Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/2010/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2017. Зареєстровано: 02.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2018.
Дата набрання законної сили: 16.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/2010/17
		пр.№ 1-кп/464/172/17 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29.12.2017 року                                м.Львів
		           Колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		з участю: прокурора ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_6          
		при секретарі судового засідання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальне провадження №12017140070000313 від 31.01.2017 про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Львова, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, невійськовозобов`язаного, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.08.1990 року Шевченківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.141, ст.46-1 КК України до 2 років позбавлення волі з відтермінуванням вироку на 2 роки; 02.12.1991 року Шевченківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.140, ст.43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 20.03.1995 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 10.09.1999 року Франківським районним судом м.Львова за ч.3 ст.81, ст.86-1, ч.1 ст.89, ч.2 ст.141, ст.42 КК України до 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна; 19.12.2008 року Сихівським районним судом м.Львова за ч.1 ст.185, ч.1 ст.296, ч.2 ст.186, ст.69, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; 18.11.2014 року Франківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.190 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 31.03.2015 року Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; 09.11.2015 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 15  ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 20.10.2016 звільнений умовно-достроково - невідбутий термін 1 рік 2 місяці 9 днів на підставі ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 12.10.16р, покарання не відбув, судимість не погашена,- 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263, ч.4 ст.187 КК України, 
		 в с т а н о в и л а:
		11.01.2017 приблизно о 01.00 год. ОСОБА_6 , знаходячись неподалік гуртового ринку «Шувар», що по вул. Хуторівка, 4-б в м. Львові, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, та, маючи умисел на заволодіння чужим майном із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я, наніс ряд ударів по голові потерпілому ОСОБА_9 , чим спричинив останньому згідно висновку судово-медичної експертизи, дві рани на голові, що заподіяні тупим (тупими) предметом з виступаючою гранню, перелом потиличної кістки з переходом на основу черепа, забій головного мозку та крововилив під тверду мозкову оболонку, які були небезпечними для життя в момент заподіяння та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. Від нанесених ударів потерпілий ОСОБА_9 впав на землю, після чого, ОСОБА_6 , в продовження своїх злочинних дій, обшукавши останнього, заволодів його майном, а саме грошима в сумі 4 500 тис. грн., 120 євро, які згідно встановленого курсу Національного банку України станом на 11.01.2017 становили 3447,6 грн., 300 злотих, які згідно встановленого курсу Національного банку України станом на 11.01.2017 становили 1971 грн., мобільним телефоном марки «LG», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , та чохлом до нього, ринкова вартість яких згідно висновку експерта станом на 11.01.2017, становила 1723,6 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв`язку «Київстар» за № НОМЕР_3 вартістю 30 грн., на рахунку якої було 20 грн., та сім-картка оператора мобільного зв`язку «МТС» з № НОМЕР_4 вартістю 20 грн. на рахунку якої було 20 грн, та спортивною сумкою вартістю 700 грн., в середині якої знаходились продукти харчування та ключі до автомобіля Рено Магнум, д.н.з. НОМЕР_5 , які для потерпілого ОСОБА_9 не становили цінності. Після чого, ОСОБА_6 , за допомогою невстановленого слідством предмету, відчленувавши 4-й палець правої кисті потерпілого ОСОБА_9 , заволодів його золотим кільцем вагою 10 грам, вартістю 9300 грн., в результаті чого заподіяв останньому згідно висновку судово-медичної експертизи, травму правої кисті у вигляді ран на 3 та 5 пальцях з ушкодженням сухожилкових розгиначів та травматичне відчленування 4-го пальця на рівні основної фаланги, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу функції правої руки. Після чого, ОСОБА_6 з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення скрився, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 21 732,2 грн., яка на час розгляду кримінального провадження не відшкодована.
		Крім того, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне поводження зі зброєю, за невстановлених слідством обставин, придбав мисливського ножа, який в подальшому незаконно носив при собі. 
		Так, він, 10.01.2017 приблизно о 23.00 год. перебуваючи в приміщенні кафе, що на пл.Двірцева, 1 в м. Львові, продемонстрував ОСОБА_9 мисливського ножа, який він незаконно носив при собі у шкіряній кобурі, на поясі. Після чого, зберігаючи при собі вказаного ножа, він автомобілем таксі, незаконно перевіз вказаного ножа на перехрестя вулиць Стрийська  Наукова, звідки незаконно переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1 . 
