Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 146/1091/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано судом: 02.02.2018. Зареєстровано: 04.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2018.
Дата набрання законної сили: 21.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                        Справа № 146/1091/17
		                                        
		                                                                       У Х В А Л А
		                         ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ
		              "26" січня 2018 р.                Томашпільський районний суд Вінницької області
		в складі: головуючого-судді                     Пилипчука О.В.,                                      з участю секретаря                 Бойко Т.Є.     
		                  представника заявника                      ОСОБА_1,
		                         прокурора                       Мазура І.А.                     
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу за заявою адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про визначення розміру шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, 
		                               В С Т А Н О В И В :
		В листопаді 2017 року адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з даною заявою в якій просить визначити розмір моральної шкоди завданої ОСОБА_2 (адреса місця проживання: 24510, Вінницька область, Ямпільський район, с. Русава, вул. 8-го березня, буд. 10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у розмірі 246 400,00 (двісті сорок шість тисяч чотириста гривень 00 коп.) грн. та сум сплачених нею за надання юридичної допомоги у розмірі 32 000,00 (тридцять дві тисячі гривень 00 коп.) грн.
		Заява обґрунтована наступним.
		31 серпня 2010 року прокурором Ямпільського району Вінницької області радником юстиції ОСОБА_3 була винесена постанова про порушення кримінальної справи № 10260126 відносно головного бухгалтера Ямпільської центральної районної лікарні ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого частиною 1 статті 367 КК України. 04 жовтня 2010 р. органом досудового розслідування у звязку із оскарженням, в порядку визначеному статтею 236-8 КПК України 1960 року вищенаведеного процесуального документу, була винесена постанова про зупинення досудового слідства у зазначеній кримінальній справі.
		11 жовтня 2010 р. Ямпільським районним судом Вінницької області була винесена постанова у справі № 4-54/2010 р., якою скарга на постанова про порушення кримінальної справи № 10260126 була залишена без задоволення. 11 листопада 2010 р. судової колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області була винесена ухвала у справі № 10-452/10, якою зазначена постанова місцевого загального суду була скасована, а матеріали повернуті на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі.
		30 листопада 2010 р. Ямпільським районним судом Вінницької області була винесена постанова у справі № 4-54/2010 р., якою постанова прокурора Ямпільського району Калинчука О.М. про порушення кримінальної справи № 1026012 від 38.2010 р. була скасована. 17 січня 2011 р. судовою колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області була винесена ухвала, якою дана постанова місцевого загального суду була скасована, у задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи відмовлено, а матеріали справи повернуті прокурору для проведення досудового слідства.
		7 лютого 2011 р. слідчим прокуратури Ямпільського району Вінницької області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 була винесена постанова про відновлення досудового слідства у зазначеній кримінальній справі. 09 лютого 2011 р. цією ж посадовою особою органу досудового розслідування в рамках зазначеної кримінальної справи була винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченої за частиною 1 статті 367 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 працюючи головним бухгалтером Ямпільської центральної районної лікарні, являючись службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обовязками на протязі 2007 - 2010 p.p. неналежно виконуючи свої службові обовязки, в порушення вимог пункту 10 постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати щодо проведення коригування сумарного заробітку на коефіцієнт його підвищення в розрахунковому періоді під час нарахування відсувних за період 01.10.2007 р. по 01.07. 2010 p., якою врегульовано, що при нарахуванні відпускних працівникам бюджетних установ повинно бути визначено коефіцієнт коригування заробітної плати на 12 місяців, що передують відпустці, у випадках підвищення тарифних ставок та посадових окладів в розрахунковому періоді, відповідно до актів законодавства, заробітну плату та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, не коригувала на коефіцієнт їх підвищення.
		Внаслідок неналежного виконання своїх службових обовязків ОСОБА_2, на думку органу досудового розслідування, 425 працівникам бюджетної установи не донараховано відпускних, що призвело до втрат їх фінансових ресурсів в сумі 51 637,29 (пятдесят одна тисяча шістсот тридцять сім гривень 29 коп.) грн.
		9 лютого 2011 р. слідчим прокуратури Ямпільського району Вінницької області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 була винесена постанова про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу  підписки про невиїзд.
