Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/5290/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Передача або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2017. Зареєстровано: 11.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2017.
Дата набрання законної сили: 30.12.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Комінтернівський районний суд м.Харкова 
		 
		Номер провадження 1-кп/641/559/2017  Справа № 641/5290/17 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 29 листопада 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		за участю прокурора - ОСОБА_3 
		 захисника  ОСОБА_4 
		 обвинуваченого  ОСОБА_5 
		 розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 22017220000000127 від 16.05.2017 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінеральні Води , громадянина України, із вищою освітою , одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 
		- у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 330 КК України, 
		 В С Т А Н О В И В 
		З червня 1995 року по 19.05.2017 року ОСОБА_5 проходив військову службу у НОМЕР_1 військовому представництві Міністерства оборони України та перебував у військовому званні підполковник.
		   Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 976 від 14.09.2011 року ОСОБА_5 призначено начальником групи 85 військового представництва Міністерства оброни України.
		   Згідно наказук № 66 від 19.05.2017 року Міністра оброни України ОСОБА_5 звільнено з лав Збройних Сил України у зв,язку із виходом на пенсію.
		   Відповідно до вимог стате1 8,19,68 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов,язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов,язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		   Статтями 6,20 Закону України « Про військовий обов,язок і військову службу» визначено,що військові посадові особи  це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов,язані з виконанням організаційно  розпорядчих чи адміністративно  господарських обов,язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов,язків згідно із законодавством.
		   Відповідно до статей 11,16,58,59,101,102 Статуту внітрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-Х!У, статтей 3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-Х!У, ОСОБА_5 зобов,язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов,язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до камандирів начальників, беззастережно, неухильно,точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень, військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і мапйстерність, знати та виконувати свої обов,язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини,поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		   До кола службових обов,язків ОСОБА_6 входила організація роботи групи з контролю якості ремонту, виготовлення та випробувань зразків бронетанкового озброєння та техніки та дизельних двигунів, а також робота з технічною документацією, що має гриф « Для службового користування» та « таємно» на Державному підприємстві « Завод імені В.О. Малишева».
		   Розпорядженням УСБ України в Харківській області від 05.03.2012 року № 36 д ОСОБА_6 надано допуск до державної таємниці за формою 3 ( три).
		   У зв,язку із викладеним, підполковник ОСОБА_5 є військовою службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		   Проте, ОСОБА_5 , будучи начальником групи 85 військового представництва Міністерства оборони України, усупереч положень вищевказаного законодавства, умисно, усвідомлюючи суспільно  небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно  небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		   Так, ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи, що документи з кресленням ( 21 елемент) та креслення виробів Т-80 ( 476 і 447А) є службовою інформацією у сфері оборони та є власністю держави, вирішив передати їх невстановленим особам на території Російської Федерації.
		Реалізуючи свій злочинний умисел,  ОСОБА_5 за невстановлених слідством обставин, об 16 год. 48хв. 10.04.2017, діючи умисно, у своєму службовому кабінеті на Державному підприємстві "Завод імені В.О. Малишева", за відсутності при цьому мети на державну зраду та шпигунство, в порушення вимог Закону України «Про державну таємницю» та Порядку № 939 від 18.12.2013 р. "Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", маючи у своєму віданні документацію креслення виробів Т-80 (476 і 447А), без відповідного дозволу режимно-секретного відділу, здійснив копіювання документації на носій інформації USB-flash "VERICO Wanderer 04".
		В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свій умисел, спрямований на передачу службової інформації у сфері оборони представникам Російської Федерації, 15.05.2017 придбав проїзний документ ЄН № 392943 на поїзд № 020 міжнародним сполученням "Харків (Україна)  Москва (Російська Федерація) виїздом 16.05.2017р.
		Далі, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, 16.05.2017 на своєму робочому місці, поклав у особисті речі носій інформації USB-flash "VERICO Wanderer 04" з документами креслення (21 елемент) та креслення виробів Т-80 (476 і 447А), з метою приховування її від служби охорони Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева". 
		 В подальшому, приблизно о 17 годині 00 хвилин 16.05.2017 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії та усвідомлюючи, що переміщує технічну документацію підприємства, приховав від співробітників охорони той факт, що без відповідного дозволу на винос режимно-секретного відділу, він переміщує документи, що є власністю підприємства та держави.
		 Проте, під час огляду особистих речей ОСОБА_5 співробітником охорони було виявлено та вилучено носій інформації USB-flash чорного кольору "VERICO Wanderer 04", s/n:V4G17Q1YMA з документацією Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева". 
