Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/12839/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2018. Зареєстровано: 18.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2018.
Дата набрання законної сили: 14.05.2018
Результат оскарження 14.05.2018 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/12839/17
		             Р І Ш Е Н Н Я 
		          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"13" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Чех Н.А.
		з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
		представника позивача - ОСОБА_1,
		представника відповідача - Серга Я.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про зобов'язання оформити втрату громадянства України, -
		встановив:
		Позивач звернувся з вказаним позовом посилаючись на те, що він звертався зі скаргами від 12.12.2016 року до Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Верховної Ради України на бездіяльність Державної міграційної служби України щодо втрати ним громадянства України у зв'язку із його добровільним набуттям громадянства іншої держави - Чеської Республіки. Листом Головного управління міграційної служби України в м. Києві від 22.02.2017 року № 1-16/вхІ-1992-16 повідомлено, що йому необхідно звернутися до територіального підрозділу міграційної служби за місцем його реєстрації на території України, та надати документ, що підтверджує наявність хоча б однієї з передбачених п. 1 ст. 19 Закону підстав для втрати громадянства України. Листом його представника від 14.08.2017 року до ГУ ДМСУ в м. Києві надано оригінал перекладу довіреності, його (позивача) заяву із нотаріально засвідченням підпису, нотаріально засвідчене свідоцтво про добровільне набуття ним громадянства Чеської Республіки із перекладом, офіційний переклад його паспорта громадянина Чеської Республіки, копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Також, 22.07.2017 року направлено лист із правовою позицією адвоката з цього питання. Листом ГУ ДМСУ в м. Києві від 26.06.2017 року № 8001.16.2-5215/80.16-17 відмовлено у втраті ним громадянства України із посиланням на ч. 2 п. 4 та 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень. Зокрема, в п. 4 вказано, що документи з питань громадянства подаються особою, яка постійно проживає за кордоном до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи; а п. 5 - заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. Згідно відповіді МЗС України від 25.04.2017 року він (позивач) не є громадянином України, який постійно проживає за кордоном. Крім того, вважає, що дані норми суперечать Конституції України, яка є нормами прямої дії, де передбачено право діяти через свого представника. Вважає, що в його випадку слід застосовувати ст. 104 Порядку. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав обставини викладені в позовній заяві, вимоги, просив їх задовольнити. Зауважив, що в разі виходу з громадянства громадянин подає заяву, а в разі втирати громадянства, це відбувається та ініціативою відповідача. Крім того, позивач має подвійне громадянство, і відповідач має на це реагувати. 
		В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, з підстав викладених в запереченнях. Додатково зазначив, що за їх ініціативою відбувається втрата громадянства, якщо їм стають відомі якісь факти, що суперечать Закону, і тоді, коли громадянин України знаходиться на території України. Як їм відомо, позивач знаходиться за кордоном. Зазначив, що втрата громадянства не може бути за ініціативою громадянина. У них не стоїть питання про втрату громадянства позивача, і якщо позивач бажає вийти з громадянства, це його право, і він має оформити для цього визначені законом документи.  
		Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
		Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 12.09.2017 року по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду. 
		В суді встановлено, що позивач через представника звернтася зі скаргами від 12.12.2016 року до Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Верховної Ради України на бездіяльність Державної міграційної служби України щодо втрати ним громадянства України у зв'язку із його добровільним набуттям громадянства іншої держави - Чеської Республіки. Вважав, що ДМС України має всі наявні підстави та зобов'язано відповідно до п. 104 Положення вжити заходів позбавлення його громадянства, чого не відбулося. 
		Листом Головного управління міграційної служби України в м. Києві від 22.02.2017 року № 1-16/вхІ-1992-16 повідомлено, що позивачу необхідно звернутися до територіального підрозділу міграційної служби за місцем його реєстрації на території України, та надати документ, що підтверджує наявність хоча б однієї з передбачених п. 1 ст. 19 Закону підстав для втрати громадянства України. 
		14.08.2017 року представник позивача надіслав лист до ГУ ДМСУ в м. Києві, до якого приклав оригінал перекладу довіреності позивача, заяву із нотаріальним засвідченням підпису, нотаріально засвідчене свідоцтво про добровільне набуття ним громадянства Чеської Республіки із перекладом, офіційний переклад паспорта позивача як громадянина Чеської Республіки, копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Також, 22.07.2017 року представником направлено лист із правовою позицією з цього питання. 
		Листом ГУ ДМСУ в м. Києві від 29.06.2017 року № 8001.16.2-5215/80.16-17 відмовлено у втраті позивачем громадянства України із посиланням на ч. 2 п. 4 та 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень. Зокрема, в п. 4 вказано, що документи з питань громадянства подаються особою, яка постійно проживає за кордоном до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи; а п. 5 - заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.    
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 2 Закону України «Про громадянство України» визначено, що Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; запобігання виникненню випадків безгромадянства; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України. 
