Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/16917/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2017. Зареєстровано: 11.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2017.
Дата набрання законної сили: 25.02.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районний суд міста Одеси
		 Справа № 523/16917/15-к
		Провадження №1-кп/523/134/17
		В И Р О К
		 
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		 
		   11.12.2017 року                                    м. Одеса
		Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурорів Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених та їх захисників  адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12015160490003241 від 20 червня 2015 року із звинувачення
		 
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утримуючого малолітню дитину, працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
		ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Шевченкове Березівського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утримуючого малолітню дитину, працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожному окремо, пред`явлено обвинувачення в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище (першим обвинуваченим), а також в одержанні службовою особою (другим обвинуваченим) неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах.
		ОСОБА_9 , обіймаючи відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі  ДПІ) від 12 березня 2015 року №6-о посаду начальника управління податкового аудиту, як самостійного структурного підрозділу ДПІ (п.п.1.1 Положення про відповідне управління (далі  Положення), затвердженого наказом начальника ДПІ від 23 березня 2014 року №46), був службовою особою контролюючого органу (територіального органу виконавчої влади), яка займала відповідальне становище, а також працівником правоохоронного органу (ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»), суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбачені ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», та керувався в своїй діяльності законами України та іншими підзаконними нормативно-правовими актами. 
		До службових обов`язків ОСОБА_9 належало здійснення заходів щодо запобігання, виявлення та припинення корупційних діянь серед підпорядкованих працівників, здійснення керівництва діяльністю управління, контроль за діяльністю працівників управління щодо чіткого, своєчасного і якісного виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про державну службу», вищезазначеним Положенням та посадовими інструкціями (п.п.3.4, 4.1, 4.2 Положення).
		ОСОБА_10 , обіймаючи відповідно до наказу начальника ДПІ від 10 квітня 2015 року №16-о посаду головного державного ревізора-інспектора сектору планування та інформаційного забезпечення управляння податкового аудитуДПІ, будучи наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями, був службовою особою контролюючого органу (територіального органу виконавчої влади), а також працівником правоохоронного органу (ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»), суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбачені ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», та керувався в своїй діяльності законами України та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
		До службових обов`язків ОСОБА_10 належало підготовка та оформлення наказу, письмового повідомлення про проведення документальної перевірки (зустрічної звірки), вручення платнику податків копії наказу та письмового повідомлення про проведення документальної перевірки (зустрічної звірки), проведення документальних перевірок (зустрічних звірок) юридичних осіб, проведення документальних перевірок за рішенням суду (слідчого судді), постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, оформлення результатів документальних перевірок (п.п. 2.2.17.1, 2.2.17.2, 2.2.17.4, 2.2.17.8, 2.2.17.10 посадової інструкції, затвердженої 23 березня 2015 року виконувачем обов`язків начальника ДПІ).
		21 квітня 2015 року керівництвом ДПІ ОСОБА_9 , як керівнику структурного підрозділу, доручено організацію виконання постанови слідчого СЧ СВ УМВС України на Одеській залізниці ОСОБА_11 від 17 березня 2015 року про проведення перевірки Малого колективного підприємства «Праця» (далі - МКП «Праця») в межах досудового розслідування кримінального провадження №12014160790000077 від 12 листопада 2014 року за ознаками ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України.
		Наприкінці травня 2015 року ОСОБА_9 замість забезпечення контролю за проведенням перевірки вказаного платника податків, діючи всупереч інтересам служби, достовірно знаючи за специфікою роботи, що проведення вказаної перевірки буде доручено його підлеглим, досяг попередньої змови з ОСОБА_10 щодо одержання неправомірної вигоди від директора МКП «Праця» ОСОБА_12 .
		Наказом виконувача обов`язків начальника ДПІ ОСОБА_13 №369 від 23 червня 2015 року проведення вищезазначеної позапланової документальної перевірки було доручено ОСОБА_10 .
		О 17 годині 54 хвилини 24 червня 2015 року ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , в приміщенні службового кабінету №58, розташованому на другому поверсі приміщення ДПІ за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 38А, одержав від директора МКП «Праця» ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 3500 доларів США за не проведення позапланової документальної перевірки вказаного підприємства, а також за підготовку акту про те, що платник податків не знаходиться за податковою адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3.
		Обвинувачений ОСОБА_9 вину у вміненому йому діянні не визнав та показав наступне.
		На початку другого кварталу 2015 року він розписав на ОСОБА_10 виконання постанови слідчого міліції на залізниці про проведення позапланової перевірки діяльності МКП «Праця» з іншими суб`єктами господарювання. Приблизно 22-23 червня 2015 року той почав узгоджувати документи на проведення цієї перевірки, ймовірно наступного дня вийшов на місце, повернувся та повідомив, що МКП «Праця» за податковою адресою не знайшов. У зв`язку з викладеним він ( ОСОБА_9 ) завізував лист про необхідність розшуку місця фактичного знаходження даного підприємства, який передав для виконання представнику податкової міліції.
		В другій половині цієї ж доби ОСОБА_10 подзвонив йому та повідомив, що до ДПІ прибув представник МКП «Праця», на що ОСОБА_9 прийшов до службового кабінету першої особи, де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_12 , якому було повідомлено, що перевірку проводити не будуть, доки не отримають розшукові матеріали з податкової міліції. Після зазначеного ОСОБА_9 вийшов з кабінету до коридору, де крокуючи на вихід із будівлі, із ввічливості продовжував відповідати на безліч запитань ОСОБА_12 щодо обставин можливого проведення чи не проведення перевірки, а також відповідальності за якісь податкові порушення.