		28 лютого 2011 р. органом досудового розслідування була винесена постанова про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінальної справи у звязку із відсутністю події злочину. В цей же день був затверджений обвинувальний висновок у кримінальній справі № 10260126 по обвинуваченню ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України, який в подальшому був скерований до місцевого загального суду для проведення судового розгляду.
		12 жовтня 2011 р. Томашпільським районним судом Вінницької області була винесена постанова у справі № 1-85/11, якою у задоволенні клопотання захисника про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування було відмовлено. 26 грудня 2011 р. зазначений суд першої інстанції виніс постанову про направлення даної справи прокурору Ямпільського району Вінницької області для проведення додаткового розслідування.
		9 липня 2012 р. прокурор Ямпільського району Вінницький області затвердив новий обвинувальний висновок у кримінальній справі № 10260126 та направив його для розгляду до суду першої інстанції. 30 серпня 2012 р. Ямпільський районним судом Вінницької області задовольняючи клопотання захисту виніс постанову у справі № 231/2238/ 2012, якою даний обвинувальний акт повернув прокурору для проведення додаткового досудового слідства. 21 листопада 2012 р. судової колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області винесена ухвала у справі № 231/2238/2012, якою апеляція прокурора, який брав участь у справі в суді першої інстанції залишена без задоволення, а постанова Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2012 p., якою кримінальна справа направлена на додаткове розслідування  без змін.
		В подальшому у звязку із зміною підслідності злочину, передбаченого статтею 367 КК України та у звязку із набранням чинності КПК України 2012 р. зазначена кримінальна справа була передана для проведення досудового розслідування до Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області.
		27 грудня 2012 р. старшим слідчим слідчого відділення Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області капітаном міліції ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012010370000098 були внесенні відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України та в цей же день в порядку визначеному частиною 6 статі 214 КПК України прокурору Ямпільського району Вінницької області скеровано повідомлення про початок досудового розслідування.
		01 березня 2013 р. та 10 квітня 2013 р. органом досудового розслідування були винесені постанови про відмову у задоволенні клопотань захисника та ОСОБА_2 про призначення під час досудового розслідування економічно- бухгалтерської експертизи. 11 квітня 2013 р. старшим слідчим слідчого відділення Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області капітаном міліції ОСОБА_5 була винесена постанова про відмову у задоволенні клопотання захисника про призначення експертизи компютерної техніки та програмних продуктів.
		12 квітня 2013 р. прокурор прокуратури Ямпільського району юрист 2-го класу ОСОБА_6 листом за вих. № 74-44-13 повідомив ОСОБА_2 про відмову в задоволенні клопотання про закриття даного кримінального провадження у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
		17 квітня 2013 р. слідчий суддя Ямпільського районного суду Вінницької області виніс ухвалу у справі № 153/737/13-к, якою задовольнив заяву захисника - адвоката ОСОБА_1 про відвід старшого слідчого СВ Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_5
		27 травня 2013 р. прокурором прокуратури Ямпільського району Вінницької області юристом 2-го класу ОСОБА_6 в рамках вищенаведеного кримінального провадження був затверджений відповідний обвинувальний акт.
		27 вересня 2013 р. Томашпільським районним судом Вінницької області за результатами попереднього судового засідання у справі № 146/1585/13-к була винесена ухвала, якою, у звязку із невідповідністю змісту вищенаведеного обвинувального акту приписам пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України, суд повернув зазначений процесуальний документ прокурору для усунення недоліків. Зазначена ухвала суду першої інстанції була оскаржена прокурором в апеляційному порядку, проте 04 листопада 2013 р. апеляційним судом Вінницької області була винесена ухвала про повернення апеляційної скарги прокурору, у звязку із тим, що у встановлений строк виявлені недоліки даної скарги усунуті не були.
		25 грудня 2013 р. прокурором прокуратури Ямпільського району Вінницької області юристом 2-го класу ОСОБА_6 в рамках вищенаведеного кримінального провадження був затверджений новий обвинувальний акт.     
		28 січня 2014 р. Томашпільським районним судом Вінницької області за результатами попереднього судового засідання у справі № 146/59/14-к повторно була винесена ухвала, якою місцевий загальний суд, у звязку із невідповідністю змісту вищенаведеного обвинувального акту приписам КПК України, повернув зазначений процесуальний документ прокурору для усунення недоліків. У звязку із винесенням 18 лютого 2014 р. апеляційним судом Вінницької області ухвали про закриття апеляційного провадження у даному кримінальному провадженні судове рішення місцевого загально суду набуло законної сили.
