Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/5462/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2018. Зареєстровано: 03.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2018.
Дата набрання законної сили: 28.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_____________________________________________
		10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637  e-mail:  inbox@apladm.zt.court.gov.ua
		 
		                                                                                    Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.
		                                                                      Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
		 
		ПОСТАНОВА 
		іменем України  
		"28" лютого 2018 р.                                                              Справа №  296/5462/16-а          
		 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді                                                          Кузьменко Л.В.         
		суддів:                                                                              Іваненко Т.В.
		                                                                                          Франовської К.С., 
		 
		за участю секретаря судового засідання                     Круглій В.В., 
		 
		позивача ОСОБА_3, представника відповідача, третьої особи ОСОБА_4, представника третіх осіб ОСОБА_5, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги  ОСОБА_4,  ОСОБА_6,  ОСОБА_3  на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "03" жовтня 2017 р. у справі за позовом  ОСОБА_3  ОСОБА_7,  ОСОБА_8     до  Житомирського міського голови ОСОБА_9,  за участю третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору -  ОСОБА_4 , ОСОБА_6  про визнання нечинним та скасування розпорядження , - 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		В червні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_7,  ОСОБА_8 звернулися з позовом до Житомирського міського голови ОСОБА_9, в якому просили визнати нечинним та скасувати розпорядження міського голови №303 від 19.04.2016. 
		На   обгрунтування позовних вимог вказали, що вони є жителями АДРЕСА_1. Цю назву вулиця отримала в результаті перейменування з "АДРЕСА_1" на підставі розпорядження міського голови ОСОБА_9 №112 від 19.02.2016 на виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та пропаганди їх символіки», що вступив в дію 21.05.2015. Однак, 19.04.2016 Житомирський міський голова видав розпорядження №303 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об"єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі»», пунктом 1.1. якого виключено із додатку 1 пункт 26 (стосовно АДРЕСА_1). Вважають, що перейменування АДРЕСА_1 суперечить Закону, оскільки останній обіймав керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище) та керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), тому розпорядження міського голови №303 від 19.04.2016 з пунктом 1.1. про виключення з додатку 1 (до розпорядження №112) пункту 26 (стосовно АДРЕСА_1) має бути скасоване.
		ОСОБА_4, ОСОБА_6, які також є мешканцями вулиці АДРЕСА_1 в м.Житомирі вступили у справу в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, подавши позов до Житомирського міського голови ОСОБА_9, в якому просили визнати нечинним та скасувати розпорядження міського голови №112 від 19.02.2016 «Про перейменування топонімічних об"єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м.Житомирі» в частині пункту 1 стосовно перейменування вулиці "АДРЕСА_1" на вулицю "АДРЕСА_1" в м.Житомирі згідно пункту 26 додатку №1 до вказаного розпорядження. Позов вмотивовано тим, що при прийнятті цього документу в спірній частині не було дотримано вимог чинного законодавства, зокрема не було враховано пропозицій громадськості та науковців, не було отримано рекомендацій від Українського інституту національної пам"яті, тощо. Вважають, що назва вулиці "АДРЕСА_1" не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та пропаганди їх символіки», оскільки ОСОБА_10 був організатором та учасником партизанського руху на Житомирщині, членом Українського штабу партизанського руху, командиром партизанського з'єднання.
		Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 03.10.2017  в задоволенні позову ОСОБА_3,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8 до Житомирського міського голови ОСОБА_9 про скасування розпорядження Житомирського міського голови №303 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі» від 19.04.2016 з пунктом 1.1 про виключення із додатку 1 (до розпорядження №112) пункту 26 (щодо АДРЕСА_1) - відмовлено.
		Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_6 до Житомирського міського голови ОСОБА_9 про визнання нечинним та скасування розпорядження Житомирського міського голови №112 від 19.02.2016 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі»» в частині пункту 1 про перейменування АДРЕСА_1 у вулицю АДРЕСА_1  згідно пункту 26 додатку №1 до вказаного розпорядження.
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач виходить з тих же мотивів, що наведені в позовній заяві.
		ОСОБА_4 та  ОСОБА_6 також не погодились із постановою суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позову третіх осіб про визнання нечинним та скасування розпорядження житомирського міського голови №112 від 19.02.2016 року «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам"ятних знаків у м.Житомирі» в частині пункту 1 про перейменування АДРЕСА_1  згідно пункту 26 додатку №1 до вказаного розпорядження. постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції третя особа та її представник пояснили, що наполягають на задоволенні позовних вимог лише за умови задоволення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги позивача.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, представника відповідача, пояснення третьої особи ОСОБА_4 та представника третіх осіб ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19.02.2016 року Житомирським міським головою ОСОБА_9 було прийнято розпорядження  №112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі» з додатками №1 та №2, якими перейменовано топонімічні об'єкти в м. Житомирі без зміни нумерації будівель згідно з додатком 1, в тому числі й пунктом 26,  АДРЕСА_1 вулицю АДРЕСА_1 (том 1,   а.с. 4-7).
		Пунктом 1.1. розпорядження №303 від 19.04.2016 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м.Житомирі»» виключено із додатку 1 пункт 26 (стосовно АДРЕСА_1). Таке розпорядження міським головою було прийнято з урахуванням листів Українського інституту національної пам'яті щодо перейменування АДРЕСА_1
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачів та третіх осіб суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та правомірність оспорюваних розпоряджень міського голови.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
		В силу приписів ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Згідно з п. 41 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.
		Крім того, ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; 2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.
		Верховною Радою України 09 квітня 2015 року прийнято Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» (далі - Закон №317-VIII), який набрав чинності 20 травня 2015 року.
