Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/1054/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 06.03.2018. Зареєстровано: 07.03.2018. Оприлюднено: 13.03.2018.
Дата набрання законної сили: 11.09.2018 (частково)
Результат оскарження 11.09.2018 Апеляційний суд Харківської області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                    
		Справа № 645/1054/16-к
		                                           Провадження № 1-кп/645/46/18 
		                                В И Р О К
		                                                         Іменем України
		 
		06 березня 2018 року      Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого - судді Сілантьєвої Е. Є.
		за участю секретаря судових засідань - Момот О. І.,
		за участю прокурора -  Антоненко Д. С.,
		адвоката -  Задніпровського О. П.
		представників потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, 
		потерпілого - ОСОБА_5, 
		обвинуваченого - ОСОБА_6, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016220000000028 за обвинуваченням:
		       ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, холостого, з середньо-професійною освітою, приватного підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 КК України</a>, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		13 січня 2016 року, приблизно о 00 годин 15 хвилин, обвинувачений ОСОБА_6, керуючи технічно справним, автомобілем "Toyota Land Cruzer 150", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по пр. Московському у м. Харкові, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №53/16 від 02.02.2016 року, перебуваючи згідно висновку судово-токсилогічної експертизи №1016-Т/16 від 01.02.2016 року, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України згідно яким водієві забороняється «керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», рухався зі сторони бул. Богдана Хмельницького по пр. Московському в напрямку вул. Ощепкова у м. Харкові. Під час руху по вищевказаному проспекту, обвинувачений ОСОБА_6, грубо порушив, згідно висновків судово-автотехнічних експертиз №138/16 від 18.02.2016 р. та № 886 від 18.02.2016 р. вимоги п.п. 1.5, 10.1, 12.1, 12.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України згідно з якими:
		-     п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це не можливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділи міліції, власника дороги або уповноважений ним орган»,
		-     п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»,
		-     п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,
		-     п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.».
		Втративши керування, перебуваючи навпроти буд. № 269 на пр. Московському, обвинувачений ОСОБА_6, змінив напрямок руху ліворуч, виїхавши при цьому на розподільний газон (узбіччя), де допустив наїзд на перешкоду у вигляді двох дерев. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Toyota Land Cruzer 150", яка перебувала на задньому пасажирському сидінні з права ОСОБА_8, загинула на місці пригоди, пасажир автомобіля "Toyota Land Cruzer 150" ОСОБА_9, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, ІНФОРМАЦІЯ_8 року померла у лікарні ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова, пасажир ОСОБА_11, яка займала місце пасажира на задньому пасажирському сидінні з ліва, отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, у вигляді перелому кісток тазу, закритий осколковий перелом обох кісток правого передпліччя у верхній третині із зсувом. Порушення правил безпеки дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_6, які знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, виразилося в тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем "Toyota Land Cruzer 150", реєстраційний номер НОМЕР_1, не зорієнтувався у дорожній обстановці, рухався зі швидкістю, яка перевищувала допустиму у населеному пункті, тим самим вибрав не безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, змінив напрямок руху ліворуч, виїхав на розподільний газон (узбіччя) та допустив наїзд на перешкоду у вигляді двох дерев, що потягло тяжкі наслідки.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину визнав частково, в тому, що в його автомобілі були три дівчини, дві з яких в результаті ДТП загинули, а третя отримала тілесні ушкодження. Також пояснив, що напередодні дня ДТП, увечері 12 січня 2016 року ОСОБА_12 попросила його відвезти її, ОСОБА_8  і ОСОБА_13 в сауну. Він під'їхав до Орджонікідзевського відділу поліції, вони всі троє сіли в його автомобіль Тойота Ленд Крузер Прадо, на якому він відвіз їх в сауну. Коли він висадив їх зі своєї машини, вони попросили під'їхати за ними приблизно через дві години і забрати звідти. Залишивши їх там, він поїхав у своїх особистих справах. Приблизно о 21.00 годині він під'їхав до сауни, вони всі троє вийшли і вони всі пішли вечеряти в кафе. Після вечері, ОСОБА_13 стала викликати автомобіль таксі, щоб доїхати додому, але машина таксі довго не приїжджала. Хтось із дівчат попросив його відвезти їх додому в Комінтернівський район на проїзд Садовий, він погодився. Вони всі сіли в його машину і поїхали. Він виїхав на проспект Московський і поїхав в сторону Комінтернівського району. На проспекті Московському, по якому він їхав на своєму автомобілі, дорожнє покриття було мокрим після снігу і дощу, які йшли напередодні вдень і в попередні дні, місцями була ожеледиця, але його автомобіль тримав дорогу нормально. Він їхав з допустимою швидкістю. Його автомобіль рухався на відстані 2-2,5 метра від правого краю дорожнього полотна по ходу руху, тому що практично на всій дорозі праворуч і ліворуч її внутрішньої частини лежав неприбраний сніговий покрив висотою від 20 сантиметра і вище і шириною від 50 сантиметрів до 1 метра. Несподівано за АЗС АНП в поле його зору по ходу руху його автомобіля різко виник автомобіль, сірого кольору, який зливався з сніговим покривом, які лежали по краях дороги. Цей автомобіль стояв без увімкнених габаритних вогнів і був припаркований приблизно на відстані близько 1 метра від правового обмежувального дорожнього бордюру. Щоб не зробити наїзд на припаркований з вимкненими габаритними ліхтарями автомобіль і уникнути зіткнення, він змушений був зробити різкий поворот кермом вліво з метою об'їзду цього автомобіля. В результаті різкого повороту його автомобіль на слизькій дорозі занесло вліво і автомобіль скоїв наїзд лівим переднім колесом на лівий по ходу руху обмежувальний бордюр. Що було далі, він нічого більше не пам'ятає. В судовому засіданні, відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_198/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#198" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 63 Конституції України</a>, відповідати на питання учасників судового розгляду відмовився. Також обвинувачений у судовому засіданні приніс свої вибачення потерпілим, їх родичам, представникам потерпілим та суду за факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули люді. 
		Потерпілі ОСОБА_15, ОСОБА_16 до судового засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, надали заяви з проханням слухати справу за їх відсутності. 
		Потерпіла ОСОБА_17 у судовому засіданні зазначила, що вона є донькою ОСОБА_18 та ніяких претензій до ОСОБА_6 не має, оскільки останній у повному обсязі відшкодував матеріальну та моральну шкоду. Також приніс свої вибачення. У зв'язку з наведеним, просила суворо ОСОБА_6 не карати та не позбавляти свободи. Також надала заяву через канцелярію суду заяву про відсутність претензій до обвинуваченого.
		У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_198/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#198" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 63 Конституції України</a> та ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_435/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#435" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">56</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#466" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">57 КПК України</a> відмовилася від давання пояснень. Через канцелярію суду надала заяву, якою просила слухати справу за її відсутності. Також зазначила, не має ніяких претензій до ОСОБА_6 не має, оскільки останній у повному обсязі відшкодував матеріальну та моральну шкоду. Також приніс свої вибачення. У зв'язку з наведеним, просить суворо ОСОБА_6 не карати та не позбавляти свободи.
		Не дивлячись на часткове визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_6, його провина у фактично скоєному повністю підтверджується сукупністю зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що він є батьком загиблої в результаті ДТП ОСОБА_8 13.01.2016 року близько 00:30 год. ночі йому зателефонували та повідомили, що його донька загинула. Вони разом з дружиною приїхали до Харкова, заливши її у сина, сам поїхав на місце трагедії, де було вже близько 25-ти чоловік, цивільні, військові, стояв понівечений автомобіль, та з переду лежала його донька. Через 1,5 години її забрали до моргу. Вже пізніше йому стало відомо, що п'яний водій, рухався на швидкості близько 150 км/год. та сталося ДТП. Після трагедії йому телефонували як обвинувачений, так і за його дорученням, пропонували зустрітися, також декілька разів приходили грошові перекази від обвинуваченого, але він відмовився їх отримувати, оскільки обвинувачений свою провину не визнає, та потерпілому незрозумілі підстави направлення грошових переказів. Також вважає, що обвинувачений повинен понести саме суворе покарання, передбачене санкцією ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 КК України</a>.