		  09 квітня 2014 р. прокурором прокуратури Ямпільського району Вінницької області юристом 2-го класу ОСОБА_6 в черговий раз був затверджений відповідний обвинувальний акт.
		29 квітня 2014 р. Томашпільським районним судом Вінницької області у справі № 146/618/14-к була винесена ухвала про призначення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12012010370000098 від 27.12.2012 р. на підставі обвинувального акту, затвердженого 09 квітня 2014 р по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України.
		14 жовтня 2014 р. Томашпільським районним судом Вінницької області було задоволено клопотання захисника та винесена ухвала про призначення судової економічно-бухгалтерської експертизи у справі № 146/618/14-к.
		     7 липня 2017 р. прокурором у кримінальному провадженні до місцевого загального суду була подана постанова про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 1201201037000 0098 від 27.12.2012 р. відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
		11 липня 2017 р. Томашпільським районним судом Вінницької області була внесена ухвала у справі № 146/618/14-к , якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України було закрите. Зазначене судове рішення сторонами по справі в апеляційному та касаційному порядку оскаржено не було у звязку із чим 18 липня 2017 р. набрало законної сили.
		Таким чином, ОСОБА_2 перебувала під слідством та судом з 9 лютого 2011 р. (дата винесення слідчим прокуратури Ямпільського району Вінницької області молодшим радником юстиції ОСОБА_4 постанови про притягнення, як обвинуваченого у кримінальній справі № 10260126) по 18 липня 2017 р. (дата набрання законної сили ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 07.07.2017 р. у справі № 146/618/14-к , якою кримінальне провадження відносно заявника за частиною 1 статті 367 КК України було закри-те), тобто на протязі 77 календарних місяців.
		26 січня 2018 року адвокатом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Томашпільського районного суду подана заява про визначення розміру шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду зміст якої просив врахувати при винесенні судового рішення при розгляді справи по суті. Згідно вказаної заяви адвокат ОСОБА_1 просив визначити розмір моральної шкоди завданої ОСОБА_2 незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у розмірі 286 671 гривень та суму сплаченої ОСОБА_2 за надання юридичної допомоги у розмірі 32000 гривень. Надіслати на адресу місця роботи ОСОБА_2 комунальний заклад Ямпільська центральна лікарня повідомлення про закриття ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 липня 2017 року у справі № 146/618/14-к кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у звязку із поданням 7 липня 2017 року  прокурором у кримінальному провадженні постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12012010370000098 від 27 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Надіслати на адресу місця проживання заявника ОСОБА_2  Русавська сільська рада Ямпільського району Вінницької області повідомлення про закриття ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 липня 2017 року у справі № 146/618/14-к кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у звязку із поданням 7 липня 2017 року прокурором у кримінальному провадженні постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12012010370000098 від 27 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
		В судовому засіданні заявниця ОСОБА_2 заяву підтримала просила її задовільнити в повному обсязі. Доповнила, що оскільки вона тривалий час перебувала на підписці про невиїзд, тому була позбавлена належного спілкування та відвідування своїх дітей та батьків, які проживають в інших регіонах України.
		Представник заявниці адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про визначення розміру шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду подану в інтересах ОСОБА_2 підтримав, просив задовільнити. Крім того зазначив, що заявниця за весь період досудового розслідування та судового розгляду отримувала виклики до відповідних органів через сільську раду за місцем проживання, що також спричинило їй моральних страждань, оскільки про дані виклики ставала відомо великому колу людей.
		Прокурор Томашпільського відділу Могилів-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви, оскільки згідно статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримання. Однак згідно ухвали Томашпільського районного суду від 11 липня 2017 року у кримінальному провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 367 КК України, кримінальне провадження закрито у звязку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення. Тобто вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч. 2 ст. 284 КПК України. Так судом не було встановлено відсутності складу кримінального правопорушення чи події кримінального правопорушення, тобто дана обставина не є реабілітуючою, тому у заявниці ОСОБА_2 немає права на відшкодування заявленої моральної шкоди.
		Суд вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_1 заявниці ОСОБА_8, прокурора, перевіривши матеріали справи в їх сукупності прийшов до наступного висновку.
		Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		В судовому засіданні встановлено, що 31 серпня 2010 року прокурором Ямпільського району Калинчуком О.М. відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.367 КК України. (а.с.10)
		4 жовтня 2010 р. слідчим прокуратури Ямпільського району ОСОБА_4 була винесена постанова про зупинення досудового слідства у зазначеній кримінальній справі.(а.с.11)
		11 жовтня 2010 р. Ямпільським районним судом Вінницької області була винесена постанова у справі № 4-54/2010 р., якою скарга на постанова про порушення кримінальної справи № 10260126 була залишена без задоволення.(а.с.12)
		30 листопада 2010 р. Ямпільським районним судом Вінницької області була винесена постанова у справі № 4-54/2010 р., якою постанова прокурора Ямпільського району Калинчука О.М. про порушення кримінальної справи № 1026012 від 31 серпня 2010 р. була скасована. (а.с.13)
		17 січня 2011 р. Апеляційним судом Вінницької області була винесена ухвала, якою вищевказана постанова суду була скасована, у задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи відмовлено, а матеріали справи повернуті прокурору для проведення досудового слідства.(а.с.14)
		7 лютого 2011 р. слідчим прокуратури Ямпільського району Вінницької області ОСОБА_4 винесена постанова про відновлення досудового слідства у зазначеній кримінальній справі. (а.с.15)
		9 лютого 2011 р. слідчим прокуратури Ямпільського району Вінницької області ОСОБА_4 винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченої за частиною 1 статті 367 КК України. (а.с. 16)
		9 лютого 2011 р. слідчим прокуратури Ямпільського району Вінницької області ОСОБА_4 була винесена постанова про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу  підписки про невиїзд. (а.с.17)
		28 лютого 2011 р. слідчим прокуратури Ямпільського району Вінницької області була винесена постанова про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінальної справи у звязку із відсутністю події злочину. 
		12 жовтня 2011 р. Томашпільським районним судом Вінницької області винесена постанова у справі № 1-85/11, якою у задоволенні клопотання захисника про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування було відмовлено. 
		26 грудня 2011 р. Томашпільським районним судом Вінницької області винесено постанову про направлення даної справи прокурору Ямпільського району Вінницької області для проведення додаткового розслідування. (а.с.20)
		30 серпня 2012 р. Ямпільський районним судом Вінницької області задовольняючи клопотання захисту виніс постанову у справі № 231/2238/ 2012, якою обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 повернув прокурору для проведення додаткового досудового слідства. (а.с.22)
		21 листопада 2012 р. Апеляційним судом Вінницької області винесена ухвала у справі № 231/2238/2012, якою вищевказану постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2012 p., залишено без змін.
		    27 грудня 2012 р. старшим слідчим слідчого відділення Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 до ЄРДР за № 12012010370000098 були внесенні відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України. (а.с.25)
		21 березня 2013 року старший слідчий СВ Ямпільського РВ УМВС України ОСОБА_5. повідомив про підозру ОСОБА_2 , а саме те що вона підозрюється у службовій недбалості, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 367 КК України. (а.с .28)
		12 квітня 2013 р. прокурор прокуратури Ямпільського району юрист 2-го класу ОСОБА_6 листом за вих. № 74-44-13 повідомив ОСОБА_2 про відмову в задоволенні клопотання про закриття даного кримінального провадження у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення.(а.с.32)
		27 вересня 2013 р. Томашпільським районним судом Вінницької області за результатами попереднього судового засідання у справі № 146/1585/13-к була винесена ухвала, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 повернуто прокурору.(а.с.35)
		  28 січня 2014 р. Томашпільським районним судом Вінницької області за результатами попереднього судового засідання у справі № 146/59/14-к повторно була винесена ухвала, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 повернуто прокурору.(а.с.36)
		     Відповідно до ухвали судді Томашпільського районного суду Пилипчука О.В. від 29 квітня 2014 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 1201201037000008 від 27 грудня 2012 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
		7 липня 2017 року прокурором у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 винесена постанова про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12012010370000098 від 27.12.2012 р. відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України у звязку із відсутністю складу злочину.
		11 липня 2017 р. Томашпільським районним судом Вінницької області була внесена ухвала у справі № 146/618/14-к , якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України було закрите. Зазначене судове рішення 18 липня 2017 р. набрало законної сили.
