Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 673/1550/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2017. Зареєстровано: 29.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2018.
Дата набрання законної сили: 22.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 Справа № 673/1550/17 
		 Провадження № 2/673/752/17
		 Р І Ш Е Н Н Я
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		21 грудня 2017 р. м. Деражня 
		Деражнянський районний суд
		Хмельницької області
		в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.
		при секретарі судових засідань Ясінській М.О.,
		з участю позивача ОСОБА_1 та її ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, -
		 ВСТАНОВИВ:
		 У жовтні 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		 В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона являлась матір`ю ОСОБА_3 . В 2012 році був призваний на військову службу до Збройних сил України. З 2013 року проходив військову службу в збройних силах по контракту. Загальновідомим є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, внаслідок чого анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окупованої території Донецької та Луганської областей України. З вересні 2014 року був командиром відділення аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальону військової частини НОМЕР_1 (особовий склад військової НОМЕР_2 ). Відповідно до вимог розпорядження керівника сектора «А» від 30.08.2014 року, старший солдат ОСОБА_3 був переміщений з селища Богуславка Харківської області у населений пункт Побєда Новоайдарського району Луганської області. В період з 30.08.2014 року по 05.09.2014 року ОСОБА_3 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечував її проведення і захист незалежності та територіальної цілісності України. 
		 05.09.2014 року близько 16 год. 30 хв. під час виконання бойових завдань в зоні АТО, біля населеного пункту Цвітні Піски, підрозділ потрапив у засідку, по колоні вівся вогонь з обох боків із стрілецької зброї, РПГ, ПКМ, озброєння БМП, озброєння танка, дорога була замінована керованими протитанковими мінами ТМ-62. Підрозділ 5 аеромобільно-десантної роти здійснював контр засадні дії, вів вогонь з стрілецької зброї, РПГ, озброєння БТР-80,
		 
		 
		 
		озброєння танку. Після прибуття підрозділу в район населеного пункту Щастя приблизно о 17год. при перевірці наявності особового складу було виявлено відсутність, зокрема, ОСОБА_3 . Після організації пошуку зниклих військовослужбовців в заданому районі виконання бойових завдань встановити не вдалося.
		 Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 55 від 12.02.2015 року з якого вбачається, що датою смерті ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , а причинами вогнепальне вибухове осколкове наскрізне поранення кісток черепа, що також підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 16 лютого 2015 року.
		 Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13.04.2017 року. встановлено факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як пов`язаний з виконанням обов`язку військової служби 05 вересня 2014 року біля міста Щастя Луганської області Україна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		 Внаслідок втрати сина, який загинув у результаті військової агресії Російської Федерації проти України, а також з огляду на особливий цинізм, з яким Російською Федерацією порушуються основоположні права й свободи людини в Україні, позивач відчуває безперервну, невгамовну душевну біль та страждання. ОСОБА_1 втратила душевний спокій, постійно відчуває незахищеність та розчарування. Через смерть свого сина позивач втратила сенс життя та віру в майбутнє, постійно відчуває страждання від втрати рідної їй людини, що не дає їй можливості нормально спілкуватися з оточуючими, працювати та підтримувати нормальний спосіб життя, оскільки постійно знаходиться у стресовому стані, що супроводжуються періодичними депресіями. Безпосереднім суб`єктом, внаслідок дій якого їй завдано моральну шкоду, є Російська федерація, її Збройні сили, а також створені нею військові формування, які підтримуються, спонсоруються та фактично керуються Російською Федерацією та мають на озброєнні засоби, використання яких становлять підвищену небезпеку для оточуючих.
		ОСОБА_1 вважає, що незаконними діями з боку Російської Федерації порушено невід`ємне право її сина на життя, гарантоване ст. 2 Європейської конвенції її право на повагу до сімейного життя, тому змушена звернутися із вказаним позовом, в якому просить стягнути із Російської Федерації на її користь моральну шкоду у розмірі 1880 400 (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч чотириста) грн. 00 коп., що за офіційним курсом НБУ складає 60 000 (шістдесят тисяч) Євро.
		 Розмір моральної шкоди встановлений позивачем з урахуванням характеру і обсягу завданих їй моральних страждань, істотного порушення конституційних прав її сина, умисного характеру дій, а також почуття безпорадності та розчарування, які вона відчуває роками через неможливість відновити порушені права її сина та її особисті права. Також, при визначенні розміру моральної шкоди позивач керується практикою Європейського суду з аналогічних питань, що є джерелом права.
		 У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
		 Відповідач, який про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся через Посольство Російської федерації в Україні у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не відомі.
		 
