Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/1666/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано судом: 18.12.2017. Зареєстровано: 18.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2017.
Дата набрання законної сили: 14.03.2018
Результат оскарження 14.03.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		8.3.1
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1666/17
		Луганський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого  судді:  Басової Н.М.
		при секретарі судового засідання:  Солошенка П.В.,
		за участю:
		представників позивача: Андрєєва А.М., Кирюхіної О.О.,  
		представника відповідача: Білашової К.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- 
		     
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - Позивач, ПАТ "Луганськгаз") до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач), в якому просив суд:
		- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 10.08.2017 №0009381203;
		- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 10.08.2017 №0009381203.
		В обґрунтування зазначив наступне. 
		15.08.2017 Лисичанське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія ПАТ "Луганськгаз" отримало від ГУ ДФС у Луганській області податкове повідомлення-рішення від 10.08.2017 №0009381203 (далі - Рішення) та розрахунок сум штрафних санкцій.
		Сума штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств, визначена в податковому повідомленні-рішенні, на підставі акту перевірки складає 202 349,00 грн. 
		Рішення прийняте на підставі акту перевірки № 708/12-32-12-03/05451150 від 27.07.2017 встановлено  порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, визначеного Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), та на підставі статті 126 глави 11 розділу II Податкового кодексу України за затримку на 393, 533. 302, 272, 241, 211 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1011745,00 грн. Лисичанське МРУГГ філія ПАТ "Луганськгаз" зобов'язане сплатити штраф розмірі 20%, у сумі 202 349,00 грн.
		Не погоджуючись із зазначеним Рішенням, Позивач своїм листом від 23.08.2017 №01-02-38/1593 звернулось до Державної фіскальної служби зі скаргою на Рішення. 
		31.10.2017 на адресу ПАТ "Луганськгаз" надійшло рішення ДФС про результати розгляду скарги від 27.10.2017 № 24402/6/99/99/11-03-01-25, яким ППР ГУ ДФС у Луганській області від 10.08.2017 було залишено без змін, а скарга без задоволення.
		ПАТ "Луганськгаз" не  погоджується з  Рішенням, вважає його  безпідставним і необґрунтованим, оскільки сума грошового зобов'язання в розмірі 1011745,00 грн. складалась протягом 2014 податкового року, з сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств, розміри якого розраховувалися на підставі фінансових результатів діяльності Лисичанського МРУЕГГ філії ПАТ «Луганськгаз» за 2013 рік. До настання обставин непереборної сили, на території проведення антитерористичної операції Рубіжанське МРУГГ філія ПАТ «Луганськгаз» було належним платником податків і зборів. В наслідок проведення бойових дій та дії інших негативних факторів, що мають загальновідомий характер, з липня 2014 року ПАТ «Луганськгаз» стало неспроможним виконувати податкові зобов'язання щодо обчислення, декларування та сплати податків (зборів) в порядку і строки, визначені ПК України. Сума грошового зобов'язання, утворилась з липня 2014 року та обчислена за попередній звітний період (2013 р.), у якому жодних непередбачуваних форс-мажорних обставин не відбувалось. 
		Позивач вважає суму грошового зобов'язання узгоджених податкових зобов'язань, сформовану за попередній (2013) податковий рік такою, що не відповідає умовам здійснення господарської діяльності та фінансовій спроможності Товариства, які кардинально змінились у 2014 році та набули негативних наслідків. В реальності податкова заборгованість з податку на прибуток за 2014 рік відсутня, оскільки ПАТ «Луганськгаз» в 2014 спрацювало зі збитковим результатом. 
		Підприємство перереєструвалося на підконтрольній Україні території у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю своїх працівників. Так, 19.12.2014 р. до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено зміни про місцезнаходження Товариства та замість інформації про реєстрацію за адресою: вул. Т.Г.Шевченка, 102, м. Луганськ, 91055 внесено відомості про реєстрацію за адресою: вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400.
		Як зазначає в позовній заяві Позивач, внаслідок дії негативних факторів та обставин, на які Товариство не може вплинути, мало місце неспроможність підприємства з липня 2014 року виконувати поточні (договірні) та інші, вже існуючі, зобов'язання, а також зобов'язання щодо справляння та сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів.
		Внаслідок захоплення будівель Товариства на території м. Луганська та відокремлених структурних підрозділів (філій) у межах Луганської області, Товариство також тривалий час було позбавлено доступу до будь-якої документації правовстановлюючого та дозвільного характеру, первинної фінансової і кадрової документації, штампів та печаток. На сьогоднішній день, захоплене майно та будівлі не були повернуті ПАТ «Луганськгаз».
		Крім того, Позивачем отримано сертифікат Торгово-промислової палати України від 02.10.2014 №749, яким було засвідчено настання обставин форс-мажору з 01.07.2015 для ПАТ «Луганськгаз» при здійснені господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та інших обов'язкових платежів.
