Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19020/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2017. Зареєстровано: 17.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2017.
Дата набрання законної сили: 03.04.2018
Результат оскарження 03.04.2018 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.12.2017Справа №910/19020/17
		За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція"
		до                     Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської                                                   міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
		                              Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"
		про                    визнання недійсним договорів  та стягнення 62 974 504,02 грн. 
		 
		Суддя  Лиськов М.О. 
		Представники сторін: 
		від позивача:                     Андрійченко В.А. (дов. 01.08.2017)
		від відповідача:          Глущенко Д.В. (дов. №050/05-2666 від 03.04.2017)
		від третьої особи:           не з'явився 
		 
		В судовому засіданні 06.12.2017., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про визнання недійсним договорів  та стягнення 62 974 504,02 грн.  
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19020/17, розгляд справи призначено на 15.11.2017 року. 
		В судове засідання, призначене на 15.11.2017, з'явилися представники сторін та надали пояснення по справі.
		В судовому засіданні 15.11.2017 було оголошено перерву до 29.11.2017.
		В судове засідання призначене на 29.11.2017 з'явились представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи.
		В судовому засіданні 29.11.2017 представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду. 
		Розглянувши подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, суд відзначає наступне. 
		Так, відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо: 
		1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 
		2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 
		4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 
		5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 
		6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.
		Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на те, що позивачем, на його думку, порушено правило об'єднання позовних вимог, з огляду на що позов судом повинен бути залишений без розгляду. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість та невідповідність чинному законодавству поданого клопотання, у зв'язку з чим останнє задоволенню не підлягає.
		Ухвалою суду від 29.11.2017 залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" та відкладено розгляд справи на 06.12.2017.
		В судове засідання призначене на 06.12.2017 з'явились представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи.
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причин не явки суд не повідомив.
		У судовому засіданні склалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
		Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач є забудовником об'єкта будівництва «Багатоповерхові житлові будинки з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та  вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва» на підставі отриманих від ТОВ «Консультаційне бюро НТТ» згідно умов Договору про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012 р. №17-07/12-01 та Договору про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012 р.  №17-07/12-02, функцій замовника. Предметом зазначених договорів є передача ТОВ «Консультаційне бюро НТТ», який є орендарем земельних ділянок (кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер: НОМЕР_2) на підставі укладених з Київською міською радою Договору  оренди земельної ділянки від 13.09.2005 р. та Договору про внесення змін 12.10.2005 р. до Договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004 року, позивачу частини функцій замовника на будівництво, взаємовідносини сторін щодо проектування, будівництва, введення в експлуатацію об'єктів будівництва та передачі у власність юридичним та фізичним особам об'єктів інвестування. 
		На підставі вказаних договорів позивачем здійснювався комплекс заходів щодо отримання вихідних даних, розроблення та затвердження проектної документації, отримання дозвільних документів та організація спорудження об'єкта будівництва. 
		З метою фінансування будівництва, залучення коштів фізичних та юридичних осіб, між позивачем та ПАТ АКБ «АРКАДА» було укладено Генеральний договір №2 від 19.05.2014 р., предметом якого є зобов'язання позивача організувати спорудження об'єкта будівництва у встановлені строк та ввести Об'єкт будівництва (його окремі складові) в експлуатацію (п.1.1. договору) та передати об'єкти інвестування інвесторам. ПАТ АКБ «АРКАДА» в свою чергу зобов'язався здійснювати фінансування будівництва об'єкта будівництва за рахунок залучених до створеного ним Фонду фінансування будівництва за програмою забудовника коштів фізичних та юридичних осіб - довірителів ФФБ.   
		З метою введення в подальшому в експлуатацію завершених будівництвом житлових будинків в складі об'єкта будівництва між позивачем, відповідачем та третьою особою протягом серпня 2016- вересня 2017 року було укладено наступні договори: 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №209 від 18.08.2016 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 2  826 980 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №9.
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №210 від 18.08.2016 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 2  980  480 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №4.
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №211 від 18.08.2016 р. предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 7  068  050 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №6.
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №212 від 18.08.2016 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 7  261 270 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №3.
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №213 від 18.08.2016 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 2   942 010 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №8.
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №220 від 25.08.2016 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 2  982 847 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №7.
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №221 від 25.08.2016 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 2 871 090 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №2.
		          - Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №204 від 02.11.2016 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 3  109  585,35 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №5.
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №293 від 02.11.2016 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 3  104  418,49 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №10.
		- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №120 від 23.03.2017 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 4 080  627,12 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №18.
		- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №194 від 19.05.2017 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 3  072  831,78 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №12.
		- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №195 від 19.05.2017 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 7  843  338,66 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №11.
