Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/8434/17 (1-кс/646/6104/2017) : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2018. Зареєстровано: 18.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2018.
Дата набрання законної сили: 11.01.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________
		Справа № 646/8434/17                     Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження №11-сс/790/45/18              Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11 січня 2018 року          м. Харків
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
		     головуючого  судді                - ОСОБА_2 ,
		    суддів                        - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		     секретаря                    - ОСОБА_5 ,
		   прокурора                     - ОСОБА_6 ,
		   захисників                     - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		   підозрюваного                 - ОСОБА_11 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляціями прокурора та захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2017 року,-
		В С Т А Н О В И Л А:
		Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Холодногоірсткого відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 про застосування відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відмовлено у задоволенні клопотань народних депутатів України: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про передачу підозрюваного ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під їхню особисту поруку.
		Обрано підозрюваному ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено на нього наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання; 4) носити електронний пристрій; 5) утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим; 6) здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. (а.с. 08-11). 
		Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 22 грудня 2017 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в сумі 87325986,14 грн. (а.с. 2-8).
		В обґрунтування клопотання, слідчий вказував, що прокурор Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 юрист 1 класу ОСОБА_6 проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017220000000461 від 24.05.2017 року за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 
		21 грудня 2017 року ОСОБА_17 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 109-112).
		Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що стороною обвинувачення не було надано достатніх та належних доказів на підтвердження обставин, що свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		При цьому, слідчий суддя врахував, що слідчі дії в зазначеному кримінальному провадженні не завершені, а тому виконання процесуальних обов`язків і його належну поведінку може забезпечити більш м`який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, ніж тримання під вартою, а саме  цілодобовий домашній арешт.
		Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжних захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятору протягом 60 діб з дня обрання запобіжного заходу, з одночасним визначенням застави у сумі 87325986,14 грн. 
		Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2017 року та постановити нову ухвалу, відмовити у задоволенні клопотання прокурора та не застосовувати до ОСОБА_11 будь-якого запобіжного заходу.
		Апеляційну скаргу прокурор та захисники обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисників, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та підтримували свої апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти апеляційних скарг захисників та підтримував свою апеляційну скаргу, вислухавши народного депутата України ОСОБА_12 що просив про передачу йому ОСОБА_11 на поруки, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та часткової наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. 
		Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
		Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Слідчий суддя виніс ухвалу у відповідності з вимогами ч.4 ст.194 КПК України.
		В клопотанні прокурора не зазначено належним чином обґрунтування на предмет наявності ризиків, передбачених п. 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
		Апеляційний суд вважає встановленим наявність лише ризиків передбачених п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України і погоджується з даним висновком слідчого судді.
		Таким чином, під час розгляду клопотання слідчим суддею не здобуто, а прокурором не доведено наявність доказів того, що до підозрюваного ОСОБА_11 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід.
		Не здобуті зазначені вище докази і під час розгляду апеляції на ухвалу слідчого судді. 
		Судова колегія враховує, що згідно пред`явленій підозрі заволодіння бюджетними коштами в суму 87325986, 14 грн. вчинялося групою осіб, а не ОСОБА_11 одноособово.
		Стороною захисту надані ксерокопії документів, що фінансування мало місце тільки приблизно на 50000000 грн.
		Хоча надані стороною захисту ксерокопії документів належним чином не завірені і не спростовують обгрунтоваість підозри, на думку судової колегії вони заслуговують на увагу і оригіналам цих документів має бути надана належна оцінка слідчим під час досудового розслідування.
		Судова колегія вважає, що твердження про заволодіння всіма бюджетними коштами на вищезазначену суму 87325986, 14 грн. ОСОБА_11 спірним, оскільки стороною захисту доведено, а стороною обвинувачення не оспорюється проведення ремонтно-будівельних робіт на низці об`єктів за рахунок бюджетних коштів.
		За наведених обставин апеляційна вимога прокурора щодо визначення застави в розмірі 87325986, 14 грн. є передчасною та належним чином не обґрунтованою. 
		Згідно ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставин, є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
		Суд, обираючи запобіжний захід, оцінив в сукупності обставини, визначені ст.178 КПК України, а також те, що підозрюваний є громадянином України, з вищою освітою, не судимий, має постійне місце проживання та роботи, за якими характеризується позитивно, одружений та має неповнолітню дитину, а тому прийшов до обґрунтованого висновку, що домашній арешт ОСОБА_11 та виконання обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, забезпечить його належну процесуальну поведінку.
		Доводи апеляцій захисників щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, є неспроможними. 
		 У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		 Відповідно до п. 42 постанови ЄСПО «Сопін проти Російської Федерації» наявність трьох основних ризиків  існування обґрунтованої підозри, тяжкість вчиненого злочину, а також намір переховуватися від правосуддя, в сукупності з іншими обставинами справи дають підстави обґрунтовано стверджувати, що підозрюваний може ухилятися від слідства та суду.
