Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/22706/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2018.
Дата набрання законної сили: 28.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		28 лютого 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 757/22706/15-ц
		 
		провадження № 61-4507 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого -        Стрільчука В. А.,
		 
		суддів:                       Карпенко С. О.
		 
		КузнєцоваВ. О. (суддя-доповідач),
		 
		                                    ОлійникА. С.,
		 
		                                    УсикаГ. І.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач  - ОСОБА_4,
		відповідачі: ОСОБА_5,
		товариство з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року у складі судді Москаленко К. О., додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у складі судді Москаленко К. О. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 червня 2017 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Шебуєвої В. А.,    
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5,
		товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» (далі - ТзДВ «Альфа-Гарант») про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Позов мотивовано тим, що 31 грудня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому на праві власності автомобіля марки ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6  та автомобіля SHEVROLE Cruze, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5
		 
		Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. 
		 
		Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована в ТзДВ «Альфа-Гарант».
		 
		Відповідно до звіту експертної оцінки, проведенного ТОВ «Експертум-АВЕ» вартість майнової шкоди, завданої позивачу, як власнику транспортного засобу ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 28 204 грн 57 коп.
		 
		У зв'язку з тим, що ТзДВ «Альфа-Гарант» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з указаним позовом та просив стягнути з  ТзДВ «Альфа-Гарант» майнову шкоду  в розмірі 28 204 грн 57 коп та з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн.      
		 
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ТзДВ «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 28 204 грн 57 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 
		 
		Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки ТзДВ «Альфа-Гарант» безпідставно відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, тому з ТзДВ «Альфа-Гарант» необхідно стягнути вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача. 
		 
		Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 6 червня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 23 503 грн 81 коп.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу з огляду на відсутність доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення. При цьому апеляційний суд зменшив розмір страхового відшкодування на суму податку на додану вартість, у зв'язку з чим змінив рішення суду першої інстанції.  
		 
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТзДВ «Альфа-Гарант» просило скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року в частині задоволених позовних вимог, додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 червня 2016 року, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі пункту 37.1.3 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки ОСОБА_4 під час огляду належного йому автомобіля повідомив спеціалісту з оцінки майна неправдиву інформацію щодо обсягу пошкоджень отриманих автомобілем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 грудня 2014 року, у зв'язку з чим суди мали б визначити суму страхового відшкодування за вирахуванням вартості ремонту пошкоджень задньої правої частини автомобіля, яка не могла бути пошкоджена під час указаної дорожньо-транспортної пригоди.  
		 
		29 серпня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2016 року справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ТзДВ «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду.
		 
		Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		23 січня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		  
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
		 
		Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
		 
		Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
		 
		До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 
		 
		Мета здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності визначена у статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено,  що обов'язкове страхування здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди,  заподіяної 
		життю,    здоров'ю    та/або    майну     потерпілих     внаслідок дорожньо-транспортної   пригоди   та  захисту  майнових  інтересів страхувальників.
		 
		Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).
		 
		Судами попередніх інстанцій установлено, що 31 грудня 2014 року  в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля SHEVROLE Cruze, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5
		 
		Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто його до адміністративної відповідальності. 
		 
		Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована  у ТзДВ «Альфа-гарант» відповідно до Полісу №АС/6862826 від 20 січня 2014 року, позивач 27 січня 2015 року  повідомив страховика про настання страхового випадку. 
		 
		26 лютого 2015 року оцінювачем на підставі вищевказаного акта було складено Звіт №10793 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1  з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який складає 28 204 грн 57 коп.
		 
		ТзДВ «Альфа-Гарант» було відмовлено ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування через наявність на автомобілі інших ушкоджень, які не могли виникнути в ході  даної ДТП. 
		 
		Відповідно до пункту 37.1.3. статті Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови і здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, невиконання потерпілим  або  іншою  особою,  яка  має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом,  якщо це  призвело  до  неможливості  страховика  (МТСБУ) встановити   факт   дорожньо-транспортної   пригоди,   причини  та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
		 
		Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача вказував на те, що під час огляду пошкодженого автомобіля ОСОБА_4 надав аварійному комісару ТОВ «Експертум-АВЕ» неправдиві відомості про обсяг пошкоджень, отриманих автомобілем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 грудня 2014 року, оскільки в протоколі огляду було зазначено пошкодження як передньої лівої, так і задньої правої частини автомобіля.
		 
		В той час як вбачається з копії справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5, який винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 31 грудня 2014 року, а саме - схеми дорожньо-транспортної пригоди, з якої вбачається, що автомобіль ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав наступні ушкодження:  деформація переднього правого колеса, деформація з розривом металу переднього бамперу ліворуч, переднього лівого крила з потертостями, передньої лівої двері та кришки капоту; пояснень водія автомобіля марки ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з яких вбачається, що вказаний автомобіль отримав пошкодження лівої передньої двері та лівого переднього бампера.
		 
		Вказане також підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві на ім'я ОСОБА_6 від 31 грудня 2014 року.
		 
		Отже автомобіль марки ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 грудня 2014 року, отримав пошкодження лише в передній лівій частині автомобіля.
		 
		Відповідно до приписів статей 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. 
		 
		У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
		 
		За змістом вказаної норми у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.
		 
		Відповідно до звіту № 10793 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки ЗАЗ TF698К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від 26 лютого 2015 року, вартість матеріального збитку без урахування податку на додану вартість складає 23 503 грн 81 коп. в тому числі і вартість відновлювального ремонту пошкоджень задньої правої частини автомобіля, яка складає 4 864 грн 92 коп.
		 
		Отже вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди та стягнення страхового відшкодування, однак визначаючи розмір страхового відшкодування не врахували, що отримані пошкодження задньої правої частини автомобіля не відносяться до цієї дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим не зменшили суму страхового відшкодування на вартість відновлювального ремонту задньої частини автомобіля.  
		      
		Зважаючи на те, що у справі, в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим не правильно визначено розмір страхового відшкодування, оскаржувані судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ТзДВ «Альфа-гарант» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 18 638 грн 89 коп. (23 503 грн 81 коп. - 864 грн 92 коп =18 638 грн 89 коп).
		 
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
		 
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Відповідно до підпунктів «б» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.
		 
		Згідно із частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 
		Згідно довідки МСЕК серії КИЕ-82 № 061878 від 25 листопада 1986 року позивач ОСОБА_4 є інвалідом першої групи з дитинства.  
		 
		Оскільки касаційна скарга ТзДВ «Альфа-гарант» підлягає частковому задоволенню, а судові рішення в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, то ТзДВ «Альфа-гарант» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп. в дохід держави, у зв'язку з чим підлягає скасуванню і додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року, яким були розподілені  судові витрати.
		 
		Судові рішення в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не є предметом касаційного перегляду, оскільки сторонами в цій частині не оскаржувались.
		 
		Відповідно до ст. 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» задовольнити частково.
		 
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року, додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року, рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 червня 2017 року в частині позовних ОСОБА_4 до товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. 
		 
		Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 ) на користь ОСОБА_4 (проживає: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) страхове відшкодування в розмірі   18 638 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 89 копійок. 
		 
		Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                           В. А. Стрільчук
		 
		Судді:                                                                                      С. О. Карпенко
		 
		В. О. Кузнєцов
		 
		                                                                                      А.С. Олійник
		 
		                                                                                      Г.І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...