Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/3403/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2017. Зареєстровано: 13.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2017.
Дата набрання законної сили: 05.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/7361/17
		 
		Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді -                                                  Гулида Р.М.,
		суддів -                                                                      Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
		за участю:
		секретаря судового засідання -                                Богдан А.О.,
		представників позивача -                                            Шейхета М.Г., Могінської Т.А., 
		                                                                                            Шумелди Р.Р.
		представник відповідачів -                                            Коржевич У.Ф., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року у справі за позовом Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Львівська обласна державна адміністрація, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, а саме виконання вимог розпорядження КМУ № 604-р від 20.07.1998 року, замовлення проекту землеустрою для земельної ділянки давніх поховань, -
		 
		                                                           ВСТАНОВИЛА:
		 
		Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу звернулися з позовом до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Львівська обласна державна адміністрація, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просять визнати бездіяльність Львівської міської ради та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", а саме: щодо здійснення заходів з утримання та збереження місць давніх поховань - Старого єврейського кладовища. Не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25.08.2004 р.; Визнати незаконними дії Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо відмови у замовленні проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р. Зобов'язати Львівську міську раду та її виконавчий комітет: замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному для земель історико-культурного призначення. 
		В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Старе єврейське кладовище розташоване між сучасними вулицями: Я.Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, територія кладовища чітко відокремлена вулицями. Друга в світі визначна культурна і духовна пам'ятка історії "національної" меншини України. Комплекс пам'яток різьбярського мистецтва Галичини - XIV - XIX ст., комплекс міської середньовічної архітектури. За функціональною типологією об'єкт класифіковано, як місце поховань. Площа території - 4,7га, під захоронення використовувалось - 4,3 га; цвинтар з західної, північної та східної сторони огороджено цегляним парканом, який зберігся. Охоронна зона не визначена. В національних культурних та релігійних традиціях єврейського народу велике значення надається місцям поховань, кладовищам, а померлим - велика пошана. Використання земель, на яких розташовані давні поховання, розкопування могил, ексгумація, проведення будь-яких будівельних робіт тощо, - суворо заборонені релігійними законами іудаїзму. На протязі кількох років Представництвом Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу замовлялись роботи з археологічних досліджень, виготовлення документації на об'єкти культурної спадщини. Територія Старого Єврейського кладовища була предметом вивчення та дослідження Позивачів. З цією метою вивчалися архівні документи, картографічні матеріали тощо. Дані документи опрацьовувались фахівцями у сфері історії, археології, геодезії, картографії тощо. Які, в подальшому, стали підставою для виготовлення паспорта об'єкта культурної спадщини «Старе Єврейське кладовище м.Львів». Документи розроблені позивачем (паспорт та облікова карта об'єкта культурної спадщини) є обов'язковою передумовою виготовлення проектів землеустрою для земель історико-культурного призначення. Перелічені документи стали підставою для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятки історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266/0/16 - 10. Окрім того, Комісією Сполучених Штатів з питань збереження американської спадщини за кордоном Новий єврейський цвинтар внесено до переліку пам'яток за № ІІА13010101. Комісією зазначено, що Уряд України ввів негайний і абсолютний мораторій на будь-яку забудову або приватизацію місць, ідентифікованих тепер або в минулому, як єврейські цвинтарі. Позивачі зацікавлені у тому, щоб місце Старого Єврейського кладовища, давнє кладовище, на означеній земельній ділянці і в подальшому було віднесено до переліку об'єктів культурної спадщини, а земельна ділянка залишалась у комунальній власності, з цільовим призначенням «землі історико-культурного призначення», оскільки лиш таким чином, буде забезпечене право національної меншини на збереження національних культурних традицій єврейського народу, вшанування пам'яті загиблих, а також забезпечення прав громадських організацій на участь в охороні культурної спадщини. В той же час, для забезпечення охорони та збереження Старого Єврейського кладовища, як пам'ятки культурної спадщини та віднесення його території до земель історико-культурного призначення, необхідно розробити та затвердити проект землеустрою в порядку, передбаченим Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р. Замовити такий проект відповідно до п.п. 2,4 цієї Постанови, вправі Львівська міська рада, за власний кошт чи коштом зацікавлених осіб, або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Однак, відповідачі не вчинили жодних, передбачені законодавством, дій та заходів щодо збереження місць давніх поховань. Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, неодноразово, зверталось до Львівської міської ради та її структурних підрозділів з пропозицією виконати вимоги Постанови КМУ № 1094 від            25 серпня 2004р., однак на звернення 23.03.2016р. № 224-2016 - Львівська міська рада відповіді не надала, а адресувала звернення Департаменту містобудування ЛМР, який у відповіді № 2403-1863 від 25.04.2016р. - відмовив та зазначив про можливість такого розгляду після затвердження Львівською міською радою Детального плану території. 
		Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року, позов задоволено.
		Визнано бездіяльність Львівської міської ради та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", а саме, щодо здійснення заходів з утримання та збереження місць давніх поховань - Старого єврейського кладовища та не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р..
		Визнано незаконними дії Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо відмови у замовленні проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р.
		Зобов'язано Львівську міську раду та її виконавчий комітет: замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному для земель історико-культурного призначення; виконати вимоги розпорядження КМУ №604-р від 20.07.1998р.
		Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
		Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою позов задоволити частково, мотивуючи це наступним.
		Судом першої інстанції встановлено, що Старе єврейське кладовище розташоване між сучасними вулицями: Я.Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, територія кладовища чітко відокремлена вулицями і є одним з двох найдавніших єврейских некрополів Старого Світу та є визначною культурною і духовною пам'яткою історії "національної" меншини України. За функціональною типологією об'єкт класифіковано, як місце поховань. Площа території - 4,7га, під захоронення використовувалось - 4,3 га; цвинтар з західної, північної та східної сторони огороджено цегляним парканом, який зберігся. Охоронна зона не визначена.
		Впродовж декількох років Представництвом Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу замовлялись роботи з археологічних досліджень, виготовлення документації на об'єкти культурної спадщини. Територія Старого Єврейського кладовища була предметом вивчення та дослідження Позивачів. З цією метою вивчалися архівні документи, картографічні матеріали тощо. Дані документи опрацьовувались фахівцями у сфері історії, археології, геодезії, картографії тощо, які стали підставою для виготовлення паспорта об'єкта культурної спадщини «Старе Єврейське кладовище м.Львів». 
		Документи розроблені позивачами (паспорт та облікова карта об'єкта культурної спадщини) є обов'язковою передумовою виготовлення проектів землеустрою для земель історико-культурного призначення.
		Зазначені документи стали підставою для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятки історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266/0/16 - 10. Окрім того, Комісією Сполучених Штатів з питань збереження американської спадщини за кордоном Новий єврейський цвинтар внесено до переліку пам'яток за № ІІА13010101. 
		Для забезпечення охорони та збереження Старого Єврейського кладовища, як пам'ятки культурної спадщини та віднесення його території до земель історико-культурного призначення, необхідно розробити та затвердити проект землеустрою в порядку, передбаченим Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р.
		Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, неодноразово зверталось до Львівської міської ради та її структурних підрозділів з пропозицією виконати вимоги Постанови КМУ № 1094 від 25 серпня 2004р., однак на звернення від 23.03.2016р. № 224-2016 - Львівська міська рада відповіді не надала, а адресувала звернення Департаменту містобудування ЛМР, який у відповіді № 2403-1863 від 25.04.2016р. - відмовив та зазначив про можливість і розгляду після затвердження Львівською міською радою Детального плану території м. Львова. 
		Перевіривши правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів частково не погодилась з такими, виходячи з наступного.
		Відповідно до міжурядової Угоди, укладеної між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки "Про охорону та збереження культурної спадщини" від 04.03.1994 p., - кладовища, похований жертв репресій тоталітарних режимів визначені об'єктами культурної спадщини, які підлягають до збереження та охороні в цілях і рамках цієї Угоди. Поняття "культурна спадщина", в межах цієї Угоди, означає культові заклади, місця історичного значення, пам'ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, які мають до цього відношення.
		Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», до історичних об'єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
		Відповідно до п.2.3 «Порядку обліку об'єктів культурної спадщини», затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 р.: «На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта культурної спадщини».
		Україна є учасницею Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972 року, Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини від 16.01.1992 року. На виконання своїх міжнародних зобов'язань прийнято Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000року, Закон України „Про охорону археологічної спадщини" від 18.03.2004 року.
		Статтею 1 розділу 1 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Конвенцію ратифіковано Указом Президії Верховної Ради N 6673-ХІ (6673-11) від 04.10.1988) визначено поняття «культурна спадщина», зокрема, ансамблі: групи ізольованих чи об'єднаних будівель, архітектура, єдність чи зв'язок з пейзажем яких є видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки.
		Згідно конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи, «архітектурна спадщина» включає такі нерухомі об'єкти, пам'ятки: усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення, архітектурні ансамблі, однорідні групи міських або сільських будівель, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення і характеризуються спільністю чітких територіальних ознак.
		Об'єктом культурної спадщини Закон визнає місце, споруду, комплекс, їх частини, пов'язані з ними території, інші природні, природні упорядковані чи створені людиною об'єкти, незалежно від стану схоронності, що донесли до нашого часу цінність з антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, наукової та ін. точки зору і зберегли свою автентичність.
		Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до історичних об'єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
		Поняття земель історико - культурного призначення наводиться у ст. 53 Земельного кодексу України, шляхом перелічення їхнього складу: до земель історико-культурного призначення належать землі на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини.