		В продовження своїх злочинних дій, спрямованих на незаконне поводження зі зброєю, ОСОБА_6 , 25 січня 2017, точний час слідством не встановлено, знаходячись в приміщенні торгового кіоску, що неподалік перехрестя вулиць Стрийська  Наукова у м. Львові, незаконно збув (продав) ОСОБА_10 за гроші в сумі 350 грн., мисливського ножа, який згідно висновку експерта відноситься до мисливських ножів загального призначення та являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений кустарним способом.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинуваченні свою вину у вчиненому не визнав. Заперечуючи свою вину вказав, що він біля 22 години, познайомившись з потерпілим, перебував з ним в різних кафе, приблизно о 23.00 год. перебуваючи в приміщенні кафе, що на пл.Двірцева, 1 в м. Львові, спілкувався з потерпілим, який вживав спиртні напої. Він протягом всього часу спілкування з потерпілим спиртні напої не вживав, оскільки взагалі алкоголь не вживає. Як він зрозумів з пояснень потерпілого той працював далекобійником та намагався доїхати до місця роботи, але не міг це зробити, оскільки в автобусах, які вирушали у відповідному напрямку, заброньовані місця були зайняті, а інших місць не вистачало. Коли потерпілий не зміг поїхати маршруткою о 1 годині 11.01.17р., він запропонував йому переночувати в нього. На таксі вони разом з потерпілим доїхали до місця його проживання. Купивши спиртне, потерпілий та він прийшли до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживав без реєстрації. Потерпілий зняв верхній одяг та на кухні вживав спиртне та спілкувався з ним та його батьком. Він відлучився з кухні та таємно викрав з куртки потерпілого приблизно 700грн. та мобільний телефон. Під час спілкування він показував потерпілому мисливський ніж ручної роботи. Після тривалого часу спілкування потерпілий, будучи в стані сильного алкогольного сп`яніння, вирішив піти до свого брата. Він провів потерпілого до дверей виходу з будинку та повернувся до себе в квартиру. Приблизно 12-13 січня 2017 року, в районі на перехрестя вулиць Стрийська-Наукова м.Львова, він продав знайомому ОСОБА_10 мобільний телефон потерпілого та свій ніж. На потерпілого не нападав та не грабував його. Щодо носіння та продажу ножа вину свою визнає.
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, та попри визнання своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, його вина повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_9 пояснив, що протягом останніх трьох років він працює на посаді водія-далекобійника в ТзОВ «Транспортні системи». 10.01.2017 року він виїхав з місця свого проживання у м. Львові з метою, щоб сісти на маршрутне таксі «Львів-Київ» та доїхати у Рівненську обл., с. Молодаво, де знаходиться стоянка великогабаритних транспортних засобів товариства, де у нього від 06.01.2017 року знаходився його транспортний засіб марки «Рено Магнум», д.н.з. НОМЕР_5 . Даним транспортним засобом він 11.01.2017 року планував їхати в Республіку Польщу на вигрузку товару. Отже, 10.01.2017 приблизно о 22.00 год. він приїхав на Головний залізничний вокзал м. Львова, де повинен був сісти на маршрутне таксі «Львів-Київ» та доїхати до пункту призначення в с. Молодаво, Рівненської обл. Однак на маршрутне таксі він не сів, так як усі пасажирські місця були уже заброньовані, та наступне маршрутне таксі виїжджало з головного вокзалу лише о 01.00 год. 11.01.2017 року. Оскільки до маршрутного таксі було ще багато часу, то він записавшись до водія в пасажири, пішов в кафе, яке знаходилось навпроти стоянки маршрутних таксі та почав чекати на своє маршрутне таксі. Коли він сидів в даному кафе, то взяв собі дещо поїсти. Він звернув увагу, що за сусіднім столом сидів невідомий йому чоловік, на даний час стало відомо  обвинувачений ОСОБА_6 , який підсів до нього, та почав із ним розмову. ОСОБА_6 підсів до нього зі своїм спиртним. Вони разом випивали його спиртне та спілкуватись. Під час їхньої розмови ОСОБА_6 показував йому свій мисливський ніж, який він носив в кобурі, яка висіла на правій стороні його поясу. При цьому, ОСОБА_6 повідомляв, що даний ніж був виготовлений на зоні та він є ручної роботи. Коли вони сиділи, з обвинуваченим, випивали горілку, та в одну мить, він втратив свідомість, на його думку через те, що ОСОБА_6 йому щось підмішав у спиртне. Прийшов до тями він вже приблизно о 00.00 год. 11.01.2017 року, коли він та ОСОБА_6 знаходились на перехресті вулиць Стрийська-Наукова у м.