		На підставі викладеного, Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення (а.с.3-5).
		Представник відповідача, не визнавши позов, надав суду письмові заперечення (а.с.101-109), в яких зазначив, що 27.07.2017 Відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати консолідованого податку на прибуток підприємства ПАТ "Луганськгаз" за період 2014-2015 років по Лисичанському міжрайонному управлінню по експлуатації газового господарства філії ПАТ "Луганськгаз". 
		За результатами проведення камеральної перевірки, Відповідачем встановлено факт порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині порушення строків сплати узгодженої суми грошових зобов'язань по авансових внесках з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1011745,00 грн., внаслідок чого контролюючим органом було складено акт від 27.07.2017 №708/12-32-12-03/05451150 (далі - Акт). Вказаний Акт надіслано на адресу Позивача ГУ ДФС у Луганській області 28.07.2017 та вручено 31.07.2017. На підставі вищевказаного акту камеральної перевірки контролюючим органом прийнято Рішення про зобов'язання Лисичанского міжрайонного управління по експлуатації газового господарства філії ПАТ  "Луганськгаз" сплатити штраф за затримку на 393, 639, 333, 302 ,272 ,241, 211 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 1011745,00 грн. у розмірі 20%, що складає 2023498,00 грн. 
		Зазначене Рішення направлено на адресу Позивача ГУ ДФС у Луганській області 11.08.2017 та вручено 14.08.2017. 
		ПАТ  "Луганськгаз" засобами електронного зв'язку до ДПІ в м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області було подано розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств (реєстраційний номер №9090937479 від 28.02.2014) за звітній податковий період 2013 рік, в якому самостійно визначені до сплати суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 144535,00 грн. щомісячно.
		Згідно картки особового рахунку платника Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства філії ПАТ "Луганськгаз" суми грошового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток підприємств по терміну сплати 30.08.2014 на суму 144535,00 грн., по терміну спати 30.09.2014 на суму 144535,00 грн., по терміну сплати 30.11.2014 на суму 144535,00 грн. по терміну справи 30.12.2014 на суму 144535,00 грн. по терміну сплати 30.014.2015 на суму 144535,00 грн., по терміну сплати 28.02.2015 на суму 144535,00 грн. були погашені із затримкою граничних термінів сплати більш 30 календарних днів шляхом подання розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств (реєстраційний №9082108571 від 23.09.2015), в якому зменшено суму, нараховану до сплати, на 1453100,00 грн. 
		Щодо посилання Позивача на сертифікат Торгово-промислової палати, Відповідач зазначив, що настання для Позивача обставин непереборної сили, засвідчених сертифікатом ТПП, мало місце з 01.07.2014 по 02.10.2014. 
		Таким чином, Відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 10.08.2017 №0009381203, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. 
		12.12.2017 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення (а.с.118), в яких зазначив, що у сертифікаті ТПП зазначено, що на момент його видачі Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо. 
		Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили задовольнити позов в повному обсязі.
		Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилався на доводи викладені в запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд приходить до такого.
		Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», ідентифікаційний код 05451150, зареєстровано як юридичну особу, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у своєму складі має відокремлений структурний підрозділ - філію - Лисичанське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства (а.с.9-18).
		ПАТ «Луганськгаз» відносно Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства,  як платником податку на прибуток, 28.02.2014 подано до податкового органу розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік (а.с.68), у якій самостійно визначено розмір авансових внесків, які підлягають сплаті щомісячно у сумі 144 535,00грн. 
		Згідно декларації по податку на прибуток Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» від 31.08.2015 за 2014 рік (а.с.37-39) товариством за результатами діяльності отримано збитки у розмірі 8680336,00 грн., який розподілено на відокремлені підрозділи товариства, у тому числі і на Лисичанське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства. 
		Зазначене стало підставою для подачі позивачем до податкового органу розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2014 рік № 9082108571 від 23.09.2015, у якому у рядку 06 позивачем зменшено податок на прибуток відокремленого підрозділу на суму авансового внеску з податку на прибуток на суму 1453100,00 грн. (а.с.97-99).
		Згідно акту № 708/12-32-12-03/05451150 від 27.07.2017 про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за періоди 2014,2015 року (а.с.26-28), встановлено, що платником порушено строки узгодженої суми грошового зобов'язання авансових  внесків з податку на прибуток підприємстві протягом строків, встановлених абз.4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI (зі змінами та доповнення) в частин несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по терміну 30.08.2014 у сумі 144353,00 грн.; 30.10.2014 у сумі 144353,00 гр.; 30.11.2014 у сумі  144353,00 грн.; 30.12.2014 у сумі 144353,00 грн.; 30.01.2015 року у сумі 144353,00 грн.; 28.02.2015 у сумі 144353,00 грн. Відповідальність платника передбачена п.126.1 ст.126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI (зі змінами та доповнення).
