Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/3310/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2018. Зареєстровано: 01.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2018.
Дата набрання законної сили: 21.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		Кіровоградської області
		вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
		тел/факс: 22-09-70/24-09-91          E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 23 лютого 2018 рокуСправа № 912/3310/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Солдатовій К.І. розглянув у судовому засіданні справу №912/3310/17
		за позовом: Міської ради міста Кропивницького, 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41
		до відповідача: Приватного підприємства "Терра 2006", 27652, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Неопалимівка, вул. Шахтарська, 3
		про визнання недійсним договору  
		 
		Представники:
		від позивача - Бардиш Є.М., довіреність № 89-мр/з від 03.05.17;
		від відповідача - Надєєва О.О., довіреність № б/н   від 20.12.17.
		 
		В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Міська рада міста Кропивницького (змінене найменування Кіровоградської міської ради) звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Приватного підприємства "Терра 2006" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015 № 80, укладеного між Кіровоградською міською радою та Приватним підприємством "Терра 2006", з покладенням на відповідач витрат по сплаті судового збору.
		В обґрунтування поданого позову позивач послався на норми статей глави 12  та  ст. ст. 78, 80, 81, 116 Земельного кодексу України, ст. ст.  85, 88 Водного кодексу України та зазначив, що передана за договором земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги, а тому не може передаватися у користування для цілей згідно оспорюваного договору - будівництво багатоквартирного житлового будинку. 
		Ухвалою господарського суду  від 10.11.2017 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3310/17.
		30.11.2017 від позивача надійшла заява "про зміну підстави позову", в якій позивач просить застосувати додаткові підстави позовних вимог, а саме - порушення ст. 134 Земельного кодексу України, що полягає в передачі в оренду земельної ділянки без  проведення земельних торгів (а.с. 25-28).
		Від відповідача 20.12.2017 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив у задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав:  позивачем не додано жодного документу, з якого вбачається, що спірна земельна є прибережною  захисною смугою;  земельна ділянка, яка передана відповідачеві в оренду є земельною ділянкою житлової та громадської забудови, призначеною для будівництва багатоквартирного житлового будинку, що визначено самим позивачем; спірний договір укладено позивачем як колегіальним органом місцевого самоврядування на підставі власного рішення, тоді як позивачем не зазначено яке його право порушено і яким чином визнання договору недійсним призведе до відновлення порушеного права позивача (а.с. 83-84).
		Згідно ухвали господарського суду від 21.12.2017,  у зв'язку з набранням чинності 15.12.2017 Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів",   господарський суд ухвалив розглядати справу № 912/3310/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; визначено, що судове засідання, яке призначено  у справі на 21.12.2017, є підготовчим засіданням.
		В підготовчому засіданні 21.12.2017  господарським судом постановлено ухвалу про розгляд справи з урахуванням підстав позову, наведених у позовній заяві від 10.11.2017 та у заяві від 30.11.2017; підготовче засідання відкладено на 09.01.2018;  відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, з урахуванням доповнення позову додатковими  підставами та строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив відповідача; відповідачу встановлено  строк для подання  заперечень щодо викладених у відповіді на відзив обставин.   
		05.01.2018 від відповідача  надійшов  відзив на  заяву позивача про доповнення підстав позову,  в якому відповідачем зазначено, що доводи позивача не можуть бути підставою для визнання недійсним  оспорюваного договору у зв'язку з наступним:  договір укладався на підставі  рішень колегіального органу місцевого самоврядування, які не визнано недійсними; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідачеві, який затверджено рішенням Кіровоградської міської ради № 2240 від 09.07.2009, був розроблений на підставі рішення № 1592 від 08.12.2005, тоді як відповідно до абз. 3 п. 1 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів) (а.с. 148).
