Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 220/27/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 05.01.2018. Зареєстровано: 08.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2018.
Дата набрання законної сили: 03.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        22-ц/775/28/2018(м) 
		                                        220/27/17 
		                        
		Категорія 39 
		Номер провадження 22-ц/775/28/2017(м)
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		03 січня 2018 року                                                                                Єдиний унікальний номер 220/27/17
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
		головуючого    - Ткаченко Т.Б., 
		суддів               - Зайцевої С.А., Попової С.А., 
		секретар           - Сидельнікова А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі 
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року (суддя Яненко Г.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, Великоновосілківської державної нотаріальної контори Донецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Великоновосілківська районна державна адміністрація Донецької області, Курахівська державна нотаріальна контора Донецької області, Відділ реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, про визнання недійсними нотаріальних дій, державного акту, свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
		 
		     
		В с т а н о в и л а:
		У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, Великоновосілківської державної нотаріальної контори Донецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив: визнати незаконними: нотаріальну дію, вчинену секретарем Андріївської сільської ради Гармаш Л.Г. з посвідчення підпису ОСОБА_8 на заяві від 03 жовтня 2001 року про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_10, нотаріальну дію, вчинену державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори 03 жовтня 2001 року щодо видачі ОСОБА_10 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_11 на земельну частку в КСП «Перемога» Великоновосілківського району, розміром 6,7 в умовних кадастрових гектарах; визнати недійсним розпорядження голови Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області № 510 від 22 грудня 2005 року про передачу в приватну власність ОСОБА_10 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,270 га на території Андріївської сільської ради Великоновосілківськогорайону Донецької області; визнати недійсним державний акт Серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, кадастровий НОМЕР_2, площею 4,270 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, Андріївська сільська рада, виданий на ім'я ОСОБА_10; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 24 листопада 2015 року державним нотаріусом Курахівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на право спадкування по 1/2 частці земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_2, площею 4,069 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, Андріївська сільська рада; скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий НОМЕР_2, площею 4,069 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район Андріївська сільська рада, шляхом виключення інформації (відомостей) щодо власників нерухомого майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4
		 
		У вересні 2017 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 4,069 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Донецька обл., Великоновосілківський район, Андріївська сільська рада, і належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4
		В обґрунтування даної заяви вказував, що у реєстрації нотаріальних дій № 31, 32, 33 за 2001 рік Андріївської сільської ради відсутні відомості щодо посвідчення заяв ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, що призводить позивача до висновку, що ОСОБА_10 за підробними документами отримав у спадщину земельний пай і став власником спірної земельної ділянки, що також є підставою для визнання незаконними нотаріальних дій, визнання недійсними державного акту на землю і свідоцтв про право власності про право власності на спадщину за законом.
		Враховуючи недобросовісну поведінку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які за наявності заборони на успадкування, встановленої ухвалою суду від 01 квітня 2016 року у справі №220/606/16-ц в порядку спадкування набули право власності на інше майно - домоволодіння по АДРЕСА_1, позивач вважає, що існує реальна загроза відчуження спірної земельної ділянки відповідачами, що в свою чергу може утруднити виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
		 
		Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість ухвали, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.
		Зокрема вказував, що судом першої інстанції при мотивуванні оскаржуваної ухвали було спотворені роз'яснення постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову». ЦПК України не містить наведених судом першої інстанції положень, зокрема про те, що заходи забезпечення позову можуть вживатись судом лише у разі пред'явлення позовних вимог майнового характеру.
		Існує реальна загроза утруднення виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідачі можуть відчужити спірну земельну ділянку до винесення рішення по суті позовних вимог.
		Також позивач зауважив, що забезпечення позову необхідно для виконання майбутнього рішення суду про задоволення позовних вимог, оскільки поведінка відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідчить про їх недобросовісність, які за наявності судового рішення про заборону успадкування нерухомого майна, отримали в нотаріальній конторі свідоцтва про право власності на спадщину. 
		Позивачем зазначено, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання за останнім право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_14 на земельну частку (пай), яке зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі № 220/27/17. Матеріально-правовий інтерес за заявленими позовними вимогами, які є предметом розгляду у даній справі полягає у тому, що коли будуть задоволені позовні вимоги, будуть підстави для задоволення судом позовної заяви і у справі № 22/2381/16-ц про визнання право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай).
		Незабезпечення даного позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог як у даній справі так і у справі № 22/2381/16-ц про визнання право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай).
		 
		Відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача, відповідачів та третіх осіб, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, про що свідчать записи в книзі телефонограм апеляційного суду за №№ 82 - 90. Повідомлення про час і місце розгляду справи третій особі - Курахівська державна нотаріальна контора, надіслано на електронну адресу (а.с.230).
		Від відповідача Великоновосілківська державна нотаріальна контора та третьої особи: Відділ  реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників (а.с.232).
		 
		Відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу суду від 08 листопада 2017 року від учасників справи не надійшло, однак відсутність відзиву на вимогу ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
		 
		В судовому засіданні, проведеного відповідно до положень ст.212 ЦПК України в режимі відео конференції, представник позивача - ОСОБА_15 пояснив, що норми цивільного процесуального кодексу України не містять положень щодо застосування такого виду забезпечення як накладення арешту на майно лише у разі заявлення позовних вимог майнового характеру. В ході розгляду справи з'ясувалась відсутність відомостей щодо посвідчення заяв спадкоємців ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8 про відмову від спадщини, а тому спадкодавець відповідачів ОСОБА_10 за підробними документами отримав у спадщину земельний пай, а потім отримав в натурі земельну ділянку, яку в свою чергу успадкували відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 Враховуючи недобросовісну поведінку останніх щодо отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння при наявності ухвали суду щодо заборони будь-яким особам вчиняти певні дії з домоволодінням, тобто заборонити успадкування зазначеного нерухомого майна, у позивача є підстави вважати, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 можуть вчинити недобросовісні дії щодо відчуження земельної ділянки, якою вони зараз володіють, а саме передати в заставу, укласти договір міни. Матеріально-правовий інтерес позивача полягає у тому, що у разі задоволення позовних вимог, що розглядаються судом у даній справі, будуть підстави для задоволення вимог позивача у справі № 220/2381/16-ц про визнання за останнім права власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), розгляд якої зупинено до розгляду цієї справи. Дійшовши висновку про неможливість недобросовісних дій з боку відповідачів, суд необґрунтовано послався на норми Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки ці норми ніяким чином не обмежують права відповідачів , як власників земельної ділянки, розпорядитися нею. А це зробить неможливим реальне та ефективне виконання судового рішення щодо отримання позивачем у власність земельної ділянки (паю).
		 
		Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача - ОСОБА_15, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про відмову у забезпеченні позову скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову, з таких підстав.
		 
		             Згідно ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справ повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справ, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
		 
		Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що за змістом позову, ОСОБА_1 заявлено шість вимог немайнового характеру спрямованих на припинення права власності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на спадкове нерухоме майно. З жодної вимоги, у разі її задоволення у позивача майнові права на спірну земельну ділянку не виникають. Такі права, ймовірно можуть виникнути лише у майбутньому, за наявності певних обставин та за умови дотримання ОСОБА_1 встановленої законом процедури і не є предметом розгляду у даній справі. Тому, заявлений позивачем спосіб забезпечення не торкається позовних вимог щодо яких буде прийнято судове рішення.
		 
		З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з таких підстав.
		 
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.151 ЦПК України, в редакції який діяв на час постановлення судом ухвали, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 
		 
		Відповідно роз'яснень викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року (далі Постанова), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
		 
		             Відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 в січні 2017 року звернувся до суду з позовом до Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, Великоновосілківської державної нотаріальної контори Донецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними нотаріальних дій з посвідчення підпису ОСОБА_8 (матері позивача) про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_9 та щодо видачі ОСОБА_10 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), визнання недійсними розпорядження голови Великоновосілківської районної державної адміністрації про передачу у приватну власність ОСОБА_10 земельної ділянки, Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_10, та свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих ОСОБА_3, ОСОБА_4 на право спадкування по ? частці земельної ділянки (а.с. 1-12 контрольного провадження).
		 
		               З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення юридичних фактів, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, виданих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та про визнання за позивачем права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_14 (матері позивача) на вказаний вище житловий будинок і на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Перемога» с. Шевченко Великоновосілківського району Донецької області розміром 6,76 га (справа № 220/2381/16-ц) провадження у якій зупинено на підставі ухвали Великоновосілківського районного суду Донецької області від 26 липня 2017 року (а.с.59-60 контрольного провадження).
		 
		Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. 
		 
		Отже, заявленим позовом у даній справі позивач відшуковує своє право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Перемога» с. Шевченко Великоновосілківського району Донецької області розміром 6,76 га, яка за оскаржуваними правовстановлюючими документами трансформувалась у земельну ділянку, та в цей час знаходиться у приватній власності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, на яку ОСОБА_1, відповідно до заяви про забезпечення позову, і просить накласти арешт. 
		А від так, у разі задоволення позову ОСОБА_1 у даній справі, за наявності певних обставин, не виключається задоволення його позову про визнання права на земельну частку (пай) та можливість в подальшому виділення в натурі за рахунок тієї земельної ділянки, яка на даний час належить відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4
		 
		В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 навів причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та зазначив про те, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 раніше отримали в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння при наявності ухвали суду про заборону будь-яким особам вчиняти певні дії з домоволодінням, тобто заборонити успадкування зазначеного нерухомого майна у позивача є підстави вважати, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 можуть вчинити недобросовісні дії щодо відчуження земельної ділянки, якою вони зараз володіють, а саме передати в заставу, укласти договір міни та інше.
		 
		Наведені позивачем обґрунтування необхідності забезпечення позову підтверджуються матеріалами справи (а.с. 31, 32, 144 контрольного провадження).
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідачів, які у цей час на відповідній правовій підставі володіють земельною ділянкою, право на яку відшуковує позивач, і початок цього пов'язаний саме з заявленими позовними вимогами у цій справі, є підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що належить відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4
		Невжиття заходів забезпечення позову про які просить ОСОБА_1 позбавить його можливості на ефективний захист, або поновлення його порушених прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
		 
		Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не забороненого законом.
		 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту тільки у випадку, коли позов носить майновий характер, оскільки норми цивільного процесуального кодексу України не містять положень про те, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту можуть вживатись судом лише у разі заявлення позовних вимог майнового характеру.
		 
		Крім того, суд необґрунтовано послався за положення на норм Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки вони регулюють інші правовідносини, та ніяким чином не обмежують права відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, як власників земельної ділянки, розпорядитися належною їм земельною ділянкою.
		 
		З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду, як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню.
		 З таких підстав апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
		 
		              Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року скасувати повністю.
		Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
		Накласти арешт на земельну ділянку площею 4,069 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, Андріївська сільська рада, і належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
		Постанова підлягає негайному виконанню і направленню відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий                               Т.Б.Ткаченко
		 
		 
		 
		Судді:      С.А.Зайцева
		 
		 
		 
		                                                                                                                                              С.А.Попова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...