		              Показаннями свідок ОСОБА_19 пояснив, що працює таксистом, близько 00.12-00.15 год. стояв припаркований на своєму авто з правого боку проїжджої частини, на відстані приблизно 20 м від стели газової заправки. Машина була припаркована впритул до правого краю бордюру, після чого побачив як автомобіль чорного кольору марки «Toyota Prado», здійснюючи рух зі сторони бул. Б. Хмельницького в бік Харківських Дивізій та Московського пр-ту, ближче до лівого краю проїзної частини, проїхавши повз його авто приблизно 30 метрів різко змінив траєкторію руху та здійснив зіткнення з деревами і зупинився посеред розділового газону. Автомобіль чорного кольору марки «Toyota Prado» їхав по лівій крайній смузі приблизно 1,5 метри від крайнього лівого бордюру та проїхавши його автомобіль метрів за 20, різко змінив траєкторію руху вліво. Інших перешкод та автомобілів на проїжджій частині не було. Підбігши до місця ДТП побачив, що один пасажир вилетів з автомобілю та опинився під моторним відсіком, на передньому сидінні знаходилась дівчина без свідомості, і на задньому сидінні знаходилась дівчина, яку зажало між задньою стінкою кузова авто та сидінням, її ноги стирчали догори, вона сильно кричала і кликала на допомогу. Водій авто був неадекватний, почав тормошити дівчину що сиділа поруч, після того, як приїхали бійці АТО та розбили скло, щоб дістати дівчину із заднього сидіння, лаявся, кричав «Чого ви б'єте мені авто», постійно намагався піти, першу допомогу не надавав, швидку потерпілим не викликав. Також намагався всім казати, що не він був за кермом. На думку свідка водій знаходився у стані алкогольного сп'яніння, у нього була невиразна мова, погана координація. Щодо дорожньої обстановки зазначив, що подивившись в дзеркало заднього виду, після того, як сталося ДТП, ніяких перешкод не було, покриття дороги були мокрим, але не слизьким. Проїзжа частина була добре освітлена штучним світлом, видимість була хорошою.
		Показаннями свідка ОСОБА_22, який будучи допитаним під час судового розгляду пояснив, що працює в службі таксі «3040», виконуючи останній заказ, виїхав на просп. Московський, припаркувався в заглибленні перед заїздом на автозаправку, та очікував наступний заказ. Інший таксист також хотів припаркуватися поруч, але місця було недостатньо і він проїхав трохи далі, приблизно 30-50 м від виїзду від заправки і зупинився вздовж бордюру правого узбіччя дороги, впритул бордюру, снігового намету не було . Пізніше на телефон надійшов заказ і він почув сильний скрегіт, піднявши очі побачив, як авто вилітає на ліве узбіччя, б'ється об бордюр, потім об дерева, його розвертає майже на 180 градусів і зупиняється. Після чого, він на своєму авто швидко під'їхав до місця ДТП, намагався розгледіти скільки постраждалих у авто. Побачив дівчину на задньому сидінні, її викинуло в багажник, стирчали скривавлені ноги, відчинити дверці не виходило, і він викликав швидку допомогу. На передньому сидінні також була дівчина, вона уперлась обличчям в подушку безпеки, побоюючись що вона задихнеться взяв її за підборіддя і переклав на підголівник сидіння. Вона була у свідомості, могла говорити. Обійшовши авто попереду, побачив дівчину, по ознакам зрозумів, що допомогти їй вже нічим не можна, вона було мертва. Підійшовши до водійського сидіння, побачив водія, який був у крові, але знаходився у свідомості. Викликав швидку допомогу. Після прибіг водій таксі, про якого йшла мова раніше та перехожий хлопець, вони витягли водія з авто, по всім ознакам він був у стані сильного алкогольного сп'яніння: запах алкоголю, порушена координація, поведінка була агресивна, несамовита, почав грубити усім та виражатися нецензурною лайкою. Трохи пізніше під'їхало авто з військовими АТО, вони принесли молоток та почали розбивати скло, щоб з заднього сидіння дістати дівчину, вона дуже кричала. Водій підбіг, почав відбирати молоток, кричав « Не бийте авто!». Потім приїхали поліцейські, карета швидкої. Свідок зазначив, що водій авто заважав надавати першу допомогу постраждалим, неодноразово намагався зникнути з місця ДТП. Щодо дорожньої обстановки пояснив, що проїзна частина була добре освітлена, покриття було мокрим, але не слизьким, була відлига, по ходу руху автомобіля Toyota Prado перед дорожньо-транспортною пригодою ніяких авто не було.
		Показаннями свідка ОСОБА_23, який будучи допитаним під час судового розгляду пояснив, що він працює в патрульній поліції м. Харкова та перебуваючи на патрулюванні в січні місяці 2016 року, близько о півночі, йому зателефонували його співробітники, так як він є командиром роти та повідомили, що до них звернулися люди та повідомили, що сталося ДТП по проспекту Московському з трупами. Під'їхавши до місця ДТП він побачив розбитий автомобіль «Toyota», з переду лежала дівчина без ознак життя, одну потерпілу дівчину поклали до швидкої, а третю дівчину люди намагалися витягнути з автомобіля. Люди також показали йому водія авто, з яким він і залишився, через те, що в останнього вбачалися наявні ознаки алкогольного сп'яніння та він всіляко намагався кудись піти, та постійно комусь телефонував. Він одразу ж забрав його водійське посвідчення. Пізніше приїхала карета швидкої допомоги, забрали водія, щоб відвезти до четвертої лікарні невідкладної допомоги, оскільки ОСОБА_6 скаржився на погане самопочуття. Він посадив двох співробітників до карети швидкої в якості супроводу, а сам поїхав за ними. Прибувши до лікарні, водій поводив себе агресивно, неадекватно, не йшов на контакт. Після проведення огляду, рентгену, взяття аналізів, водія поклали в палату та вони до ранку чекали співробітників Фрунзенського районного відділу та поїхали. Ніякого примусу до ОСОБА_6 не застосовували, з боку працівників поліції відбувалось поліцейське піклування, оскільки ОСОБА_6 перебував у нетверезому стані та вів себе агресивно.
		Показаннями свідка ОСОБА_24, який будучи допитаним під час судового розгляду, повідомив, що він працює інспектором управління патрульної поліції м. Харкова та в січні 2016 року, близько 23.00-00.00 годині ночі, він виконував обов'язки щодо патрулювання Орджонікідзевського району. Їм зателефонували з чергової частини «Харків 55» та повідомили про те, що у Фрунзенському районі сталося ДТП та через відсутність вільних автомобілів у Фрунзенському районі дали розпорядження поїхати туди. Він разом з командиром роти приїхав до місця ДТП. По приїзду він побачив розбитий автомобіль, який знаходився за межами проїжджої частини на розподільчій полосі біля дерев, та дівчина з заднього сидіння лежала з переду нього, накрита простирадлом. Друга дівчина була вже в кареті швидкої допомоги, а третя сиділа на передньому пасажирському сидінні, її достали звідти медичні співробітники, поклали на носилки і віднесли до швидкої. Було багато людей, стояла карета швидкої допомоги. Водій ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння стояв біля автомобіля, від нього був явний запах алкоголю, червоні очі, уповільнена мова та нестійка хода. Водію стало погано, приїхала ще одна карета швидкої допомоги та вони поїхали до четвертої лікарні невідкладної допомоги, медичні співробітника попросили їх супроводити. Він спочатку перебував в патрульному автомобілі, а пізніше, біля супермаркету «Таврія» зупинився та пересів до карети швидкої, через те, що напарник попросив допомогти йому. Приблизно через 30 хвилин вони приїхали до лікарні та перебували разом з ОСОБА_6, оскільки останній вів себе дуже агресивно, та робітники медичної установи просили допомогти ним. Крім того, медичні працівники просили ОСОБА_6 залишитися, оскільки у нього була рвана рана на голові. Також свідок зазначив, що ніякого примусу з боку робітників поліції до ОСОБА_6 не застосовувалось, та якщо медичні робітники його би відпустили, вони ніяким образом його би не затримували. ОСОБА_6 потребував медичної допомоги. Вони залишались у приміщенні лікарні приблизно до 04.00-05.00 години ранку.
