Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/1315/15-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Скарги на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2018. Зареєстровано: 06.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2018.
Дата набрання законної сили: 06.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 638/1315/15-к
		    Провадження № 1-кс/638/117/18
		   27.02.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		представника заявника ОСОБА_4 ,
		заявника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова скаргу ОСОБА_5 на постанову Військової прокуратури Харківського гарнізону про закриття кримінального провадження,-
		встановив:
		26 липня 2017 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_5 , у якій він просить: скасувати рішення старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42014220750000428 від 05.12.2014 року за фактом вчинення співробітниками Управління служби безпеки України під час затримання ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.1 ст. 146, ч. 2 ст. 365 КК України. 
		На обґрунтування скарги заявник зазначив, що 14.07.2017 року він отримав постанову старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42014220750000428 від 05.12.2014 року, з якою він не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до слідчого судді зі скаргою.
		Він вказує, що відповідно до постанови, Військовою прокуратурою Харківського гарнізону за результатами розгляду звернення, яке надійшло від громадянки ОСОБА_7 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014220750000482 від 05.12.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України.
		Зі звернення вбачається, що 12.09.2014 р., близько 09:00 год., невстановлені співробітники СБУ в приміщенні Київського районного суду м. Харкова після проголошення судом ухвали про зміну запобіжною заходу громадянину ОСОБА_5 із тримання під вартою на особисте зобов`язання, діючи умисно, захопили ОСОБА_5 , та проти його волі перемістили та утримували у визначеному викрадачами місці.
		Окрім того, вказує представник, військовою прокуратурою Харківського гарнізону здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015220750000004 від 12.01.2015 р. в результаті розгляду звернення ОСОБА_5 , яке надійшло до вищевказаного органу з Київського районного суду м. Харкова, а саме про застосування до ОСОБА_5 психічного та фізичного насильства з боку співробітників СБУ Харківської області з метою примушування до відмови від захисників.
		Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив, що 18.12.2014 р. він був доставлений до приміщення УСБ України в Xapкiвській області, де співробітники Управління погрожували йому фізичною розправою, вбивством, застосовували фізичне, психічне насильство з метою відмови від захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що кореспондується в заявах від 06.11.2014, 23.12.2014 р.
		В подальшому прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону винесено постанову про об`єднання досудових розслідувань в одне кримінальне провадження, якому присвоєно №42014220750000482.
		Представник ОСОБА_5 вважає, що з постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що працівниками військової прокуратури Харківського гарнізону не було проведено повного, об`єктивного та неупередженого досудового розслідування за фактом перевищення влади та службових повноважень співробітниками Управління Служби безпеки України Харківській області, а також викрадення людини і незаконного позбавлення свободи.
		Так, слідчий вказує, що захисники обвинуваченого в судових засіданнях не робили ніяких заяв щодо місцезнаходження обвинуваченого, однак навіть в самій ухвалі районного суду, якою було оголошено в розшук ОСОБА_5 . Генеральній прокуратурі України доручено перевірити доводи захисників щодо незаконного позбавлення свободи ОСОБА_5 .
		Слідчим належним чином не перевірено пояснення ОСОБА_5 щодо того, яким чином його будо доставлено до приміщення УСБ України в Харківській області 18.12.2014 р., де співробітники Управління погрожували йому вбивством, застосовували фізичне та психічне насильство з метою відмови від захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_8 .
		Представник також вважає, що слідчим належним чином не перевірено доводи ОСОБА_5 щодо інсценування його затримання, не надана оцінка абсурдності спроби начебто перетину державного кордону України, з урахуванням того, що ОСОБА_5 не міг перетнути кордон за відсутності фотографії в паспорті по досягненню 25-річного віку, про що йому було достовірно відомо. Слідчий не дослідив, коли саме був виданий паспорт ОСОБА_5 на руки з матеріалів досудового розслідування. Слідчий не допитав прокурора ОСОБА_9 щодо того, за яких обставин він вручав обвинувальний акт ОСОБА_5 02.10.2014 р. Не проведено одночасних допитів ОСОБА_10 і співробітників УСБ в Харківській області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в зв`язку з суперечностями в свідченнях та з метою повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування. Слідчий не провів пред`явлення осіб для впізнання. Слідчим не було перевірено обставини щодо свідчень матері ОСОБА_5 , а саме не було перевірено місцезнаходження абонентів ОСОБА_5 в період з 12 по 14 вересня 2014 року.
		Представник вважає, що слідчим були порушені права ОСОБА_5 , передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме право на свободу та особисту недоторканість, право на справедливий суд та право на ефективний засіб юридичного захисту.