		Через деякий час на вулиці до нього підійшов співробітник міліції, представився та попросив прослідувати до службового кабінету обвинуваченого. Там виявилися присутніми інші правоохоронці, які фактично стали його утримувати в кабінеті та провели огляд цього приміщення. Дозволу на огляд кабінету він не давав, а лише повідомив прокурору, що той може здійснювати свої процесуальні дії виключно на підставі закону. Під час проведення огляду та фактичного затримання прокурором не було допущено до цих процесуальних дій залученого родиною обвинуваченого адвоката.
		Змову з ОСОБА_10 на отримання від представника МКП «Праця»будь-якої неправомірної вигоди, а також здійснення таких дій ОСОБА_9 категорично заперечив.
		Обвинувачений ОСОБА_10 вину у вміненому йому діянні не визнав та показав наступне.
		Наприкінці листопада  початку грудня 2014 року він разом з іншим інспектором ДПІ проводив виїзну перевірку МКП «Праця», під час проведення якої, в темний час доби, майже в сутінках, інспекторів супроводжував виробничою територією особисто керівник цього підприємства. За результатами перевірки було виявлено деякі порушення податкового законодавства, які згодом були спростовані в судовому порядку.
		В квітні-травні 2015 рокуОСОБА_10 , як головному інспектор-ревізору, було розписано постанову слідчого про позапланову перевірку МКП «Праця». Задля зазначеного він зателефонував на взятий із бази даних ДПІ номер підприємства, представився та повідомив, що бажав би з`ясувати точне місце знаходження цього суб`єкта господарювання, оскільки лише орієнтовно був про це обізнаним, на що абонент відмовив та пояснив, що йому пізніше передзвонить невизначена службова особа підприємства.ОСОБА_10 особисто підготував проект наказу й направлення на перевірку, віддав їх на підпис керівництву та реєстрацію.
		Через деякий час до ДПІ прибув керівник МКП «Праця» ОСОБА_12 , якому ОСОБА_10 довів підстави проведення перевірки та повідомив, що зараз відбувається документальне оформлення його направлення для її проведення, що фактично відбудеться через незначний проміжок часу.
		Після отримання вищезазначених документів він, без попередження керівництва МКП «Праця», особисто виїхав на адресу офіційної реєстрації: м. Одеса, вул. Маловського,3, проте, розшукуючи серед численних будівель, не знайшов службових осіб, що мали право підпису фінансових документів цього підприємства. Повернувшись до ДПІ, він склав акт про те, що платник податків не знаходиться за податковою адресою, супровідний лист, які передав представнику податкової міліції  щоб останній підрозділ надав практичну можливість провести цю перевірку. 
		При складенні цього акту  ОСОБА_10 його підписав та, з урахуванням службової зайнятості колег,самостійно визначив ще двох співробітників ДПІ ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , першого з яких він особисто попросив виїхати на податкову адресу МКП «Праця», щоб пересвідчитися у викладених в акті обставинах, а другому  залишив цей акт на його робочому столі, розраховуючи, що той також здійснить вищезазначене. Разом із цими інспекторами він на місце перевірки більше не виїжджав. Через деякий час він забрав із столу, як він вважав, вже повністю підписаний колегами акт.
		Близько 18 години 24 червня 2015 року до його службового кабінету прибув ОСОБА_12 , якого він ознайомив із складеним вищезазначеним актом. Про прибуття представника МКП «Праця» ОСОБА_10 доповів керівнику  ОСОБА_9 . Конкретних обставин подальшої розмови між ним, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 він не пам`ятає, але заперечує будь-яке неправомірне вимагання та отримання неправомірної вигоди від останньої особи.
		Після уходу ОСОБА_12 його ( ОСОБА_10 ) було затримано правоохоронцями на вулиці, біля заднього двору будівлі ДПІ, після чого підведено до службового кабінету, двері якого мали вади замку, що дозволяло їх відчинити будь-якій особі звичайними канцелярськими ножицями. Обвинувачений не пам`ятає, чи давав він дозвіл на проведення огляду кабінету. Під час огляду в шафі чи тумбочці були виявлені грошові кошти, які, як вважає обвинувачений, могли бути підкинуті у його відсутність.
		Дослідивши письмові та речові докази в провадженні, отримавши показання обвинувачених та свідків, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину при викладених у обвинуваченні обставинах, оскільки в судовому засіданні не добуті належні та допустимі докази вини кожного з обвинувачених в отриманні неправомірної вигоди.
		Відповідно до положень ст.ст.91 і 92 КПК України обов`язок доказування обставин, що мають значення для кримінального провадження, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		 
		В основу пред`явленого ОСОБА_9 та ОСОБА_10  обвинувачення органом досудового розслідування покладено показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , документи, що стосуються підстав та порядку проведення позапланової перевірки МКП «Праця», посадові інструкції обвинувачених, протоколи проведених слідчих та процесуальних дій, в тому числі із застосуванням аудіо-, відеоконтролю, клопотаннями та дорученнями слідчих, прокурорів про їх проведення, ухвалами слідчих суддів за результатами їх вирішень, визнаними в якості речових доказів грошовими коштами в сумі 3500 доларів США, змивами з рук обвинувачених, висновками почеркознавчої експертизи, криміналістичних експертиз спеціальних хімічних речовин, а також доказів про осіб обвинувачених. 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_11  в судовому засіданні показав, що в 2015 році він, будучи слідчим транспортного підрозділу органу внутрішніх справ, розслідував кримінальне провадження, в якому призначив позапланову перевірку МКП «Праця», про що спрямував постанову до ДПІ. Підстави проведення перевірки були викладені в тексті постанови, ймовірно ними були якісь проблеми з оподаткуванням. Результатів проведеної перевірки свідок так і не отримав.