Львові, біля торгових будок. Як він туди разом із ним потрапив, не пригадує, однак він разом із обвинуваченим пройшовши торгові кіоски, попрямували до квартири ОСОБА_6 , де вони на кухні пили каву та спілкувались про його роботу. В квартирі обвинуваченого на кухні був також батько обвинуваченого. В квартирі він не роздягався, мобільний телефон був при ньому. На кухні вони просиділи приблизно 10-20 хвилин, після чого, приблизно о 01.00 год. 11.01.2017 року за пропозицією обвинуваченого вони разом з ним вийшли з його помешкання. ОСОБА_6  запропонував йому піти до його сестри, яка за його словами проживала десь в районі ринку «Шувар». Коли вони вийшли з його будинку, то попрямували в напрямку гуртового ринку «Шувар», що по вул. Хуторівка м. Львові. Вони обійшли ЛВК №48, та прямували вздовж вул. Хуторівка у м. Львові. Коли вони дійшли до гуртового ринку «Шувар», то обвинувачений запропонував йому обійти ринок, та сказав, що так буде швидше. Він погодився та коли вони дійшли до огорожі ринку, що позаду м`ясного відділу, то обвинувачений дещо сповільнив рух, та він відчув різкий удар по голові якимось предметом. Він впав на землю, однак спочатку свідомості не втрачав, та побачив як обвинувачений, зігнувся до нього, почав його обшукувати, та із внутрішньої кишені куртки обвинувачений витягнув його кошти, а саме 4,5 тис грн., 120 євро, та 300 злотих, які йому належали. Також обвинувачений забрав у нього з зовнішньої кишені куртки його мобільний телефон марки «LG». Також обвинувачений забрав у нього з правої руки його спортивну сумку темно-синього кольору вартістю 700 грн., в середині якої знаходилось його харчування в дорогу, ключі до його автомобіля Після чого він втратив свідомість. Прийшов до тями він приблизно о 04.00 год. ночі від того, що у нього був сильний біль правої руки, подивившись на свою праву руку, він побачив, що в нього був відсутній безіменний палець правої руки, на якому знаходилась золота обручка. Він зрозумів, що обвинувачений після того, як забрав у нього його гроші, мобільний телефон та сумку з речима, за допомогою свого ножа відрізав йому безіменний палець з метою, щоб заволодіти його обручкою. Тоді він встав на ноги, та пішов в напрямку світла, яке світилось на гуртовому ринку «Шувар», обійшов територію ринку, та підійшов до входу на ринок, де йому на зустріч вийшов працівник охорони ринку, який викликав йому швидку медичну допомогу, та до приїзду швидкої медичної допомоги, він від больового шоку знову втратив свідомість. До тями він прийшов приблизно о 10.00 ранку в хірургічному відділенні 8-ої МКЛ м. Львова, де він проходив лікування. В результаті скоєння злочину обвинуваченим, йому було нанесено тілесні ушкодження та заподіяно матеріальну шкоду в сумі 26 556 грн. та моральну шкоду в сумі 20000грн.. Цивільний позов підтримав повністю.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що приблизно 12-13 січня 2017 року він знаходився на перехресті вулиць Стрийська-Наукова м. Львова, де зайшов в кіоск, в якому продаються хот-доги, та побачив свого знайомого ОСОБА_11 .. Під час розмови, ОСОБА_6 запропонував йому придбати у нього мобільний телефон «LG» чорного кольору (смартфон). ОСОБА_6 сказав йому, що даний мобільний телефон належить йому, та він хоче його продати, так як йому потрібні кошти. Він також сказав, що хоче виручити за продаж даного мобільного телефону гроші в розмірі 350 грн. Тоді взявши мобільний телефон у ОСОБА_6 , він оглянув його, та вирішив придбати заплативши йому за цей мобільний телефон кошти в розмірі 350 грн. Після чого, вони розійшлись та даним мобільним телефоном він користувався. 25.01.2017 року він знову знаходився на перехресті вулиць Стрийська-Наукова в м. Львові, та знову зайшов в приміщення кіоску для того, щоб придбати собі хот-дог. В кіоску він знову побачив ОСОБА_6 , та привітавшись з ним, вони почали спілкуватись Під час розмови ОСОБА_6 запитав його, чи не хоче він придбати у нього ножа ручної роботи, який був виготовлений в місцях позбавлення волі та показав його. Оглянув даного ножа, та оскільки він йому сподобався, то він вирішив його придбати у ОСОБА_6 .. Він запитав у ОСОБА_6 скільки саме він хоче грошей за даного ножа, на що останній сказав му - 300 грн. Тоді він погодився його придбати у ОСОБА_6 та заплатив йому за даного ножа кошти в розмірі 300 грн., після чого розпрощавшись із ним пішов геть. За кошти в сумі 300 грн., він придбав у ОСОБА_6 вищевказаного ножа, який знаходився у шкіряному чохлі на пояс. З того часу він ОСОБА_6 не бачив, мобільним телефоном «LG» він користувався, а ножа зберігав у себе вдома в якості сувеніру.