		20.01.2017 р. ОСОБА_5 до суду були подані скарги на дії і бездіяльність слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону по кримінальному провадженню №42014220750000482 від 05.12.2014 р., в яких він просив:
		- зобов`язати слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42014220750000482 від 05.12.2014 р. по ч. 1 ст. 146 КК України, повідомити вмотивованою постановою про результати розгляду поданого клопотання про проведення допиту в якості свідка начальника Головного слідчого Управління Служби Безпеки України генерал-майора ОСОБА_16 ;
		- зобов`язати слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42014220750000482 від 05.12.2014 р. по ч. 1 ст. 146 КК України, провести огляд приміщень ізолятора тимчасового утримання при управлінні СБУ в Харківській області по вул. Мироносицькій, 2 в м. Харкові;
		- скасувати постанову слідчого ОСОБА_17 про задоволення клопотання про проведення допиту в якості свідка начальника СІЗО м. Полтава полковника внутрішньої служби ОСОБА_18 , винесеного 08.11.2015 р.; зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42014220750000482 від 05.12.2014 р. винести постанову з обов`язковим виконанням вимог ч. 5 ст. 110 КК України;
		- зобов`язати слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42014220750000482 від 05.12.2014 р. по ч. 1 ст. 146 КК України повідомити вмотивованою постановою про результати розгляду поданого клопотання про проведення допиту в якості свідка начальника СІЗО м. Полтава полковника внутрішньої служби ОСОБА_18 .
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.01.2017 р. об`єднано скаргу ОСОБА_5 на рішення слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 29.06.2016 р. про закриття кримінального провадження №42014220750000482 від 05.12.2014 р. (справа №638/12888/16-к, провадження №1-кс/638/140/17), скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого (справа №638/743/17, провадження №1-кс/638/239/17), скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого (справа №638/746/17, провадження №1-кс/638/241/17), скаргу ОСОБА_5 на рішення слідчого (справа №638/744/17, провадження №1-кс/638/240/17), скаргу ОСОБА_5 на рішення слідчого (справа №638/747/17, провадження №1-кс/638/242/17) в одне провадження, присвоївши провадженню єдиний номер №1-кс/638/140/17.
		Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали скарг, суд приходить до висновку про необхідність задоволення скарг потерпілого ОСОБА_5 і його представника з наступних підстав.
		Відповідно до постанови старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_19 від 06.07.2017 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014220750000482 від 05.12.2014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 146 КК України, матеріали вказаного кримінального провадження за заявою ОСОБА_5 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутності події кримінального правопорушення.
		З постанови, яка оскаржується заявником, вбачається наступне.
		Військовою прокуратурою Харківського гарнізону за результатами розгляду звернення, яке надійшло від громадянки ОСОБА_7 , внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014220750000482 від 05.12.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, та здійснено його досудове розслідування.
		З зазначеного звернення вбачається, що 12.09.2014 р., близько 09:00 год., невстановлені співробітники СБУ в приміщенні Київського районного суду м. Харкова після проголошення судом ухвали про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов`язання, діючи умисно, захопили ОСОБА_5 та проти його волі в подальшому перемістили та утримували у визначеному викрадачами місці.
		Крім того, військовою прокуратурою Харківського гарнізону здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015220750000004 від 12.01.2015 р. в результаті розгляду звернення ОСОБА_5 , яке надійшло до вищевказаного органу з Київського районного суду м. Харкова.
		12.01.2015 р. до військової прокуратури Харківського гарнізону надійшла для перевірки інформація з Київського районного суду м. Xapкова про заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про начебто застосування до нього психічного та фізичного насильства з боку співробітників СБУ Харківської області з метою примушення відмови захисників.
		В подальшому прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону винесено постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне кримінальне провадження, якому присвоєно номер 42014220750000482.
		Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив, що 18.12.2014 р. його було доставлено до приміщення УСБ України в Харківській області, де співробітники Управління погрожували йому фізичною розправою, вбивством, застосовували фізичне та психічне насильство з метою відмови від захисників ОСОБА_20 та ОСОБА_8 , що підтвердив у вищевказаних заявах від 06.11.2015 р. і 23.12.2014 р.
		Крім того, 06.11.2014 р. до прокурора Харківській області звернулась ОСОБА_7 - мати ОСОБА_5 щодо незаконного тримання останнього в ізоляторі тимчасового тримання СБ України в Харківській області.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 294 КК України.
		Як вбачається з копій ухвал цього суду, 12.09.2014 р. ухвалою Киівського районного суду м. Харкова обвинуваченому ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.
		В наступні судові засідання 14 та 28 жовтня, 06.11.2014 р. обвинувачений не з`являвся, в зв`язку з чим було прийнято рішення про його привід, а в подальшому оголошено його розшук та дозволено затримання з метою приводу в судове засідання.
		В судових засіданнях приймали участь захисники обвинуваченого, від яких пояснень щодо місця знаходження обвинуваченого не надходило.
		До районного суду надійшла інформація від СБУ Харківської області про неможливість виконання ухвали про привід обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки за місцем проживання він відсутній, а місце його знаходження не встановлено.