		 
		Директор МКП «Праця» - свідок ОСОБА_12  в судовому засіданні показав, що знав ОСОБА_10 як податкового інспектора, який в 2014 році провів податкову перевірку очолюваного ним підприємства та нарахував штрафні санкції, що були скасовані лише рішенням суду касаційної інстанції. При цьому ОСОБА_12 був вимушений надавати до ДПІ близько 4-х коробок з фінансово-бухгалтерською документацією, а сама процедура проведення перевірки та оскарження її результатів спричинила йому безліч моральних втрат.
		Наприкінці травня 2015 року ОСОБА_10 запросив його телефоном до ДПІ, де повідомив про вимогу слідчого транспортної міліції провести нову позапланову перевірку підприємства, одночасно порадивши свідку самостійно вирішити питання із слідчим про її відкликання. Через декілька днів ОСОБА_10 знову викликав ОСОБА_12 до себе, дізнався про його небажання зустрічатися із слідчим, після чого в присутності ОСОБА_9 запропонував уникнути від ретельної податкової перевірки шляхом перереєстрації місця знаходження підприємства з адреси: м. Одеса, вул. Маловського,3 на вул. Маловського,3А, та подальшого складення податківцями акту про відсутність МКП «Праця» за офіційною податковою адресою. ОСОБА_12 , побоюючись упередженого проведення перевірки та можливого повторного безпідставного нарахування штрафних санкцій, погодився передати обвинуваченим за зазначені дії 3000 доларів США.
		Як вбачається з подальших показань свідка ОСОБА_12 він звернувся до правоохоронців, яким в присутності понятих надав для помітки власні грошові кошти для подальшого їх використання для викриття обвинувачених. Отримавши в приміщенні розташованого по вул. Єврейській органу міліції помічені кошти та апаратуру негласної відео фіксації, він прибув до приміщення ДПІ, де зустрівся з обвинуваченими.
		В кабінеті ОСОБА_10 обвинувачені продемонстрували йому складений акт, після чого за вказівкою ОСОБА_9 він, хвилюючись, поклав на чистий аркуш паперу більше оговореної суми - 3500 доларів США, з яких 500 доларів США були також його власними непоміченими спец барвником грошима. ОСОБА_9 поклав ці гроші у відчинену ОСОБА_10 тумбочку.
		Окрім того ОСОБА_12 в суді визнав, що в серпні 2015 року він також брав участь в передачі неправомірної вигоди іншій службовій особі під контролем правоохоронців.
		 
		Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , кожний окремо, в суді показали, що наприкінці червня 2015 року, в першій половині дня були випадково запрошені співробітниками міліції в якості понятих до розташованого по вул. Єврейській в м. Одесі правоохоронного органу. В їх присутності чоловік повідомив про вимагання в нього коштів, які видав співробітникам міліції в сумі 3000 доларів США для подальшого ксерокопіювання, перепису номерів та серій купюр. Були оформлені письмові протоколи, зміст яких відповідав побаченому. Наприкінці дня свідки виїхали на автомобілі правоохоронців до будівлі ДПІ. Через деякий час їх покликали спочатку до кабінету ОСОБА_10 , де з тумбочки було вилучено 3000 та 500 доларів США, перші з яких випромінювали плямами жовто-зеленого кольору та мали напис у вигляді розміщеної в куті банкноти літери «В», а також покликали до кабінету ОСОБА_9 , де в ході огляду грошові кошти не вилучалися. У обох обвинувачених було освітлено руки, взято змиви.
		При цьому свідок ОСОБА_16 також показав, що не пам`ятає власну присутність при врученні помічених грошей ОСОБА_12 та заперечив особистий огляд останнього та вручення тому будь-яких технічних пристроїв відео запису перед виїздом до ДПІ.
		В свою чергу свідок ОСОБА_17 настояв на тому, що помічені грошові купюри поверталися ОСОБА_12 в присутності обох понятих, ОСОБА_10 давав згоду на огляд його службового кабінету, а наявність випромінювання спецбарвника було виявлено лише на одному пальці руки ОСОБА_9 .
		Виконувач обов`язків керівника ДПІ  ОСОБА_13 , будучи допитаною в суді в якості свідка, показала, що в 2015 році особисто підписувала наказ та доручення ОСОБА_10 на проведення позапланової перевірки МКП «Праця», про результати якої той доповідав заступнику начальника ДПІ ОСОБА_18 . 
		Конкретні обставини проведення цієї перевірки свідку невідомі. Зазвичай податковий інспектор на протязі наступних п`яти днів прибуває на територію підприємства, де представляється керівнику чи головному бухгалтеру. В разі ненадходження підприємства за податковою адресою інспектор самостійно залучає ще двох колег для підтвердження на місці такого факту.
		Щодо обставин проведених оглядів в службових кабінетах підлеглих їй обвинувачених ОСОБА_13 категорично заперечила як запит з боку прокурора, так і надання своїх дозволів на проведення цих слідчих дій.
		Свідок ОСОБА_18  в суді показала, що особисто підписала підготовлений ОСОБА_10 супровідний лист та запит до податкової міліції з вимогою встановлення місця фактичного знаходження МКП «Праця». Інші обставини проведення позапланової перевірки цього суб`єкта господарювання їй невідомі.