		   Також провина ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, та дослідженими в судовому засіданні.
		   Так, з протоколу від 31.01.17р. убачається, що слідчим Сихівського ВП ГУ НП від ОСОБА_9  прийнято заяву про вчинене кримінальне правопорушення про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка в ніч з 10.01.2017 року на 11.01.2017 року по АДРЕСА_2 , скоїла на нього напад та заволоділа його обручкою, грошовими коштами в сумі 4500 грн., 120 євро, та 300 злотих, документами та мобільним телефоном.
		   Довідкою Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова №60 від 31.01.2017 року, підтверджується,, що ОСОБА_9 знаходився стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 24.01.2017 року по 31.01.2017 року;
		   Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 45/17 від 03.02.2017 у ОСОБА_9 виявлені під час звернення за медичною допомогою дві рани на голові  сліди загоєних ран, що заподіяні тупим (тупими) предметом з виступаючою гранню. За даними медичних документів, у нього теж був перелом потиличної кістки з переходом на основу черепу, забій головного мозку та крововилив під тверду мозкову оболонку. Вказані ушкодження були небезпечними для життя на момент заподіяння та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. Крім цього, у гр. ОСОБА_9 була травма правої кисті у вигляді ран 3 та 5 пальцях з ушкодженням сухожилкові розгиначів та травматичне відчленування 4-го пальця на рівні основної фаланги. Вказана травма заподіяна ріжучим знаряддям та відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу функції правої руки. Всі ушкодження могли бути заподіяні 11 січня 2017 року. Всі ушкодження, що були у гр. ОСОБА_9 знаходились в ділянках тіла, доступних для їх внесення власноручно. За даними медичних документів, кров гр. ОСОБА_9 відноситься до групи 0(1), резус додатній;
		   Із заяви гр. ОСОБА_10 убачається, що останній добровільно долучив до матеріалів кримінального провадження мобільний телефон марки «LG», ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 , чорного кольору потерпілого, який він купив у обвинуваченого приблизно 12-13 січня 2017 року (тобто після розбійного нападу) та мисливський ніж ручної роботи, який носив та продав йому ОСОБА_12  у м.Львові на перехресті вул.Стрийська-Наукова після нападу на потерпілого.
		   Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 31.01.2017 року підтверджується, що потерпілий ОСОБА_13 впізнав особу під №4 ( ОСОБА_6 ), як особу, яка в ніч з 10.01.2017 року на 11.01.2017 року, знаходячись неподалік гуртового ринку «Шувар», що по вул.Хуторівка, 4-Б у м.Львові, вчинила на нього розбійний напад, нанесла йому тілесні ушкодження, а саме удар голови, та відрізала йому безіменного пальця, заволоділа його грошима а сумі 4500 грн., 120 євро та 300 злотих, мобільним телефоном, сумкою та золотою обручкою.