		Показаннями свідка ОСОБА_25, який будучи допитаним під час судового розгляду повідомив, що він працює інспектором в управлінні патрульної поліції м. Харкова та 13.01.2016 року він перебуваючи в складі екіпажу разом з командиром 1 роти 7 батальйону під час патрулювання Орджонікідзевського району. Поступив сигнал на телефон від колег про те, що на пр. Московському сталося серйозне ДТП. По приїзду, на місці вже перебували карети швидкої допомоги та лікарі, які надавали допомогу, свідки та його колеги, які охороняли місце ДТП. На місті ДТП особу ОСОБА_6 встановить не представилось можливим, не було документів. ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки він нього був різкий запах алкоголю, невнятна мова. Робітники поліції здійснювали поліцейське піклування, оскільки ОСОБА_6 знаходився у нетверезому стані, вів себе зухвало та агресивно, а крім того для уникнення можливого самовправства з боку присутніх під час ДТП свідків, з якими він постійно сварився внаслідок пошкодження його машини задля врятування людей, які у ній перебували. Після того, як відвезли потерпілих до лікарні, водія даного автомобіля також забрала карета швидкої допомоги для надання допомоги та вони направилися до лікарні, за проханням медичних робітників. Під час перевезення, він знаходився в автомобілі швидкої разом з водієм, який поводив себе неадекватно, почав ногою намагатися вибити задні двері, та медики просили допомогу, оскільки у кареті швидкої допомоги знаходиться дорога техніка. Він попросив свого колегу сісти до нього. Вже разом, вони приїхали до лікарні де перебували разом з водієм. Також свідок пояснив, що згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_02_06/pravo1/T150580.html?pravo=1" title="Про Національну поліцію; нормативно-правовий акт № 580-VIII від 02.07.2015" target="_blank">ЗУ «Про національну поліції»</a> вони піклувалися про потерпілого, надавали йому допомогу, оскільки, крім іншого, йому було важко пересуватися, посадили у крісло. Після взяття крові допомогли йому дійти до палати та виїхали до місця дислокації на перезміну. Свідок зазначив, що ніякого психологічного або фізичного примусу до ОСОБА_6 застосовано не було.
		Показаннями свідка ОСОБА_26, який будучи допитаним під час судового розгляду повідомив, що знаходячись у дворі навпроти будинку № 232 по проспекту Московському у м. Харків, він почув звук удару автомобілю та крик дівчини, одразу підбігши туди побачив дівчину, яка лежала попереду автомобіля, але вона була вже без ознак життя. Підбігли ще два таксиста та почали відкривати автомобіль, побоюючись, що він може загорітися. Усі стекла були цілі, окрім заднього пасажирського з права, яке було вибито, спрацювали усі подушки безпеки. Вони відкрили водійські двері, там перебував молодий чоловік, з права сиділа дівчина,усі були непритомні. Потім він почув, як з заднього сидіння кричить ще одна дівчина, відкривши задні двері, він побачив, що вона висіла на спинці заднього сидіння, її затиснуло між дахом та підголівником сидіння. Пізніше приїхала поліція, швидка, та вони разом загальними зусиллями вибили заднє вікно, прибрали підголівник та витягнули дівчину, її поклали на носилки та віднесли у швидку. Потім молодий чоловік прийшов до тями, вчепився за кермо, яке було майже відірване, поводив себе неадекватно, стрибав на співробітників поліції. Також водій не намагався оказати допомогу постраждалим, а тільки хвилювався за свій автомобіль. Водій перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки свідок відчув запах алкоголю він нього, та у нього була не зв'язана мова, нестійка хода та запах перегару. 
		Показаннями свідка ОСОБА_27, який будучи допитаним під час судового розгляду пояснив, що він є лікарем-хірургом 4-ї міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. А. І. Мещанінова, та 13.01.2016 року знаходився на нічній зміні, коли до їх закладу доставили ОСОБА_6 Зазначив, що події тієї ночі пам'ятає дуже погано. Пояснив, що пацієнти, які поступають до медичної установи, для діагностування стану здоров'я здають необхідні аналізи: мочу, кров, в тому числі на наявність алкоголю, що регламентовано наказом лікарні та МОЗом. У разі незгоди пацієнта проходити обстеження, необхідно написати відмову. Розповів, що він оглядав ОСОБА_6 та приймав рішення щодо його госпіталізації. На питання, чи можливо примусово відібрати аналізи у пацієнта, відповів, що у разі, якщо людина знаходиться у стані сильного збудження, лікарі можуть прийняти рішення, щодо примусового збору аналізів, через те, що такий стан може призвести до тяжких наслідків, навіть до коми. Адекватність пацієнта визначається лікарями бригади за його психологічним станом. Особисто не був присутній при відібранні крові у ОСОБА_6 та про те, чи збереглися зразки крові в лабораторії лікарні йому не відомо. Ніяких порушень, з боку лікарів, під час огляду та відібрання аналізів у ОСОБА_6- не встановлено.
		Суд, виходячи з принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_137/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#137" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 22 КПК України</a>, прийняв відмову сторони обвинувачення від допиту у судовому засіданні свідка обвинувачення ОСОБА_28 в зв'язку з неможливістю забезпечення явки цього свідка у судове засідання.
		Змістом протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 13.01.2016 року, проведеного в період часу з 02.30 год. до 04.30 год. в присутності понятих та судово-медичного експерта, даними які маються у схемі к протоколу огляду місця ДТП, фототаблицей, згідно якої зафіксовано місто ДТП, відображено знаходження автомобіля після ДТП, пошкодження, яки отримав автомобіль після ДТП, сліди шин автомобіля та інші об'єктивні дані, які відображають картину ДТП, яка відбулась 13 січня 2016 року за участю автомобіля "Toyota Land Cruzer", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 (том 1, а.с. 125-147).
		Змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 09.02.2016 року, який проводився з 20 години 35 хвилин до 21 години 05 хвилин, за участю свідка ОСОБА_22, потерпілого ОСОБА_16, експерта автотехніка ОСОБА_29, під час якого ОСОБА_22 зазначив, що він знаходився 13.01.2016 року у своєму автомобілі, припаркований біля АЗС «АНР». Погодні умови були сприятливі, без опадів, було включене міське електроосвітлення. Перебуваючи у вказаному місці, він почув звук гальмування, а потім побачив автомобіль"Toyota Land Cruzer», державний реєстраційний номер. НОМЕР_1, який рухався по пр. Московському у напрямок центра м. Харкова. Далі автомобіль"Toyota Land Cruzer» не впоровся з керуванням, здійснив виїзд на розділяючий газон ліворуч по ходу свого руху, де допустив наїзд лівою стороною автомобіля на перешкоду - дерево, далі автомобіль розвернуло і він здійснив наїзд на друге дерево правою стороною автомобіля. Перед тим, як водій втратив керування, перешкод на його руху ніяких не було. Проїзна частина була чистою. Також під час зазначеного слідчого експерименту були проведені заміри, згідно яких автомобіль до зміни напряму руху рухався зі швидкістю 135 км/год., що було встановлено експериментальним шляхом. (шляхом декількох заїздів). Відомість було біля 150 метрів.
		Змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 09.02.2016 року, який проводився з 20 години 00 хвилин до 20 години 35 хвилин,  за участю свідка ОСОБА_19, потерпілого ОСОБА_16, експерта автотехніка ОСОБА_29, під час якого свідок ОСОБА_19 показав, що 13.01.2016 року, приблизно о 00.15 годин, він перебував на пр.. Московському, а саме біля автозаправки «АНР». Погодні умови були сприятливі, без опадів, дорожнє покриття було мокрим. Перебуваючи на вказаній вулиці, ОСОБА_19 звернув увагу на автомобіль Toyota, який рухався по пр.. Московському на високій швидкості. Проїхавши біля 30 метрів, водій автомобіля Toyota не впоровся з керуванням та виїхав на розділяючий газон ліворуч по ходу свого руху, де допустив наїзд лівою стороною автомобіля на перешкоду - дерево, далі автомобіль розвернуло і він здійснив наїзд на друге дерево правою стороною автомобіля. Перед тим, як водій автомобіля Toyota не впоровся з керування він рухався в напрямок центу міста. Далі, відповідно протоколу, ОСОБА_19 показав на місці обставини ДТП. Також під час зазначеного слідчого експерименту були проведені заміри, згідно яких автомобіль до зміни напряму руху рухався зі швидкістю 135 км/год., що було встановлено експериментальним шляхом. (шляхом декількох заїздів). До протоколу надана схема до протоколу огляду.(а.с.157-162, том.2).
		Змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 09.02.2016 року, який проводився з 21 години 00 хвилин до 21 години 30 хвилин,  за участю обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката Задніпровьского О. П., потерпілого ОСОБА_16, експерта автотехніка ОСОБА_29, та під час проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_6 показав, що 13.01.2016 року, приблизно о 00.15 годин, він рухався на своєму технічно справному автомобілі Toyota по пр. Московському в напрямок центу. Під час руху ОСОБА_6 виявив автомобіль, який був розташований правою стороною по ходу його руху, далі ОСОБА_6 різко вивернув руль ліворуч, що було далі він не пам'ятає. Далі ОСОБА_6 показав на місці та шляхом замірів було вставлено, що до зміни напрямку руху автомобіля Toyota рухався на відстані 2,7 метра до правого краю проїзної частини (з урахуванням сніжного накату) зі швидкістю 70-80 км/год., що було встановлено зі слів водія. Під час руху ОСОБА_6 виявив автомобіль, який був припаркований на відстані 2,4 метра від лівого габариту до правого краю проїзної частини, з урахуванням накату 0,9 метрів.
		Суд, при оцінці доказів, критично ставиться до показань, які були дані ОСОБА_6 під час зазначеного слідчого експерименту, оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_22, змістом проведених слідчих експериментів за їх участю, змістом даних схеми дорожньо-транспортної пригоди.
		Змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 07 квітня 2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката Задніпровського О.П., потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_16, представника потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_4, свідка ОСОБА_19, під час якого ОСОБА_6 пояснив, що 13.01.2016 року близько 00.15 годин він слідував на керованому ним автомобілі Тойота Ленд Крузер 150, державний номерний знак НОМЕР_3 по просп. Московському в м. Харкові з боку станції метро Масельського в сторону ст. метро Армійська зі швидкістю близько 70 км/год. Під час руху несподівано на його смузі з'явився автомобіль ДЕУ Сенс. Він відразу вивернув рульове колесо вліво, так як проїжджа частина була мокра, його автомобіль понесло вліво і викинуло на роздільний газон вліво по ходу його руху. Під час проведення слідчого експерименті свідок ОСОБА_19 пояснив, що 13.01.2016 року близько 00.15 годин він знаходився на місці водія в автомобілі ДЕУ СЕНС, державний номерний знак НОМЕР_4, служби таксі 30-40, який був припаркований по просп. Московському у напрямку ст. метро «Армійська», біля правого бордюру за ВС АNP. На той момент були вимкнені габаритні вогні освітлення, але на даху був встановлений Лайтбокс 30-40, який світився. На той момент була погода без опадів, проїжджа частина була морка, увімкнено міське електроосвітлення. Свідок ОСОБА_19 заявив, що погодні умови зараз наближені до тих, що були на момент ДТП 13.01.2016 року, а також видимість повністю ідентична тій, яка була на момент ДТП 13.01.2016 року. Під час проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що цей автомобіль ДЕУ СЕНС був розташований на проїжджій частині пр. Московського в напрямку ст. метро «Армійська» на відстані 1,0 м. від правих габаритів автомобілю ДЕУ СЕНС до правого бордюрного каменю по ходу руху в напрямку ст. метро «Армійська» і на відстані 7,5 м. від електроопори №323 до задньої частини автомобілю ДЕУ СЕНС. Далі, заміром рулетки встановлено, що автомобіль Тойота, як вказав обвинувачений ОСОБА_6, керований ним на момент ДТП рухався на S-2, 0 м. від правих габаритів автомобілю Тойота до правого бордюрного каменю по ходу його руху. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 заявив, що він рухався зі швидкістю приблизно 70 км/год. Від замірів експериментальним шляхом швидкості руху обвинувачений ОСОБА_6 відмовився. Далі, заміром рулетки встановлено, як вказав обвинувачений ОСОБА_6, що автомобіль ДЕУ СЕНС він виявив на відстані м від передньої частини автомобілю Тойота до задньої частини автомобілю ДЕУ СЕНС. Також, обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що він одномоментно виявив автомобіль ДЕУ СЕНС та зманеврував вліво, щоб об'їхати цей автомобіль. Як вказав обвинувачений ОСОБА_6 місце виїзду автомобілю Тойота до проїжджої частини вліво розташовано на S-14,1м. від задньої частини припаркованого автомобілю ДЕУ СЕНС, що встановлено замірами рулетки. Заміром рулетки було встановлено, що електроопора № 323 розташована на відстані 77 м до будівлі №269 (Харківський завод сантехвиробів). Обвинувачений ОСОБА_6 відмовився від встановлення видимості дороги та автомобілю ДЕУ СЕНС з робочого місця водія автомобілю. Також пояснивши, що видимість на цей час відрізняється від тої, яка була на момент ДТП, однак так як свідок ОСОБА_19 заявляє, що видимість зараз , на момент проведення слідчого експерименту, аналогічна тій, яка була на момент ДТП, далі була встановлена об'єктивна видимість з робочого місця водія автомобіля Тойота при умовах освітлення, аналогічним на момент ДТП: автомобіля ДЕУ СЕНС-більше 200 м., проїжджої частини-необмежена. Далі, свідок ОСОБА_19 вказав, що він встановив автомобіль на відстані 0,2 м. від правих габаритів автомобілю до правого бордюрного каменю  по ходу руху транспорту в напрямку ст. метро «Армійська», не доїжджаючи передньою частиною автомобілю ДЕУ СЕНС 23,7 м. до електроопори №323, що встановлено замірами рулетки. Як вказав свідок ОСОБА_19, він виявив автомобіль Тойота, коли той рухався зі швидкістю більше 100 км/год. на відстані 4,2 м. від правих габаритів Тойота до правого бордюрного каменю по ходу руху в напрямку ст. метро «Армійська» і знаходився на S -1,5 м. від передньої частини автомобілю Тойота до передньої частини автомобілю ДЕУ СЕНС. Далі, як вказав свідок ОСОБА_19 автомобіль Тойота змінив напрямок руху вліво на відстані 17,0 м. від передньої частини ДЕУ СЕНС до задньої частини Тойота, що встановлено заміром рулеткою. Також, заміром рулетки ,як вказав свідок ОСОБА_19 встановлено, що автомобіль Тойота з моменту зміни напрямку руху вліво подолав S-32,4 м. Свідок ОСОБА_19 вказав, що саме так розташовувався його автомобіль ДЕУ СЕНС на момент ДТП 13.01.2016 року, після чого, щоб надати допомогу постраждалим ,він під'їхав ближче до місця кінцевого розташування пошкодженого автомобіля Тойота і встановив автомобіль ДЕУ СЕНС таким чином, як вказав на момент слідчого експерименту зараз, обвинувачений ОСОБА_6 Замірами рулетки встановлено, що ширина проїжджої частини пр. Московського в напрямку ст. метро «Армійська» від бордюрного каменю до бордюрного каменю складає 9,2 м. При цьому свідок ОСОБА_19 заявив, що на момент ДТП 13.01.2016 року проїжджа частина була саме така ,як зараз, без снігового намету. Обвинувачений ОСОБА_6 заявив, що на момент ДТП 13.01.2016 року на проїжджій частині пр. Московського по ходу його руху був сніжний накат 0,5 м з лівого краю і 0,9 м з правого краю. Також обвинувачений ОСОБА_6 заявив, що за межами проїзної частини пр. Московського з обох сторін був сніжний покров, при цьому сніг був брудний. Свідок ОСОБА_19 заявив, що за межами проїзної частини снігу не було, що також було підтверджено потерпілим ОСОБА_16
		Суд, при оцінці доказів по справі, ставиться критично до заперечень адвоката обвинуваченого, щодо проведення слідчого експерименту в інших погодних умовах, оскільки відповідно змісту протоколу проведення слідчого експерименту він був проведений з 23.55 годин 6 квітня 2017 року по 03.55 годин 07 квітня 2017 року, тобто у нічний час доби. Під час слідчого експерименту було увімкнено міське електропостачання, тобто освітлення відповідало у повному обсязі освітленню, яке було 13 січня 2016 року під час ДТП, що також під час проведення слідчого експерименту підтвердили свідок ОСОБА_19 та потерпілий ОСОБА_5 Так, як вбачається з довідки - за допомогою спецтехніки (поливальні машини) бригада №7, проїжджа частина вкрита водою, тобто стан проїжджої частини мокрий. Також суд зазначає, що хоча зазначений слідчий експеримент був проведений за клопотанням сторони захисту, під час нього не було встановлено будь яких нових даних, які б потребували проведення повторних або додаткових автотехнічних експертиз, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту 07 квітня 2017 року відмовився як від замірів експериментальним шляхом швидкості руху автомобіля, під своїм керуванням, так і від встановлення видимості дороги та автомобілю ДЕУ СЕНС з робочого місця водія автомобілю.
