Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/6442/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2018. Зареєстровано: 03.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2018.
Дата набрання законної сили: 07.06.2018
Результат оскарження 07.06.2018 Львівський апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     Справа №461/6442/17 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		     
		22 лютого 2018 року                  Галицький районний суд м. Львова в складі:
		      головуючого  судді                Стрельбицького В.В.,
		      за участю секретаря                 Збожної О.Р.
		      позивачів                                  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи - Виконавчий комітет Львівської міської ради, АТЗТ «Будівельна компанія «Львівторгбуд» про визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень,
		встановив:
		         
		позивачі звернулись до суду з позовом до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи - Виконавчий комітет Львівської міської ради, АТЗТ «Будівельна компанія «Львівторгбуд», в якому просять визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вулиці Тернопільській, 21 у місті Львові від 07.06.2016 року № 138, видані начальником управління архітектури ОСОБА_5
		           В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради 07.06.2016 року затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Тернопільській, 21 у м. Львові. Однак, при підготовці містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відповідачем було порушено публічні і приватні права членів територіальної громади міста Львова, оскільки у таких не враховано критеріїв містобудівної, соціальної, економічної безпеки територіальної громади м. Львова, зокрема мешканців прилеглих будинків за адресою м. Львів, вул. Тернопільська, 21 (обєкти А, Б, В, Г, Д, Е, Є, К), вул. Сумська, 10. Також, зазначають, що департаментом містобудування ЛМР, з огляду на положення п.16 розділу ІІ «Повноваження виконавчого комітету» та пунктом 14 розділу XІ «Повноваження департаменту містобудування» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.08.2010 р. № 3704, може лише проводитись підготовка документів про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на розгляд виконавчого комітету Львівської міської ради, проте аж ніяк не безпосереднє затвердження містобудівних умов та обмежень, тобто містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Тернопільській, 21 у м. Львові затверджені не уповноваженою на це особою. Також, містобудівні умови і обмеження не містять графічної частини, визначеної Наказом Мінрегіонбуду № 109 від 07.07.2011 року. Крім того, позивачі вважають, що плановане будівництво грубо порушуватиме норми ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», зокрема реальна прибудинкова територія будинку менша від найнижчого нормативного значення у декілька разів.
		           Представник позивача ОСОБА_4  ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просить позов задоволити.
		Позивач ОСОБА_7 та його представник  ОСОБА_8 в судовому засіданні позов підтримали, дали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просять позов задоволити.
		       Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, дала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просить позов задоволити.
		Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просить позов задоволити.
		Крім того, позивачі, кожен окремо, наголосили, що зазначені містобудівні умови, видані з порушенням, без дотримання норм ДБН, значно погіршують умови їх проживання, адже вони є мешканцями (власниками квартир) в прилеглих будинках. Також зазначили, що наведені порушення призвели до значного здешевлення нерухомого майна, власниками якого вони являються.
		Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд ухвалив, розглядати справу у відсутності представника відповідача. 
		 Представники третіх осіб в судове засідання повторно не зявились, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Суд ухвалив, розглядати справу у їх відсутності. 
		     Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
		Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		         Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Відповідно до ч.1ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України,завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).
		           Суд встановив, що 01 липня 2011 року між Львівською міською радою (орендодавець) та АТЗТ «Будівельна компанія «Львівторгбуд» (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавецьнадає,а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул.Тернопільській, 21 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків і дитячого садка на 56 місць /а.с.14-15/. Згідно вказаного Договору оренди, в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер № 4610136800:01:010:0034, загальною площею 0, 1158 га у тому числі під забудову0,1157 га, під покриття- 2,0975 га, в тому числі під забудовою  0,6743 гп, під твердим покриттям 0,7711 га, під рослинним покривом  0,6490, інше  0,0031 га. У вказаному Договорі оренди зазначено, що на земельній ділянці розміщені обєкти нерухомого майна, а саме камяні нежитлові будівлі та металеві споруди. Договір укладено строком на 10 років до 19 травня 2021 року.
		07.06.2016 року за №138 начальником Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради ОСОБА_5 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вулиці Тернопільській, 21 (дитячий дошкільний навчальний заклад) /а.ч.12-13/.
		Відповідно до п.16 розділу ІІ «Повноваження виконавчого комітету» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.08.2010 р. № 3704, до повноважень виконавчого комітету належить затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки і містобудівних обґрунтувань.
		Одночасно, пунктом 14 розділу XІ «Повноваження департаменту містобудування» вказаного Положення передбачено, що до повноважень департаменту віднесено підготовку документів на розгляд виконавчого комітету про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки і містобудівних обґрунтувань. 