		 У подальшому - 16.05.2017 ОСОБА_5 під час огляду місця події добровільно видав проїзний документ ЄН № 392943 на поїзд № 020 міжнародним сполученням "Харків (Україна)  Москва (Російська Федерація) виїздом 16.05.2017р.     Таким чином, ОСОБА_5 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме: не виніс за межі території Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" відомості, що становлять службову інформацію у сфері оборони країни з метою подальшого її переміщення на територію Російської Федерації, у зв`язку з його затриманням на прохідній підприємства співробітником охорони. Будь-якої мети щодо заподіяння шкоди обороноздатності чи інформаційній безпеці України у нього не було.
		 Згідно відповіді Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева" №2504/1 від 23.05.2017 на носії інформації "VERICO Wanderer 04" знаходяться відомості  файли з кресленнями (21 елемент) об`ємом 0,05 ГБ, що є кресленням виробів Т-80 (476 і 447А) розробленими Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" та вироблялись на Державному підприємстві «Завод імені В.О. Малишева". Інформація, яка міститься в зазначених кресленням належить до службової інформації у сфері оборони, що є власністю держави та має гриф "Для службового користування" згідно п. 3.14 ПЕРЕЛІКУ відомостей, що становить службову інформацію Державного концерну "Укроборонпром". 
		 Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин за ч.3 ст.15, ч.1 ст. 330 КК України - тобто незакінчений замах на збирання відомостей,що становлять службову інформацію у сфері оборони країни.
		До обвинувального акту додано угоду про визнання винуватості від 24.07.2017 року між обвинуваченим , його захисником ОСОБА_4 та начальником першого відділу військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_3 .
		ОСОБА_5 визнав обвинувачення в обсязі підозри на час підписання даної угоди в повному обсязі. Угода містить відомості, щодо наслідків укладання та невиконання угоди про визнання винуватості.
		   Сторонами, між якими укладено угоду про визнання винуватості, узгоджено покарання за скоєння злочину, передбаченого ч3 ст.15, ч.1 ст.330 КК України із застосуванням ст.ст. 69,60 КК УКраїни у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадчян, тобто 10200 ( десять тисяч двісті) гривень .
		   Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		   Судом встановлено, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України.
		   Згідно до ст.. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості. 
		   Згідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 
		Скоєний злочин ОСОБА_5 , відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України.
		Відповідно до ст.. 474 КПК України, судом встановлена добровільність сторін при укладанні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь  яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
		Відповідно до ч. 7 ст.. 474 КПК України судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затверджені угоди.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, а саме, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов,язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
		-мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
		-мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
		-допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
		-наслідки укладання т затвердження угоди, передбачені ст.. 473 КПК України, характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		 Судом з,ясовано у прокурора та ОСОБА_5 що вони цілком розуміють наслідки затвердження угоди. 
		   Судом встановлено, що узгоджена між сторонами угода про визнання винуватості ,вид покарання ОСОБА_5 за ч.3 ст.15, ч.1 ст. 330 КК України із застосуванням ст.ст. 69 КК УКраїни у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадчян, тобто 10200 ( десять тисяч двісті) гривень відповідає нормам КПК України та КК України, не суперечить інтересам суспільства, визначено з урахуванням обставин, які пом,якшують покарання та істотно знижують ступіть тяжкості вчиненого злочину, що відповідає вимогам ст. 69 КК України: щире каяття, скоїв злочин середньої тяжкості, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судим, має на утриманні мати ОСОБА_7 , 1947 року народження, яка страждає тяжким захворюванням, що підтверджується медичною довідкою ( виписка МСЕК № 67090).
		Обвинувачений ОСОБА_5 погодився на призначення узгодже ного покарання та в судовому провадженні визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті. 
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
		 Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст..ст. 468  476 КПК України
		 У Х В А Л И В 
		Угоду про визнання винуватості від 24.07.9017 року по кримінальному провадженню № 22017220000000127, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за участі захисника ОСОБА_4 та начальником першого відділу військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_3  затвердити.
		 Визнати ОСОБА_5 винним в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 330 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. ст. 69 КК УКраїни у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадчян, тобто 10200 ( десять тисяч двісті) гривень .
		 Речові докази  магнітну перепустку ДП « Завод ім. Малишева» № В-2643 на ім,я ОСОБА_5 , ПЗ -85  вважати повернутою за належністю, проїзний документ серії НОМЕР_2 на поїзд № 020 зі станції « Харків  Пасажирський» до станції « Москва Курськ» на ім,я ОСОБА_5 , носій інформації USB  flash - зберігати в матеріалах кримінального провадження
		 На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова з моменту його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити ОСОБА_5 та прокурору.
		Суддя -  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...