		Позивачем у встановленні господарським  судом строки подано відповідь на відзив відповідача, в яких позивачем зазначено про наступне: згідно із Планом зонування території м. Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради  від 17.09.2013, частина земельної ділянки, що перебуває у користуванні Приватного підприємства "Терра 2006", відноситься до зони прибережних захисних смуг; відсутність окремого проекту землеустрою  щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом; прийняте Кіровоградською міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду відповідача є  ненормативним актом, який вичерпав свою дію фактом його виконання, а тому  позов про визнання такого рішення недійсним не є ефективним  способом захисту прав міської ради; звернення органу місцевого самоврядування до суду в інтересах  територіальної громади є очевидним, адже в користуванні відповідача незаконно опинилась земельна ділянка, яка до того перебувала в комунальній власності; громаду позбавили не тільки власності на землю, а й прибережної захисної смуги, якою користувалося населення міста і в цьому випадку  вимоги спрямовуються на захист загальних інтересів громади - і права комунальної власності на землю, і права користування прибережними смугами (відповідь від 03.01.2018);  пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України N509-VI  від 16.09.2008 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву"  встановлено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом, а отже  місцеві ради могли укласти договір оренди землі  без проведення земельних торгів протягом 2 років, тобто до 14.10.2010 (відповідь від 0.01.2018) (а.с. 141-145, 150-151).
		В підготовчому  засіданні 09.01.2018 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 25.01.2018 з підстав, наведених у відповідній ухвалі; відповідачу встановлено строк для подання заперечень щодо викладених позивачем у відповіді на відзив пояснень. 
		Відповідачем у встановлений судом строк подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено про наступне: земельна ділянка не "опинилась", а була передана в оренду відповідачеві позивачем, який, приймаючи рішення про надання земельної ділянки в оренду та укладаючи договір, також діяв від імені та в інтересах територіальної громади міста;  передача земельної ділянки в оренду не позбавило територіальну  громаду права власності на землю; позивачем не обґрунтовано та не доведено порушення його права шляхом укладення з відповідачем договору на підставі рішення, прийнятого позивачем;  законом не визначена як підстава для визнання договору недійсним зміна думки, волі чи ставлення сторони, в тому числі органу місцевого самоврядування щодо доцільності, необхідності чи ін. підстав для укладення/виконання договору; посилання позивача на містобудівну документацію, в тому числі на План зонування території м. Кіровограда, затверджену позивачем після прийняття ним рішення про надання спірної земельної ділянки відповідачеві, не підтверджують того факту, що земельна ділянка належить до земель водного фонду; Закон України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" набрав чинності 14.10.2008, відповідно рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігали чинність до 14.10.2010; відтак розроблений відповідачем на підставі рішення від 08.12.2005 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду правомірно був розглянутий 09.07.2009 Кіровоградської міською радою, яка затвердила проект землеустрою і вирішила надати земельну ділянку в оренду відповідачеві правомірно та обґрунтовано без проведення земельних торгів (аукціонів) (а.с. 159-161).
		Ухвалою господарського суду від 23.01.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 09.02.2018.
		09.02.2018 господарський суд відкрив розгляд справи по суті.
		Ухвалою господарського суду від 09.02.2018 розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 23.02.2018 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою в судове засіданні представника позивача та подання клопотання про відкладення, з наведенням поважності причин неявки.
		В судовому засіданні 23.02.2018 представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову, з урахуванням заяви про доповнення підстав позову додатковими обставинами, підтримано повністю. Представником відповідача в судовому засіданні заперечено проти задоволення позовних вимог у відповідності до обставин, наведених у відзиві на позов та заперечень на відповідь позивача на відзив відповідача.
		Розглянувши наявні у справі матеріали та дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено  в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, господарський суд
		 
		                                                        ВСТАНОВИВ:
		 
		29.05.2015 між Кіровоградською міською радою  (Орендодавець) та Приватним підприємством "Терра 2006" укладено договір оренди земельної ділянки № 80 з додатками, за умовами якого в оренду відповідача передавалась  земельна ділянка загальною площею 0,8274 га для будівництва  багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташовану в районі вулиць Кірова та Пролетарської в м. Кіровограді (далі - Договір) (а.с. 9-16).
		Кадастровий номер земельної ділянки - 3510100000:36:304:0014.
		Договір укладено на підставі рішень Кіровоградської  міської ради від 09.07.2009 № 2240 "Про передачу ПП "Созидатель-1", ПП "Терра 2006" та ПП "Балтимор" та від 24.02.2015 № 4036 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 09.07.2009 № 2240". Договір підписано  та скріплено  печатками сторін Договору.