		Відповідно до п.6  статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону  передбачено, що органи місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку повинні здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
		Вказаною нормою  Закону також  передбачено, що у разі, якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.
		Згідно п.п. «є» п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з"їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
		У відповідності до ч.1 ст.4 Закону №317-VIII виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання приписів Закону №317-VIII Житомирський міський голова видав розпорядження за №112 від 19.02.2016 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м.Житомирі», у додатку №1 якого пунктом 26 передбачено перейменування АДРЕСА_1.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки міська рада покладеного на неї Законом №317-VIII обов"язку щодо перейменування у визначені строки скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів у місті Житомирі не виконала,  міський голова правомірно прийняв розпорядження №112 від 19.02.2016 року тим самим останній виконав приписи п.6  статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №317-VIII.
		Судами також встановлено, що листом Українського інституту національної пам'яті від 23.03.2016 за №01/790, на запит депутата міської ради повідомлено, що АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», оскільки названа на честь ОСОБА_10 (1909-1983) - особи, яка пов'язана з опором та вигнанням нацистських окупантів з України (у роки другої світової війни очолював партизанську дивізію) (том 1, а.с. 41). Листом того ж Українського інституту національної пам'яті від 15.04.2016 за №01/1001 повідомлено, що АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», оскільки на ОСОБА_10 (1909-1983) як учасника партизанського руху на Житомирщині (член Українського штабу партизанського руху, командир партизанського з'єднання) поширюється виняток, викладений у пп. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 вищеназваного Закону - «...(крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури)» (том 1, а.с. 42).
		Листом Ученого секретаря Інституту історії України НАНУ, доктора історичних наук, професора О.С. Рубльова підтверджено, що «АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», оскільки прямих доказів злочинної діяльності ОСОБА_10 в архівних матеріалах не виявлені. На постать ОСОБА_10 поширюється виняток, викладений у пп. «є» п. 4 ст. 1 - «…(крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України… ») (том 1, а.с. 116). Такий же висновок міститься і в листі заступника директора Інституту історії України НАНУ, члена - кореспондента НАНУ Г.В. Борялка.
		Отже, зі змісту вказаних листів Інституту історії України НАНУ та Українського інституту національної пам'яті слідує, що підстав для включення АДРЕСА_1 до додатку №1 спірного розпорядження №112 до переліку вулиць, які підлягали перейменуванню -  не було.
		Таким чином, виключивши пунктом 1.1. розпорядження №303 від 19.04.2016 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 №112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м.Житомирі» із додатку №1 пункт 26 (стосовно АДРЕСА_1) міський голова виправив допущену помилку. Вказане, на переконання колегії суддів, не є перевищенням відповідачем своїх повноважень (з огляду на встановлений Законом №317-VIII трьохмісячний строк на виконання приписів п.6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону) та не є перейменуванням вулиці АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 за умови належної підготовки та своєчасного надходження відомостей від Українського інституту національної пам'яті та Інституту історії України НАНУ у додаток до розпорядження міського голови №112 від 19.02.2016 не могла бути включена АДРЕСА_1
		З урахуванням практики Конституційного Суду України, висновки якого щодо офіційного тлумачення положень законодавства є обов'язковими до врахування, колегія суддів зазначає, що орган місцевого самоврядування не позбавлений права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Така позиція Конституційного Суду України висловлена у рішенні від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). 
		Відтак, оскільки відповідач при реалізації покладених на нього спеціальним Законом на певний період повноважень щодо перейменування вулиць припустився помилки щодо об"єкту перейменування (АДРЕСА_1 останній цілком правомірно скористався наявним правом з власної ініціативи змінити  прийнятий ним правовий акт - розпорядження №112.  
		В силу приписів  п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об'єктам права власності присвоюють сільські, селищні, міські ради - юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об'єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.
		У контексті предмету спору, колегія суддів зазначає, що встановлена Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» процедура та строки перейменування вулиці жодним чином не обмежує повноважень міської Ради, до яких, зокрема, належить і найменування та перейменування вулиць міста, та не зупиняє дію Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  в частині повноважень міської ради  з даного питання.
		Відтак, позивачі та треті особи не позбавлені права звернення з відповідними пропозиціями до міської ради щодо вирішення питання назви вулиці, мешканцями якої вони є, з урахуванням як історії створення вулиці, її історичної назви так і з урахуванням положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 
		Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що Житомирський міський голова мав право як приймати розпорядження щодо перейменування топонімічних об"єктів та назв вулиць міста Житомира так і вносити зміни у своє розпорядження з метою приведення останнього до вимог закону.
		Крім того, відповідно до статті 17 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
		Згідно з частиною першою статті 2 КАСУ (зазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
		Визнання протиправним рішення суб"єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
		Натомість, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що назва АДРЕСА_1 на момент прийняття міським головою  розпорядження  №303 від 19.04.2016 підпадає під дію Закону №317-VIII та тим, що вказане розпорядження прийнято поза встановленими Законом строками. 
		При цьому позивач жодним чином не обґрунтовує те які негативні наслідки несе оскаржуване рішення відповідача для нього, тобто яким чином порушені права позивача у цих правовідносинах.
		Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до ст. 316 КАС України, для залишення апеляційних скарг без задоволення, а судового рішення без змін.
		Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Апеляційні скарги  ОСОБА_4,  ОСОБА_6,  ОСОБА_3  залишити без задоволення, постанову Корольовського районного суду м. Житомира  від "03" жовтня 2017 р.  без змін.  
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.  
		 
		Головуючий   суддя                                                                       Л.В. Кузьменко
		 
		судді:                                                                                               Т.В. Іваненко
		 
		                                                                                                         К.С. Франовська
		 
		Повний текст постанови виготовлено "01" березня 2018 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...