Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/1287/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2017. Зареєстровано: 27.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2017.
Дата набрання законної сили: 26.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №480/1287/15-ц 26.12.2017 
		Провадження №22-ц/784/2436/17 
		Справа № 480/1287/15-ц
		Провадження № 22-ц/784/2436/17         Головуючий по 1 інстанції Терентьєв Г.В. 
		Категорія 27                                Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.
		Постанова 
		іменем України
		26 грудня 2017 року                                     м. Миколаїв 
		Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
		головуючого - Самчишиної Н.В.,
		суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В., 
		із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,
		за участі: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою     представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2017 року ухвалене головуючим суддею Терентьєвим Г.В., в приміщенні цього ж суду, за позовом публічного акціонерного товариства «Актабанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
		встановила:
		     14 червня 2015 року публічне акціонерне товариство «Актабанк» (далі - Банк), звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.
		     Позивач зазначав, що 28 березня 2013 року уклав кредитний договір з ОСОБА_2, за умовами якого останній для рефінансування заборгованості по Договорам про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку отримав кредит в сумі 92 024 грн. 41 коп. під зворотне зобов'язання повернути їх частинами, згідно графіку погашення кредиту, щомісячно, строком на 12 місяців до 27 березня 2014 року включно, зі сплатою 32 % річних.
		     Наряду з цим, сторони передбачили, що порушення позичальником виписаних умов стосовно повернення кредитних коштів, сплати відсотків, дає Банку право нараховувати пеню у розмірі 1 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення за вимогою банку в національній валюті.
		     В забезпечення кредитного зобов'язання, того ж дня, між Банком, позичальником та поручителем ОСОБА_4 укладено трьохсторонній договір поруки, за яким остання зобов'язалась нести солідарну відповідальність з боржником за виконання умов основного зобов'язання.
		     Посилаючись на неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, уточнюючи розмір позовних вимог, позивач просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів 608 493 грн. 10 коп. заборгованості за кредитним договором, станом на 22 жовтня 2015 року, із яких: заборгованість по кредиту - 76 376 грн. 47 коп.; заборгованість по простроченим процентам - 42 347 грн. 52 коп.; а також за період з 02 липня 2013 року по 27 березня 2015 року пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 278 774 грн. 12 коп.; та за період з липня 2013 року по 18 червня 2015 року пеня на несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 210 994 грн. 99 коп. 
		                                                              -2-
		     Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_2 посилався на невірний розрахунок заборгованості по кредитному договору.
		     Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_4, діючи через свого представника ОСОБА_3, посилалась на припинення поруки згідно положень ч. 4 ст. 559 ЦК України.
		     Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від                        04 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачів на користь банку в солідарному порядку 608 493 грн. 10 коп. заборгованості за кредитним договором, та судовий збір у розмірі 3 654 грн. на користь держави.
		     В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог банку відмовити у повному обсязі.
		     Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
		     Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з їх підставності та доведеності.
		     Проте, не з усіма висновками суду можна погодитися, оскільки, на думку колегії суддів, місцевий суд помилково вважав невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором достатньою підставою для стягнення заборгованості з поручителя солідарно з ОСОБА_2
		     Так, відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення тим зобов'язання.
		     Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
		     У кредитному договорі № В10-0008/НР від 28 березня 2013 року, укладеному між Банком та ОСОБА_2 строк виконання основного зобов'язання визначений пунктом 1.1. та у Додатку № 1, якими встановлено, що строк повернення кредиту триває з 28 березня 2013 року по 27 березня 2014 року включно та кінцевим терміном внесення платежів є 27 березня 2014 року (а.с. 4-7 т.1).
		     З договору поруки, укладеному між Банком, позичальником та поручителем - відповідачем ОСОБА_4, вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.2) про строк припинення поруки до повного виконання боржником або поручителем зобов'язань, що складають основне зобов'язання перед товариством за кредитним договором, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить                  ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України.
		     Тому, в цьому разі, підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
		                                                            -3-
		     З матеріалів справи вбачається, що з червня 2013 року позичальник                    ОСОБА_2 неналежно виконував свої зобов'язання за договором по сплаті щомісячних платежів, строк виконання основного зобов'язання, повернення кредиту закінчився 27 березня 2014 року.
		     За таких обставин, у позивача, як кредитора, виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_4 про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо виконання умов кредитного договору, починаючи з 28 березня 2014 року, протягом наступних шести місяців, тобто до 28 вересня 2014 року.
		     Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПАТ «Актабанк» пред'явило позов до поручителя ОСОБА_4, спільно з позичальником лише 14 вересня 2015 року, тобто з пропуском визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України строку.
		     Оскільки вимоги були заявлені до поручителя ОСОБА_4 більше ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобов'язання, у силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинилась, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог кредитора про стягнення з неї заборгованості за основним договором.
