Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/3026/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2018. Зареєстровано: 06.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2018.
Дата набрання законної сили: 05.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		____________________________________________________________________________________
		Справа №636/3026/17
		Провадження №2/636/174/18
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		2 лютого 2018 року                                                            м. Чугуїв
		          Чугуївський міський суд Харківської області у складі:                                   головуючого - судді Оболєнської С.А.,
		   за участю секретаря - Гамоліної О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 
		встановив:
		Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі по тесту - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 22.08.2011 року в розмірі 39939 грн. 77 коп.
		В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що відповідно до укладеного договору від 22.08.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
		Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами банку» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використанні, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
		ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за даним договором та угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
		ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконував. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 30.06.2017 року утворилась заборгованість - 39939,77 грн., яка складається з:
		- 1494,54 грн. - заборгованість за кредитом, 
		- 32280,08 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 
		- 3787,07 грн. - заборгованість за пенею та комісією,
		а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
		- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
		- 1878,08 грн. - штраф (процентна складова).
		У зв'язку з чим ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить позов задовольнити в повному обсязі.
		В судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглянути справи за їх відсутності (а.с.38).
		Від представника відповідача в судове засідання надійшла заява про розгляд справи в їх відсутності, застосування строку позовної давності, відмовленні в задоволенні позову та ухвалення рішення з урахуванням доводів, зазначених в запереченнях на позов, в яких вказав, що, виходячи з розрахунку заборгованості, борг виник 19.06.2014 року, а позов пред'явлений до суду в жовтні 2017 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності. Оскільки відповідачем заявлена вимога про застосування наслідків спливу позовної давності, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів для задоволення позову, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 22.08.2011 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 300 грн., з оплатою 30% річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.6).
		З тексту анкети-заяви вбачається, що відповідач виявив бажання отримати платіжну кредитну картку «Універсальна». Своїм підписом ОСОБА_1 погодився з тим, що дана заява, разом з Пам'яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.
		Відповідач ознайомився та погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також з «Тарифами Банку», які були їй надані для ознайомлення у письмовому вигляді. Також відповідача повідомлено, що «Умови та правила надання банківських послуг» розміщені на офіційному сайті банку та він зобов'язався виконувати вимоги «Умов та правил надання банківських послуг» та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.
		Крім того, в зазначеній анкеті-заяві міститься пам'ятка клієнта, в якій надано роз'яснення щодо умов ознайомлення з договором та змінами тарифів банку.
		Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, було укладено в письмовій формі кредитний договір.
		Таким чином факт укладення між сторонами кредитного договору доведений належними та допустимими доказами.
		Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.
		Матеріали справи свідчать, що станом на 30 червня 2017 року сума заборгованості за кредитним договором від 22.08.2011 року складає 39939,77 грн., з яких: 
		- 1494,54 грн. - заборгованість за кредитом, 
		- 32280,08 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 
		- 3787,07 грн. - заборгованість за пенею та комісією,
		а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
		- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
		- 1878,08 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.4,5).
		Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідач наполягала на застосуванні строків позовної давності.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
		За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
		За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
		У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
		Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.
		При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
		За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		При цьому відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку.
		Із наданих Банком документів, а саме розрахунку заборгованості, виписки по рахунку вбачається, що 19 червня 2014 року відбувалось погашення простроченої заборгованості, що свідчить про дії відповідача, спрямовані на її погашення, а термін дії картки - останній день липня 2015 року (а.с.4,5,81).
		Таким чином, відрахування позовної давності починається з моменту закінчення строку дії картки, тобто з 31.07.2014 року, тому позов пред'явлений в межах строку позовної давності.
		Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 цього Кодексу).
		Суд не погоджується з нарахованими позивачем пенею та штрафами, оскільки у відповідності до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
		Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 та у відповідності до вимог ч.1 ст. 417 ЦПК України має враховуватись судами першої інстанції під час нового розгляду справи.
		За таких обставин, підстави для стягнення з боржника на користь позивача штрафів в розмірі 500,00 грн. фіксованої частини та 1878,08 грн. - процентної складової, відсутні.
		Згідно з ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 
		Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
		Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч.1,2 ст.551 ЦК України).
		Крім того, ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
		Отже, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
		Установивши, що розмір неустойки 3787,07 грн. значно більший від розміру боргового зобов'язання - 1494,54 грн., суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин норму ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 1500,00 грн.   
		З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором, яка складається з наступного: 1494,54 грн. - заборгованість за кредитом, 32280,08 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
		Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
		Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує судові витрати позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 128, 141, 223, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -
		ухвалив:
		Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 22.08.2011 року в розмірі 35274 (тридцять п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 62 коп., з яких: 1494,54 грн. - заборгованість за кредитом, 32280,08 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.
		В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.
		Суддя:                                                                                                                      С.А. Оболєнська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...