		Строк дії Договору - 25 років (пункт 3.1. Договору). Передача земельної ділянки здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 09.07.2009 № 2240 "Про передачу ПП "Созидатель-1", ПП "Терра 2006" та ПП "Балтимор" в оренду земельних ділянок (пункт 6.1. Договору).
		04.06.2015 за актом приймання-передачі відповідачеві передано земельну ділянку за Договором (а.с. 13).
		Право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 3510100000:36:304:0014 зареєстровано  за Приватним підприємством "Терра 2006", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17).
		Як зазначає міська рада міста Кропивницького згідно поданого у даній справі позову, з урахуванням заяви про доповнення підстав позову, укладений з відповідачем Договір не відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним, оскільки відповідна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги та земельну ділянку передано в оренду без проведення земельних торгів.
		Досліджуючи спірні правовідносини, господарський суд враховує, що за приписами ст. 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. 
		Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. 
		Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. 
		До набрання чинності Законом  України від 06.09.2012 р. N 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачалось, що  до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. 
		З набранням чинності вказаним Законом з 01.01.2013 землями комунальної власності  вважаються, зокрема, землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 06.09.2012 р. N 5245-VІ.
		Відповідно до  пункту б) частини 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
		Згідно з частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу  України  сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. 
		З підстав викладеного та оскільки земельна ділянка, яка передана відповідачу в оренду за Договором, розташована в межах населеного пункту міста Кропивницького (змінене найменування міста Кіровограда), а отже належить до земель комунальної власності, міська рада міста Кропивницького (змінене найменування Кіровоградської міської ради) є  належним розпорядником такої земельної ділянки та реалізує  право комунальної власності  відповідної територіальної  громади на вказану земельну ділянку. 
		У відповідності до ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду; віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їх повноважень. Подібний порядок установлено й для зміни цільового призначення земель, що згідно із частиною 2 ст. 20 Земельного кодексу України проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо. 
		Частиною 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі: зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
		Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Так, положеннями ст. 59 Земельного кодексу України передбачено обмеження щодо умов передачі таких земельних ділянок в оренду. 
		Крім того, за положеннями ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться в прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим.
		Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено особливий режим використання земельних ділянок.
		Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 га - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
		Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 №434, який діяв на час укладення між сторонами Договору, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (далі - Порядок №486 від 08.05.1996), з урахуванням конкретної ситуації. 
		Отже, відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри визначені законом. 
		Вказаний висновок відповідає судовій практиці, на яку посилається позивач у своєму позові.
		При наданні в користування земельних ділянок навколо водних об'єктів, у разі відсутності землевпорядної документації (документації із землеустрою, проекту землеустрою) та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів, збереження водних об'єктів повинно бути досягнуто шляхом урахування нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку № 486 від 08.05.1996, з урахуванням конкретної ситуації.
		Як слідує з матеріалів справи,  проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не розроблявся. Висновок про розташування наданої відповідачеві за Договором земельної ділянки в межах нормативно визначеного розміру прибережної захисної смуги, встановленого для середніх річок, позивач робить посилаючись на висновок Кіровоградського міського управління земельних ресурсів від 20.03.2006 № 1011. Позивач вказує, що згідно висновків проекту землеустрою розміщення багатоповерхового житлового будинку можливе лише за умови дотримання вимог ст. 89 Водного кодексу України, ст. 61 Земельного кодексу України та діючого природоохоронного законодавства.
		Господарський суд зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Терра 2006" в оренду (далі - Проект землеустрою, а.с. 85-131) затверджено рішенням Кіровоградської міської ради від 09.07.2009 № 2240. Вказаним рішенням відповідачеві передано в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03, тобто "Землі житлової та громадської забудови"). 
		Виходячи з підстав позовної заяви, господарський суд досліджує Проект землеустрою лише на предмет наявності  в такому проекті документів, які б свідчили про розташування відповідної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги.
		З матеріалів Проекту землеустрою вбачається, що розроблялось та погоджувалось два варіанта конфігурації земельної ділянки - варіант площею 8273,79 кв.м. та варіант Б площею 6242,11 кв.м. Відповідачеві за Договором передано в оренду земельну ділянку площею 8273,79 кв.м.
