Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/13090/17 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2018.
Дата набрання законної сили: 18.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                        
		 
		Апеляційний суд міста  Києва
		 
		1[1]
		 
		 
		Справа №  33/796/2363/2017  
		Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП      
		    
		П О С Т А Н О В А
		Іменем   України
		 
		18 грудня  2017 року                                                                                       м. Київ
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, її захисника - адвоката Александрова Д.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Відповідно до постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року 
		ОСОБА_2, яка народилась  ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою:  АДРЕСА_1 
		визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 один рік.
		            Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.
		Як встановлено постановою судді, 09 липня 2017 року о 03 год. 25 хв. ОСОБА_2 керувала автомобілем НОМЕР_1 по           вул. Є. Чавдар, 3 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння, про що свідчили: різкий запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови та координації рухів; почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження медогляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася в присутності двох свідків, порушивши при цьому вимоги                  п. 2.5 ПДР України, чим скоїла правопорушення, передбачене ч. 1                        ст. 130 КУпАП.
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. 
		Крім того, скаржник подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 02.08.2017 року щодо неї.
		В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно встановлені необхідні для вирішення справи обставини, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, має місце порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
		Як зазначає ОСОБА_2 у своїй скарзі, насправді вона не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а відмовлялась пройти огляд лише на місці зупинки за допомогою Драгера, бо не була впевнена у достовірності показників цього пристрою, який співробітники поліції їй не показували, сертифікат відповідності та свідоцтво про його повірку не надавали та не повідомили про порядок його застосування.
		Крім цього, як вказує апелянт, працівники поліції не бажали а ні надати їй направлення до лікарні, а ні супроводити її до лікарні, а за своєю власною ініціативою запросили двох свідків, які підтвердили, що вона ніби то відмовилась від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. У зв'язку з цим нею,  ОСОБА_2, були зупинені два транспортні засоби, водіїв яких вона просила бути присутніми під час всіх дій працівників поліції, які чули всі її зауваження та причини відмови від проходження огляду на місці зупинки. 
		Також апелянт звертає увагу на те, що працівниками поліції було відмовлено в задоволенні її вимоги щодо занесення вказаних вище незалежних свідків до протоколу та їх опитування з приводу дійсних обставин, натомість поліцейські записали в протокол та опитали своїх свідків, надавши їм  заздалегідь надруковані бланки пояснень, до яких внесли лише їх ПІБ, анкетні відомості та підписи. Свідки з боку поліцейських були формальними та викликали у неї обґрунтовані сумніви в їх неупередженості, оскільки вони не були присутніми під час складання протоколу, не надавали пояснень, а лише заповнили бланки, які  були передчасно заготовлені поліцейськими у зв'язку з чим вона мала намір вимагати їх виклику до суду з метою дачі пояснень та з'ясування фактичних обставин по справі, проте суд відбувся без її участі, оскільки ОСОБА_2 належним чином не була повідомлена про нього.
		ЇЇ огляд на стан алкогольного сп'яніння, як зазначається у скарзі, був лише візуальний, без визначення конкретних ознак сп'яніння та з грубим порушенням приписів ст. 266 КУпАП, а тому його слід вважати недійсним.
		Що ж стосується відеофіксації вчиненого правопорушення, то, як зазначає ОСОБА_2, відповідно до Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року № 100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно записуватися безперервно.
		Між тим, до справи додано диск з двома відеофайлами, які достовірно вказують на те, що відеозапис на нагрудну камеру переривався, а частина відеозапису за період часу з 03:27:19 до 03:40:47 взагалі відсутня, у зв'язку з чим апелянт вважає, що цей відеозапис, як доказ є неналежним.        
		Крім того, апелянт наголошує на тому, що з відеозаписів чітко вбачається, що поліцейський не ознайомив водія ОСОБА_2 з правами, передбаченими ст. ст. 55,56, 59, 63 К У, ст. 268 КУпАП, що, на думку апелянта, є грубим порушенням п. 11 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції.
		Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 02.08.2017 року, ОСОБА_2 у своїй заяві посилається на те, що вона особисто майже щоденно слідкувала за допомогою відкритого та офіційного ресурсу судової влади в мережі Інтернету за призначенням справи та чекала повістку, однак будь-якої інформації про дату та час розгляду справи  на сайті розміщено не було.
		17.08.2017 року, перевіряючи в черговий раз сайт судової влади, вона дізналась, що справа розглянута 02.08.2017 року, у зв'язку з чим 18.08.2017 року звернулась до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи і цього ж дня отримала копію постанови.
		За вищенаведених обставин, ОСОБА_2 вважає, що строк апеляційного оскарження вона пропустила з поважних причин, а тому просить поновити цей строк.
		Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення свідків ОСОБА_4 (поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення); перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		По-перше, враховуючи обставини, наведені в апеляційній скарзі та в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що цей строк підлягає поновленню, оскільки його було пропущено з поважних причин.