		 
		Колишній головний державний інспектор відділу ДПІ - свідок ОСОБА_14  в суді показав, що в один із днів 2015 року його колега ОСОБА_10 зранку прибув з виїзної перевірки МКП «Праця» та повідомив, що не встановив це підприємство за його податковою адресою. Оскільки свідок мав вільний час, то погодився на усне прохання обвинуваченого виїхати на місце та перевірити цю інформацію.
		В післяобідній час цієї ж доби ОСОБА_14 , роздрукувавши карту міста з сервісу «Дубль Гіс», прибув на адресу: м. Одеса, вул. Маловського,3, де виявив будівлю з відповідною інформаційною табличкою, та став запитувати у охоронця та інших перехожих, чи знаходиться в цій місцевості МКП «Праця», на що отримав негативні відповіді. Службовим особам цього підприємства він попередньо не телефонував, оскільки зазвичай це спричинює залишення ними своїх робочих місць перед раптовим приїздом податкового інспектора.
		Після повернення до ДПІ він підписав складений ОСОБА_10 акт про незнаходження підприємства за його податковою адресою. Чи виїжджав на місце перевірки ОСОБА_15 свідку невідомо.
		Колишній завідувач сектором ДПІ свідок ОСОБА_15  в суді показав, що не пам`ятає, чи звертався до нього у 2015 році ОСОБА_10 , з яким вони працювали в одному службовому кабінеті, з проханням взяти участь в перевірці місця знаходження МКП «Праця». Складений ОСОБА_10 акт він не бачив та не підписував.
		Окрім того свідок показав, що тривалий період часу до здійснення огляду їх службового кабінету замок вхідних дверей відчинявся канцелярською скріпкою чи ножицями.
		Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_9 в період з 12 березня 2015 року по 24 червня 2015 року обіймав посаду начальника управління податкового аудиту ДПІ, тобто був службовою особою, яка займала відповідальне становище, а ОСОБА_10 в період з 10 квітня 2015 року по 24 червня 2015 року обіймав посаду головного державного ревізора-інспектора сектору планування та інформаційного забезпечення управляння податкового аудитуДПІ, тобто був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями,що підтверджується матеріалами особових справ обвинувачених та посадовими інструкціями ДПІ.
		Підставою для проведення позапланової перевірки МКП «Праця» прокурором визначено постанову слідчого СЧ СВ УМВС України на Одеській залізниці ОСОБА_11 від 17 березня 2015 року в кримінальному провадженні №12014160790000077 від 12 листопада 2014 року за ознаками ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України. Із змісту даної постанови вбачається, що слідчим виявлено ознаки фіктивності ТОВ «БФ Укрбуд», якому МКП «Праця» перераховувала кошти за виконання будівельних робіт, що не відповідало дійсності. Окрім того слідчим було встановлено, що МКП «Праця» мало фінансові взаємовідносини із аналогічним підприємством ТОВ «Еко-буд-монтаж». Особи, які нібито обіймали штатні посади в обох ТОВ, свідчили, що не мали жодного відношення до їх діяльності. У зв`язку із викладеним слідчий доручав начальнику ГУ ДФС в Одеській області проведення виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства МКП «Праця» за період з 1 січня 2012 року по теперішній час та перевірку фінансово-господарської діяльності цього ж підприємства з ТОВ «БФ Укрбуд» та ТОВ «Еко-буд-монтаж».
		Таким чином, всупереч показанням директора МКП «Праця» ОСОБА_12 про побоювання виключно упередженого проведення податківцями перевірки очолюваного ним підприємства, виявлені слідчим в кримінальному провадженні №12014160790000077 від 12 листопада 2014 року факти фінансових операцій з підприємствами, що мали ознаки фіктивності, в разі їх підтвердження призначеною перевіркою, спричинювали б негативні наслідки для ОСОБА_12 .
		Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20 червня 2015 року ОСОБА_12 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, звернувся до слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_19 з вимогою прийняття мір до посадової особи одного із державних органів м. Одеси, яка вимагала від нього неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США за неприйняття заходів правового характеру.
		Суд констатує, що ця заява містить непідтверджені досудовим розслідуванням відомості про розмір неправомірної вигоди та дані про її вимагання лише однією неконкретизованою службовою особою.
		Окрім того, як вбачається з долучених прокурором копій матеріалів перевірок МКП «Праця», проведених ДПІ у 2012-2015 р.р. (лист начальника ДПІ від 15 вересня 2015 року №9373/8/15-54-13-0032), а також долученої захисником відповіді на адвокатській запит (лист начальника ДПІ від 21 вересня 2016 року №6413/10/15-54-14-01) місцезнаходженням та податковою адресою останнього підприємства була: м. Одеса, вул. Маловського,3, позапланова перевірка за постановою слідчого ОСОБА_11 проведена не була (що також узгоджується з отриманими в суді свідченнями останньої особи), а при проведенні перевірок за період з 2015 року по 2016 рік службовими особами МКП «Праця» разом із запереченнями було надано лише копії платіжних доручень на 4-х аркушах (що спростовує показання ОСОБА_12 про нібито представлення до ДПІ значного обсягу документів). 
		Таким чином, після звернення ОСОБА_12 до органу міліції останній, як керівник МКП «Праця», фактично уникнув проведення вищезазначеної перевірки цього суб`єкта господарювання, що в сукупності з визнанням ОСОБА_12 факту участі щонайменше ще в одній контрольованій правоохоронцями дачі неправомірної вигоди, узгоджується з висловленим в суді стороною захисту доводом про залежність свідка від органу міліції та його неодноразову участь в діяннях корупційної спрямованості.