		          - Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №279 від 03.08.2017 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 4  067  344 гривень, на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №29.
		          - Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №314 від 01.09.2017 р., предметом якого є сплата позивачем пайової участі у розмірі 8  762  399,22 гривень на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку №25 (далі - Договори пайової участі).
		Обґрунтовуючи  позовні вимоги Позивач зазначає,  що укладені Договори пайової участі недійсними, обґрунтовуючи позов тим, що є забудовником, категорія яких не залучається до сплати пайової участі у зв'язку зі одночасним спорудженням в складі об'єкта будівництва, крім будинків (за якими сплачено пайову участь), і об'єктів соціальної інфраструктури (дитячих дошкільних установ) на тій же земельній ділянці, обґрунтовуючи свою позицію положеннями абзацу шостого частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Також позивач у позовній заяві зазначає, що Договори пайової участі укладені під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, зміст Договорів пайової участі прямо суперечить вимогам законодавства, договори пайової участі були укладені проти волі позивача, що є підставою для визнання недійсними Договорів пайової участі та просить суд визнати недійсними з моменту укладення Договори пайової участі. 
		Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що позивач і третя особа не повідомляли відповідача про наявність законодавчих підстав для звільнення від сплати пайової участі, договори укладались добровільно, з ініціативи позивача, а тому правових підстав для не укладення договорів пайової участі у відповідача не було. 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та учасників процесу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 
		При винесенні даного рішення суд враховує наступне. 
		Питання сплати пайової участі замовниками будівництва врегульовано нормами спеціального Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який  встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності (ст. 30, 40 Закону). 
		Так, стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  визначає обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. 
		При цьому, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
		Судом встановлено, що особливості залучення до пайової участі окремих замовників визначено положеннями статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка визначає випадки зменшення розміру пайової участі замовникам (якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості). Крім того, даною статтею визначено і  наслідки, які настають для відповідного замовника, унаслідок перебільшення розміру його витрат на будівництво  інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури над розміром пайової участі. 
		Так, згідно абзацу другого частини п'ятої статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
		Таким чином, судом встановлено, що за загальним правилом, визначеним  положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», будь-яка особа, яка виявила намір забудови території населеного пункту має сплатити пайову участь у створенні соціальної інфраструктури населеного пункту. При цьому, за умови наявності в технічних умовах, які є вихідними даними, необхідності будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості.   
		Якщо ж витрати замовника будівництва на спорудження інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури перевищуватимуть розмір пайової участі такого замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування буде зобов'язаний прийняти рішення про відшкодування позивачу  різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури та розміром пайової участі. 
		Разом з цим, частина друга статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містить виключення для замовників щодо обов'язку сплачувати пайову участь, а саме - у випадках передбачених частиною четвертою статті 40 цього Закону.
		Зокрема серед таких виключень абзацом шостим частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено не залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту замовників у разі будівництва об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури. 
		Отже, судом встановлено, що виходячи з норм спеціального Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,  замовники, які бажають здійснювати забудову, зобов'язані здійснити відрахування до бюджету коштів на створення в подальшому за рахунок бюджету об'єктів соціальної сфери, в той же час замовники, які здійснюють спорудження об'єктів соціальної інфраструктури в складі своїх об'єктів будівництва на земельних ділянках населених пунктів виконують всій обов'язок, споруджуючи соціальні об'єкти за рахунок власних джерел.
		Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку,  що в силу положень абзацу шостого частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якщо позивач забезпечив будівництво одночасно з іншими об'єктами в складі об'єкта будівництва об'єктів соціальної сфери (дошкільних дитячих установ), він виконав свій обов'язок щодо участі у розвитку соціальної інфраструктури міста, а тому не повинен залучатись до сплати пайової участі.   
		На підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень учасників процесу судом встановлено, що одночасно з спорудженням житлових будинків в складі об'єкта будівництва позивачем здійснювалось спорудження і запроектованих згідно Містобудівних умов і обмежень від 01.04.2014 року об'єктів соціальної сфери.
		В матеріалах справи наявні надані позивачем та не спростовані відповідачем Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 01.04.2014 р. (адреса будівництва: між вул. Бориса Гмирі та вул. Колеторною, у Дарницькому районі м. Києва), видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження, завдання на проектування та технічні умови є основними складовими вихідних даних для проектування будівництва.
		Абз. 6 п. 5 Містобудівних умов та обмежень від 01.04.2014 року встановлено вимогу щодо забезпечення замовником будівництва при проектуванні та будівництві об'єкта будівництва об'єктів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи). 