		Змістом ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2016 року, згідно якої було задоволене клопотання старшого слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ Національної поліції України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_31 у кримінальному провадженні № 1201622000000028 та надано право тимчасового доступу до забору крові ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, що зберігається у ХМКЛШНМД № 4 ім. О.І. Мещанінова, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 3-А, - з можливістю її тимчасового вилучення. (том 2, а.с.88).
		Змістом протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 01 лютого 2016 року, згідно якого старший слідчий відділу розслідувань ДТП СУ ГУ Національної поліції України в Харківській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_31 по кримінальному провадженні №1201622000000028 у приміщенні лабораторії ХМКЛШНМД № 4 ім. О.І. Мещанінова за участю ОСОБА_32, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.01.2016 р. з 12.10 год. по 12.20 год. вилучив флакон зі зразком крові ОСОБА_6 Відповідно до опису речей та документів ,які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, 01.02.2016 р. - вилучений герметично закритий флакон зі зразками крові ОСОБА_6, який поміщений в пакет та опечатаний за участю понятих. (том 2, а.с.89-90).
		Висновком експерта №126-С/16 від 13 січня 2016 р., складеного судово -медичним експертом відділу судово -медичної експертизи трупів відділення №2 Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_33, згідно якого на підставі даних судово- медичної експертизи трупа ОСОБА_8, з врахуванням даних лабораторних досліджень були встановлені наступні тілесні ушкодження: 1) голови: травма голови у вигляді численних переломів кісток склепіння і основи черепа (лобової кістки, лівої тім'яної кістки, правої та лівої скроневої кістки, потиличної кістки, клиноподібної кістки, численних розривів твердої мозкової оболонки в області передньої черепної ямки, субдуральних гематом (крововиливів під твердою мозковою оболонкою) в задній черепній ямці на всьому протязі, в області лівої тім'яної частки, субарахноїдальних крововиливів (крововиливів під м'якими мозковими оболонками) в області лівої тім'яної частини, лівої потиличної частини, на мигдалинах мозочка на всьому протязі з переходом на стовбур мозку, руйнування речовини головного мозку та м'яких його оболонок на базальній поверхні правих та лівих лобових частин руйнування костей та хрящів носу з наявністю крововиливів в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в скронево -темяній області справа і в потилочній області справа, численні садна на правій половині обличчя, зариблені рани в області проекції правої надбрівної дуги, розтрощення шкіри ті червоної кайми губ в області правого кута роту ); 2) тулубу: травма грудей та живота, таза у вигляді розриву міжхребцевого диску між тілами 3 і 4 грудних хребців і поздовжньої зв'язки зі зміщенням верхнього відділу хребта назад і руйнуванням спинного мозку і його оболонок, відриву правого купола діафрагми, руйнування зчленування рукоятки і тіла грудини, крововиливів в плевральні порожнини, конструкційних (непрямих) переломів 1, 2 лівих ребер і 1, 5, 6, 7, 8, 9 правих ребер по навколохребтовій лінії, 2, 3, 4, 5 , 6 лівих ребер по середньо лінії, локальних (прямих) переломів 2, 3, 4, 5, 6, 7 правих ребер по середній пахвовій лінії з масивними крововиливами під пристінковою плеврою в зоні переломів, з множинними щілиноподібними ушкодженнями плеври в зоні переломів по навколохребтовій лінії, руйнування правої частки печінки, розрив крестцово-хребетного зчленування справа і зліва, розриву лобкового симфізу; 3) кінцівок: а) права нижня кінцівка: садна на передній поверхні стегна в нижній третині і на зовнішній поверхні його в середньої третини, синець на зовнішній поверхні стегна у верхній третині, на зовнішній поверхні гомілки у верхній третині; б) права верхня кінцівка: вколоченний (Відкритий перелом плечової кістки в нижній третині, множинні поверхневі різані рани на розгинальній і ліктьовий поверхні передпліччя, забита рана 1 в проекції ліктьового відростка ліктьової кістки. Також встановлено ознаки масивного струсу тіла у вигляді вогнищевих підплевральних крововиливів в області коренів легень, крововиливів в області основи серця, в області воріт селезінки, в області кореня брижі.     Всі зазначені ушкодження утворилася майже миттєво в результаті впливу зі значною силою тупих предметів (предмета), індивідуальні особливості впливати поверхні яких в пошкодженнях не відобразилися, в термін - недовго до настання смерті, на що вказує характер і морфологічні особливості ушкоджень, а також дані судово- гістологічного дослідження (Гістологічний і цитологічний методи дослідження в судовій медицині. ОСОБА_34, Мітяєва HA, М., «Медицина», 1980; Інформаційний лист про «Визначення давності ушкодження м'яких тканин при механічній травмі за морфологічними критеріями», Москва, 2007р.). Характер і морфологічні особливості ушкоджень не виключають можливості їх утворення в умовах ДТП (травма всередині салону автомобіля в результаті безпосереднього впливу його частин, здавлення між ними), тобто в термін і за обставин, зазначених у постанові.     Керуючись п. 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних пошкодженню», затверджених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1995_01_17/pravo1/REG784Z.html?pravo=1" title="Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України [ЗМІСТ]; нормативно-правовий акт № 6 від 17.01.1995" target="_blank">наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95г</a>., Дана травма голови, грудей і живота, таза, перелом правої плечової кістки мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.1, 2.1.3 «б», «в», «г», «л», «м», «н», «о» «Правил ...»), множинні синці, садна, рани на голові, тулубі та кінцівках - ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3 «Правил ...»).     На підставі вищевикладеного, експерт дійшов висновку, що причиною смерті ОСОБА_8 стала поєднана травма тіла у вигляді зазначеної сукупності пошкоджень з наявністю множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, множинних внутрішньочерепних крововиливів, що ускладнилося розвитком гострого розладу мозкового кровообігу, і стало безпосередньою причиною смерті. (т. 2, а.с. 92-95).
		Висновком експерта №164-Т/16/126-С/16 від 13 січня 2016 р., складеного судово -медичним експертом - токсикологом відділення судово -медичної токсикології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_35, згідно якого на підставі судово- медичної експертизи крові трупу ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 зроблено висновок, що в крові виявлено етиловий спирт в кількості 2,41 проміле. Метиловий, ізопропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. (т. 2, а.с. 99).
		Висновком експерта №104-Гс/16 /126-с/16 від 21 січня 2016 р., складеного судово -медичним експертом відділення судово -медичної гістології обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_36, згідно якого при судово-медичній експертизі гістологічних препаратів з надісланих шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, жінки, виявлені наступні зміни - в головному мозку, мозочку субарахноїдальний крововилив без клітинної реакції. В півкулі мозку - пошкодження мозкової тканини з крововиливами. Виражений комбінований набряк в головному мозку. Крововиливи в пошкодженій паренхімі печінки, селезінки. Субдуральний крововилив, крововиливи в пошкодженій твердої мозкової оболонки. Дифузний, інфільтруючий крововилив в м'яких покровах голови потиличної області справа, крововилив в діафрагмі - без клітинної реакції. Переважне недокрів'я внутрішніх органів. Дисемінований, місцями зональний жировий гепатоз. (т. 2, а.с.100-101).
		Висновком     експерта № 43к-Ис/16 від 13 січня 2016 р., складеного судово -медичним експертом відділення судово -медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації  ОСОБА_37, згідно якого кров від трупу громадянки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 (№126-с/16), належить до групи В з ізогемагглютинином анти -А. (т.2, а.с.102).