		 
		Листом заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_20 від 21 квітня 2015 року №3969/7/15-32-22-04 виконання постанови слідчого доручалося виконувачу обов`язків ДПІ ОСОБА_13 . На листі є рукописний розпорядчий напис керівника про визначення безпосереднім виконавцем ОСОБА_10 . В цьому ж листі також міститься вимога про отримання оригіналу постанови слідчого в кабінеті 104 Головного управління ДФС в Одеській області.
		Як вбачається з направлення на перевірку від 23 червня 2015 року №173/1554-22 ОСОБА_10 на підставі наказу ДПІ від 23 червня 2015 року №369 доручено провести позапланову виїзну перевірку МКП «Праця» тривалістю п`ять робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також фінансово-господарської діяльності з ТОВ «БФ Укрбуд» та ТОВ «Еко-буд-монтаж».
		Згідно акту від 24 червня 2015 року №118/15-54-22-01 службові особи ДПІ ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 здійснили вихід на податкову адресу МКП «Праця»: м. Одеса, вул. Маловського,3, та перевіркою місцезнаходження суб`єкта господарювання встановили, що за даною податковою адресою посадові особи підприємства відсутні.
		Як вбачається із запиту заступника начальника ДПІ ОСОБА_18 №5078/11/15-54-22-01 від 24 червня 2015 року, складеного ОСОБА_10 та погодженого ОСОБА_9 , ДПІ просить ОВ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області здійснити заходи щодо встановлення місцезнаходження МКП «Праця» з метою вручення вищезазначеного направлення та копії наказу про позапланову перевірку.
		В якості обвинувального доказу прокурором також надано доповідну записку виконувача обов`язків начальника Управління внутрішнього аудиту та контролю ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_21 , датовану нерозбірливою датою липня 2015 року за частково читабельним №--8/11/15-32-14-01-09, з 7 та 8 абзаців якої вбачається, що вищезазначені направлення на перевірку МКП «Праця» зареєстровано в Журналі обліку видачі направлень 23 червня 2015 року за №173 на ім`я ОСОБА_10 , а до Спеціального журналу реєстрації актів ДПІ 24 червня 2015 року внесено запис про реєстрацію акту про незнаходження за податковою адресою МКП «Праця» від цієї ж дати за №118.
		 
		Відповідно до положень частин 3,5,7 ст.99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони. Сторона зобов`язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку.
		Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронний підпис  це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних (абзац 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).
		Як вбачається з долучених стороною обвинувачення постанови слідчого ОСОБА_11 від 17 березня 2015 року та супровідного листа від обласного фіскального органу перший документ є архівованим електронним файлом, отриманим з оригіналу, що зберігається в кабінеті 104 Головного управління ДФС в Одеській області,та роздрукованим у виді незавіреної світлокопії цього процесуального рішення. Будь-яких відомостей про наявність разом з ним електронного підпису слідчого ОСОБА_11 у вигляді відповідних даних в електронній формі не надано.
		Як вбачається з долученої стороною обвинувачення доповідної записки ОСОБА_21 цей документ є незавіреною світлокопією, з частково читабельною датою його складення, реєстраційного номеру та розпорядчого напису керівника.
		Жодних доказів в обґрунтування об`єктивної неможливості представлення суду та стороні захисту оригіналів зазначених документів прокурором не надано.
		У зв`язку з викладеним слід дійти висновку, що стороною обвинувачення не було надано суду та стороні захисту оригіналів документів, один з яких був первинною підставою для проведення позапланової податкової перевірки МКП «Праця», а інший доводив би рух документів про цю перевірку в ДПІ, що в силу ст.99 КПК України спричинює остаточне визнання їх в якості недопустимих доказів.
		Згідно протоколу огляду місця події в період з 18 години 10 хвилин до 19 години 14 хвилин 24 червня 2015 року прокурором ОСОБА_5 , в присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , за участю ОСОБА_10 , із застосуванням відео фіксації, було проведено огляд кабінету №52, розташованого на другому поверсі будівлі ДПІ за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного,18А. 
		Із змісту протоколу вбачається, що двері в кабінет відчинені, в середній частині кабінету перебуває особа, яка представилася головним інспектором ОСОБА_10 . Останньому роз`яснено, що проводиться перевірка заяви ОСОБА_12 про протиправність дій ОСОБА_10 , після чого була увімкнена відеокамера. Далі, за згодою ОСОБА_10 його руки були освітлені за допомогою лампи ультрафіолетового випромінювання, а також з його рук було взято змиви та їх упаковано. 
		Під час наступного огляду кабінету, без будь-якого зазначення про отримання на це згоди ОСОБА_10 , в дерев`яній тумбі було виявлено спочатку 5 грошових купюр, а згодом в іншій її частині - ще 30 аналогічних купюр, номіналом 100 доларів США кожна. При освітленні купюр лампою ультрафіолетового випромінювання, на перших 5 купюрах випромінювання спецбарвника не виявлено, на 30 купюрах  виявлені світіння жовто-зеленого кольору, а також напис у вигляді букви «В» в правому верхньому куті лицьової сторони кожної купюри.
		З одного із письмових столів було вилучено копію постанови слідчого про призначення позапланової перевірки МКП «Праця» від 17 березня 2016 року, копію листа від 21 квітня 2015 року щодо проведення перевірки «МКП Праця», направлення на перевірку «МКП Праця» від 23 червня 2016 року, акт перевірки від 24 червня 2015 року, лист та запит від цієї ж дати про необхідність встановлення місцезнаходження МКП «Праця».
