Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5648/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:.
Надіслано судом: 16.01.2018. Зареєстровано: 16.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2018.
Дата набрання законної сили: 14.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		                16 січня 2018 року                                              № 826/5648/17
		 
		Окружний           адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ТОВ «Колос ЛТД» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій, розрахунку штрафних санкцій 
		ВСТАНОВИВ:
		ТОВ «Колос ЛТД» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2017 №0009761406, від 04.05.2017 №0119501406, вимоги про сплату  боргу (недоїмки ) від 03.03.2017 №Ю0207140303, рішення від 03.03.2017 №02071140303 про застосування штрафних санкцій; розрахунок штрафних санкцій з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за результатами планової виїзної перевірки.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок податкового органу викладений в акті від 08.02.2017 №39/26-15-14-01-05/25266354 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Колос ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016» є необґрунтованими та спростовано наявними матеріалами.
		Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що оскільки позивачем не надано доказів того, що компанія DRGN Limited  є беніфіціарним отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів, податковим орган дійшов висновку про порушення позивачем пп. 141.4.1, 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України. Крім того, податковий орган вказує, що в актах виконаних робіт складених ФОП ОСОБА_1 не вказано консультація щодо властивостей яких  саме продуктів позивача проводилась, де проводились консультації та їх результат.
		В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України (в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії) ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірки ТОВ «Колос ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, за результатом якої складено акт від 08.02.2017 №39/26-15-14-01-05/25266354 (далі акт перевірки).
		З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних  осіб у розмірі 1  985,0 грн.; пп. 1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результат чого позивачем не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску у розмірі 341 32,76 грн.
		На підставі акту перевірки податковим органом прийнято:
		- податкове повідомлення-рішення від 03.03.2017 №0009761406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2  481 грн. (за основним платежем 1  985 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 496 грн.),
		- вимогу про сплату  боргу (недоїмки ) зі сплати єдиного внеску від 03.03.2017 №Ю0207140303 на суму 34  132,76 грн.
		- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.03.2017 №02071140303 на суму 17  066, 38 грн.
		Також, на підставі акта перевірки та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 26.04.2017 №8961/6/99-99-11-01-01-25 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2017 №0119501406, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 16  164,59 грн. (за основним платежем 12  931,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3232,92 грн.).
		Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
		Податковий орган вказує, що компанія DRGN Limited  не є бенефіціарним власником доходу, а відтак позивач безпідставно застосував пільги по сплаті податку, передбачені Міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування. На думку відповідача, Товариство, сплативши у періоді, що перевірявся, на користь нерезидентів виплати з доходу з джерелом походження в Україні, зокрема, орендну плату, протиправно не утримало податок з доходів в розмірі 15 % від загальної суми цього доходу.
		Так, згідно пп. а) п.  141.4.1 ст.  141 Податкового кодексу України, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
		Згідно пп.  141.4.2 п.  141.4 ст.  141 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
		Пунктом 103.2 ст.  103 Податкового кодексу України визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
		Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті.
		Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка набрала чинності 7 серпня 2013 року, проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.
		Відповідно до п.  103.3 ст.  103 Податкового кодексу України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
		Отже, для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Колос ЛТД" було укладено та здійснювались розрахунки за кредитним договором від 24.04.08 №03 з компанією "DRGN Limited" (Кіпр, Кредитор).
		На виконання умов кредитного договору від 24.04.08 №03 ТОВ "Колос ЛТД" здійснило виплату у 2016 році компанії "DRGN Limited" (Кіпр) (Кредитор) доходу джерелом походження з України у вигляді процентів за користування кредитними коштами у загальному розмірі 4000 доларів США (99264,47 грн.).
		Таким чином враховуючи, що Компанія "DRGN Limited" (Кіпр) отримала право на отримання доходу у вигляді процентів у сумі 4000 доларів США (99264,47 грн.) на підставі договору  від 24.04.08 №03 в якому відсутні будь-які зобов'язання Компанії "DRGN Limited" (Кіпр) щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів податкового органу, що вказана Компанія не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою. 
		ТОВ "Колос ЛТД" надано довідку від 04.01.16 №12111306N (апостиль від 12.01.16 №4404/16) про підтвердження статусу резидента Республіки Кіпр компанії "DRGN Limited", видану Міністерством фінансів республіки Кіпр.
		З огляду на викладене вище, висновок податкового органу про порушення позивачем норм пп.  141.4.2 п.  141.4 ст.  141 Податкового кодексу України є необґрунтованим, що вказує на протиправність податкових повідомлень-рішень від 03.03.2017 №0009761406, від 04.05.2017 №0119501406 та є підставою для їх скасування.
		Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем пп. 1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд зазначає наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Колос ЛТД" та ФОП ОСОБА_1 (платник єдиного податку) укладено договори про надання послуг від 02.01.15 №1 та від 05.01.2015 №2 предметом яких є надання інформаційних (консультаційних) послуг з питань комерційної діяльності, а саме: аналіз замовлень товару та передача необхідної інформації для процесу планування обсягу виробництва товару; попит на продукцію, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів; надання послуг по оформленню розміщення виробів на прилавку; консультування покупців щодо властивостей продукту замовника; надання інших комерційних послуг.
		З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 виписано позивачу акти наданих послуг від 31.01.2015, від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.05.2015, від 30.06.2015, від 31.07.2015, від 31.08.2015, від 08.09.2015, від 31.01.2015, від 28.02.2015 всього на загальну суму 142  490,12 грн.
		Податковий орган вказує, що в актах виконаних робіт не зазначено консультування щодо властивостей яких саме продуктів Замовника проводились та де вони проводились, результати їх проведення тощо.
		Проте, як вказано вище, номенклатура наданих ФОП ОСОБА_1 позивачу послуг зазначена у договорах.
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон)платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
		          Відповідно до даних ЄДРПОУ  ФОП ОСОБА_1 здійснює наступні види діяльності: інші види роздрібної торгівлі; надання інших інформаційних послуг; консультування з питань комерційної діяльності й керування.
		          Враховуючи, що позивачем з ФОП ОСОБА_1 укладено договори, надані останнім послуги відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, отже висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є необґрунтованим, що вказує на протиправність вимоги про сплату  боргу (недоїмки ) від 03.03.2017 №Ю0207140303, рішення від 03.03.2017 №02071140303 про застосування штрафних санкцій та є підставою для їх скасування.
		          Щодо вимоги позивача про скасування розрахунок штрафних санкцій з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за результатами планової виїзної перевірки, суд зазначає, що такий розрахунок є не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки сам по собі безпосередньо не впливає (не порушує) на обсяг прав та інтересів позивача, належним способом захисту прав позивача в даному випадку є оскарження податкового повідомлення-рішення, до якого надано вказаний розрахунок, а відтак позов у вказаній частині не підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що позов  підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		1.          Позов задовольнити частково. 
		2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2017 №0009761406, від 04.05.2017 №0119501406, вимогу про сплату  боргу (недоїмки ) від 03.03.2017 №Ю0207140303, рішення про застосування штрафних санкцій від 03.03.2017 №02071140303. 
		3.          Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
		4.          Стягнути на користь ТОВ «Колос ЛТД» сплачений ним судовий збір в сумі 10  296,13 (десять тисяч двісті дев'яносто шість грн. 13 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		 
		               Суддя                                                                                                В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...