Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/4182/16 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.01.2018. Оприлюднено: 11.01.2018.
Дата набрання законної сили: 10.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		іменем України
		 
		10 січня 2018 року                                                                        
		м. Київ                                                                   
		 
		справа № 554/4182/16-ц
		 
		провадження № 61-1743св17 
		                                                                                                                           
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
		 
		учасники справи:
		заявник - Служба автомобільних доріг у Полтавській області,
		представники заявника: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		учасники третейського розгляду: ОСОБА_6, ОСОБА_9, Постійно діючий третейський суд при Полтавській Торгово-промисловій палаті,
		представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7,
		представник Полтавської торгово-промислової палати - Пивовар Вікторія Львівна,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави у складі судді Січиокно Т. О. від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області у складі суддів: Мартєва С. Ю., Акопян В. І., Лобова О. А.від 17 листопада 2016 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10129/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10129" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України</a> в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_10_03/pravo1/T172147.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів; нормативно-правовий акт № 2147-VIII від 03.10.2017" target="_blank">Закону України            № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»</a>, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України</a>), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення»ЦПКУкраїни касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2016 року заступник начальника Служби автомобільних доріг у Полтавській області звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Полтавській Торгово-промисловій палаті від 31 жовтня 2008 року у справі № 17/2008-П за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, третя особа - Комунальне підприємство «Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району» (далі - КП «БМТІ»), про усунення перешкод у користуванні майном.
		 
		Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Полтавській Торгово-промисловій палаті від 31 жовтня 2008 року визнано за ОСОБА_6 право приватної власності на кафе «Злагода», яке знаходиться у селищі міського типу Решетилівка на 307 кмавтотраси Київ-Харків, зобов'язано КП «БМТІ» здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_10 на зазначене кафе, зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_9 у користуванні цим кафе.
		Заявник посилався на те, що земельна ділянка, на якій розташовано кафе «Злагода», належить на праві постійного користування Службі автомобільних доріг у Полтавській області згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 05 квітня 2005 року.
		Служба автомобільних доріг у Полтавській області участі у розгляді вказаної справи не приймала, однак третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
		 
		Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 12 жовтня 2016 року заяву Служби автомобільних доріг у Полтавській області задоволено.
		Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Полтавській Торгово-промисловій палаті від 31 жовтня 2008 року у справі № 17/2008-П за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, третя особа -КП «БМТІ», про усунення перешкод у користуванні майном.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, ухвалуОктябрського районного суду міста Полтави від 12 жовтня 2016 року залишено без змін. 
		 
		У листопаді 2016 року ОСОБА_6 подавдо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вищевказані судові рішення, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив скасувати ухвали суду першої та апеляційної інстанцій і постановити нову ухвалу про відмову Службі автомобільних доріг у Полтавській області у задоволенні заяви.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що заявником пропущено тримісячний строк, визначений частиною другою статті 389-1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України 2004 року</a> в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для подачі заяви про скасування рішення третейського суду.
		 
		28 грудня 2017 року справу № 554/4182/16-ц та матеріали касаційного провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7391/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7391" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 3 ЦПК України</a> провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10240/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10240" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 400 ЦПК України</a> під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10131/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10131" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 389 ЦПК України</a> підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені із додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Полтавській Торгово-промисловій палаті від 31 жовтня 2008 року  визнано за ОСОБА_6 право приватної власності на кафе «Злагода», яке знаходиться у селищі міського типу Решетилівка на 307 км автотраси Київ-Харків, зобов'язано КП «Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району» здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на зазначене кафе, зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_9 у користуванні цим кафе.
		 
		Згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 05 квітня 2005 року серії ЯЯ № 221675 Служба автомобільних доріг у Полтавській області є постійним користувачем земельної ділянки площею 26,4423 га, розташованої на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області.
		 
		Отже, земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, право власності на яке визнано третейським судом за ОСОБА_6, належить на праві постійного користування Службі автомобільних доріг у Полтавській області, тобто третейським судом вирішено питання про права і обов'язки вказаної служби, яка не брала участі у справі. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 389-1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України 2004 року</a> сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
		 
		Частиною другою статті 389-1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України 2004 року</a> передбачено, що заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 389-5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України</a> 2004 року рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
		 
		Судами встановлено, що Служба автомобільних доріг у Полтавській області не пропустила строк на звернення із заявою про скасування рішення третейського суду, оскільки заявнику стало відомо про прийняте цим судом рішення14 квітня 2016 року у судовому засіданні Господарського суду Полтавської області при розгляді справи за позовом Служби автомобільних доріг у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії.
		 
		Суд першої інстанції, з ухвалою якого погодився апеляційний суд, постановляючи ухвалу про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Полтавській Торгово-промисловій палаті від 31 жовтня 2008 року, керувався вимогами частин першої і другої статті 389-1, пункту 5 частини другої статті 389-5 ЦПК України 2004 року та дійшов обґрунтованого висновку, що рішенням третейського суду від 31 жовтня 2008 року було вирішено питання про права та обов'язки Служби автомобільних доріг у Полтавській області, яка не брала участі у розгляді справи. Крім того, суди правильно встановили, що заявником не пропущено строк на звернення із заявою про скасування рішення третейського суду, оскільки заявнику стало відомо про прийняте рішення тільки 14 квітня 2016 року в судовому засіданні Господарського суду Полтавської області під час розгляду іншої справи.
		 
		Відповідно до частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10240/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10240" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 400 ЦПК України</a> під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться по суті до неправильної, на думку заявника, оцінки судами доказів, що стосуються часу, коли Служба автомобільних доріг у Полтавській області дізналася про прийняття рішення третейським судом.
		 
		Відповідно до частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10244/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10244" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 401 ЦПК України</a> суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючисьстаттями 400, 401, 416 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_01_07/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України</a>, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_6залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		                                                
		Судді:В. А. Стрільчук   С. О. Карпенко   В. О. Кузнєцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...