		Заключна частина протоколу огляду, окрім підписів прокурора та понятих, несподівано містить підписи ще шістьох осіб в графі учасники: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . При цьому, всупереч положень п.1 ч.3 ст.104 КПК України участь як останніх осіб, так і відео оператора в проведенні цієї слідчої дії, у вступній частині протоколу не зазначена.
		Згідно протоколу огляду місця події в період з 19 години 51 хвилину до 20 години 35 хвилин 24 червня 2015 року прокурором ОСОБА_5 , в присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , за участю ОСОБА_9 , із застосуванням відео фіксації, було проведено огляд кабінету №67, розташованого на другому поверсі будівлі ДПІ за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного,18А. 
		Із змісту протоколу вбачається, що за столом в кабінеті перебуває особа, яка представилася начальником управління податкового аудиту ОСОБА_9 . Останньому роз`яснено, що проводиться перевірка заяви ОСОБА_12 про протиправність дій ОСОБА_9 , після чого була увімкнена відеокамера. Далі, за згодою ОСОБА_9 його руки були освітлені за допомогою лампи ультрафіолетового випромінювання, з наступним встановленням світіння пальців рук жовто-зеленим кольором, а також з рук було взято змиви та їх упаковано. 
		Під час наступного огляду кабінету, без будь-якого зазначення про отримання на це згоди ОСОБА_9 , прокурором інших речей чи предметів виявлено та вилучено не було.
		Заключна частина протоколу огляду, окрім підписів прокурора та понятих, несподівано містить підписи ще п`ятьох осіб в графі учасники: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . При цьому, всупереч положень п.1 ч.3 ст.104 КПК України участь як останніх осіб, так і відео оператора в проведенні цієї слідчої дії, у вступній частині протоколу не зазначена.
		В судовому засіданні було оглянуто визнані під час досудового розслідування в якості речових доказів грошові кошти, загальною сумою 3500 доларів США, кількість купюр, номінали, серії та номери 30 з яких відповідають протоколам вручення, помітки, а всі 35 -протоколу огляду місця події (кабінету №52). Судом також було оглянуто і ватні тампони із змивами з рук обох обвинувачених із встановленням відсутності на цих предметах будь-яких видимих слідів спецбарвника.
		Як вбачається з висновків експертиз з дослідження спеціальних хімічних речовин №3676/17 та №3677/17 від 5 серпня 2015 року на наданих на дослідження 30 грошових купюрах номіналом 100 доларів США, вилучених з місця події 24 червня 2015 року, виявлено спецбарвник  люмінесцентний порошок та люмінесцентна фарбуюча речовина, якою виконаний напис літери «В». На інших 5 аналогічних грошових купюрах є сліди спецбарвника - люмінесцентного порошку.
		На ватяних тампонах із змивами з лівої та правої рук ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , кожної особи окремо, є мікрокількість люмінесцюючої речовини. Визначити, чи є дана речовина спецбарвником  люмінесцентним порошком і чи має вона загальну родову приналежність з спецбарвником (люмінесцентним порошком), наявним на вищеперелічених купюрах не уявляється можливим. На цих же ватяних тампонах слідів люмінесцентної фарбуючої речовини, якою виконаний напис літери «В» на 30 купюрах, немає.
		Таким чином факт можливого тримання в руках кожним з обвинувачених предмету неправомірної вигоди експертним шляхом не доведено. 
		Як вбачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи №270-п від 11 серпня 2015 року в досліджуваному акті від 24 червня 2015 року №118/15-54-22-01 підписи від імені ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , кожного окремо, у відповідних графах виконані не ОСОБА_10 і ОСОБА_15 , а іншою особою (особами) з наслідуванням підпису ОСОБА_10 і ОСОБА_15 . Підпис від імені ОСОБА_14 у відповідній графі акту виконаний ОСОБА_14 .
		Таким чином факт можливого підпису акту обвинуваченим ОСОБА_10 експертним шляхом також не доведено. 
		Окрім того, відповідно до частин 1, 4-5 ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; та якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
		Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірки обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
		Згідно ст.209 цього ж Кодексу особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Під таким наказом слід розуміти і усну вказівку прокурора, згідно з якою особа повинна залишатись поруч з ним. 
		В момент затримання розпочинають спливати строки, визначені у КПК України та настають юридичні наслідки, пов`язані з затриманням, в тому числі затримана особа набуває статусу підозрюваного з правами, передбаченими ст.42 КПК України (рішення ЄСПЛ у справах Смолика проти України, №11778/05 від 19 січня 2012 року, Савіна проти України, №34725/08 від 16 лютого 2012 року).
		Як вбачається з викладених вище показань обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , кожного окремо, першого було затримано співробітниками міліції на вулиці, біля заднього двору будівлі ДПІ, після чого підведено до службового кабінету, що мав вади замку, у зв`язку з чим ОСОБА_10 відчиняв двері канцелярськими ножицями, а другого  запрошено з вулиці іншим співробітником міліції та також супроводжено до його службового кабінету, де він змушений був тривалий час чекати прибуття прокурора і понятих.
		Протоколи огляду місця події та наявний відеозапис проведення даних слідчих дій не містять вищезазначених обставин через початок фіксації огляду лише з моменту перебування учасників в службових кабінетах.