		Зазначений Акт направлено Відповідачем на адресу Позивача 28.07.2017 та отримано останнім 31.07.2017 (а.с.82).
		На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення      №0009381203 від 10.08.2017, яким згідно статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 393, 363, 333, 302, 272, 241, 211 календарних днів нараховано штраф у розмірі 20 % на суму 202349,00 грн. (а.с.24).
		Вказане Рішення направлено Відповідачем на адресу Позивача 11.08.2017 та отримано останнім 14.08.2017 (а.с.78).
		Позивачем було подано скаргу від 23.08.2017 №01-02-38/1593 на Рішення до ДФС України (а.с.29-31).
		27.10.2017 ДФС України винесло рішення про результати розгляду вищевказаної скарги №24402/6/99-99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення №0009381203 від 10.08.2017 залишило без змін, а скаргу без задоволення (а.с.33-35).
		Згідно даних інтегрованої картки Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Луганськгаз» платником податків починаючи з 01.08.2014 року не сплачувались щомісячні авансові внески з податку на прибуток (а.с.70-75).
		Позивач в адміністративному позові зазначав, що у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин для ПАТ «Луганськгаз», пов'язаних з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області та незаконним захопленням майна позивача, авансові внески з податку на прибуток з серпня 2014 року не сплачувались. 
		Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0009381203 від 10.08.2017, суд виходить з такого.
		Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України  (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
		У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
		Пунктом 152.4 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку, який прийняв рішення про сплату консолідованого податку, сплачує авансовий внесок з податку згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, такий авансовий внесок сплачується за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до положень цього розділу, в загальній сумі таких витрат цього платника податку, визначених у останній податковій звітності, поданій таким платником податку.
		Відповідно до підпункту 153.3.1 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу , чи ні.
		Згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
		Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з цього податку, за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою, покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу ).
		Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України  передбачено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
		Саме така ситуація відбулася з ПАТ «Луганськгаз», яким за результатами господарської діяльності у 2014 році отримано збитки, а тому у розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2014 рік Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства від 23.09.2015 № 9082108571 (поданого відповідно до п. 152.4 статті 152 Податкового кодексу України) позивачем визначено суму перевищення, яка переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду у розмірі 1453100,00 грн. 
		Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		Тобто, вказана норма Податкового кодексу України визначає як підставу для застосування штрафних санкцій порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається від погашеної суми податкового боргу.
		Відповідно до підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
		Податковий кодекс України не містить переліку документів, які можуть підтверджувати факт погашення податкового боргу, однак, відповідно до ст. 87 цього Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
		Жодною іншою нормою глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків» розділу І Податкового кодексу України не передбачено, що погашення податкового боргу може відбуватись шляхом подачі уточнюючих розрахунків чи поданням річної декларації з податку на прибуток з визначенням податкових зобов'язань, які є меншими ніж сума раніше визначених авансових внесків.
		За таких обставин суд вважає, що розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2014 рік № 9082108571 від 23.09.2015 є коригуванням сум раніше нарахованих податкових зобов'язань  податку на прибуток  і  підставою для списання помилково визначених податкових зобов'язань.
		З урахуванням зазначеного суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для застосування до ПАТ «Луганськгаз» штрафних фінансових санкцій, що передбачені статтею 126 Податкового кодексу України.
		Суд вважає неприйнятним застосування до даних правовідносин норм Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а відтак не бере до уваги наявний у позивача сертифікат ТПП, оскільки спірні правовідносини регулюються лише вказаними вище нормами ПК України. 
		По вище викладеним мотивам суд відхиляє доводи  представника відповідача про те, що позивач не звертався до податкового органу із заявами в порядку статті 100 Податкового кодексу України про розстрочення чи відстрочення податкового боргу. 
		Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову, на думку суду, не довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0009381203 від 10.08.2017  про нарахування штрафу у сумі 202349,00 грн.
		Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до приписів ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. 
		Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак даний адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. 
		Позивачем при зверненні до адміністративного суду платіжними дорученнями від 08.11.2017 № 6548 сплачено судовий збір у розмірі 3035,24 грн.
		Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3035,24 грн. 
		Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		     
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення  - задовольнити.          
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області  від 10.08.2017 №0009381203 про нарахування штрафу у сумі  202349 (двісті дві тисячі триста сорок дев'ять) гривень 00 копійок.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445)  на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 05451150)  судові витрати по сплаті судового збору у розмірі  3035 (три тисячі тридцять п'ять) гривень 24 коп.     
		Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
		Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна  скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		Повний текст постанови складено та підписано  18 грудня 2017 року.
		     
		     
		 
		Суддя                                                             Н.М. Басова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...