Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/10284/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2018.
Дата набрання законної сили: 14.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		14 лютого 2018 року
		місто Київ
		справа № 310/10284/15-ц
		провадження № 61-2717св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		відповідач - ОСОБА_3,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі судді Черткової Н. І. від 08 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів Спас О. В., Полякова О. З., Бабак А. М. від 23 березня 2016 року,
		В С Т А Н О В И В :
		У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 448, 31 грн.
		На обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 15 жовтня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 1 800 00 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором станом на 31 липня 2015 року утворилася заборгованість у сумі 12 448, 31 грн, що складається з: 1 795, 23 грн - заборгованість за кредитом; 7 084, 11 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 500, 00 грн - заборгованість зі сплати пені та комісії за несвоєчасність виконання зобов'язань; 500, 00 грн - штраф (фіксована частина) та 568, 97 грн - штраф (процентна складова).
		Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2016 року закрито провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року №1618-IV, чинного на момент постановлення оскаржуваних судових рішень) (далі - ЦПК України 2004 року).
		Суд першої інстанції, постановляючи оскаржуване рішення, виходив з того, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю правонаступників після смерті відповідача.
		Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2016 року залишено без змін ухвалу суду першої інстанції.
		Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалася, правонаступники померлого не заявили про своє бажання успадкувати всі права та обов'язки померлого, а суд позбавлений можливості визначити правонаступників з метою залучення їх до участі у справі.
		Заявник ПАТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, 18 квітня 2016 року подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2016 року, справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема тим, що, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України, суди дійшли передчасного висновку та не встановили, чи є спадкоємці померлого відповідно до вимог частини третьої статті 1268 ЦК України. Судами не проведено дій, що могли полегшити розгляд справи, не направлено запити до відповідних органів, які б надали інформацію про наявність рухомого та нерухомого майна у відповідача, не з'ясовано, на чиє ім'я зареєстровано право власності на квартиру, в якій проживав відповідач.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 26 жовтня 2016 року цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України 2017 року), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Справу разом із матеріалами касаційного провадження 22 січня 2018 року передано до Верховного Суду.
		Верховний Суд у межах доводів касаційної скарги перевірив порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
		Під час визначення меж розгляду справи судом касаційної інстанції підлягають застосуванню правила статті 400 ЦПК України, відповідно до якої під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року №1618-IV, чинного на момент постановлення оскаржуваних судових рішень), згідно з якою рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		Відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
		Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 205 ЦПК України 2004 року, перелік якої є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає. За правилом пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
		Згідно зі статтею 37 ЦПК України 2004 року у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
		У порядку процесуального правонаступництва відбувається заміна сторони або третьої особи (попередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої як до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки попередника, який продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
		Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України 2004 року можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.
		Загальні правила пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається, зокрема статтею 1281 ЦК України, що не підлягають зміні нормами процесуального законодавства.
		Як це випливає з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із зазначеним позовом 30 жовтня 2015 року. Під час розгляду справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується актовим записом про смерть № 78 від 21 листопада 2013 року.
		Згідно з довідкою зі спадкового реєстру № 43433473 від 12 грудня 2015 року та відповіддю № 1568 від 12 грудня 2015 року Бердянської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилася.
		Суди першої та апеляційної інстанцій, закриваючи провадження у справі, неправильно зазначили підставу для закриття провадження у справі, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду, померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено. З огляду на наведене оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України 2017 року, та відповідно до повноважень суду касаційної інстанції в порядку частини першої статті 414 цього Кодексу (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, чинної на час вчинення цієї процесуальної дії).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		За правилами частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
		Керуючись статтею 205 ЦПК України в редакції Закону України від 18 березня 2004 року, статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
		Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2016 року скасувати, провадження у цивільній справі позовом Публічного акціонерного товариство комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     В. А. Стрільчук
		 
		 
		Судді                                                                                                  А. С. Олійник
		 
		 
		С. О. Погрібний
		 
		 
		О. В. Ступак
		 
		                                                                                                                        
		Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...