		Перевірити такі доводи обвинувачених об`єктивно можливо шляхом перегляду інших записів із стаціонарних камер відеоспостереження, що були встановлені в приміщенні ДПІ. Згідно з наданими в судовому засіданні прокурором запитом слідчого ОСОБА_29 від 27 червня 2015 року №17/1/1-3241 та відповіддю на запит виконуючого начальника ДПІ ОСОБА_13 від 1 липня 2015 року №14/11/18-0106 в розпорядження органу досудового розслідування було надано записи з 16 відеокамер, з жорсткими дисками та носієм інформації на DVD  диску, за період з 22 червня 2015 року по 24 червня 2015 року.
		З незрозумілих причин жодного із даних відеозаписів долучено до кримінального провадження не було, а відтак, вищезазначені показання обвинувачених про їх фактичне затримання ще до початку оглядів є неспростованими стороною обвинувачення.
		Вищевикладене, всупереч доводам прокурора про нібито добровільну участь кожного з обвинувачених в огляді місць події та надання на це добровільної згоди, дозволяє суду дійти висновку, що принаймні з 18 години 00 хвилин 24 червня 2015 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, в розумінні положень ст.209 КПК України, було фактично затримано оперативними співробітниками міліції та прокурором за підозрою в отриманні неправомірної вигоди.
		Це зобов`язувало прокурора чітко і своєчасно повідомити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожному окремо, про їх процесуальні права підозрюваного, передбачені ст.42 КПК України, в тому числі право залучити в будь-який момент захисника (ч.1 ст.48 цього ж Кодексу) та забезпечити його участь, на вимогу підозрюваного, у проведенні подальших процесуальних дій, або ж прийняти відмову від захисника, про що скласти відповідний протокол.
		Як вбачається з досліджених протоколів оглядів місця події прокурором такі дії по відношенню до затриманих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, здійснено не було, оскільки відповідно до доручень Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області №015-0003020, №015-0003021 адвокатів ОСОБА_30 та ОСОБА_31 було залучено до затриманих прокурором ОСОБА_5 підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_9 лише о 03 годині 00 - 04 хвилин 25 червня 2015 року, з вимогою прибуття адвокатів до прокуратури Суворовського району м. Одеси на 04 годину 00 - 04 хвилин цієї ж доби. 
		Протоколи про затримання в провадженні підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за ознаками ч.3 ст.368 КК України було фактично складено, відповідно о 3 годині 30 хвилин та 04 годині 30 хвилин 25 червня 2015 року в приміщенні прокуратури Суворовського району м. Одеси. 
		Надаючи оцінку правомірності проведених прокурором ОСОБА_5 24 червня 2015 року оглядів місць події суд дійшов наступного.
		Відповідно до ч.2 ст.237 КПК України огляд іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку такого володіння особи.
		Положеннями ст.233 цього Кодексу встановлено, що ніхто не має права проникнути до іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. В такому випадку слідчий, за погодженням з прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст.234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
		Під іншим володінням особи розуміється приміщення службового призначення, яке знаходиться у володінні особи, а безпосереднє переслідування особи, що підозрюється у вчиненні злочину, розуміється як слідування за особою безперервно протягом певного часу, без втрати переслідувачем переслідуваного з поля зору, що здійснюється стосовно особи, якій вручено повідомлення про підозру, або яку застали на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення.
		Як встановлено в суді ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожний окремо, перед оглядом службових кабінетів фактично мали статус підозрюваних осіб, яких співробітники міліції застали поза місцем можливого вчинення кримінального правопорушення та супроводили до будівлі ДПІ.
		Разом з тим, з вищенаведених протоколів огляду місць події та відповідних відеозаписів ходу цих дій вбачається, що прокурор, не отримавши від кожного з обвинувачених чи керівника ДПІ добровільної усної чи письмової згоди саме на огляд службових кабінетів, в яких працювали підозрювані, жодним чином не конкретизував, в чому саме полягала невідкладність випадку огляду цих приміщень без судового рішення, після чого провів ці слідчі дії.
		Посилання ж прокурора на нібито отримання такої згоди від представника Управління власної безпеки при ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_25 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки він не є представником ДПІ, який в службових цілях використовує оглянуті приміщення, а також в силу службових повноважень є прямо заінтересованою особою у викритті інших співробітників у вчиненні правопорушень.
		Факт відсутності у затриманих заперечень чи зауважень при проведенні слідчих дій неможливо ототожнювати з наданням ними добровільної згоди на огляд службових приміщень, оскільки їм не було забезпечено право користуватися правовою допомогою адвокатів, та навіть в разі незгоди із законністю підстав проведення огляду ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не вправі були перешкоджати прокурору в його проведенні. 
		Таким чином огляди службових кабінетів обвинувачених проводилися без згоди осіб, які ними володіють, без ухвали слідчого судді, а також без подальшого невідкладного звернення прокурора, слідчого до слідчого судді з клопотаннями про проведення огляду іншого володіння. Докази, одержані в результаті таких оглядів є допустимими лише тоді, коли ці процесуальні дії проводяться на підставі ухвали слідчого судді.
		Сукупність досліджених в суді вищезазначених фактичних даних обумовлює висновок суду про порушення прав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на захист при їх затриманні, подальшому проведенні огляду місць події, вилученні грошових коштів та інших документів, з одночасною фіксацією цих дій технічним засобом. Тобто прокурором було порушено порядок отримання доказів при обмеженні права ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, на захист та недоторканість іншого володіння без судового рішення.
