Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/973/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 21.02.2018. Зареєстровано: 22.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2018.
Дата набрання законної сили: 15.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа № 314/973/17 
		 
		 
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		 Провадження № 11-кп/778/95/18   Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1 Єдиний унікальний № 314/973/17 Доповідач в 2-й інстанції  ОСОБА_2   
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 15 лютого 2018 року                      м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:
		   
		головуючого ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2017 року, 
		в с т а н о в и л а:
		ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2017 року задоволено подання адміністрації Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)».
		Встановлено після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративний нагляд за місцем проживання, терміном на 1 (один) рік, обчислюючи цей строк з 06 квітня 2017 року, з застосуванням адміністративних обмежень, передбачених ст. 10 Закону України Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а саме:
		- заборона виходу з будинку, де мешкає, з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня;
		- заборона виїжджати за межі населеного пункту, де мешкає, в особистих справах без дозволу відділу поліції;
		- реєстрація у відділі поліції за місцем проживання 2 (два) рази на місяць.
		Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, до Вільнянського районного суду Запорізької області від адміністрації державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» надійшло подання про встановлення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після звільнення з місць позбавлення волі адміністративного нагляду за місцем проживання, оскільки за час відбування покарання в даній виправній колонії, засуджений ОСОБА_7 зарекомендував себе негативно. Порушував режим відбування покарання, за що мав п`ять стягнень, накладених правами начальника колонії, з яких три стягнення погашені, а два стягнення не зняті та не погашені у встановленому законом порядку. Заохочень не має. Згідно ст. 133 КВК України, засудженого визнано злісним порушником установленого порядку відбування покарання, оскільки він має стягнення по особовій справі, які в законному порядку не зняті та не погашені.
		Задовольняючи подання адміністрації виправної колонії, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_7 слід встановити адміністративний нагляд строком 1 (один) рік із застосуванням обмежень, передбачених ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
		В апеляційній скарзі засуджений не погоджуючись з рішенням районного суду, зазначає, що справу було розглянуто в режимі відеоконференції, йому не було надано право на захист, у зв`язку з чим просить переглянути рішення Вільнянського районного суду Запорізької області. 
		ОСОБА_7 в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача про сутність судового рішення та аргументи скарги; прокурора, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважала ухвалу суду законною і обґрунтованою; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала місцевого суду в повній мірі відповідає зазначеним вимогам. 
		Апеляційна скарга може бути задоволена апеляційним судом у разі, якщо вона містить посилання на те, в чому полягає неправильність оскаржуваного вироку та містить визначені чинним процесуальним законом підстави для скасування оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції. Лише за об`єктивного підтвердження таких підстав можливе скасування оскаржуваної ухвали. 
		В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 наголошував на незаконності рішення суду з огляду на порушення його права на захист, при цьому правильність висновків суду щодо суті розгляду провадження засуджений не оскаржував і не зазначав в чому, на його думку, ухвала суду є незаконною.
		Суд першої інстанції, дослідивши матеріали подання, характеристику засудженого і довідку про заохочення та стягнення, з дотриманням вимог ст. 158 КВК України, відповідно ст.ст. 3-6, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», дійшов обґрунтованого висновку, що подання адміністрації державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» підлягало задоволенню.
		Слід зазначити, що розгляд такого роду клопотання не вимагає обов`язкової участі захисника.
		Під час судового розгляду засудженому  ОСОБА_7 були роз`ясненні його права, останній будь-яких клопотань чи заяв з приводу залучення чи призначення йому захисника не подавав і не заявляв.
		На переконання колегії суддів той факт, що розгляд подання відбувся без залучення захисника, не є підставою для скасування прийнятого судом рішення.
		Про формальність доводів апелянта також опосередковано вказує й той факт, що останній жодного разу не з`явився в судове засідання апеляційної інстанції при тому, що в самій апеляційній скарзі прохав викликати його і провести розгляд з його участю. Про залучення захисника для розгляду апеляційної скарги, засуджений  ОСОБА_7 також не клопотав.
		Відтак, доводи, зазначені в апеляційній скарзі засудженого, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування ухвали суду першої інстанції, при апеляційному розгляді провадження, також не встановлено.
		Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
		ухвалила:
		апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7  залишити без задоволення.
		Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2017 року, якою задоволено подання адміністрації Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» та встановлено після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративний нагляд за місцем проживання, терміном на 1 (один) рік, обчислюючи цей строк з 06 квітня 2017 року, з застосуванням адміністративних обмежень, передбачених ст. 10 Закону України Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі  залишити без змін.
		Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. 
		         
		Судді:
		ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...