		Відповідно до пояснювальної записки до Проекту землеустрою перший варіант  конфігурації земельної ділянки було розроблено виходячи з геодезичної зйомки земельної ділянки з урахуванням прибережної захисної смуги річки Інгул, ширина якої становить 50 метрів; варіант Б було розроблено враховуючи робочий проект "Прибережна захисна смуга ріки Інгул" (а.с. 88-89).
		Отже, згідно вказаної пояснювальної записки, при визначені конфігурації земельної ділянки, переданої відповідачеві в оренду,  враховувалась межа прибережної захисної смуги ріки Інгул, ширина якої становить 50 метрів, що відповідає законодавчо визначеному розміру прибережної захисної смуги. 
		Висновок по Проекту землеустрою Кіровоградського міського управління земельних ресурсів від 20.03.2006 №1011 щодо встановлення на земельній ділянці таких обмежень, як: використання земельної ділянки за цільовим призначенням; умови додержання природоохоронних вимог, дотримання прилеглої території в належному санітарному стані; використання земельної ділянки в встановлених межах; забезпечення доступу для проведення ремонтних робіт інженерних комунікацій, на який посилається позивач, не є свідченням розташування земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги  (а.с. 121). Конкретно про вказане  у даному висновку не зазначається, а наведені у висновку обмеження є загальними, які розповсюджуються на землі різних категорій.
		У висновку Кіровоградсько-Олександрівського відділу екологічного контролю  Державного управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області від 24.03.2006 № 225, посиланням на який позивач також обґрунтовує свої доводи,  зазначено про погодження Проекту землеустрою за умови  дотримання вимог ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України, діючого природоохоронного законодавства, збереження зелених насаджень та благоустрою прилеглої  території (а.с. 106). 
		Вказаний висновок не підтверджує розташування земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, оскільки надання земельної ділянки для будівництва багатоквартироного  житлового будинку підпадає під обмеження, які наведено у  нормах Водного і Земельного кодексів України, про які вказано у висновку. Тобто, не є можливим   погодження за  будь-яких умов проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для будівництва багатоквартирного житлового будинку,  у разі якщо така земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги, оскільки у прибережних захисних смугах забороняється  будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних). Заборона на вказане прямо встановлена  в  ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України. Отже,  надання такого висновку є взаємовиключним до обставин розміщення земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги.
		Натомість, як слідує з Проекту землеустрою,  відповідна земельна ділянка  межує з півдня  та заходу  з прибережною смугою р. Інгул, чим можна пояснити посилання у згаданому вище висновку на  норми законодавства, які встановлюють обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг.
		З викладеного господарський суд не встановив наявності в Проекті землеустрою  будь-яких документів, які б свідчили про розташування земельної ділянки, яка надана відповідачу в оренду за оспорюваним Договором, в межах прибережної захисної смуги.
		Про вказане також свідчать подальші дії Кіровоградської міської ради, якою затверджено відповідний Проект землеустрою на сесії згідно рішення від 09.07.2009 № 2240. 
		Стосовно посилання позивача на План зонування території міста Кіровограда, який затверджено рішенням Кіровоградської міської ради № 2456 від 17.09.2013, господарський суд зазначає наступне.
		Згідно ст. 60 Земельного кодексу України межі встановлених прибережних захисних смуг зон зазначаються, зокрема, у  містобудівній документації.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"  план зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (ч. 1 ст. 18  Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
		Тобто, зонування території передбачає  виділення певних зон.
		В наданому позивачем до матеріалів справи викопіюванні із плану зонування території міста Кіровограда відображена, зокрема, зона об'єктів природно-заповідного фонду і прибережної захисної смуги, яка позначена як Р-1 (а.с. 66-67). Проте, наданий позивачем план зонування не містить означеної зони земельної ділянки, переданої відповідачеві в оренду. Виділені контури лінії, якими, як зазначає позивач, позначено земельну ділянку, яка перебуває в оренді відповідача,  критично оцінюється судом як підтвердження вказаного, оскільки такі контури не є зоною в розумінні наведених норм та не містять  координат  земельної ділянки, що позбавляє можливості  її ідентифікації та встановлення чіткого місця знаходження.