		По-друге, незважаючи на обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, які наведені в оскаржуваній постанові, про те, що ОСОБА_2 09.07.2017 року о 03 год. 25 хв. керувала автомобілем НОМЕР_1 по вул. Є. Чавдар, 3 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови та координації рухів; почервоніння шкірного покриву обличчя) та відмовилася від проходження медогляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, суд апеляційної інстанції не може визнати оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим, з огляду на таке.
		Як вбачається з постанови судді від 02 серпня 2017 року, свій висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя обґрунтувала тим, що її вина повністю доведена належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були свідками відмови ОСОБА_2 від проходження перевірки для визначення стану алкогольного сп'яніння; рапортом інспектора поліції ОСОБА_4
		Проте, встановлені під час апеляційного розгляду обставини дозволяють стверджувати про те, що матеріали справи щодо ОСОБА_2, в тому числі докази, на які суддя послалась у своїй постанові, не містять в собі достатніх та достовірних даних, які б в сукупності підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена  ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Так, у відповідності до вимог, передбачених п.п. 1, 5, 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), за наявності ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п. 3 Розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, який повинен проводитися в присутності двох свідків,  поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
		У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд, як це прямо передбачено п. 7 Розділу І Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
		І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, у відповідності до вимог п. 6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказам МВС України від 07.11.2015 року № 1395, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
		Між тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, шляхом заслуховування пояснень в суді апеляційної інстанції  поліцейського ОСОБА_4, який складав протокол про адміністративне правопорушення, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в присутності яких, як зазначено в протоколі, ОСОБА_2 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, а також перегляду відеозаписів з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського, судом апеляційної інстанції встановлено, що наведені вище вимоги нормативно-правових актів, якими повинен був керуватися поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,  в повному обсязі дотримані не були, оскільки  свідки зазначені в протоколі свідки не змогли чітко підтвердити той факт, що саме в їх присутності ОСОБА_2 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння спочатку на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, а потім, після її відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, її пропонувалось пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, від якого вона також відмовилась в їх  присутності.
		Більш того, як зазначила в своїх поясненнях свідок ОСОБА_5 вона не пам'ятає в обличчя особу, яка відмовлялась від проходження огляду на стан сп'яніння, а свідок ОСОБА_6 заявив про те, що водій ОСОБА_2 не при ньому відмовлялась від проходження огляду на стан сп'яніння.
		Вказані обставини, підтверджуються і переглянутим відеозаписом, на якому не зафіксовані обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме те, що ОСОБА_2 в присутності двох свідків відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, після чого на неї було складено відповідний протокол.
		Наведені обставини дозволяють зробити висновок про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 09.07.2017 року серії БР № 149030, який було складено щодо ОСОБА_2 не може бути визнано належним доказом її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки викладені в ньому обставини, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, а тому цей протокол, так само, як і пояснення свідків, не можуть служити доказами, які спростовують доводи, наведені в  апеляційній скарзі.
		Враховуючи вищенаведені обставини, а також доводи апеляційної скарги щодо недотримання встановленої законодавством процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2 не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки висновки судді не ґрунтуються на доказах, отриманих у встановленому законом порядку та які не викликають сумнівів у своїй достовірності, а судовий розгляд, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, було проведено без повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та її вирішення у відповідності до вимог закону.
		За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова судді Дарницького районного суду    м. Києва від 02 серпня 2017 року - скасуванню, із закриттям провадження по справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного вище адміністративного правопорушення. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, - 
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року щодо неї. 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо неї - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП,  у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя Апеляційного суду міста Києва                                               
		                                                                                                       С.О.Новов
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий у 1-й інстанції - суддя Сизова Л.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...