		   Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №9/51 від 20.02.2017 року ринкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону марки «LG» моделі «X-135» та чохла-накладки з врахуванням їх зносу станом на 11.01.2017 становила 1723 грн. 60 коп.;
		   Відповідно до протоколу від 09.03.2017 року слідчим було проведено огляд мобільного телефону потерпілого марки «LG», моделі «Х-135», чорного кольору, та чохла- накладки чорного кольору. Видимих ушкоджень на корпусі мобільного телефону не виявлено, під задньою кришкою наявна батарея та наклейка із ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , що відповідає даним про належність цього телефону потерпілому.
		   Згідно протоколу проведення слідчого експерименту, з якого убачається, що 13.03.2017 року потерпілий ОСОБА_9 на місті події розказав та показав, де він йшов з обвинуваченим, яким чином ОСОБА_6 вчинив на нього розбійний напад.
		За вимогами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.
		Проаналізувавши та оцінивши вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_6 в скоєнні цього кримінального правопорушення.
		Аналізуючи показання обвинуваченого щодо заперечення своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,, суд приходить до висновку, що такі є частково неправдивими, оскільки такі не відповідають зібраним об`єктивним доказам та спростовуються доказами по справі. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_6 в свій захист посилається на те, що вкрав мобільний телефон та гроші потерпілого в квартирі, де проживав, що він проводив потерпілого до дверей свого під`їзду, той пішов на вулицю, а він пішов додому. Пояснення обвинуваченого в цій частині спростовуються показами потерпілого в судовому засіданні про те, що в квартирі той не роздягався, мобільний телефон та інше майно знаходилося при ньому, що до місця злочину за пропозицією обвинуваченого вони пішли разом. 
		Покази обвинуваченого в частині щодо вказаних обставин суд визнає недостовірними. 
		Зазначені ОСОБА_6 обставини жодними належними і допустимими доказами у розумінні ст.84 КПК України не підтверджуються. На думку суду пояснення ОСОБА_6 у цій частині спрямовані на всіляке намагання уникнути кримінальної відповідальності. 
		Покази потерпілого суд визнає достовірними.
		Визначаючи форму вини ОСОБА_6 , щодо обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, колегія суддів виходить також з наступних, встановлених обставин, зокрема: відповідно до обстановки, яка передувала вчиненню цього кримінального правопорушення обвинувачений з власної ініціативи, познайомившись з ОСОБА_9 в кафе, спочатку пригостив того «своїм спиртним», а потім а напоїв потерпілого до стану сп`яніння, а коли потерпілий на деякий час втратив свідомість, ОСОБА_6 привів його до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживав без реєстрації. Після перебування в цій квартирі обвинувачений вивів потерпілого з помешкання. Як потерпілий так і ОСОБА_6 визнають ці обставини. В подальшому ОСОБА_6 завів потерпілого до безлюдного міста за гуртовим ринком «Шувар», де напав на потерпілого ОСОБА_9 , застосувавши насильство небезпечне для життя та здоров`я, вдаривши ОСОБА_9 по голові якимось предметом, та заволодів майном потерпілого. Після нападу на потерпілого 12-13 січня 2017 року ОСОБА_6 продав свідку ОСОБА_10 мобільний телефон потерпілого, яким заволодів під час розбійного нападу, та свій ніж, який є холодною зброєю.
		Всі ці обставини мали місце в одному і тому ж районі де проживав обвинувачений, у відносно невеликий проміжок часу. 
		Ці обставини підтверджені зазначеними вище доказами, які суд визнав належними, допустимими та достовірними.
		Із сукупності зазначених ознак та неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, випливає, що винуватість ОСОБА_6 щодо скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, на повне переконання колегії суддів, доведено «поза розумним сумнівом».
		На думку колегії суддів обвинувачення ОСОБА_6 щодо незаконного поводження зі зброєю (носіння продаж холодної зброї) підтверджується показами самого обвинуваченого, показами потерпілого ОСОБА_9  та свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні.
		   Із заяви гр. ОСОБА_10 убачається, що останній добровільно долучив до матеріалів кримінального провадження мисливський ніж ручної роботи, який ОСОБА_12  носив та продав йому у м.Львові на перехресті вул.Стрийська-Наукова після нападу на потерпілого.
		   З протоколу огляду предметів від 09.03.2017 убачається, що в ході цієї слідчої дії було оглянуто ніж із дерев`яною рукояткою, який обвинувачений після скоєння злочину продав гр. ОСОБА_10 ..
