Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 136/1207/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2018. Зареєстровано: 25.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2018.
Дата набрання законної сили: 25.04.2018
Результат оскарження 25.04.2018 Апеляційний суд Вінницької області: скасовано ухвалу повністю та постановлено нову ухвалу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 136/1207/17 
		2018 р.
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		18 січня 2018 р.
		 
		     Іллінецький районний суд Вінницької області
		в складі: головуючого      Шелюховського М.В. 
		                при секретарі     Самарській Г.І. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької центральної районної бібліотеки, Відділу культури і туризму Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - директор Липовецької центральної районної бібліотеки ОСОБА_2 про поновлення на роботі,
		 
		                                                ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій вказала, що  на підставі наказу № 21-ОС по Липовецькій центральній районній бібліотеці від 03 липня 2017 року вона була звільнена з посади методиста 1 категорії з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 41 КЗпП (вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи). 
		Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки не є працівником, який за посадою виконує виховні функції, а тому не може бути звільнена на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП. Крім цього позивач вважає, що згода профспілкового комітету на її звільнення не має юридичної сили, оскільки за годину до проведення засідання всі члени профспілкового комітету були присутні на зборах трудового колективу на яких обговорювалась особа позивача, при цьому частина з них перебуває в неприязних відносинах з ОСОБА_1 З метою поновлення свої прав позивач просить суд поновити її на посаді методиста І категорії Липовецької ЦРЛ, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задоволити. ОСОБА_1 пояснила, що  в березні 2015 року, коли прокуратура порушила кримінальну справу за корупційні діяння проти директора бібліотеки вона відмовилася підписувати лист в підтримку директора. Після того звільнили багатьох її колег. Вона приймала участь в судових засіданнях про поновлення їх на роботі, в звязку з цим, вважає, що 31 березня 2017 року директор викликала ї на посадку дерев та з цього приводу в них виник конфлікт за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності. 
		Представник позивача ОСОБА_3 пояснила, що на її думку звільнення ОСОБА_1 є незаконним, оскільки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП в разі вчинення аморального проступку може бути звільнено працівника, який виконує виховні функції. В той же час, ОСОБА_1 працює на посаді методиста I категорії та до її обовязку не входить виконання виховних функцій, а тому вчинення не аморального проступку не могло бути підставою її звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
		Представник Липовецької ЦРБ ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив пояснивши суду, що звільнення ОСОБА_1 було здійснено відповідно до положень трудового законодавства. Перебуваючи на посаді методиста І категорії Липовецької ЦРБ, ОСОБА_1 вчинила аморальний проступок, який несумісний з продовженням виконуваною нею роботою, у звязку з чим її було звільнено. Він вважає, що її звільнення було законним, при цьому було дотримано вимоги КЗпП, зокрема отримано довіл профспілкового органу.
		Начальник Відділу культури і туризму Липовецької РДА надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника установи. Завлений позов вважає необґрунтованим та при вирішенні справи підтримує позицію Липовецької ЦРБ.
		Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. Вона пояснила, що позивач працювала на посаді методиста I категорії, та виконувала виховні функції, після вчинення аморального проступку була звільнена.
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до слідуючого висновку.
		Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.
		Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і субєктів господарювання.
		Судом встановлено, що з 01.08.2016 року ОСОБА_1 працювала на посаді методиста І категорії Липовецької ЦРБ.
		Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ст.41 КЗпП), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів.
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про культуру» діяльність у сфері культури (культурна діяльність) - творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.
		Згідно ст. 1 ЗУ «Про бібліотеки і бібліотечну справу» бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
		Згідно правової позиції Верховного суду України у справі № 6-313цс16 від 22 березня 2017 року до субєктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально  виховного процесу, зазначені у статті 50 ЗУ «Про освіту», а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково  педагогічні працівники, спеціалісти.
		Відповідно до Порядку присвоєння кваліфікаційних категорії і педагогічних звань педагогічних працівників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 23.12.2015 року посада «методист» входить до категорії педагогічних працівників.
		Враховуючи зазначене, а також приймаючи до уваги посадові обовязки методиста І категорії Липовецької ЦРБ, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 за посадою виконувала навчально-виховну функцію як по відношенню до інших працівників Липовецької ЦРБ, так і до інших бібліотекарів району, що підпорядковуються Липовецькій ЦРБ.
		За таких обставин суд не бере до уваги твердження представника позивача ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1, працюючи на посаді методиста I категорії Липовецької ЦРБ не виконувала виховні функції.
		Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 11.05.2017 року по справі № 136/606/17 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
		Зі змісту постанови слідує, що 31.03.2017 року о 10:00 год. в місті Липовець по вулиці Шевченка, 2 в приміщенні Липовецької ЦРБ ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою та образливо чіплялась до громадянки ОСОБА_2, на зауваження останньої припинити хуліганські дії не реагувала, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
		16.06.2017 року постановою Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1  залишено без задоволення, а постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 11.05.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП  залишено без змін. Таким чином постанова суду першої інстанції вважається такою, що набула законної сили 16.06.2017 року.
		Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
		Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:
		1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами;
		2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
		Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обовязків, так і не повязаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
		Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, зобовязані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад методиста, його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості інших працівників та відвідувачів бібліотеки.
		Якщо методист недостойною поведінкою скомпрометував себе перед працівниками, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.
		Враховуючи те, що ОСОБА_1 за посадою виконує виховні функції, вчинила аморальний проступок, це стало підставою для звернення в.о. директора Липовецької ЦРБ ОСОБА_5 до профспілки з приводу надання згоди на розірвання з ОСОБА_1 трудового договору з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 41 КЗпП.
		Діяльність профспілкових організацій регулюється Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (далі  Закон № 1045-XIV).
		Згідно статті 12 Закону № 1045-XIV Професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.
		Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця визначений статтею 39 Закону № 1045-XIV.
		У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.
		Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
		У разі, якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом.
		Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.
		Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
		За результатами розгляду профспілковою організацією подання, на засіданні якого була присутня ОСОБА_1, 03.07.2016 року було прийнято рішення надати згоду на розірвання трудового договору з позивачем з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 41 КЗпП.
		Згідно статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Виступи окремих працівників щодо особи ОСОБА_6 на трудовій нараді, жодним чином не впливає на волевиявлення членів профспілкової організації, які були присутні на нараді, а також обґрунтованість рішення профспілкового комітету щодо надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем.
		03.07.2017 року в.о. директора Липовецької ЦРБ ОСОБА_5 за погодженням з профспілковою організацією прийняла рішення про розірвання з ОСОБА_1 трудового договору з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 41 КЗпП, тобто вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.
		Встановлені судом обставини вказують на те, що розірвання з ОСОБА_1 трудового договору з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 41 КЗпП, здійснено відповідно до закону.
		Оскільки обставини на які покликається позивач в обґрунтування заявлених вимог не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
		Керуючись ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
		 
		                                               УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити повністю в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Липовецької центральної районної бібліотеки, Відділу культури і туризму Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - директор Липовецької центральної районної бібліотеки ОСОБА_2 про поновлення на роботі. 
		Повний текст рішення виготовлено 25.01.2018 року.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...