		17.12.2014 р. на виконання ухвали суду обвинувачений ОСОБА_5 затриманий в установленому законом прядку на пропускному пункті «Гоптівка» при спробі перетинання Державного кордону України. Як вбачається з протоколу затримання, у ОСОБА_5 при затриманні вилучені паспорт, мобільний телефон, а сам він не мав зауважень ані до змісту протоколу, ані до процедури затримання, про що свідчить його обистий запис в протоколі.
		Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2014 р. обвинуваченому ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з особистого зобов`язання на тримання під вартою.
		Із заяви ОСОБА_5 вбачається, що він з 12.09.2014 р. начебто примусово знаходився в приміщенні СБУ в Харківській області, але мав при собі мобільний телефон і безперешкодно ним користувався.
		Допитана за клопотанням обвинуваченого свідок ОСОБА_7 - мати ОСОБА_5 , показала, що в період з 12 по 14 вересня син їй телефонував та в ході розмови повідомив, що знаходиться в районі будівлі СБУ (не в самій будівлі), скарг на незаконне утримання , або насильство не висловлював. Скаргу з приводу можливого викрадення сина вона написала і подала в листопаді 2014 р. за проханням захисника  адвоката ОСОБА_20 , який і допоміг викласти її зміст.
		В цей день відбулося судове засідання Київського районного суду м. Харкова, яким оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_5 .
		На зазначеному судовому засіданні були присутні захисники ОСОБА_5 , але останні не заявили про місце знаходження обвинуваченого або про його протиправне позбавлення волі.
		Допитані як свідки співробітники УСБУ в Харківській області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 показали, що в період з 12.09.2014 р. ОСОБА_5 в приміщенні УСБУ в Харківській області не утримувався, про що свідчать записи у відповідному журналі. Крім того, згідно листа від начальника управління СБ України від 04.08.2015 р. в приміщенні УСБУ відсутнє приміщення ізолятору тимчасового тримання.
		Допитаний в якості свідка прокурор відділу нагляду прокуратури Харківської області ОСОБА_21 повідомив, що всі дії співробітників УСБ України в Харківській області вчинялися в суворій відповідності до вимог КПК України, жодних протиправних чи протизаконних дій щодо ОСОБА_5 не вчинялося. Підставою затримання ОСОБА_5 було рішення слідчого судді Київського районного суду, а отже факт викрадення ОСОБА_5 не підтверджується.
		Допитаний в якості свідка начальник Полтавської УДПтС України в Полтавській області № 23 ОСОБА_22 показав, що в Полтавській УДПтС № 23 дійсно перебував ув`язнений ОСОБА_5 , але із давністю подій не може повідомити про всі обставини його перебування, а саме коли прибув, о котрій годині останнього забирали. Також свідок повідомив, що чергову частину управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області повідомляє черговий Полтавського УДПтС № 23,виключно по кількості осіб, що були передані конвою УСБ України, без зазначення їх прізвищ.
		В ході досудового розслідування за клопотанням ОСОБА_5 , направлено запит до ТОВ «ОККО РІТЕЛ», про надання копій відеозаписів із АЗК «ОККО», яка розташована за адресою: м. Харків, вул.. Дерев`янко, 23А, за період з 15.12.2014 по 25.12.2014 року. Згідно отриманої відповіді з ТОВ «ОККО Рітейл» встановлено, що на вище вказаній АЗК за період з 15.12.2014 року по 25.12.2014 року відео спостереження з камери зовнішнього нагляду не збережені.
		Постановою старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_23 про закриття кримінального провадження від 29.06.2016 року матеріали кримінального провадження № 42014220750000482 від 05.12.2014 року за заявою ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 146 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутності в діянні складу зазначеного кримінального правопорушення.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.02.2017 року вказану постанову про закриття кримінального провадження скасовано та зобов`язано слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42014220750000482 від 05.12.2014 р. по ч. 1 ст. 146, ч. 2 ст. 365 КК України розглянути клопотання ОСОБА_5 про допит в якості свідків начальника Головного слідчого Управління Служби Безпеки України генерал-майора ОСОБА_16 ; начальника СІЗО м. Полтави полковника внутрішньої служби ОСОБА_18 .
		Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.
		Постановою старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_24 про закриття кримінального провадження від 06 липня 2017 року кримінальне провадження №42014220750000482 від 05.12.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 146 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутністю події кримінального правопорушення.
		З постанови про закриття провадження від 06 липня 2017 року та матеріалів кримінального провадження № 42014220750000482 вбачається, що вказані в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.02.2017 року слідчі дії проведено не було, тому слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувану ОСОБА_5 постанову винесено слідчим передчасно.
		За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а постанова старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_24 про закриття кримінального провадження від 06 липня 2017 року  скасуванню. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 371, 372 КПК України, суд,
		постановив :
		Скаргу ОСОБА_5 на постанову Військової прокуратури Харківського гарнізону про закриття кримінального провадження задовольнити.
		Скасувати постанову слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону про закриття кримінального провадження №42014220750000482 від 05.12.2014 р. за фактом вчинення співробітниками Управління Служби безпеки України під час затримання ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 146 КК України.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які не були присутні під час проголошення  з дня отримання копії ухвали.
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...