		 
		 Заслухавши пояснення позивача її представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги задовільнити.
		 Судом встановлено, що 30.10.1992 року у ОСОБА_1 від шлюбу з ОСОБА_3 народився син ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 , виданого 05.11.1992 року Деражнянським міськвідділом ЗАГС.
		Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 в період з 30.08.2014 року по 05.09.2014 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №214 здійснено переміщення особового складу в тому числі командира відділення, старшого солдата ОСОБА_3 з ст. ОСОБА_4 (с. Богуславка) Харківської області у н.п. Побєда Новоайдарського району Луганської області для участі в антитерористичній операції.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2014 року №713 про результати службового розслідування встановлено, що 05.09.2014 року близько 16 год. 30 хв. під час виконання бойових завдань в зоні АТО, біля населеного пункту Цвітні Піски, підрозділ потрапив у засідку, по колоні вівсі вогонь з обох боків із стрілецької зброї, РПГ, ПКМ, озброєння БМП, озброєння танка, дорога була замінована керованими протитанковими мінами ТМ-62. Підрозділ 5 аеромобільно-десантної роти здійснював контр засадні дії, вів вогонь з стрілецької зброї, РПГ, озброєння БТР-80, озброєння танку. Після прибуття підрозділу в район населеного пункту Щастя приблизно о 17год. при перевірці наявності особового складу було виявлено відсутність, зокрема, ОСОБА_3 . Після організації пошуку зниклих військовослужбовців в заданому районі виконання бойових завдань встановити не вдалося.
		 Факт загибелі ОСОБА_3 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 55 від 12 лютого 2015 року з якого вбачається, що датою смерті останнього є ІНФОРМАЦІЯ_1 а причинами вогнепальне вибухове осколкове наскрізне поранення кісток черепа (а.с.85), витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 790 від 11.03.2015 року (а.с.87), а також свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 16 лютого 2015 року.
		 Також, Указом Президента України від 23.05.2015 року №282/2015 ОСОБА_3 посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
		 
		 Від втрати сина ОСОБА_3 позивачка зазнала душевні страждання, тому звернулася із позовом про стягнення моральної шкоди.
		 Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13.04.2017 року встановлено юридичний факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як пов`язаний з виконанням обов`язку військової служби 05 вересня 2014 року біля міста Щастя Луганської області Україна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		 
		 
		 
		 
		 За правилами ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 Згідно зі ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VІІ від 15 квітня 2014 року із змінами і доповненнями, внесеними відповідно Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації" від 15 вересня 2015 року №685-VІІІ Автономна Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
		 В силу ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		 Аналізуючи наведені обставини та докази у справі, суд прийшов до висновку, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації відносно України (що є і загальновідомими фактами , а тому не підлягають доказуванню також і за нормами ч.2 ст.61 ЦПК України), стала окупація частини території України, а саме в т.ч. частини Донецької області, де загинув син позивача. 
		 Згідно з ч.2 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є зокрема і іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		 За вимогами ч.6 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
		 З матеріалів справи вбачається, також і встановлено судом, що внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації частини Донецької області, загинув син позивачки, що завдало їй значної моральної шкоди, що виражається в основному - це втратою в її житті сина ОСОБА_5 , при цьому позивач має необхідний та достатній обсяг цивільної правоздатності для звернення до суду з такими вимогами, як мати загиблого (І черга спадкоємців).
		 Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		 
		 
		 
		 
		 Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.
		 Згідно з ст.23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із душевними стражданнями, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України ( п.3, 9) N 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		 За змістом ст.ст. 1167, 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: в т.ч. у випадках, встановлених законом.
		 Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		 Право на життя передбачені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р., ІУ Женевською конвенцією 1949р. про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, розділу ІІ Конституції України.
		 Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум (п.1,2), Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі 01.08.1975р., договори укладені між Україною та Росією в т.ч. про українсько-російський державний кордон, Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст.2 Статуту ООН, а тому є на переконання суду державою-агресором, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї судового імунітету.
		 
		 
		 
		 
		 
		 При вирішенні вимог позивача, суд також застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v.TURKEY (Article50), (40/1993/435/514) 28 July 1998), згідно якого вирішено зобов`язати сплатити компенсацію позивачу, зокрема й за моральні страждання через незаконну окупацію частини Кіпру турецькими Збройними Силами.
		 Обґрунтовуючи завдану відповідачем моральну шкоду в сумі 60000 Євро, позивач довела в судовому, через власний душевний невгамовний біль, безперервні її страждання через втрату сина, які вона відчуває роками, наявність підстав для задоволення її вимог в повному обсязі, у зв`язку з встановленим в судовому порядку фактом порушення відповідачем основоположних прав людини в Україні, що є справедливою компенсацією з агресора - Російської Федерації, на користь матері загиблого сина.
		 Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
		 Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		 Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
		 Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).
		 Частиною 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст. 61 цього Кодексу.
		 Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		 Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		 Таким чином, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 . 
		 
		 
		 
		 На підставі вищевказаного, ст. 8 Конституції України, ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої 17.07.1997р., Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
		 в и р і ш и в :
		 Позов задовольнити.
		 Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди у розмірі 1880 400 (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч чотириста) грн. 00 коп., що за офіційним курсом НБУ на день підписання заяви складає60 000 (шістдесят тисяч) Євро.
		Складання повного рішення було відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Суддя: О.  С.  Дворнін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...