		Оскільки в даному випадку встановлені істотні порушення прав людини, а також порядку отримання доказів, то відповідно до положень ст.ст.86 і 87 КПК України, суд визнає в якості недопустимих наступні докази: протоколи огляду місць події, відеозаписи огляду місць події, вилучені внаслідок незаконного проведення оглядів службових приміщень грошові кошти в сумі 3500 доларів США, акт перевірки від 24 червня 2015 року про не встановлення місцезнаходження МКП «Праця» за податковою адресою, змиви з рук ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також висновки експертиз з дослідження спеціальних хімічних речовин та почеркознавчої експертизи, об`єктами досліджень в яких були ці незаконно вилучені предмети та документи.
		Досліджені ж в судовому засіданні протоколи проведених інших слідчих та процесуальних дій, в тому числі із застосуванням аудіо-, відеоконтролю, клопотання та доручення слідчих, прокурорів про їх проведення, ухвали слідчих суддів, за результатами їх вирішень, а також носії інформації, які стороною обвинувачення було відкрито в порядку частин 1-4 ст.290 КПК України (після завершення досудового розслідування), а також в порядку частини 11 ст.290 КПК України (як додаткові матеріали, отримані під час судового розгляду), на думку суду, є недостатніми для доведення вини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні вміненого їм злочину.
		Відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо належного розуміння сутності поняття «поза розумним сумнівом» відображена, зокрема, в п.43 його рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Суд зазначив, що таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. У цій правовій позиції виокремлюються такі конститутивні ознаки: а) обов`язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпцій; б) достатньо вагомі ознаки чи презумпції; в) чіткі й узгоджені між собою ознаки чи презумпції. Таким чином, за відсутності неспростовних, вагомих, чітких, узгоджених між собою ознак не можна констатувати того, що вину доведено поза розумним сумнівом.
		Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» закріплює пряму вимогу щодо визнання особи невинуватою за наявності «розумного сумніву» та дещо конкретизує положення ч.4 ст.17 КПК України про те, що лише розумні сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, тобто сумніви, що можуть виникнути лише на підставі аналізу наданих доказів чи на відсутності таких, що обов`язково повинні бути надані сторонами. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» встановлює необхідний рівень достатності доказів при їх оцінці судом при прийнятті рішень, він являє собою один із проявів змагального характеру кримінального процесу, коли сторона обвинувачення повинна довести свою позицію, щоб в суду не виникло жодного розумного сумніву у винуватості обвинуваченого, а сторона захисту намагається спростувати цю позицію, або наводить такі докази, що мають викликати зазначені сумніви, або дискредитують докази сторони обвинувачення.
		З урахуванням викладеного, отриманих безпосередньо в суді показань обвинувачених, свідків, змісту досліджених документів та речових доказів, відсутності допустимих доказів про процесуальне вилучення предмету неправомірної вигоди та окремих документів, а також неможливості сукупністю безпосередньо досліджених в суді інших допустимих доказів «поза розумним сумнівом» спростувати виправдувальні показання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про їх непричетність до отримання від ОСОБА_12 неправомірної вигоди, суд, у відповідності із ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, тлумаче це, а також всі сумніви і протиріччя, що виникли в результаті дослідження в судовому засіданні обвинувальних доказів, на користь обвинувачених і приходить до загального висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожним окремо, вміненого їм злочину, що спричинює їх виправдання.
		Відповідно до вимог ч.11 ст.182 та ст.203 КПК України застосований до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, запобіжний захід у вигляді застави негайно припиняє свою дію, а предмет застави повертається заставодавцю.
		У зв`язку із спливом строку відсторонення обвинувачених від посади відсутня необхідність будь-якого вирішення цього питання при проголошенні вироку. 
		Заявлені до відшкодування з обвинувачених судові витрати, пов`язані з вартістю проведених судових експертиз, на загальну суму 4975,08 грн., слід прийняти на рахунок держави.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.
		Арешт, накладений на майно в межах даного кримінального провадження, підлягає скасуванню. 
		Керуючись ст.ст.368, 373,374 КПК України, суд, 
		у х в а л и в:
		 
		 
		ОСОБА_9 за звинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, визнати невинуватим і за недоведеністю вчинення даного злочину  виправдати.
		ОСОБА_10  за звинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, визнати невинуватим і за недоведеністю вчинення даного злочину  виправдати.
		Застосований до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, запобіжний заходи у вигляді застави  скасувати.
		Внесену за ОСОБА_9 заставу в сумі 97440 (дев`яносто сім тисяч чотириста сорок) грн.  повернути заставодавцю.
		Внесену за ОСОБА_10 заставу в сумі 97440 (дев`яносто сім тисяч чотириста сорок) грн.  повернути заставодавцю.
		Після набрання вироком законної сили визнані під час досудового розслідування в якості речових доказів:
		- грошові кошти в сумі 3500 доларів США  конфіскувати в дохід держави;
		- ватні тампони із змивами з рук ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - знищити встановленим порядком;
		- диски із відеозаписами DVD-R та картки пам`яті «Micro SD», акт про відсутність за податковою адресою МКП «Праця», направлення на перевірку, запит від 23 червня 2015 року, копію постанови слідчого про призначення позапланової перевірки МКП «Праця», копію листа щодо проведення перевірки - зберігати в матеріалах судового провадження;
		- 5 системних блоків персональних комп`ютерів, 3 принтера та ноутбук  вважати повернутими Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.
		Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений на:
		- вищезазначені в якості речових доказів майно, документи; 
		- належні ОСОБА_9 автомобілі марок «ЗАЗ 968 М», н/з НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 , а також «BMW 735», н/з НОМЕР_3 , № кузову НОМЕР_4 ; 
		- належну ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_4 .
		Заявлені до відшкодування з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судові витрати, пов`язані з вартістю проведених судових експертиз, на загальну суму 4975,08 грн., - прийняти на рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
		Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...