		    Висновком експерта № 25- Ат/16 від 25 січня 2016 р., складеного судово -медичним експертом відділення №1 відділу судово -медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_38, згідно якого на підставі судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_41, 44 роки, з огляду на відомості з історії хвороби, у відповідь на поставлені питання, експерт прийшов до наступних висновків: у зв'язку з подією, можливо, 13.01.16 г. у гр. ОСОБА_41 мали місце пошкодження: а) голови - кровопідтечність м'яких тканин орбітальних областей, забита рана правої тім'яної області, крововиливи в м'які покрови голови, лінійні переломи кісток склепіння та основи черепа, крововиливи в м'яку і під тверду мозкові оболонки, вогнища забитого-розтрощення базальних відділів лобової і скроневої часток справа , інтрацеребральна гематома і вогнище контузії лівої скроневої частки, контузія обох лобових часток, вторинне ішемічне розм'якшення речовини головного мозку, забій -головного мозку; б) тулубу - забій легенів і серця, перелом правої ключиці; в) кінцівок - садно м'яких тканин лівої гомілки. Причиною смерті гр. ОСОБА_42, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_9. о 22.40 год. в лікарні швидкої допомоги, явилася відкрита черепно-мозкова травма, що ускладнилася в своєму перебігу набряком- набуханням головного мозку, вторинним ішемічним розм'якшенням речовини головного мозку. Перераховані пошкодження утворилися від впливу тупих твердих предметів, могли утворитись в умовах ДТП, при обставинах, викладених в історії хвороби, у своїй сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. При надходженні в стаціонар в крові потерпілої виявлено етиловий спирт в кількості 1,917 промле, що за офіційною таблицею відповідає алкогольному сп'янінню середнього ступеню. Результати судово-гістологічної експертизи при необхідності будуть надані додатково за запитом судово- слідчих органів. (т. 2, а.с.103-105).
		    Висновком № 75- А/16 від 13 січня 2016 р., складеного судово -медичним експертом відділення №1 відділу судово -медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_43, згідно якого у зв'язку з подіями 13.01.2016 р. у гр. ОСОБА_6, 41 рік, мали місце наступні ушкодження: забійні рани чолової області - це ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п. 2.3.5 Правил «судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»); переломи кісток тазу справа, ушкодження зв'язок лівого колінного суглобу - це ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я (п. 2.2.2 Правил «судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»). Наявні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів , можливо, в умовах дорожньо-транспортної пригоди, на яку вказано в постанові слідчого та відомо з історії хвороби. Між ушкодженням, яке мало місце у гр.. ОСОБА_6 та дорожньо-транспортною пригодою, на яку вказано у постанові слідчого, вбачається причинно- наслідковий зв'язок. Під час вступу до стаціонару в крові гр.-на ОСОБА_6 знайдений алкоголь у кількості 2,533 проміле, що за офіційною таблицею відповідає сильному алкогольному сп'янінню. (т. 2, а.с.106-107).
		    Висновком експерта № 76- А/16 від 13 січня 2016 р., складеного судово -медичним експертом відділення №1 відділу судово -медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації  ОСОБА_43, згідно якого на підставі вищевикладеного, у відповідь на поставлені питання, експерт дійшов висновків: у зв'язку з подіями 13.01.16 р. у гр-ки ОСОБА_44, 30 років, мали місце наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами - це ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п. 2.3.5. Правил «судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних ушкоджень»); переломи кісток тазу; закритий осколковий перелом обох кісток правого передпліччя у верхній третині із зсувом - це ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню важкості по критерію тривалості розладу здоров'я (п. 2.2.2. Правил «судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних ушкоджень».). Наявні ушкодження утворилися в результаті дії тупих твердих предметів, можливо, в умовах дорожньо-транспортної пригоди, на яку вказано в постанові слідчого. Під час вступу до стаціонару реакція «Алкотест» у гр.-ки ОСОБА_44 -позитивна.(т. 2. а.с. 108-109).
		    Висновком експерта № 53/16 від 02.02.2016 року, та фототаблиціє до нього, складеного судовим експертом сектору авто технічних досліджень Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_45, згідно якого на момент експертного огляду рульове керування автомобіля НОМЕР_5 працездатному стані, при якому малась несправність у вигляді деформації рульового колеса. До ДТП, рульове керування автомобіля НОМЕР_5 знаходилося у працездатному стані при якому були відсутні які-небудь несправності, які могли б впливати на його вихідні параметри. На момент експертного огляду, ходова частина автомобіля НОМЕР_5 знаходилась у непрацездатному і несправному стані через деформацію закраїни диска переднього лівого колеса та відповідно розгерметизацію переднього лівого колеса. До ДТП ходова частина автомобіля НОМЕР_5 знаходилася в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, які могли б впливати на її вихідні параметри. На момент експертного огляду і до ДТП, гальмівна система передніх коліс автомобіля НОМЕР_5 знаходилася в працездатному стані. На момент експертного огляду гальмівна система задніх коліс автомобіля НОМЕР_5, при вимкненому запаленні та незаведеному двигуні, та відповідно, при непрацюючому гідравлічному підсилювачі гальм, не спрацьовувала. З причин зазначених в дослідницькій частині висновку, у умовах місця огляду, увімкнути запалення та завести двигун, та відповідно перевірити, при працюючому гідравлічному підсилювачі гальм, працездатність гальмівних механізмів задніх коліс не представилось можливим. 2.Несправність рульового керування автомобіля НОМЕР_5 у вигляді деформації рульового колеса утворилась в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Несправність ходової частини автомобіля НОМЕР_5 у вигляді деформації закраїни диска переднього лівого колеса автомобіля НОМЕР_5 та відповідно і розгерметизації переднього лівого колеса виникла в результаті ДТП. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання: «Якщо несправні зазначені системи, то коли виникли несправності, до події або після ДТП ?», у відношенні до гальмівної системи задніх коліс автомобіля НОМЕР_5 не представляється можливим. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання: «Чи могли бути дані несправності виявлені водієм до події ?», у відношенні до ходової частини рульового керування автомобіля НОМЕР_5, позбавлено логічного сенсу. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання: «Чи могли бути дані несправності виявлені водієм до події ?», у відношенні до гальмівної системи задніх коліс автомобіля НОМЕР_5, в тому випадку, якщо малися несправності, не представляється можливим. (т.2 а.с.127).
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував факту справності автомобілю"Toyota Land Cruzer 150", який перебував під його керуванням
		    Висновком судової автотехнічної експертизи № 886 від 18.02.2016 року та фототаблицію до нього, складеного судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. Професора М.С. Бокаріуса  ОСОБА_47, відповідно якого швидкість руху автомобіля Тойота перед початком руху в стадії бічного юзу та послідуючим наїздам на дерева становила не менше 75 км/год. (т. 2, а.с.129-132).
		Висновком експерта № 138/16 від 18.02.2016 року, складеного судовим експертом сектору автотехнічних досліджень Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_29 згідно якого у дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України. Технічна можливість уникнути ДТП для водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У діях водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6 маються невідповідності вимогам п. 12.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП.
		    Суд критично ставиться до тверджень сторони захисту щодо недопустимості зазначеного доказу, внаслідок того, що зазначений експертний висновок не підписаний експертом. Так, у судовому засіданні, був допитаний судовий експерт ОСОБА_29, який підтвердив надання цього висновку та у повному обсязі підтвердив його висновки. Також зазначив, що внаслідок великої завантаженості, підпис на висновку не проставлена. Але, при цьому суд зазначає, що відсутність підпису експерта, який у судовому засіданні у повному об'ємі підтвердив надані ним висновки не спростовує надані ним висновки, які узгоджуються з зібраними по справі доказами. 