		     За таких обставин, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, оскаржуване рішення слід скасувати в частині вирішення вимог про солідарне стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_4 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Банку пред'явлених до ОСОБА_4
		     Щодо позовних вимог банку про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, то колегія суддів виходить з такого.
		     Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
		     Як вбачається із матеріалів справи, 28 березня 2013 року між Банком та                   ОСОБА_2, укладено кредитний договір № В10-0008/Н/Р, за умовами якого останній для рефінансування заборгованості по Договору про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку НОМЕР_1 від 18 січня 2012 року та для рефінансування заборгованості по Договору про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку НОМЕР_2 від 17 січня 2012 року, отримав кредит в сумі 92 024 грн. 41 коп., строком на 12 місяців, тобто до 27 березня 2014 року, зі сплатою 32 % річних. Позичальник зобов'язався 28 числа кожного місяця, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 7 688 грн. 70 коп. та сплачувати проценти, нараховані на залишок заборгованості за кредитом, згідно із графіком погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору (пункт 2.5 кредитного договору). За порушення позичальником строку погашення кредиту або його частини відповідно до графіку погашення кредиту, нарахування відсотків здійснюється з розрахунку 64 % річних на суму простроченої заборгованості, з першого дня порушення строку погашення кредиту по день, що передує дню усунення вказаного порушення (п.4.1.1. кредитного договору).
		     Наряду з цим, сторони передбачили, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами у визначенні цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно 
		                                                            -4-
		виконаного зобов'язання за кожний день прострочення за вимогою банку в національній валюті України (п.4.1.4 договору).
		     Умовами кредитного договору передбачено, що остаточним строком повернення кредиту є 27 березня 2014 року, але він діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункти 1.1, 7.5)
		     В зв'язку з неналежним виконанням позичальником кредитного зобов'язання,              14 червня 2015 року Банк звернувся до суду з позовом про стягнення усієї кредитної заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 631 664 грн. 60 коп., розмір якої в подальшому зменшив до 608 493 грн. 10 коп. 
		     Згідно із остаточним розрахунком банку заборгованість, яка утворилась за кредитним договором станом на 22 жовтня 2015 року становить                                       608 493 грон. 10 коп., із яких: заборгованість по кредиту - 76 376 грн. 47 коп.; заборгованість по процентам за період з квітня 2013 року по 18 червня 2015 року - 42 347 грн. 52 коп.; а також за період з 02 липня 2013 року по 27 березня 2015 року пеня: на несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 278 774 грн. 12 коп.; пеня на несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 210 994 грн. 99 коп. (а.с. 47- 48 т.1). 
		     Зазначений розрахунок заборгованості узгоджується з випискою по особовим рахункам з 28 березня 2013 року по 08 червня 2015 року.
		     До того ж, як встановлено судом, оскільки позичальником іншого не доведено, за вказаним кредитним договором останній платіж здійснено 08 вересня 2015 року в сумі 37 000 грн., які зараховані на погашення прострочених процентів, що відповідає черговості погашення заборгованості передбаченої п. 2.6 кредитного договору та не порушує прав відповідача.
		     Таким чином, встановивши, що відповідач в порушення умов укладеного між ним та Банком кредитного договору, не сплачував у визначені договором строки кошти на погашення кредиту, що призвело до утворення заборгованості, суд першої 
		інстанції дійшов до вірного висновку про стягнення кредитної заборгованості відповідно до положень ст. 1050 ЦК України та п. 4.1 кредитного договору.
		     З матеріалів справи вбачається, що до ухвалення судом першої інстанції рішення, 29 вересня 2014 року, відповідач, подав, направив поштою, разом з клопотанням про призначення у справі судової економічної експертизи, заяву про застосування позовної давності. Банк звернувся до суду з позовом 14 червня                           2015 року.
		     В суді апеляційної інстанції представник відповідача не скористався правом заявити клопотання про призначення судом вищезазначеної експертизи. Іншого матеріали справи не містять. Тому самі по собі посилання позичальника на недоведеність розміру заборгованості по кредитному договору не заслуговують на увагу.
		      За такого, суд вірно стягнув з позичальника станом на 22 жовтня 2015 року заборгованість по тілу кредиту в сумі 76 376 грн. 47 коп., з 28 березня 2013 року до 18 червня 2015 року прострочені проценти в сумі 42 347 грн. 52 коп. .
		     Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення заборгованості по пені, розрахованих поза межами позовної давності.     
		     Так, як встановлено, заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_2, в клопотанні про призначення у справі судової експертизи, посилався на безпідставність нарахування пені після спливу позовної давності.