		   Висновком трасологічної експертизи №11/261 від 15.02.2017 року, з якого убачається , що ніж, який обвинувачений носив та продав гр. ОСОБА_10 , відноситься до мисливських ножів загального призначення та являється холодною зброєю, даний ніж виготовлений по типу мисливських ножів загального призначення та являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії, представлений на експертизу ніж виготовлений кустарним способом. 
		Проаналізувавши та оцінивши вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_6 в скоєнні цього кримінального правопорушення.
		Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачений вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи (розбій), поєднаний із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.
		Ці дії обвинуваченого ОСОБА_6  суд кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України. 
		Крім того, ОСОБА_6 незаконно носив та збув холодну зброю без передбаченого законом дозволу.
		Ці дії обвинуваченого ОСОБА_6  суд кваліфікує за ч.2 ст. 263 КК України.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим середньої тяжкості та особливо тяжкого злочинів, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується формально.
		Обставин що пом`якшують покарання обвинувачено, відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.
		Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 за скоєні злочини покарання, передбачене санкціями ч.4 ст.187 КК України, ч.2 ст. 263 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, у виді позбавлення волі.
		Оскільки ОСОБА_6 скоїв злочини до відбуття покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.11.2015 року, за яким він був засуджений за ч.3 ст. 15  ч.3 ст.185 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, та 20.10.2016 звільнений умовно-достроково із невідбутим терміном у 1 рік 2 місяці 9 днів; то колегія суддів вважає за необхідне призначити йому покарання також за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків у виді позбавлення волі.
		Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , підстав для застосування щодо нього ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить. 
		Враховуючи принцип диспозитивності, закріплений статтею26КПК України, на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України, колегія суддів вважає, що цивільний позов потерпілого-цивільного позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди (заподіяних збитків) підлягає до повного задоволення, оскільки такий підтверджується наданими доказами, З обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної шкоди (заподіяних збитків) підлягає стягненню26 556 грн.
		З врахуванням характеру злочинних дій обвинуваченого, тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, сили, глибини та тривалості його моральних страждань а також інших негативних наслідків, заподіяних спричиненням йому тілесних ушкоджень, керуючись засадами розумності та справедливості, на підставіст.ст. 23, 1167 ЦК України колегія суддів приходить до переконання, що позов про відшкодування моральної шкоди підлягає до повного задоволення, що з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 20000грн.
		З обвинуваченого в користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №9/51 від 20.02.2017  351 грн. 84 коп., та за проведення трасологічної експертизи №11/261 від 15.02.2017 року  351 грн. 84 коп. 
		Речові докази: мобільний телефон марки «LG», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2  необхідно залишити потерпілому ОСОБА_9 ; мисливський ніж, який зберігається у Сихівському ВП ГУ НП у Львівській області, підлягає знищенню.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні обвинуваченого необхідно залишити тримання під вартою. 
		Крім того, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_6 вимогич.5 ст.72 КК України, діючої в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, відповідно до якої зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, особам, що відбувають покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 з 01.02.2017 року обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і з того часу він перебуває у Львівському слідчому ізоляторі, а тому останньому необхідно зарахувати один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 01.02.2017 року по 29.12.2017 року.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65-67, ст. 70, ст.71, ч. 5 ст. 72, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України, ст.ст. 9, 10, 21-23, 25-26, 94, 367, 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -
		у х в а л и л а:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263, ч.4 ст.187 КК України, та призначити йому покарання:
		за ч.2 ст.263 КК України у видіпозбавлення волі на строк 2 (два) роки;
		за ч.4 ст.187 КК України у видіпозбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ст.70 КК України ОСОБА_6 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ст.71 КК України ОСОБА_6 частковоприєднати невідбуте покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.11.2015 року у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		   Строк покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання  з 01 лютого 2017 року.
		Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 01 лютого 2017 року по 29 грудня 2017 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Стягнути зОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної шкоди 26 556 грн., та у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 залишити у виді тримання під вартою. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави у відшкодування витрат за проведення товарознавчої та трасологічної експертиз - 703 грн. 68 коп. 
		Речові докази: мобільний телефон марки «LG», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2  залишити потерпілому ОСОБА_9 ; мисливський ніж, який зберігається у Сихівському ВП ГУ НП у Львівській області, - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. 
		Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, надіслати потерпілому, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		 Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
		 
		 
		Головуючий: 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...