		Тобто, з вищевказаного вбачається, що департаментом містобудування ЛМР може лише проводитись підготовка документів про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на розгляд виконавчого комітету Львівської міської ради, проте аж ніяк не безпосереднє затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та подальшої їх видачі замовнику для здійснення будівництва. 
		Крім того, абзац 3 ст. 14 Закону України «Про основи містобудування» визначає, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належить надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
		При цьому, слід зазначити, що Ухвала Львівської міської ради № 3704 від 08.07.2010 року, якою проведено розподіл повноважень між виконавчим комітетом ЛМР та департаментом містобудування ЛМР є нормативним актом місцевої ради який має вищу юридичну силу ніж рішення виконавчого комітету, котрий підзвітний та підконтрольний місцевій раді і нею ж утворюється (ст. 11. ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»), який приймає розпорядчі акти, обовязкові до виконання підпорядкованих йому інших виконавчих органів міської ради та їх посадових осіб. 
		Як уже вказувалось вище, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Тернопільській, 21 у м. Львові затверджені начальником Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, тобто не уповноваженою на те особою, оскільки такі повинен затверджувати та видавати виконавчий комітет Львівської міської ради.
		       Також, судом встановлено, що 22.08.2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на обєкті будівництва «Будівництво дитячого дошкільного навчального закладу на вул.Тернопільській, 21 у житловому кварталі на вул.Сумській  Тернопільській у м.Львові» до моменту усунення виявлених порушень, а саме порушено вимоги ДБН В.2.2-4-97  площа земельної ділянки дошкільного закладу мала б становити 3375 м?, однак згідно проектної документації  2360 м?; відстань від наземної автостоянки легкових автомобілів до межі ділянки дошкільного закладу мала б становити 25 м, а згідно проектної документації становить 1,5м /а.с.67/.
		        Жодних доказів, які свідчили про усунення допущених порушень ДБН при здійсненні будівництва на вул.Тернопільській, 21 м.Львові суду не надано, що свідчить про невідповідність містобудівних умов і обмежень вимогам ДБН.
		         Відповідно до ст.5 Закону України «Про основи містобудівної діяльності», при здійсненні містобудівної діяльності   повинні   бути забезпечені, зокрема: розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;раціональне   використання   земель   та  територій  для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог  власників   або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством. 
		Стаття 16 Закону України «Про основи містобудування» передбачає, що будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.
		    Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до обєктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Відповідно до ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження містять:
		1) назву обєкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування обєкта;
		2) інформацію про замовника;
		3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
		4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
		5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
		6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
		7) мінімально допустимі відстані від обєкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
		8) планувальні обмеження (охоронні зони памяток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони обєктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
		9) охоронні зони обєктів транспорту, звязку, інженерних комунікацій, відстані від обєкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
		Перелік зазначених умов є вичерпним.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваних містобудівних умов і обмежень від 07.06.2016 року № 138, такі містять лише посилання на нормативно-правові акти щодо містобудівного законодавства, втім не визначають реальних обмежень: наявності загрози порушення режиму інсоляції, істотне зменшення прибудинкової території для мешканців прилеглих будинків, навантаження на соціальну інфраструктуру прилеглих територій, вкрай негативний вплив на санітарно-гігієнічні умови ділянки (аерація, шумовий режим, вібраційні впливи) та обовязок будівництва дошкільних навчальних закладів на окремій земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням.
		Також, містобудівні умови і обмеження не містять графічної частини, визначеної Наказом Мінрегіонбуду № 109 від 07.07.2011 року, яким затверджено Порядок надання містобудівних умов таобмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
		Отже, за змістом містобудівні умови і обмеження на будівництво дитячого дошкільного навчального закладу у житловому кварталі на вул. Сумській-Тернопільській у м. Львові не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки не містять визначених обмежень, а також не містять графічної частини, як того вимагає Наказ № 109.
		     Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Однак, представник відповідача в судове засідання не зявився та не надав суду жодних належних доказів щодо дотримання вищевказаних вимог Закону при затвердження оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, а відтак недовіряти доводам позивачів у суду немає підстав.
		          Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, судом встановлено, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження, затвердженні з порушенням норм Закону, а тому суд приходить до переконання, що такі підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
		   Керуючись ст.ст.241-246 КАС України, суд,  
		                                                        вирішив:
		Позов задоволити.
		Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вулиці Тернопільській, 21 у місті Львові від 07.06.2016 року № 138, видані начальником управління архітектури ОСОБА_5
		Стягнути з Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати в розмірі 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) гривень 00 копійок.
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначенихчастиною другоюстатті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		    Головуючий
		    суддя:                                                                                           Стрельбицький В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...