		Висновком експерта № 138/16 від 18.02.2016 року, складеного судовим експертом сектору авто технічних досліджень Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_29, згідно висновку якого - відповідно показань свідка ОСОБА_48 - у даній дорожній обстановці водій автомобіля "Toyota Land Cruzer", р.н. НОМЕР_9 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 2.1,.12.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України. Технічна можливість запобігання даної ДТП для водія ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У діях водія ОСОБА_6 маються невідповідності вимогам п. 12.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України, які з технічної точки зору, перебувають в причинному зв'язку з настанням події. Згідно показань свідка ОСОБА_19 - у даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_7 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.1, 12.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України. Технічна можливість запобігання даної ДТП для водія ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У діях водія ОСОБА_6 маються невідповідності вимогам п. 12.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України, які з технічної точки зору, перебувають в причинному зв'язку з настанням події. Згідно показань підозрюваного ОСОБА_6 У даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_7 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12.1, 12.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України. Технічна можливість запобігання даної ДТП для водія ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1 і 12.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України, для чого у нього не, було будь-яких перешкод технічного характеру. У діях водія ОСОБА_6 маються невідповідності вимогам п. 12.1, 10.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_21/ed_2018_01_01/pravo1/KP011306.html?pravo=1#21" title="Про Правила дорожнього руху; нормативно-правовий акт № 1306 від 10.10.2001" target="_blank">Правил дорожнього руху</a> України, які, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв'язку з настанням події.(т.2, а.с .147-150).
		Обґрунтування стороною захисту своєї недовіри до висновків № 138/16 від 18.02.2016 року та № 886 від 18.02.2016 року, складених судовим експертом сектору автотехнічних досліджень Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_29 внаслідок недостатньої, на думку адвоката, кваліфікації експерта є надуманими та не знайшли свого підтвердження належними доказами з боку захисту. Також у даному випадку відсутній конфлікт інтересів між експертом та керівництвом органів внутрішніх справ, у зв'язку з відсутністю їх безпосереднього підпорядкування.
		Висновком експерта №1016-Т/16/ від 01 лютого 2016 р., складеного судово -медичним експертом - токсикологом відділення судово -медичної токсикології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації  ОСОБА_49, згідно якого при судово-медичній експертизі зразка крові гр-на ОСОБА_6 41 рік, вилученого 01.02.2016р. з лікарні МКЛШНМ ім.проф.Мещанінова, знайдено етиловий спирт в кількості - 2,09 проміле. Метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено. Також в зазначеному висновку вказано, результат експертизи має відносне значення внаслідок порушення терміну зберігання об'єкта дослідження (більше 10 діб). (т.2, а.с.151).
		Суд зазначає, що розбіжності, встановлені висновком експерта № 75-А/16 від 13.01.2016-16.02.2016 року, та висновком експерта №1016-Т/16/ від 01 лютого 2016 р. щодо кількості наявності алкоголю у крові ОСОБА_6 пояснюються терміном проведення судово-медичної експертизи.
		Даними, які містяться речовому доказі по матеріалам кримінального провадження № 12016220000000028 від 13.01.2016 року, а саме лазерному DVD-диск «Videx Excellenti», 47 GB 120 min, на якому містяться наступні відеозаписи: 20160113122606000396; 20160113123056000402; 20160113123330000406; 20160113123544000409; 20160113123607000412; 20160113123851000416; 20160113122742000398; 20160113123145000403; 20160113123403000407; 20160113123554000410; 20160113123711000414; 20160113123929000419; 20160113123007000401; 201601133123234000404; 20160113123454000408; 20160113123554000411; 20160113123801000415. (Т.1., а.с. 192)
		Під час судового засідання були дослідженні зазначені відео файли, на яких знайшло своє відображення прибуття робітників поліції на місце ДТП, виклик карети швидкої допомоги та транспортування ОСОБА_6 до лікарні, та знаходження обвинуваченого у лікарні, а також поліцейських. Крім того, як вбачається з оглянутих відео файлів, обвинувачений постійно телефонував своїм знайомим, що підтверджує пояснення робітників поліції про можливість та не обмеження з їх боку у спілкуванні ОСОБА_6, до нього приїжджала знайома. Також, з оглянутих відео файлів вбачається, ОСОБА_6 була оказана медична допомога, перебинтована голова, вся у крові, він важко сам пересувався та йому допомагали робітники поліції. Факт застосування примусу або якого - небудь іншого психологічного або фізичного насилля з боку робітників поліції над ОСОБА_6 зазначені відео файли не містять.
		Також факт перебування у лікарні та наявність тілесних ушкоджень у обвинуваченого підтверджується довідкою  №12/13 від 13.01.2016 року, виданої КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.. проф.. О.І. Мещанінова» згідно якої ОСОБА_6 знаходився у відділенні полі травми з 13.01.2016 р.  з діагнозом : Зашиблена рана лобної області. Зашиб грудної клітини справа. Зашиб мяких тканин поперекової області та області лівого колінного суглобу. Алкотест «+», позитивний. Слідчі дії проводити можливо. (т. 2 , а.с.173). 
		У відповідності до вимог ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">85</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">86 КПК України</a>, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 КК України</a>. 
		Не визнання своєї провини у дорожньо-транспортної пригоді обвинуваченим, суд при оцінці доказів по справі, розцінює, як спробу ухилитися від кримінальної відповідальності. Вчинення злочину, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 ч. 3 КК України</a>, знайшло своє відображення в матеріалах справи і підтверджено дослідженими в ході судового засідання доказами. 
		Так, обвинувачений зазначив, що під час його руху, відразу за автомобільною заправною станцією АЗС АНП для нього несподівано виникла перешкода у вигляді припаркованого справа по ходу його руху автомобіля НОМЕР_8 під керуванням водія ОСОБА_51, автомобіль якого стояв на відстані близько 1 метра від краю правої внутрішньої проїжджої частини дороги з вимкненими габаритними вогнями. Внаслідок чого, обвинувачений, з метою недопущення зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_51, змушений був зробити різкий поворот керма свого автомобіля вліво, в результаті чого його автомобіль ковзнув по мокрому асфальту вліво і на швидкості наїхав на лівий внутрішній обмежувальний бордюр. Що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Але зазначені ствердження обвинуваченого не знайшли свого підтвердження ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, та спростовуються висновками експерта № 138/16 від 18.02.2016 року та № 886 від 18.02.2016 року, поясненнями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_22, які були безпосередніми свідками дорожньо-транспортної пригоди.
		Посилання стороною захисту на відео файл № 20160113123056000402 від 13.01.2016 року, з якого вбачається як поліцейський автомобіль робить маневр вліво об'їжджаючи припаркований автомобіль ДЕУ СЕНС під керуванням ОСОБА_19 також є неспроможними, оскільки відповідно свідчень свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_22, свідок ОСОБА_19 побачивши ДТП переїхав з свого місця, де він був припаркований, ближче до міста ДТП для надання необхідної допомоги. 
		При цьому суд зазначає, що свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_22, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, протягом всього часу як при проведенні слідчих дій з їх участі, так і при розгляді справи судом, надавали послідовні та узгоджені показання, та крім того підтверджуються іншими доказами, які наведені вище (дані протоколів слідчих дій, висновки експертів), в той час як ОСОБА_6 давав пояснення вибірково, та його показання не знайшли свого підтвердження піч час судового розгляду.