		Для визначення категорії земель, як земель історико-культурного призначення необхідні певні правові факти, які б встановлювали, що той чи інший об'єкт відноситься до об'єктів перелічених в ст. 53 Земельного кодексу України. Такими правовими підставами є :    - а) внесення історико-культурних об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; - б) встановлення охоронних зон історико-культурних об'єктів; - в)встановлення режиму заповідної охорони історико-культурних об'єктів; - г) встановлення правового режиму охорошованої археологічної території; - ґ) встановлення правового режиму історичного ареалу населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених пунктів.
		Згідно вимог п.3.2 та п.3.5 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013р.:
		- 3.2. за результатами оцінки виявлених об'єктів культурної спадщини оформляється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об'єкт культурної спадщини. Протокол є підставою для занесення (не занесення) об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини, який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
		- 3.5. про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об'єкта або уповноваженому ним органу письмове повідомлення за формою згідно з додатком З до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
		Оскільки в матеріалах справи наявні докази того, що Старе єврейське кладовище розташоване на земельній ділянці, котра є предметом судового розгляду і знаходиться в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення за охоронним № 2951-Лв, на підставі Наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 року № 12/66/0/16-10, а тому резюмується, що земельна ділянка набула статусу об'єкта культурної спадщини.
		Відповідно до ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини», органами управління у сфері охорони культурної спадщини є спеціально уповноважені органи, до яких віднесені органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.
		Обов'язки із забезпечення охорони, планування та впорядкування територій місць поховання, в силу вимог ч.5 ст.8, ст.31, ч.2 ст.23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», покладено на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.
		Статтею 3 цього Закону визначено, що правову основу діяльності в галузі поховання становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України тощо.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р., органи місцевого самоврядування та державної влади зобов'язано: взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення; провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі і кладовищ національних меншин; продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження; не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань та на території закритих кладовищ.
		Однією із функцій землеустрою відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про землеустрій» є встановлення і закріплення на місцевості меж територій історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів. Для організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення ст.47 цього Закону передбачено виготовлення проектів землеустрою в порядку, визначеному Постановою.
		Проведенню облаштування, утримання та збереження місць давніх поховань має передувати організація і встановлення меж їх територій. З цією метою передбачено виготовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій   історико-культурного призначення в порядку, визначеному Постановою.
		Отже, зазначене свідчить про те, що бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради в частинні організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою КМУ №1094 від 25 серпня 2004 р. слід визнати протиправною.
		Принагідно слід зазначити, що статтею 20 Закону України «Про землеустрій передбачено випадки, коли землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, а саме в разі:
		а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;
		б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою;
		в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;
		г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);
		ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою.
		Відтак, вказаною нормою спеціального Закону не передбачено проведення землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення в обов'язковому порядку, а тому суд не може змусити органи місцевого самоврядування вчиняти дії, які не передбачені чинним законодавством в якості обов'язкових.
		Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про землеустрій», замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
		Згідно з ч.3 ст.47 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
		Пунктом ґ) ч.2 ст.67 зазначеного Закону передбачено, що за рахунок коштів Державного бюджету України фінансуються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність.
		Законом чітко передбачено, що проекти землеустрою стосовно організації і встановлення меж території історико-культурного призначення розробляються за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки органи місцевого самоврядування не є розпорядниками коштів Державного бюджету, відтак замовляти проекти землеустрою за рахунок цих коштів Львівська міська рада позбавлена правової можливості.
		Отже, позовні вимоги про визнання незаконними дій Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради в частині відмови у замовленні проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному Постановою КМУ     № 1094 від 25.08.2004 р. та зобов'язати Львівську міську раду чи її виконавчий комітет: замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному для земель історико-культурного призначення, не підлягали до задоволення, оскільки як вбачається з вищенаведених законодавчих норм, замовником повинні бути органи центральної державної влади, а не органи місцевого самоврядування. Останні вправі та можуть лише надати дозвіл замовнику на розробку такого проекту.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи за позовними заявами, поданими відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. 
		Отже, колегія суддів вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів слід було лише зобов'язати Львівську міську раду дати дозвіл замовнику Об'єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на розробку проекту землеустрою.
		Таким чином, висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності позивачем обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.
		Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		                                                       ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Львівської міської ради - задоволити часково.
		Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року у справі №462/3403/16-а - скасувати та винести нову, якою позовні вимоги задоволити частково.
		Визнати бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради в частинні організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25.08. 2004 р. протиправною.
		Зобов'язати Львівську міську раду дати дозвіл замовнику Об'єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на розробку проекту землеустрою.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Р. М. Гулид судді С. М. Кузьмич   В. З. Улицький      Повний текст судового рішення виготовлено 11.12.2017 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...