Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/6274/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано судом: 06.02.2018. Зареєстровано: 06.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2/760/3132/18
		Справа №760/6274/17
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 січня 2018 року Солом'янський районний суд м.Києва в складі:
		головуючого - судді - Кушнір С.І, 
		за участю секретаря - Гаєвської C.B.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про визнання переказу недійсним та стягнення коштів 
		           
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач в квітні 2017 р. звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про визнання недійсними транзакції щодо переказу 29.01.2017 року з платіжної картки № НОМЕР_1, виданої на ім»я ОСОБА_1 у розмірі 67,86 доларів США та 101,79 доларів США, зобов»язати відповідача відновити стан рахунку за платіжною карткою № НОМЕР_1 до стану, що існував до моменту проведення зазначених недійсних транзакцій. Також позивач просить стягнути пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожен день станом на 18.01.2018 року в розмірі 1627,30 грн., стягнути з відповідача на користь позивача десятикратний розмір збитків у розмірі 45839,43 грн. та судові витрати. 
		Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 25.12.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку №А 31-150329-ф/13-KR.
		29.01.2017 року з карткового рахунку позивача без його відома та згоди, двома транзакціями в розмірі 67,86 доларів США та 101,79 доларів США, списано 169,65 доларів США на користь Olimp (Gibraltar).
		Дізнавшись про це, 09.02.2017 року позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» з заявою про незгоду з транзакцією. Листом від 22.03.2017 року відповідачем відмовлено позивачу у відшкодуванні коштів.
		15.02.2017 року позивач звернувся до Шевченківського УП ГУНП у м.Києві з заявою про заволодіння його коштами.
		Пунктом 9, 10 Розділу 6 «Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затверджених Постановою правління НБУ № 705 від 05.12.2014 року, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред»явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Позивач не вчиняв жодних дій, які б сприяли та/або дозволили б третім особам ініціювати переказ коштів з його рахунку, так само не вчиняв таких дій щодо ініціації переказу. 
		     В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві. 
		     Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що 25.01.2013 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви-анкети на приєднання № А31-150329-Ф/13-KRD було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки. 
		      Відповідно до виписки по рахунку, авторизація платежу в сумі 67,86 доларів США відбулась 29.01.2017 о 19:54:23, смс повідомлення клієнтом отримано 29.01.2017 о 19:54:29. Авторизація платежу в сумі 101,79 дол.США відбулась 29.01.2017 о 19:55:49, смс повідомлення клієнтом отримано 29.01.2017 о 19:55:55. Після проведення операції і отримання смс-повідомлення клієнт не звернувся до банку з заявою про не згоду з проведеною операцією. 
		     Оскільки клієнт, після звернення до нього банку за наслідками проведеного моніторингу клієнтських операцій, не підтвердив здійснення платежів, банк негайно, а саме о 19:58:24, зупинив здійснення операцій, заблокувавши можливість подальшого здійснення платежів з карткового рахунку клієнта.
		Позивач 09.02.2017 року подав заяву про незгоду з трансакціями, які були здійснені 29.01.2017 року. Позивач всупереч п.5.2.2 договору не звернувся негайно та терміново до банку після отримання відомостей про незаконне використання платіжної картки.
		Після отримання заяви Банк 10.02.2017 року звернувся до банку-еквайра з заявкою щодо надання первинних документів на підтвердження здійснення спірних операцій. Банк-еквайр надав первинні документи, які підтверджують коректність введення даних та успішність проведення операції. Спірні операції були проведені з використанням реквізитів платіжної картки, які могли бути відомі тільки позивачу, а тому не доведено, що мало місце ініціація неналежного переказу з рахунку неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником.
		Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		В судовому засіданні встановлено, що 25.01.2013 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви-анкети на приєднання № А31-150329-Ф/13-KRD було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. На виконання умов договору банком відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки, емітованої банком у національній валюті. 
		Згідно зі ст. 55 Закону «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.
		Відповідно до п.3.1 Договору порядок відкриття та використання картрахунку регулюється чинним законодавством України, в тому числі нормативними документами Національного банку України, правилами платіжної системи та цим договором. 
		Згідно п.3.3 договору кошти на картрахунку використовуються для здійснення розрахунків за допомогою платіжної картки, зокрема, безготівкової оплати за товари (послуги), у тому числі в системах електронної торгівлі (комерції), перерахування коштів із картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб, одержання готівки в касах банку, інших фінансових установ, торговців і через банкомати. 
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» основними видами рахунків,  залежно від їх призначення, є поточні та депозитні (вкладні) рахунки. Поточним рахунком визнається рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України. 
		Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
		Банк зобов'язувався забезпечувати збереження коштів клієнта на його рахунку; приймати до зарахування на рахунок клієнта готівкові та безготівкові грошові кошти; забезпечувати  своєчасне зарахування  та  списання коштів по рахунку клієнта.
		Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч.3 ст.1066 ЦК України ).
		Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами ( ч.1 ст.1067 ЦК України ).
		В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2017 о 19:54:23 відбулось списання коштів з рахунку позивача в сумі 67,86 доларів США 2017 та о 19:55:49 списано з рахунку 101,79 дол.США.
		     Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, було здійснено дзвінок клієнту, та оскільки клієнт, після звернення до нього банку за наслідками проведеного моніторингу клієнтських операцій, не підтвердив здійснення платежів, банк негайно, а саме о 19:58:24, зупинив здійснення операцій, заблокувавши можливість подальшого здійснення платежів з карткового рахунку клієнта.
		09.02.2017 року позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» з письмовою заявою про незгоду з транзакцією. Листом від 22.03.2017 року відповідачем відмовлено позивачу у відшкодуванні коштів.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом
		Відповідно до п. 8, 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року №705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Як убачається з матеріалів справи, операції зі зняття грошових коштів 29.01.2017 року відбулися на користь Olimp (Gibraltar), тоді як позивач в цей час перебував в Україні та мав в цей час належну йому картку № № НОМЕР_1.
		Доказів на спростування того, що банківську картку позивач не втрачав, іншим особам не передавав, ПІН-коду нікому не повідомляв, банк не надав.
		Представник відповідача посилається, що позивачем не було вчасно повідомлено банк про неправомірні операції по платіжній картці у відповідності до п.5.2.2 Договору. 
		Так, у п. 5.2.2 Договору зазначено, що у разі втрати платіжної картки та /або ПІН-коду, або отримання відомостей про їх незаконне використання, а також якщо за будь-яких причин платіжна картка не буде повернена її клінту банкоматом під час використання, держатель платіжнох кортки повинен терміново інформувати про це Банк, шляхом телефонного дзвінка до Контакт-центру Банку за телефонами, вказаними нижче. На підставі отриманого повідомлення Банк здійснює блокування відповідної платіжної картки. 
		У пункті 5.2.3 договору зазначено, що не пізніше наступного робочого дня після звернення до Банку клієнт повинен надати письмову заяву на адресу Банку, в якій повинні бути вказані обставини втрати платіжної картки та/або /або ПІН-коду, або відомі клієнту відомості про їх незаконне використання, а також куди і коли клієнт заявив про ці обставини. 
		Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, факт списання коштів з рахунку позивача був встановлений 29.01.2017 року безпосередньо самим банком, в результаті чого була проведена розмова з позивачем, під час якої було встановлено несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку на загальну суму 169,95 доларів США та здійснено банком блокування платежів з карткового рахунку позивача. 
		09.02.2017 позивач подав письмову заяву про незгоду з трансакцією. Представником позивача зазначено, що в період з 30.01.2017 року по 06.02.2017 року позивач перебував за межами України, що підтверджується копією паспорту для виїзду за кордон та як тільки позивач повернувся до України він звернувся з письмовою заявою до банку про платіжні операції, які ним не виконувались.
		Згідно п. 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Разом з тим, у п. 9 розділу VI вказаного Положення визначені випадки, коли користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій.
		При цьому банком не доведено, що дії чи бездіяльність позивача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно із п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 % суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		  Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов»язання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» відновити стан рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого на підставі договору № А31-150329-Ф/13-КRD від 25.12.2013 року, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, шляхом зарахування на рахунок ОСОБА_1 коштів в розмірі 169,65 доларів США, що   згідно офіційного курсу НБУ становить 4583,94 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню. Також з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 пеня в розмірі 1627,30 грн. 
		Позовні вимоги в частині визнання недійсними трансакцій задоволенню не підлягають, оскільки діючим законодавством не передбачена можливість визнання трансакцій недійсними, позивач в позовній заяві не обгрунтувавв такий спосіб захисту своїх прав. 
		Вимога позивача про стягнення десятикратного розміру збитків в розмірі 45839,43 грн. на підставі ч.3 ст.10, ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» необґрунтована та не підлягає задоволенню, оскільки суми штрафів зараховуються до державного бюджету, а не стягуються на користь споживача.  
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати , пов»язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов»язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Позивачем не надано детального опису робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат та оплату наданих послуг. 
		В частині стягненні витрат на правничу допомогу в сумі 6720 грн., вимоги задоволенню не підлягають.
		З Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» на користь держави підягає стягненню судовий збір в сумі 640 грн.
		     Керуючись ст. 12, 19, 81, 137, 141,  258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.1066-1067, 1073, 1074 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року №705, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» про визнання переказу недійсним та стягнення коштів задовольнити частково.
		Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» відновити стан рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого на підставі договору № А31-150329-Ф/13-КRD від 25.12.2013 року, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, шляхом зарахування на рахунок ОСОБА_1 коштів в розмірі 169,65 доларів США, що   згідно офіційного курсу НБУ становить 4583,94 грн. 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 1627,30 грн. 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.
		В решті позову відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Суддя:                                                         Кушнір С.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...