		Також при оцінці доводів сторони захисту, щодо знаходження ОСОБА_6 в момент ДТП 13.01.2016 року не в стані алкогольного сп'яніння та на порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції суд вважає їх неспроможним, внаслідок наступного. Так, відповідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_09/pravo1/RE27858.html?pravo=1" title="Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; нормативно-правовий акт № 1452/735 від 09.11.2015" target="_blank">Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735</a> затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів (надалі по тексту - Інструкція) такого огляду саме поліцейськими уповноваженого підрозділу Національної поліції України, що передбачає частина ІІ «проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів». В той час, частина ІІІ зазначеної Інструкції передбачає проведення огляду на стан сп'яніння саме в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів. Так, згідно до п. 14 зазначеної Інструкції якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений. Під час судового розгляду , знайшло своє підтвердження наявність у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, у тому числі зашибленої рана лобної області, зашибу грудної клітини справа, що надавало можливість саме робітникам лікарні провести необхідні дослідження крові ОСОБА_6 Крім того, як пояснив у судовому засіданні лікар-хірург ОСОБА_27, який проводив огляд ОСОБА_6 після його доставлення до лікарні, та який приймав рішення щодо госпіталізації останнього, відібрання аналізів пацієнтів, які доставлені каретою швидкої допомоги, та знаходяться у збудженому стані, відбір аналізів є обов'язковою процедурою, для встановлення правильності діагнозу та наступного лікування для уникнення можливих негативних реакцій організму людини на призначене лікування. Вищевказане свідчить про відсутність протиправних дій з боку робітників поліції, на які посилається сторона захисту, оскілки судовим розглядом не встановлено, а стороною захисту не надано доказів насильного взяття крові у ОСОБА_6 робітниками поліції. Їх присутність при відборі зразків крові ОСОБА_6 не свідчить про застосування примусу з їх боку. Також, суд зазначає, що відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9/ed_2018_02_06/pravo1/T150580.html?pravo=1#9" title="Про Національну поліцію; нормативно-правовий акт № 580-VIII від 02.07.2015" target="_blank">ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»</a> завданням поліції є, забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, а також надання в межах, визначеного законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальним причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Відповідно до вимог ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_244/ed_2018_02_06/pravo1/T150580.html?pravo=1#244" title="Про Національну поліцію; нормативно-правовий акт № 580-VIII від 02.07.2015" target="_blank">31</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_323/ed_2018_02_06/pravo1/T150580.html?pravo=1#323" title="Про Національну поліцію; нормативно-правовий акт № 580-VIII від 02.07.2015" target="_blank">41 Закону України «Про національну поліцію»</a> поліція може застосовувати превентивні заходи, як поліцейське піклування щодо особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп'яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі. Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що саме медичні робітники запросили робітників поліції на допомогу, внаслідок агресивної поведінки ОСОБА_6 у кареті швидкої допомоги та лікарні, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку робітників поліції при здійсненні супроводу ОСОБА_6 до лікарні та їх перебування в неї.
		Оцінюючи указані вище докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.286 КК України</a>, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_8, ОСОБА_52 та спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості ОСОБА_11, встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_114/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#114" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.17 КПК України</a>).
		Так, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумніву, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
		Вину обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 ч.3 КК України</a> суд вважає доведеною.
		Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_275/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#275" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 66 КК України</a> судом визнається повне відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_17 та ОСОБА_13, а також намагання відшкодувати шкоду потерпілим ОСОБА_54., ОСОБА_16, ОСОБА_15
		Обставини, які обтяжують покарання, передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_287/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#287" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 67 КК України</a> судом визнається вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
		Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніш не судимий, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, на час ДТП мав на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_53.
		Суд не погоджується з посиланням сторони захисту як на обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, віктимну поведінку потерпілих внаслідок їх знаходження у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вони не перешкоджали своїми діями керуванню транспортного засобу обвинуваченим та під час судового розгляду не встановлено зв'язку між поведінкою потерпілих та настанням дорожньо-транспортної пригоди.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується вимогами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_267/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#267" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 65 КК України</a>, а саме: враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, наведені вище дані про особу обвинуваченого.
		При визначення виду і міри покарання обвинуваченого в межах санкції статті кримінального закону, що передбачає відповідальність за скоєне, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910116/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#910116" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК України</a> відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до скоєного, який протягом досудового розслідування та судового розгляду намагався ухилитися від відповідальності за вчинений ним злочин, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і призначає обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за скоєне у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
		Також суд зазначає, що кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, який, надаючи тлумачення статті 5 Конвенції, послідовно зазначає про необхідність переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від його тривалості.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2016 року відносно ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначена сума застави у розмірі 42630 грн. 00 коп. на цей час внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області.
		Обвинувачений ОСОБА_6 протягом судового розгляду постійно , крім хвороби, яка підтверджена медичними даними, з'являвся до судового засідання. Інших правопорушень не скоював. Тобто на цей час підстав для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, який обраний слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2016 року, не вбачається. Посилання прокурора у судових дебатах про зміну запобіжного заходу не обґрунтоване належним чином, відповідно до вимог ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">177</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2480/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#2480" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">331 КПК України</a>. Призначення вироком суду покарання у вигляді позбавлення волі ні є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки вирок суду, відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3715/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#3715" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.. 532 КПК України</a> набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a>, якщо таку скаргу не було подано.
		Потерпілою ОСОБА_15 заявлений цивільний позов, відповідно до якого вона просить стягнути з ОСОБА_6 на її користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп., яку було завдано гр.. ОСОБА_6 в результаті вчинення злочину, передбаченого ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 КК України</a>.
		Потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов, відповідно до якого він просить стягнути з ОСОБА_6 на його користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн., яку було завдано гр.. ОСОБА_6 в результаті вчинення злочину, передбаченого ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 КК України</a>.
		Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і якими діями вона завдана, яким є ступень вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпілі вказують на пов'язані з ним втрати та з чого при цьому виходять.
		Крім того, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844270/ed_2018_02_18/pravo1/T030435.html?pravo=1#844270" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статтею 1167 ЦК України</a> передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Зокрема, п. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_02_27/pravo1/VS95027.html?pravo=1" title="Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; нормативно-правовий акт № 4 від 31.03.1995" target="_blank">Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 року</a> регламентовано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		За таких обставин суд, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілих, яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), та виходячи з положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_988/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#988" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 128 КПК України</a>, та норм <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_02_18/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ЦК України</a>, визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, стану здоров'я потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та з урахуванням інших обстави. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю в результаті дорожньо-транспортної пригоди їх доньки ОСОБА_8, підлягає задоволенню частково на суму по 500 000 (п*ятсот тисяч)грн. 00 коп. кожному, при цьому суд виходить з того, що потерпілі втратили близьку людину - доньку, що безумовно, спричинило їм душевний біль та страждання. 
		Також потерпілим ОСОБА_16 заявлений цивільний позов, відповідно до якого він просить стягнути з ОСОБА_6 на його користь моральну шкоду в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., яку було завдано гр.. ОСОБА_6 в результаті вчинення злочину, передбаченого ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 КК України</a>.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю в результаті дорожньо-транспортної пригоди його сестри ОСОБА_8, не підлягає задоволенню, при цьому суд виходить з того, що сестра потерпілого не належить до кола осіб, передбачених ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844271/ed_2018_02_18/pravo1/T030435.html?pravo=1#844271" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.1168 ЦК України</a>, у разі смерті яких відшкодовується моральна шкода. Даних щодо проживання потерпілого однією сім'єю з сестрою ОСОБА_8 судом не встановлено, потепілим не надано. 
		Потерпіла ОСОБА_17 цивільний позов не заявляла. Матеріали справи містять розписку потерпілої ОСОБА_17 про те, що вона ніяких претензій до ОСОБА_6 не має, оскільки останній у повному обсязі відшкодував матеріальну та моральну шкоду. Також приніс свої вибачення. У зв'язку з наведеним, просила суворо ОСОБА_6 не карати та не позбавляти свободи. 
		Потерпіла ОСОБА_13 цивільний позов не заявляла. Через канцелярію суду надала заяву, якою зазначила, що не має ніяких претензій до ОСОБА_6, оскільки останній у повному обсязі відшкодував матеріальну та моральну шкоду. Також приніс свої вибачення. У зв'язку з наведеним, просить суворо ОСОБА_6 не карати та не позбавляти свободи.
		Питання щодо речових доказів та судових витрат суд вирішує відповідно до ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_964/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#964" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">122</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#779" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">100 КПК України</a>.
		Керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">373</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2730/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#2730" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">374</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2904/ed_2018_01_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#2904" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">395 КПК України</a> суд, -
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_6  винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1521/ed_2018_02_08/pravo1/T012341.html?pravo=1#1521" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 286 ч. 3 КК України</a>, за вчинення якого призначити покарання у вигляді семи років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
		 Обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді залогу, до набрання вироком законної сили, залишити раніше обраний.
		ОСОБА_6 покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання та зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання перебування під вартою в рамках даного кримінального провадження в період з 13 січня 2016 року по 15 січня 2016 року. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_15 в якості відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) грн.00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп..               
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_16 - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_6  на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ в Харківській області суму в розмірі 5496 грн. 96 коп. на користь держави в особі МВС України НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області за проведення експертиз.     
		Речовий доказ - лазерний DVD-диск по матерілам кримінального провадження № 12016220000000028 від 13.01.2016 року - залишити у матеріалах справи.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.  
		 Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		          Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Головуючий суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...