		   Згідно п.91 постанови ЄСПЛ справа «Суслов проти Російської Федерації» судом встановлений та доведеним ризик втечі підозрюваного від органів слідства та суду тим, що інші підозрювані причетні до злочинної діяльності, під час слідства не були виявлені.При винесенні рішення по справі судом брався до уваги великий обсяг справи, що складається з декількох епізодів та учасників.
		 Судова колегія враховує також правові позиції викладені в Рішенні ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії».
		Посилання захисника ОСОБА_10 на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішень ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «В. проти Швейцарії», «Харченко проти України», «К.F. проти Німеччини» заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.
		Посилання захисників на те, що слідчий суддя взагалі не обґрунтував з яких причин відмовлено у задоволенні заяв осіб які заслуговують на особливу довіру  народних депутатів України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 про передачу їм ОСОБА_11 на поруки є необґрунтованим, оскільки слідчим суддею зазначено в ухвалі чому клопотання не підлягають задоволенню.
		Крім того, слід зауважити, що доводи захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 щодо можливості передачі ОСОБА_17 на поруки народних депутатів України є взаємовиключними щодо заявлених апеляційних вимог захисниками.
		Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.176 КПК України визначає, особиста порука є одним з видів запобіжних заходів, порядок застосування особистої поруки регламентовано ст. 180 КПК України.
		Таким чином доводи апеляційних скарг захисників є взаємовиключними, оскільки адвокати, стверджуючи про необґрунтованість підозри у вчиненні  ОСОБА_11  кримінального правопорушення та недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, висловлювали при апеляційному розгляді і прохання застосувати до підозрюваного запобіжний захід, що не пов`язаний з утриманням підозрюваного під вартою - особиста порука.
		За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_11 ст.181 та ч.5 ст.194 КПК України слідчим суддею.
		Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178, 181, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.
		Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування , виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.     
		Згідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		На даній стадії досудового розслідування яке ще не закінчено, органи слідства проводять слідчі дії які повинні підтвердити причетність чи не причетність підозрюваного до інкримінованих йому дій.
		Це цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.
		Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
		Щодо доводів апеляцій захисників та прокурора про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення, то вони є несуттєвими, оскільки ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.
		Що стосується, посилання захисників на порушення підслідності визначеної ст.216 КПК України судова колегія зазначає, що досудове розслідування проводиться слідчими відповідно до вимог ч.2 ст.218 КПК України і визначення іншої підслідності в даному випадку виключна компетенція прокурора, а не слідчого судді чи суду.
		Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_11 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про можливість застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують. 
		Між тим, судова колегія враховує що ОСОБА_11 обіймає посаду заступника голови Запорізької обласної ради та має виконувати депутатські повноваження, а тому з огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороніцілодобово залишати постійне місце проживання не є тим запобіжним заходом, який дозволить ОСОБА_11 виконувати свої депутатські повноваження та унеможливить його спілкування з виборцями.
		За наведених обставин, судова колегія вважає можливим ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2017 року щодо обрання у відношенні ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування скасувати в частині способу застосування домашнього арешту задовольнивши таким чином апеляційні скарги захисників частково.
		На виконання вимог ч.3 ст.407 КПК України постановити нову ухвалу в цій частині, якою застосувати відносно заборонити ОСОБА_11 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 14-00 поточної доби до 10-00 наступної доби з метою використання зазначеного часу для виконання ним депутатських повноважень.
		В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
		Також, згідно ч.2 ст.403 КПК України, якщо ухвала суду першої інстанції не була оскаржена іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
		11 січня 2018 року захисник ОСОБА_9 подав заяву, в якій просив залишити без розгляду його апеляційну скаргу, у зв`язку зі зміною правової позиції, яка відбулась через отримання нових додаткових доказів необґрунтованості підозри ОСОБА_11 та його невинуватість.
		Підозрюваний ОСОБА_11 погодився з вказаною заявою.
		За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2017 року.
		Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.12.2017 року щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3  запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування скасувати в частині способу застосування домашнього арешту.
		Постановити нову ухвалу в цій частині, якою заборонити ОСОБА_11 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 14-00 поточної доби до 10-00 наступної доби з метою використання зазначеного часу для виконання ним депутатських повноважень. 
		В іншій частині ухвалу слідчого суді залишити без змін.
		Апеляційні скаргу прокурора залишити без задоволення, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 задовольнити частково.
		Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 закрити на підставі вимог ст. 403 КПК України, у зв`язку з відмовою захисника від апеляційних вимог.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Головуючий
		   Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...