		                                                            -5-
		     Відповідно до положень ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
		     Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		     Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		     За вищезазначених обставин, за такою заявою відповідача поданою суду першої інстанції до ухвалення рішення, колегія суддів вважає можливим за рішенням апеляційного суду вирішити питання про розміри пені, які підлягають стягненню з позичальника в межах позовної давності.
		     З позичальника на користь банку підлягають стягненню пеня за прострочення сплати по тілу кредиту, згідно розрахунку, за період з 14 червня 2014 року по                   27 березня 2015 року в сумі 21 117 грн. 95 коп. (так, заборгованість за тілом кредиту станом на 14 червня 2014 року - 7358 грн. 17 коп. (а.с.47). 1% пені в день =                  73,5817 грн. Тому червень 2014 року - 17 днів х 73,5817=1250,89 грн., липень                 2014 року - 31 день х 73,5817=2281,03 грн., серпень 2014 року - 31 день х 73,5817= 2281,03 грн., вересень 2014 року - 30 днів х 73,5817= 2207,45 грн., жовтень 2014 року - 31 день х 73,5817 = 2281,03 грн., листопад 2014 року - 30 днів х 73,5817 =                   2207,45 грн., грудень 2014 року - 31 день х 73,5817 = 2281,03 грн., січень 2015 року - 31 день х 73,5817=2281,03 грн., лютий 2015 року - 28 днів х 73,5817=2060,29 грн., по 27 березня 2015 року (а.с.47 зворот) - 27 днів х 73,5817=1986,70 грн. Загалом                   288 днів за вищевказаний період; 1% пені на день складає 73 грн. 5817 коп. х                   286 днів = 21 117 грн. 95 (93) коп.) та пеня за прострочення сплати по процентам за період з 14 червня 2014 року по 18 червня 2015 року в сумі - 14 865 грн. 03 коп. (заборгованість за відсотками станом на 14 червня 2017 - 4017 грн. 57 коп., 1% пені за 1 день складає 40,1757 грн. Тому червень 2014 року - 17 днів х 40,1757=682,99 грн., липень 2014 року - 31 день х 40,1757=1245,45 грн., серпень 2014 року - 31 день х 40,1757=1245,45 грн., вересень 2014 року - 30 днів х 40,1757=1205,27 грн., жовтень 2014 року - 31 день х 40,1757=1245,45 грн., листопад 2014 року - 30 днів х 40,1757=1205,27 грн., грудень 2014 року - 31 день х 40,1757=1245,45 грн., січень 2015 року - 31 день х 40,1757 =1245,45 грн., лютий 2015 року - 28 днів х 40,1757 =1124,92 грн., березень 2015 року - 31 день х 40,1757 =1245,45 грн., квітень                  2015 року - 30 днів х 40,1757 =1205,27 грн., травень 2015 року - 31 день х 40,1757 =1245,45 грн., по 18 червня 2015 року - 18 днів х 40,1757 =723,16 грн.. Загалом 370 днів за період 14 червня 2014 року по 18 червня 2015 року = 14 865 грн. 03 коп.)
		     Оскільки заборгованість, як за тілом кредиту, так і процентів значно більше розміру неустойки (пені), то колегія суддів не вбачає підстав зменшення неустойки відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України.
		     За такого, рішення суду відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні.
		     Оскільки рішення суду змінено, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 725 грн. 15 коп. (3654 - 928, 85 грн.), що відповідає 25,42 % задоволених вимог.
		     З товариства на користь відповідача ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги підлягає стягненню 1 021 грн. 73 коп., що відповідає 74, 28 % позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено. 
		                                                            -6-
		     Керуючись ст.ст. 367, 374, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
		постановила:
		     Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
		     Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2017 року в частині вирішення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Актабанк» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № В10-0008/НР від 28 березня 2013 року та договором поруки і судових витрат скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Актабанк» до ОСОБА_4.
		     Рішення суду в частині вирішення позову пред'явленого до ОСОБА_2 змінити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Актабанк» 154 706 (сто п'ятдесят чотири тисячі сімсот шість) грн.. 97 (дев'яносто сім) коп. заборгованості, яка утворилася за кредитним договором В10-0008/НР від 28 березня 2013 року станом на 22 жовтня 2015 року, із яких: заборгованість по кредиту - 76 376 грн. 47 коп., прострочені проценти -              42 347 грн. 52 коп.; 21 117 грн. 95 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 14 865 грн. 03 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2 725 (дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 15 (п'ятнадцять) коп..
		     Стягнути з публічного акціонерного товариства «Актабанк» на користь ОСОБА_2 1 021 (одну тисячу двадцять одну) грн.. 73 (сімдесят три) коп.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосереднього до Верхового Суду у випадках та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
		Головуючий                         Н.В. Самчишина
		Судді:                              О.І. Галущенко
		                              Т.В. Серебрякова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...