		Згідно ст. 17 Закону України «Про громадянство України» громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. 
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про громадянство України» громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України. Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України. 
		Статтею 19 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. 
		Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки: одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;  набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;  автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем; автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно  до  законодавства  цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. 
		Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства. 
		Датою припинення   громадянства   України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України. 
		Згідно ст. 24 Закону України «Про громадянство України» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: 1) встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; 2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України  дітей у випадках, передбачених частинами десятою - дванадцятою  статті  18 цього Закону, перевірки правильності оформлення  документів,  наявності  умов  для  прийняття  до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з  громадянства  України  і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;  3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону; 5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; 6) виконання рішень Президента України з питань громадянства; 7) видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України;  8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких  скасовано  рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України; 9) ведення обліку осіб, які набули громадянство України, та осіб, які припинили громадянство України. 
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, один раз на півріччя інформує Комісію при Президентові України з питань громадянства про виконання рішень Президента України з питань громадянства. 
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, стосовно осіб, які проживають на території України.
		Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (надалі Порядок) встановлено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом ІІ цього Порядку.
		Згідно п. 2 Порядку заяви з питань громадянства оформлюються: про прийняття до громадянства України та про вихід з громадянства України - на ім'я Президента України.
		Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником. Заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи в Україні.
		Пунктом 5 Порядку визначено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.
		Згідно п. 78 Порядку для виходу з громадянства України громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном (частина перша статті 18 Закону), подає такі документи: а) заяву про вихід з громадянства України (в двох примірниках); б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон або копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про виписку з території України. У разі якщо у заявника відсутній один із документів, що зазначені у цьому підпункті, або інший з документів, перелічених у статті 5 Закону, на підтвердження факту перебування у громадянстві України та факту постійного проживання за кордоном подаються відповідні довідки, що видані органом міграційної служби або дипломатичним представництвом чи консульською установою України; г) один із таких документів: документ, який свідчить, що заявник набув громадянства іншої держави (держав); документ, виданий уповноваженим органом іншої держави про те, що громадянин України набуде громадянства іншої держави, якщо вийде з громадянства України.
		Відповідно до п. 87 Порядку для припинення громадянства України внаслідок його втрати органи міграційної служби, дипломатичні представництва чи консульські установи України готують та подають: а) подання про втрату громадянства України; б) документ, що підтверджує перебування особи у громадянстві України; в) один із таких документів: - документ, що підтверджує добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, разом із документом, який підтверджує, що на момент такого набуття громадянин України досяг повноліття (у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 19 Закону); документ, який підтверджує, що особа набула громадянство України на підставі статті 9 Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 9 Закону, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття його до громадянства України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують; інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави; інформація про те, що на момент прийняття до громадянства України існували підстави, за наявності яких особа не приймається до громадянства України; інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані на підтвердження виконання умов прийняття до громадянства України); документ, який підтверджує, що громадянин України добровільно вступив на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою; г) документ, який підтверджує, що громадянин України внаслідок втрати громадянства України не стане особою без громадянства. Такий документ не вимагається в тому випадку, коли оформлення документів про припинення громадянства України внаслідок втрати здійснюється відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 19 Закону.
		Пунктом 103 Порядку передбачено, що Державна міграційна служба України перевіряє: відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України; підтвердження документами виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України; відсутність підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід із громадянства України не допускається.
		Згідно п. 104 Порядку про виявлення підстави для втрати громадянства України особою, яка проживає на території України, управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання особи повідомляє головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
		У разі підтвердження наявності підстави для втрати громадянства України головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі готує подання про втрату особою громадянства України та надсилає його разом із документами, передбаченими підпунктами "б" і "в" статті 87 цього Порядку, до Державної міграційної служби України.
		Державна міграційна служба України розглядає подання про втрату громадянства України та подані разом із ним документи.
		У разі підтвердження наявності підстави для втрати громадянства України Державна міграційна служба України затверджує подання про втрату громадянства України та надсилає його разом із поданими документами до Комісії при Президентові України з питань громадянства.
		По даній справі, суд враховуючи обставини справи та законодавство України, дійшов висновку, що позов є безпідставним, так як вихід з громадянства України ініціюється суто громадянином України, у визначеному порядку. Втрата громадянства України, як підстава припинення громадянства, ініціюється уповноваженими органами щодо громадян України, які порушили законодавство України, та які перебувають на території України. Крім того, позивач в порушення ст. 4 Закону України Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» не оформив документи для виїзду за кордон на постійне місце проживання.    
		Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 
		Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини та проаналізувавши докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. 
		На підставі вище викладеного та керуючись Законом України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		вирішив:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про зобов'язання оформити втрату громадянства України - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення виготовлено 16 лютого 2018 року. 
		     
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...