту 8 статті 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
		Пунктом 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Відповідно до статті 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами істотної умови договору - вартості об'єкта права промислової власності (ціна договору). Відтак, зазначений Договір не можу бути розірваним з підстав, заявлених у позовній заяві. 
		Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
		В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, непідтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
		У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
		Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Футібол Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футібол" та Міністерства  економічного розвитку і торгівлі України про розірвання договору про передачу власності на знак для товарі та послуг.
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
		 
		Повний текст рішення складено 04.12.2017 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                            Н.І. Зеленіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...