		Таким чином, ОСОБА_2 перебувала під слідством та судом протягом 2011-2017 років, а саме протягом 77 календарних місяців.
		Заявницею ОСОБА_2 заявлені вимоги про визначення моральної шкоди, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.194 р. №266/94-ВР.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 р. №266/94-ВР підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		Положенням частини 2 статті 1 вказаного Закону передбачено, що у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.  
		Відповідно до ч.2 ст.2 вказаного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпання можливостей їх отримати.
		Згідно приписів статті 12 вказаного Закону розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що   здійснюють   оперативно-розшукову  діяльність,  досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної  справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені  дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
		Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до   чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.  Відшкодування моральної шкоди за час  перебування   під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Згідно з ч.ч.5,6 ст.4 вказаного Закону, п.17 Положення про застосування вказаного Закону, затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, відшкодування моральної шкоди провадиться в разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих завязків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Пунктом 17 Положення про застосування вказаного Закону, встановлено, що передбачене частиною 5 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться в разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих завязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи  психічного  впливу,  що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Питання відшкодування  моральної  шкоди,  що  передбачено частиною 1 ст.13 Закону, за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною 1 ст.12 Закону.  Якщо для з'ясування обставин щодо наявності у громадянина моральної шкоди виявиться потреба в спеціальних знаннях, суд може призначити належну експертизу, висновок якої оцінюється поряд з іншими доказами у справі. Розмір моральної шкоди визначається судом з  урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.   Відшкодування моральної шкоди  за  час  перебування  під слідством чи судом згідно з частиною 3 ст.13 Закону провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Відшкодування моральної шкоди відповідно до частини 1 ст.4 Закону провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
		Як неодноразово зазначав Європейський Суд з прав людини, моральна шкода виникає внаслідок правопорушення (в тому числі порушення прав людини і основних свобод), а тому ухвалюючи рішення щодо порушення цих прав і свобод, суд одразу визначає можливість відшкодування моральної шкоди та її розміри, якщо про це просить заявник.
		Так, по справі «Мельниченко проти України 19.10.2004 року», суд повторює, «що моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави».
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків, відповідно до ст.23 ЦК України.
		Згідно заяви ОСОБА_2 та пояснень даних в судовому засіданні вбачається, що остання за весь час кримінального переслідування, перенесла великі моральні страждання, почувала себе пригніченою, оскільки важко було пережити обвинувачення у скоєнні злочину, якого вона не вчиняла. Їй довелося прикладати чимало зусиль, щоб нормалізувати своє життя. Завдані моральні страждання призвели до порушення сну, звичайного життєвого укладу. За час перебування на підписці про невиїзд заявниця була позбавлена конституційного права громадянина України вільно та безперешкодно за своїм бажанням пересуватися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, а саме відвідувати своїх батьків та дітей які проживають в інших регіонах.
		У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 розяснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
		При прийнятті рішення щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує тривалість, характер, глибину та обсяг страждань позивача.
		Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
		При визначенні розміру моральної шкоди завданої ОСОБА_2 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд враховує глибину моральних і душевних страждань заявниці ОСОБА_2, період її перебування під слідством та судом, а саме 77 місяців, а також беручи до уваги конкретні обставини справи, характер моральних страждань, їх наслідки й інші негативні впливи, внаслідок притягнення заявниці до кримінальної відповідальності, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно розраховувати з розрахунку 77 мінімальних заробітних плат.
		Оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 01.01.2018 року встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3723 грн., тому розмір моральної шкоди, яку слід стягнути на користь ОСОБА_2 (виходячи з розрахунку 77 х 3723 грн.), буде складати 286 671 грн.
		Щодо заперечень прокурора даних в судовому засіданні слід зазначити наступне.
		Як зазначалося вище відповідно до ухвали Томашпільським районним судом Вінницької області від 11 липня 2017 року у справі № 146/618/14-к , кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України закрите у звязку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення. Зазначене судове рішення 18 липня 2017 р. набрало законної сили. Разом з тим як слідує з постанови прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9, яка погоджена з керівником Могилів-Подільської місцевої прокуратори від 7 липня 2017 року про відмову від підтримання державного обвинувачення, прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення саме у звязку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу злочину, тому доводи прокурора Мазура І.А. щодо відсутності у ОСОБА_2 підстав на відшкодування шкоди є необґрунтованими.