		Про вказане також свідчать і пояснення позивача, який не має можливим повідомити в яких конкретно розмірах  відповідна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги.
		З підстав  наведеного господарський суд вважає, що надане позивачем викопіювання із плану зонування території міста Кіровограда не підтверджує розташування земельної ділянки, яка передана відповідачу  в оренду за  Договором,  в межах прибережної захисної смуги.
		У відповідності з частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Між тим, позивачем за наведених вище обставин не доведено належними та допустимими доказами знаходження земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу  за оспорюваним Договором,  в межах прибережної захисної смуги.
		З підстав викладеного, доводи позивача про порушення Договором положень законодавства, якими урегульовано режим використання земель водного фонду, зокрема прибережних захисних смуг, відхиляються господарським  судом, як такі, що не доведені матеріалами справи. 
		Щодо порушень вимог положень ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України, господарський суд зазначає наступне.
		Частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами  2, 3 статті 134 цього кодексу. 
		Згідно з частиною 1 ст. 134 Земельного кодексу  України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		Отже, недотримання зазначеної процедури є порушенням законодавства під час укладення  договору оренди землі.  
		Водночас, відповідно до пункту 3 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" N 509-VI  від 16 вересня 2008 року прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
		В подальшому пункт 3 цього Закону Законом України від 29.06.2010 р. N 2367-VI було викладено у редакції, відповідно до якої прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
		Вказаним Законом від 29.06.2010 р. N 2367-VI також було внесено зміни до абзацу 3 пункту 1 перехідних положень Земельного кодексу України, який передбачав, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів) та встановлено, що цей абзац діє до 15 жовтня 2010 року.
		Тобто, за змістом п. 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, які фактично направленні на узгодження сторонами в порядку, визначеному законодавством, що діяло на момент виникнення цих відносин, однієї із істотних умов договору оренди землі - об'єкту оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), яка є складовою при визначенні розміру орендної плати, виключає в подальшому необхідність проведення земельних торгів (аукціону), метою яких є формування найвигіднішої ціни оренди (що відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові Верховного суду України від 14.03.2011 у справі № 21-12а11).  
		Як вбачається з матеріалів справи, погодження місця розташування та надання Приватному підприємству "Терра 2006" дозволу на розроблення  проекту землеустрою щодо відведення  земельної ділянки в оренду на 25 років  було надано рішення Кіровоградської міської ради № 1592 від 08.12.2005 (а.с. 102).
		Розроблений на підставі вказаного дозволу проект землеустрою був затверджений рішенням Кіровоградської міської ради  № 2240 від 09.07.2009 (а.с. 20).
		Цим же рішенням Кіровоградська міська рада передала Приватному підприємству "Терра 2006"  відповідну земельну ділянку в оренду.
		Оспорюваний Договір оренди  укладено саме на виконання рішення Кіровоградської міської ради № 2240 від 09.07.2009.
		Таким чином, оскільки земельна ділянка передана в оренду відповідачеві за рішенням органу місцевого самоврядування, яке прийнято до 15.10.2010, яким також затверджено проект землеустрою, згода на розроблення якого надана рішенням, яке прийнято до набранням чинності Законом України від 16.09.2008 № 509-VI, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин наведених вище положень пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.
		Вказане вище спростовує доводи позивача щодо обов'язковості проведення у даному конкретному випадку земельних торгів.
		Відповідно ч.ч. 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання   в   момент   вчинення   правочину   стороною   (сторонами)   вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, щодо відповідності змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; наявності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільного і відповідного внутрішній волі волевиявлення учасника правочину, тощо.  Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Позивачем згідно поданого позову та наявних у справі доказів не підтверджено порушення  Договором наведених у позові норм законодавства, з підстав чого господарський  суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
		Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача у справі.
		Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		                                                   ВИРІШИВ:
		 
		У задоволені позову відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  
		 
		Повне рішення складено  28.02.2018.
		 
		Суддя                                                                          В.В.Тимошевська 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		 
		Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...