		У відповідності до абз.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Таким чином, вихідними даними для проектування вставлено обов'язкову до виконання вимогу щодо забезпечення замовником спорудження в складі об'єкта будівництва об'єктів соціальної сфери: дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл.
		На підставі отриманих вихідних даних, позивачем було забезпечено розроблення проектної документації, проведення її експертизи, що підтверджується наявним Експертним звітом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» від 20.04.2014 р. №38/14/ІБ, та отримано Дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 13.05.2014 р. №ІУ 115141340409, на підставі якого і здійснюється спорудження об'єкта будівництва.
		Факт спорудження житлових будинків за вказаним об'єктом будівництва та введення їх в експлуатацію підтверджується актами готовності об'єктів до експлуатації, сертифікатами Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що містяться в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем. 
		Крім того, в матеріалах справи наявні докази спорудження в складі об'єкта будівництва  навчального дошкільного закладу на 120 місць, що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації від 08.08.2016 р. та Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії IV №165162871591, а також не заперечується відповідачем. 
		Згідно витягу із наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №448 від 26.12.2016 р. навчальному дошкільному закладу на 120 місць №56 присвоєно поштову адресу: вул. Софії Русової, 1-В у Дарницькому районі м. Києва та згідно  Розпорядження  Київської міської державної адміністрації від 19.04.2017 р. №476 прийнята до комунальної власності територіальної громади міста Києва.   
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем розпочато будівництво  дошкільного навчального закладу на 260 місць (поз.57 на генеральному плані), що підтверджується Договором №20/14-5-8 мкр від 23.05.2014 р., укладеним між ТОВ «Будеволюція», ТОВ «КИЇВСЬКЕ ТРАНСПОРТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» та ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО», ТОВ «КИЇВСЬКЕ ТРАНСПОРТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» і ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО», яким  передбачено будівництво дитячого дошкільного навчального закладу на 260 місць за об'єктом будівництва: багатоповерхові житлові будинки з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та  вул. Колекторною у Дарницькому районі  м. Києва, а також платіжними документами на оплату будівельно-монтажних робіт на загальну суму 12  932  789, 95 гривень. 
		Враховуючи вище викладене, суд вважає встановленими та підтвердженими належними доказами обставини щодо забезпечення позивачем одночасного спорудження в складі об'єкта будівництва разом з житловими будинками об'єктів соціальної інфраструктури (дитячих дошкільних установ). 
		Враховуючи викладене, позивач відноситься до категорії замовників будівництва, визначених абзацем 6 частини 4 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а відтак не повинен в силу закону залучатись до сплати пайової участі. 
		Матеріалами справи та поясненнями представників позивача, третьої особи та   відповідача підтверджується, що оспорювані Договори пайової участі укладались позивачем з метою в майбутньому введення в експлуатацію завершених будівництвом житлових будинків в складі об'єкта будівництва.
		Згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. №461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
		У відповідності до пункту 24 цього ж Порядку, для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.
		При цьому, встановлена форма Акту готовності об'єкта до експлуатації (додаток №9 до Порядку), а саме пункт №12 передбачає обов'язкове зазначення інформації про сплату пайової участі, або підставу для звільнення від обов'язку сплати пайової участі. 
		Таким чином, при подачі замовником будівництва заяви про прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію обов'язкове зазначення інформації у додатку до заяви про сплату пайової участі, або підставу для звільнення від пайової участі.
		Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. 
		Під час виникнення спірних правовідносин діяв «Порядок визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва», затверджений рішенням Київської міської ради від 30 грудня 2010 року N 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» (додаток 16 до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 N 573/5385).    
		У відповідності до пункту 4.11 вказаного Порядку рішення про звільнення забудовника (інвестора) від сплати пайової участі приймає Київська міська рада.
		Тобто, Порядком визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, не передбачено випадків незалучення до сплати пайової участі, а передбачено можливість звільнення від сплати пайової участі за рішенням Київської міської ради.
		Згідно абз.3 п.27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. №461, підставою для відмови у видачі сертифіката є неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката.
		Матеріалами справи спростовується та судом не приймається до уваги твердження відповідача про те, що він не був обізнаний про факт спорудження об'єктів соціальної сфери за об'єктом будівництва. 
		Крім того, в матеріалах справи наявні звернення позивача та третьої особи до Київської міської державної адміністрації (від 20.08.2014 р. №141) про звільнення від сплати пайової участі з підстав спорудження об'єктів соціальної сфери, винесення питань за зверненнями ініціативної групи інвесторів будівництва об'єкту будівництва на розгляд  постійної комісією з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київської міської ради (протоколу №32/45 від 27.09.2016 р.), які не були задоволені, що мало наслідком для позивача і третьої особи необхідність в укладені договорів пайової участі, сплаті коштів пайової участі для належного подання заяви про прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію та своєчасного введення об'єктів будівництва (будинків) в експлуатацію.   