		В свою чергу положення частини 2 статті 11 Закону України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР передбачено, що у  разі  постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення,  відсутністю  у  діянні  складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи письмово повідомити у місячний строк про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання.
		Таким чином, вимоги заявниці ОСОБА_2 щодо повідомлення трудового колективу КЗ Ямпільська ЦРЛ та Русавську сільську раду Ямпільського району Вінницької області про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у звязку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення підлягають задоволенню.
		Крім того заявником ОСОБА_2 заявлено вимогу про визначення розміру сум сплачених нею за надання юридичної допомоги.
		Згідно пункту 4 статті 3Закону України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР, у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
		З матеріалів справи встановлено, що 20 вересня 2010 року ОСОБА_2 уклала договір про надання правової допомоги у кримінальному процесі на стадії досудового слідства з адвокатом ОСОБА_1 для здійснення захисту прав ОСОБА_2 під час досудового слідства.
		Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 20 вересня 2010 року, складеного замовником ОСОБА_2 та виконавцем ОСОБА_1 за домовленістю сторін вартість наданих юридичних послуг становить 16000 гривень. 
		Відповідно до квитанції від 20 вересня 2010 року ОСОБА_2 сплатила гонорар адвокату ОСОБА_1 у розмірі 16000 гривень.
		11 березня 2011 року ОСОБА_2 уклала договір про надання правової допомоги у кримінальному процесі на стадії судового розгляду з адвокатом ОСОБА_1 для здійснення захисту прав ОСОБА_2 під час судового розгляду.
		Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 11 березня 2011 року, складеного замовником ОСОБА_2 та виконавцем ОСОБА_1 за домовленістю сторін вартість наданих юридичних послуг становить 16000 гривень. 
		Відповідно до квитанції від 11 березня 2011 року ОСОБА_2 сплатила гонорар адвокату ОСОБА_1 у розмірі 16000 гривень.
		З вищевказаного вбачається, що з метою отримання належної юридичної допомоги ОСОБА_2 зверталася до адвоката ОСОБА_1, з яким були укладені відповідні договори про надання правової допомоги на відповідних стадіях та заявницею було сплачено гонорар на загальну суму 32 000 гривень у звязку з поданням їй юридичної допомоги.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 4 ст. 3 ЗаконуУкраїни від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР вимоги про визначення розміру витрат за надання правової допомоги в розмірі 32000 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.     
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55-56 Конституції України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 р. №266/94-ВР, Положенням про застосування Закону України від 01.12.1994 р. №266/94-ВР, затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, ст. ст. 16,23,1176 ЦК України,-
		                                                      УХВАЛИВ:
		   Заяву адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про визначення розміру шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду задовольнити.
		Визначити розмір моральної шкоди завданої ОСОБА_2 (адреса місця проживання: 24510, Вінницька область, Ямпільський район, с. Русава, вул. 8-го березня, буд. 10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у розмірі 286 671 (двісті вісімдесят шість тисяч шістсот сімдесят одна гривня) гривня 00 копійок та суму сплаченої ОСОБА_2 за надання юридичної допомоги у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.
		Надіслати на адресу місця роботи ОСОБА_2 комунальний заклад Ямпільська центральна лікарня (адреса місця знаходження: 24500, Вінницька область Ямпільський район м. Ямпіль вул. Пирогова, 1) повідомлення про закриття ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 липня 2017 року у справі № 146/618/14-к кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у звязку із поданням 7 липня 2017 року  прокурором у кримінальному провадженні постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12012010370000098 від 27 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
		Надіслати на адресу місця проживання заявника ОСОБА_2  Русавська сільська рада Ямпільського району Вінницької області ( адреса місця знаходження : 24510 Вінницька область Ямпільський район с. Русава площа Перемоги,4) повідомлення про закриття ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 7 липня 2017 року у справі № 146/618/14-к кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у звязку із поданням 11 липня 2017 року прокурором у кримінальному провадженні постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12012010370000098 від 27 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 367 КК України у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
		Копію ухвали вручити сторонам по справі.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пятнадцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області.
		Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
		У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Повний текст ухвали виготовлено 1 лютого 2018 року.
		                                                                     Суддя:                                       ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...