		З урахуванням вказаних обставин суд вбачає, що позивач і третя особа укладали договори пайової участі під впливом тяжких для них обставин і на вкрай невигідних умовах. 
		          Згідно частини першої  статі 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		У відповідності до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		           Відповідно до пункту другого постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати,  що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК,  іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та   ЦК,   міжнародним   договорам, згода на обов'язковість   яких   надана   Верховною  Радою  України,  актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України,  актам інших  органів  державної влади України, органів влади Автономної  Республіки Крим у випадках і в  межах,  встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства,  нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України  (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність  правочину вимогам законодавства  має  оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
		На підставі наведеного суд вбачає, що укладення оспорюваних Договорів пайової участі прямо суперечить вимогам абзацу шостого пункту 4 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки судом на підставі всебічно досліджених доказів у справі встановлено, що  позивач, який є замовником будівництва,  здійснює спорудження на земельній ділянці в складі об'єкта будівництва, крім житлових будинків, і об'єктів соціальної сфери, позивач не повинен залучатись до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а відтак не повинен укладати договори про сплату такої пайової участі. 
		Суд при винесенні рішення дійшов висновку, що при укладенні Договорів пайової участі не було додержано вимоги частини першої статті 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, що є підставою недійсності правочину. 
		          Окрім того, судом взято до уваги положення статті 233 ЦК України, відповідно до якої правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.
		           В силу приписів частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		На підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень учасників процесу судом встановлено, що укладаючи оспрювані Договори пайової участі позивач і третя особа не діяли вільно, а укладення таких договорів не відповідало їх волі, а відтак, наведені обставини у сукупності є підставою визнання таких Договорів пайової участі недійними. 
		Згідно із абзацом другим частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Задовольняючи позовні вимоги позивача суд також виходить з того, що саме на відповідача було покладено обов'язок виступати відповідальною юридичною особою від імені органу місцевого самоврядування щодо пайових коштів та відповідно суд вважає відповідача належним відповідачем у справі. 
		Так, згідно пункту 4.2 Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (що діяв під час виникнення спірних правовідносин), затвердженого Київською міською радою 30.12.2010 р.  № 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» (додаток 16 до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385), від імені міста щодо пайових коштів у всіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виступає в особі Головного управління економіки та інвестицій (відповідно до п.2 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради  30.09.2013 р. №1717, Головне управління економіки та інвестицій  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації перейменовано в Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради). 
		Відповідно до пункту 3.3 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 р. №411/1415, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь. 
		За обставин, наведених вище, зважаючи, на імперативні приписи абзацу 6 частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підтвердження наявними в матеріалах справи документами та матеріалами здійснення позивачем спорудження в складі об'єкта будівництва на цій земельній ділянці і об'єктів соціальної інфраструктури, позивач не повинен залучатись до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту,  а відтак позовні вимоги щодо визнання недійсними Договорів пайової участі та застосування наслідків недійсності вказаних правочинів є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними та допустимими доказами, та підлягаю задоволенню в повному обсязі. 
		Керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю. 
		2. Визнати недійсними з моменту укладення: 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №209 від 18.08.2016 р., 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №210 від 18.08.2016 р. 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №211 від 18.08.2016 р. 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №212 від 18.08.2016 р. 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №213 від 18.08.2016 р. 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №220 від 25.08.2016 р. 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №221 від 25.08.2016 р. 
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №204 від 02.11.2016 р.
		- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №293 від 02.11.2016 р.
		- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №120 від 23.03.2017 р. 
		- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №194 від 19.05.2017 р.
		- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №195 від 19.05.2017 р. 
		- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №279 від 03.08.2017 р. 
		- Договір пайової участі у створенні  і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №314 від 01.09.2017 р.
		3. Стягнути  з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 04633423, адреса: 01044, вул. Хрещатик, 36, м. Київ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДЕВОЛЮЦІЯ»  (ЄДРПОУ 34284328, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 315/2) 62  974  504 (шістдесят два мільйони дев'ятсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот чотири) гривні 02 копійки.  
		4. Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 04633423, адреса: 01044, вул. Хрещатик, 36, м. Київ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДЕВОЛЮЦІЯ»  (ЄДРПОУ 34284328, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 315/2) 262  400 (двісті шістдесят дві тисячі чотириста) гривень судового збору. 
		5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст складено 13.12.2017
		 
		Суддя                                                                                                             М.О. Лиськов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...